НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено


Скачати 1.55 Mb.
Назва НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено
Сторінка 2/10
Дата 22.02.2016
Розмір 1.55 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства

Соціально-політична й культурна ситуація в Галицько-Волин-ському князівстві. Утворення Галицько-Волинського князівства. Розвиток ремесел, торгівлі. Соціальне розшарування Галицько-Во-линського суспільства. Особливості політичного життя князівства. Специфіка релігійного життя в Галицько-Волинській державі. Галицька митрополія. Роль духовенства в суспільному та культурному житті.

Містобудування та архітектурні традиції західноукраїнських земель. Структура та зовнішній вигляд галицьких і волинських міст. Галицькі столиці: Перемишль, Галич, Холм та їх провідна роль в культурному житті. Особливості оборонної архітектури Галицько-Волинського князівства. Будівництво кам’яних палаців, храмів, веж, ротонд. Видатні пам’ятки архітектури: церкви Св. Пантелеймона в Галичі, Св. Миколи у Львові, Іоанна Златоуста в Холмі. Специфіка тематики іконописання.

Розвиток освіти та літератури. Важливі освітні осередки: Галич, Володимир-Волинський, Холм, Львів. Функціонування парафіяльних, монастирських, єпископських шкіл для підготовки кандидатів у священики. Школи для підготовки фахівців різних ремісничих справ і купців. Розвиток літературної справи: морально-повчальна література: “Слово” єпископа Кирила Туровського, митрополита Клима Смолятича. Культурна й просвітницька діяльність князя Володимира Васильковича. “Повість про осліплення Василька” (дружинника Василя) – пам’ятка світської літератури Галицько-Волинської Русі. Знаменита пам’ятка давньоруської писемності XII ст. – Галицько-Волинський літопис.

Питання для самоконтролю

  1. Які ви знаєте основні осередки культури в Галицько-Волинському князівстві?

  2. Які стилі й тенденції в архітектурі та живописі Галицько-Волинського князівства?

  3. Які ви знаєте пам’ятки оригінальної літератури?

  4. Які ви знаєте пам’ятки оборонної архітектури?

  5. У чому полягала специфіка релігійного життя Галицько-Волинського князівства?

  6. У чому полягає роль церкви в поширенні освіти Галицько-Волинського князівства?

Література: 9, 17, 21, 29, 49, 50, 100, 101, 104, 113, 151

Тема 5. Культура України в XIV –

першій половині XVII століть

Соціально-політична й культурна ситуація в литовсько-польську добу. Литовська експансія на українські території та феномен культурної асиміляції. Польський вплив на розвиток соціокультурної ситуації в Україні. Люблінська унія. Зміни в політико-державному та суспільному устрої. Реформація й Контрреформація. Ренесанс в українській культурі. Особливості культурного процесу в українських землях.

Освіта й друкування в XIVXVIIст. Розвиток освіти на україн-ських землях в XV – першій половині XVII століть. Типи початкових шкіл: при монастирях, при церквах. Єзуїтські колегіуми в Україні. Протестантські школи. Особливості функціонування братських шкіл. Острозька академія. Виникнення Києво-Могилянського колегіуму. Петро Могила та його внесок в розвиток української культури. Початок книгодрукування: Франциск Скорина, Швайпольт Фіоль, Іван Федоров. Острозька біблія. Формування мережі друкарень.

Розвиток літератури. Ранній гуманізм в українській культурі: Юрій Дрогобич (Котермак), Станіслав Оріховський-Роксолан, Григорій Чуй-Русин, Іван Туробінський-Рутенець. Перші переклади на староукраїнську мову. Полемічна література як елемент української ренесансної культури. Христофор Філалет (М. Броневський), Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Захарій Копистенський.

Мистецькі здобутки українського ренесансу. Ренесанс в українській архітектурі. Галицька та волинська архітектурно-будівельні школи. Типи оборонних споруд. “Золотий вік” львівського архітектурного ренесансу: світські та сакральні споруди. Український іконопис доби Ренесансу. Розвиток української музичної культури. Усна народна пісенна творчість. Думи як новий епічний жанр. Церковний спів. Розвиток театрального мистецтва: шкільний, ляльковий театри, скоморохи.

Питання для самоконтролю

  1. У чому полягає суть поняття “ренесанс в українській культурі”?

  2. Охарактеризуйте поняття “ренесансний гуманізм“.

  3. Що означає для української ментальності поняття “козак” щодо оцінки людської особистості?

  4. Якими були зміст і наслідки релігійної боротьби в Україні у XVI–XVII ст.?

  5. Коли, з якою метою створювалися братства в Україні?

  6. Назвіть імена видатних архітекторів, малярів та скульпторів України кінця XVI– початку XVII століть.

  7. У якому виді мистецтва України найхарактерніше виявилися ознаки ренесансного стилю?

  8. Яких ви знаєте видатних філософів-гуманістів кінця XV – середини XVI ст.?

  9. Які найвідоміші друковані видання ренесансної доби ви знаєте?

Література: 4, 6, 16, 17, 27, 32, 134, 136, 149

Тема 6. Українська культура часів козацько-гетьманської держави (середина XVII –

кінець XVIII століть)

Умови й тенденції розвитку української культури козацької доби. Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького як передумова формування нового типу української культури. Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя. Доба Руїни в українській історії та культурі. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини: Кирило Розумовський та спроби збереження національно-культурної ідентичності. Правобережна Україна в складі Речі Посполитої: особливості культурного розвитку.

Феномен українського бароко. Специфічні риси українського бароко. Особливості барокової свідомості. Місце людини у світоглядній системі бароко. Розуміння мистецтва. Героїко-патріотична тема в бароковій культурі. Просвітницька тенденція.

Нові процеси в духовному житті: реформування освіти, книгодрукування й книгорозповсюдження. Тенденції розвитку українського шкільництва. Початкова освіта. Парафіяльні школи на Лівобережжі, Слобідській та Правобережній Україні. Православні колегіуми. Києво-Могилянська академія як культурно-освітній та науковий центр європейського масштабу. Навчання української молоді за кордоном. Проекти заснування університетів у Гетьманщині. Освітні заклади на землях Війська Запорозького. Система освіти на західноукраїнських землях. Львівський університет. Уніатські та католицькі навчальні заклади.

Видавничі осередки й друкарні. Лавра як головний видавничий осередок другої половини XVII – початку XVIII століть. Новгород-Сіверська друкарня. Відновлення друкарства в Чернігові. Початок репресій. Київське та чернігівське книговидання під контролем цензури.

Специфіка українського бароко в літературі, музиці, театрі. Загальні тенденції розвитку літературного процесу. Полемічна, проповідницька, паломницька література. Розвиток шкільної драматургії. Поезія: історична, громадсько-політична, етикетна, світська, духовна лірика. Гумористично-сатиричне віршування: вірші-орації, вірші-травестії. Літературна творчість Григорія Сковороди. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка.

Розвиток народної музичної творчості. Думи, історичні, соціально-побутові, родинно-побутові пісні. Професійна музична культура. Вокальна музика: канти, псалми, пісні-романси. Музична спадщина Г. Сковороди. Здобутки українського барокового музичного мистецтва: Максим Березовський, Артемій Ведель, Дмитро Бортнянський. Музичні навчальні заклади: Глухівська музична школа.

Функціонування шкільних театрів в Києво-Могилянській академії, Чернігівському, Білгородському, Харківському, Переяславському, Вінницькому колегіумах. Репертуар шкільних театрів. Форми народного театру: вертеп, балаган. Спроба створення гетьманського придворного театру.

Еволюція образотворчого мистецтва й архітектури. Архітектура бароко в Україні. Поняття “козацьке бароко”. Внесок І. Мазепи в розвиток українського мистецтва. Особливості світського будівництва. Церковне будівництво: кам’яні й дерев’яні храми. Особливості архітектурних шкіл дерев’яних та храмових споруд: волинської, галицької, гуцульської, буковинської, закарпатської, лемківської, бойківської, придніпровської. Видатні українські архітектори – С. Ковнір та І. Григорович-Барський та їх діяльність. Видатні архітектурні споруди Й. Шеделя, Б. Растреллі, Г. Гофмана, Яна де Вітто, М. Урбаніка.

Розвиток української барокової скульптури в Києві та Лівобережній Україні. Діяльність майстрів І. Равича й С. Шалматова. Доробки визначного скульптора І. Пінзеля.

Головні напрями розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. Творча діяльність М. Петрахновича, І. Рутковича, Й. Кодзелевича. Посилення світської спрямованості образотворчого мистецтва. Видатні художники ХУІІІ ст. (Д. Левицький, В. Боровиковський, А. Лосенко).

Питання для самоконтролю

  1. Які особливості стилю бароко?

  2. Які ви знаєте українські пам’ятки архітектури, побудовані у стилі бароко?

  3. Яких видатних українських архітекторів XVII-XVIII ст. ви знаєте?

  4. Що визначало національну своєрідність “козацьких” храмів XVII століття?

  5. Якою була культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії?

  6. Яке вчення лежало в основі філософських поглядів Г.С. Сковороди?

  7. Який внесок зробив І. Мазепа в українську культуру?

  8. Які ви знаєте основні літературні жанри цієї доби?

  9. Яких видатних українських композиторів XVIII ст. ви знаєте?

  10. Які основні види театральних вистав?

  11. Які головні елементи одягу складали козацьке вбрання?

Література: 6, 10, 17, 18, 23, 33, 27, 32, 70, 75

Тема 7. Українське національно-культурне

відродження (кінець XVIII – початок XX століть)

Ґенеза українського відродження. Суспільно-політична ситуація доби українського відродження. Поняття національно-культурного відродження. Періодизація українського відродження у XIX ст.: дворянський (1780–І840 рр.), народницький (1840–1880 рр.), модерний (1890–1914 рр). Національно-культурне відродження в Галичині та його особливості. Провідні стилі XIX століття: класицизм, романтизм, реалізм.

Дворянський період національно-культурного відродження та його культурні здобутки. Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини). Поява перших загальних праць з історії України. Д. Бантиш-Каменський, В. Рубан, О.Безбородько. “Історія Русів” як найвизначніший твір української національно-політичної думки першої половини ХІХ століття. Формування української етнографічної науки. Утворення та діяльність Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (“Археографічна комісія”). Формування нової української літератури. “Енеїда” І. Котляревського та народна мова в українській літературі. Витоки українського романтизму. П. Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, М. Гоголь.

Становлення мережі освітніх закладів. Заснування університетів. Українські періодичні видання як чинник національно-культур-ного відродження.

Аматорські вистави як зародження професійного театру. Репертуар українських театрів. Відомі українські актори: М. Щепкин, К. Соленик.

Архітектурне мистецтво України: класицизм, романтизм. Видатні українські архітектори: В. Ярославський, А. Меленський. Діяльність талановитих іноземних архітекторів в Україні. Садово-паркові ансамблі. Церковне будівництво. Класицизм в українській скульптурі. І. Мартос, В. Демут-Малиновський. Розвиток українського живопису: від романтизму до реалізму.

Українська культура другої половини ХІХ століття. Народницький період національно-культурного відродження. Внесок Кирило-Мефодіївського товариства у формування української національної ідеї. Видатні постаті: Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Гулак. Організаційне оформлення українського національного руху: діяльність громад. Активізація громадсько-політичних рухів.

Розквіт реалізму в українській літературі: Т. Шевченко, П. Куліш, М.Вовчок, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний. Виникнення українського професійного театру. Формування театральних труп. Розвиток української драматургії.

Еволюція українського музичного мистецтва. Зародження української опери: М. Гулак-Артемовський “Запорожець за Дунаєм”. Пісенний репертуар в музичному мистецтві. Внесок М. Лисенка в світову музичну культуру. Реалізм в українському живописі. Провідні жанри українського живопису: “шевченківський стиль”, украхнський реалістичний пейзаж (В.Орловський, А.Куінджі), побутовий жанр (М.Пимоненко), маринізм (І. Айвазовський), монументальний живопис. Рух “передвижників”. Скульптура українського реалізму. Еволюція архітектурних стилів: інтерпретація стилів (неоготика, неоренесанс, неокласицизм), виникнення еклектизму.

Особливості розвитку української культури в західноукраїнських землях. Культурно-просвітницька діяльність представників Української греко-католицької церкви. “Руська трійця” в національно-культурному відродженні Галичини. “Русалка Дністровая”. “Весна народів” та другий етап національно-культурного відродження в Галичині. Політичний етап українського національного відродження. Поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей. І. Франко та його місце в історії української культури. М. Грушевський як політичний та культурний діяч. Наукове товариство ім. Т. Шевченка як центр розвитку української науки. Розвиток культури й мистецтва в другій половині XIX століття

Питання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте поняття “українське національно-культурне відродження”.

  2. Які періоди українського відродження XIX ст.?

  3. Розкрийте суть антиукраїнської політики царизму в галузі освіти і культури.

  4. Які праці української етнографії ви знаєте?

  5. Чому ми вважаємо Т. Шевченка засновником сучасної культури українського народу?

  6. Як розуміли справу національного й соціального визволення члени Кирило-Мефодіївського товариства?

  7. Які наслідки для розвитку української культури мали циркуляр Валуєва 1863 та Ємський указ 1876 років?

  8. Які ідейно-стильові напрямки художньої культури першої половини XIX ст.?

  9. В яких видах мистецтва втілився романтизм?

  10. Основні принципи реалістичного методу.

  11. Які провідні жанри українського живопису другої половини XIX століття?

  12. У чому полягають особливості національно-культурного від-родження в Галичині?

Література: 5, 6, 11, 17, 20, 27, 28, 42, 153, 156

Тема 8. Розвиток української культури в період

визвольних змагань (1917–1920 років)

Історичні умови розвитку культури. Характеристика етапів культурного розвитку культури новітнього періоду. Визначення понять: “модерн”, “модернізм”, “постмодернізм”. Напрями та течії модернізму. Загальні принципи постмодернізму. Особливості розвитку культури і мистецтва на початку XX століття.

Культурний рух періоду Центральної Ради. Виникнення Центральної ради та її трансформація в загальноукраїнський представницький орган. Відродження української мови й шкільництва як головне завдання освітньої політики Центральної Ради. Українізація вищої школи. Відкриття Академії мистецтв – першої вищої художньої школи в Україні. Діяльність викладачів академії. Поширення книгодрукування. Творчі й громадські об’єднання. Функціонування Українського національного театру під керівництвом І. Мар'яненка, театральні колективи М. Садовського, започаткування Л. Курбасом “Молодого українського театру”. Змагання за суверенну українську Церкву.

Встановлення влади гетьмана П. Скоропадського та його особистий внесок у розвиток української культури. Заснування Української академії наук (УАН) – головного осередку наукових знань і фундаментальних досліджень. Перший президент УАН В. Вернадський. Видатні вчені – члени академії наук: Д. Багалій, С. Тимошенко, М. Ка-щенко, С. Смаль-Стоцький, А. Кримський, М. Туган-Барановський. Розширення мережі вищих навчальних закладів.

Активізація мистецького життя. Створення Головного управління мистецтва і національної культури.

Соціокультурна ситуація в часи Директорії. Політична поляризація інтелігенції як наслідок кризи українського національно-визвольного руху. Масова еміграція творчої інтелігенції. Діяльність міністра освіти І. Огієнка і міністра мистецтв Д. Антоновича. Архітек-турна спадщина В. Городецького. Творчість видатного українського графіка Г. Нарбута. Реалістичні традиції живописця О. Мурашка.

Питання для самоконтролю

  1. У чому виявилася національна своєрідність української культури зазначеного періоду?

  2. Охарактеризуйте освітню політику Української Центральної Ради.

  3. Як ставився до української культури уряд П. Скоропадського?

  4. Які заклади культури й мистецтва було створено за уряду П. Скоропадського?

  5. Хто був першим президентом української академії наук?

  6. Які ви знаєте архітектурні пам’ятки В. Городецького?

Література: 2, 5, 7, 16, 17, 27, 33, 52, 91, 149, 186

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено
України: навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ /уклад. П. С. Гончарук, О.І. Путро, А. В. Святненко....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліні "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБЮНИЦТВА"...
Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Організація виробництва" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл., доцент...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “Облік в бюджетних установах...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях” для студентів V курсу...
Західнодонбаський інститут економіки і управління Кафедра економіки...
Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Основи регіональної промисловості" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу «КРИМІНОЛОГІЯ» для студентів...
Навчально-методичний комплекс з курсу «Кримінологія» для студентів юридичного факультету
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "ОБЛІК У БАНКАХ" для студентів...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Облік у банках " / Укл к е н., доц І. В. Вишнякова. Павлоград, 2008
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ"...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Банківські операції" для студентів денної, вечірньої та заочної форм навчання / Укл к...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ для студентів усіх спеціальностей...
Політологія. Суб`єкти політики та способи політичної діяльності [Текст]: Методичні рекомендації до вивчення розділу для студентів...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “ СТАТИСТИКА” для студентів...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Cтатистика” для студентів 2 курсу заочної форми навчання (Укл ст викладач кафедри прикладної...
Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ
Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка