|
|
Скачати 1.55 Mb.
|
| Тема 10. Українська культура 30-80-х років XX століття Особливості культурного будівництва в умовах тоталітаризму. Період від початку 30-х до середини 50-х років був трагічним для українського суспільства. Це час панування культу особи Сталіна, жорстоких ідеологічних обмежень, репресій, варварського нищення пам'яток культури. Численні творчі організації, які існували в Україні в 20-х роках, було розігнано, різні мистецькі течії та напрями заборонено. Єдино можливим методом творчості було проголошено, так званий, соціалістичний реалізм, який передбачав, перш за все, оспівування досягнень соціалізму. “Українізацію” було повністю згорнуто, а найпомітніших діячів національної культури, розстріляно або запроторено до таборів. Розпочалася боротьба з усіма проявами “націоналізму” в культурі. Українське бароко оголошено “буржуазно-націоналістичним” стилем. Зазнали переслідувань священнослужителі. У 30-х роках укорінюється думка про ворожість релігії. Священиків і ченців виселяли, позбавляли громадянських прав, а культові споруди руйнували. Переслідувань зазнали російська православна та греко-католицька церкви, парафії УАПЦ були ліквідовані та підпорядковані московському патріархату. Усього в 30-х роках в Україні була припинена діяльність близько 80% церков. Зруйновано найцінніші архітектурні пам’ятки: Золотоверхий Михайлівський собор, церкву Богородиці в Пирогові, численні пам’ятки доби Гетьманщини. Розпродаються на аукціонах твори мистецтв і пам’яток старовини. Індустріалізація вимагала кваліфікованих кадрів, тому увага приділялася розвитку освітніх установ. Напередодні війни в містах України в цілому сформувалася система обов’язкової середньої освіти. На початку 30-х років було здійснено уніфікацію вищої та середньої освіти. Вищим навчальним закладом став інститут, середнім спеціальним – технікум. Діяльність митців стала настільки регламентованою, що почала втрачати ознаки творчості. З набли-женням військової загрози з Заходу і усвідомлення, що воєнні дії почнуться на теренах України, вже 1934 року ухвалюється урядове рішення, спрямоване на формування та піднесення патріотичних почуттів українців. У загальноосвітній школі запроваджується обов’язкове вивчення вітчизняної історії. В історичних дослідженнях, публіцистиці, художній творчості майже обов’язковою стає проблематика, пов’язана з боротьбою українського народу за свою незалежність. У цей період з’являється навіть книга А. Козаченка “Українська культура: її минувшина і сучасність”. Важливою подією в республіці стало відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченка у Хар-кові (1935 р.). У 1939 році західні землі були приєднані до радянської України і тут поширюється тоталітарний режим з його репресіями та депортаціями. Серед негативних подій, якими обумовлювалося найбільше невдоволення людей, слід назвати: активну боротьбу з релігією, починаючи зі школи, не рахуючись із методами її введення; недовіру до старої інтелігенції, яку влада вважала найбільш небезпечним джерелом щодо свого подальшого існування і спробу поставити собі на службу або дискредитувати її в очах місцевого населення; повну уніфікацію життя, вилучення з нього національних елементів; поширення форм і методів ідеологічного впливу, притаманних радянському суспільству загалом без урахування культурних місцевих традицій. Українська культура в роки воєнних випробувань. Захопивши значні території СРСР, зокрема на осінь 1942 року майже всю Україну, Гітлер розпочав реалізацію свого плану “перебудови світу”, в якому місцевому населенню відводилася роль рабів. Фюрер, глибоко зневажаючи українців, відкидав думку про розвиток освіти місцевого населення. Українська культура в роки війни переживає не кращі свої часи. Однак культурне життя не припинилося. З’являються високохудожні й високопатріотичні віршовані твори, де показана любов до Вітчизни (М. Рильський “Слово про рідну матір”, П. Тичина “Голос матері”, В. Сосюра “Любіть Україну”). Героїко-патріотична тематика переважала у творчості українських театрів, які в евакуації ставили п'єси О. Корнійчука, І. Кочерги, К. Симонова, виступали з концертами й виставами перед бійцями військових частин на фронті та в тилу. Патріотизмом було сповнене в роки війни кіномистецтво. Кращими фільмами були “Олександр Пархоменко” режисера Л. Лукова, “Як гартувалася сталь” М. Донського. Найвищим досягненням українського кіномистецтва в цей час можна вважати фільм “Райдуга” М. Донського за сценарієм В. Василевської. Цей фільм отримав “Оскара” – премію Академії кіномистецтва США. Інший фільм М. Донського – “Нескорені” –- одержав Золоту медаль на 7 Венеціанському міжнародному кінофестивалі (1946 р.). В образотворчому мистецтві досягнення були в графіці. Кілька серій малюнків на теми війни виконав В. Касіян (“У фашистській неволі”, “Українська боротьба”). Певний культурний доробок залишили представники ОУН-УПА. Особлива увага приділялася об’єднанню “Просвіта”. В її осередках працювали секції антибільшовицької пропаганди, шкільна, юнацька, церковна, секція друку та ін. Художня творчість воїнів УПА представлена творами Ю. Липи (збірка поезій “Суворість”, історичний роман “Козаки в Московії”), М. Боєслава (поетичні збірки “Непокірні слова”, “Вітчизна кличе”), Б. Бора, М. Вереса, О. Киянкаи, І. Багряного та інших, чия творчість свідчить про духовний опір тотальній нівеляції національної культури. Здобутки та втрати української культури другої половини 40-х – першої половини 60-х років. Після перемоги у війні в суспільстві з'явилася надія на демократизацію життя. Натомість в Україні настала політико-ідеологічна реакція, яка за ім'ям секретаря ЦК ВКП(б) А.Жданова, який керував ідеологічною роботою в країні, отримала назву “жданівщина”. Брутальній критиці та обвинуваченням у “перекрученнях буржуазно-націоналістичного характеру” були піддані роботи істориків України “Короткий курс історії України”, “Нарис історії України”, твори М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, Ю. Смолича. У повоєнні роки відбуваються значні деформації в національно-мовній сфері. Навчальні заклади масово переводяться на російську мову викладання. Негативну роль відігравало те, що партійні й радянські органи, державні установи дедалі більше в практичній діяльності користувалися російською мовою. У повоєнні роки в західноукраїнських областях було взято курс на заміну місцевих кадрів приїзд-жими, що погано володіли українською мовою і не вважали за необхідне користуватися нею. Українська культура другої половини 60–80-х років. Початок 60-х та наступні – 80-ті роки дають складну й строкату картину культурного розвитку українського суспільства. Етапною віхою став XX з'їзд КПРС (1956 р.), який офіційно засудив “культ особи” Сталіна і створив добре підгрунтя для розвитку всіх сфер культурного життя. І хоча загальні принципи культурної політики не змінилися, проте істотно змінилася практика їх дотримання. Із діяльністю М. Хрущова пов’язана широка реабілітація незаслужено репресованих діячів науки, мистецтва, літератури, шкільництва й, на цій підставі, – поява нових творчих сил у культурній сфері. У цей час плідно працюють письменники старшого покоління: М. Рильський (“Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”), В. Сосюра (“Ластівки на сонці”, “Осінні мелодії”), А. Малишко (“Серце моєї матері”). Ліро-епічною, поетичною формою письма позначені твори О. Гончара (1918–1995 рр.). Широковідомий його роман “Собор” (1968 р.), де порушуються філософські, моральні, екологічні проблеми збереження національних культурних цінностей. Цей роман було піддано нищівній критиці і на 20 років вилучено з літературного процесу. Ідеї та настрої цілого покоління виразили молоді талановиті письменники-шестидесятники – В. Симоненко, І. Драч, Б. Олійник, Д. Павличко, Л. Костенко, В. Стус, публіцист В. Чорновіл. Уже в 1962–1963 роках їх піддали критиці, твори багатьох з них перестали друкувати, але вони поширювалися шляхом самвидаву. Пожвавилося театральне життя. Провідними театрами були ім. І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка в Харкові, ім. Л. Українки в Києві, Київський театр опери та балету. У них працювала ціла плеяда талановитих майстрів сцени. З’являється блискуче сузір'я чудових оперних співаків і співачок: Д. Гнатюк, А. Солов'яненко, Є. Мирошниченко, Д. Петриненко. Здобутки мало й кіномистецтво. У часи “відлиги” щорічний випуск картин досяг –20. Популярність здобули: фільм “Гадюка” В. Івченка, найзначнішим досягненням українського кіно став фільм С. Параджанова “Тіні забутих предків”, поставлений за повістю М. Коцюбинського. Новим явищем культурного життя стало телебачення. Перша передача республіканського телебачення відбулася 5 листопада 1951 року. Ситуація у сфері культури змінилася з відставкою М. Хрущова і приходом до влади Л. Брежнєва (1964 р.). Почався поворот до неосталінізму, що супроводжувався репресіями, утисками та переслідуваннями. Інтенсифікувався процес русифікації, що обґрунтовувалося теорією “зближення націй” і перетворення їх на нову історичну спільність – радянський народ. Ідеологізувалися всі види мистецтва. Всупереч застійним явищам національний колорит виявився в музично-пісенній творчості композитора В. Івасюка, ансамблю “Смерічка”, співаків В. Зінкевича, Н. Яремчука, С. Ротару та ін. У кінці 80-х – на початку 90-х років в Україні відбуваються процеси демократизації та духовного оновлення, коли митці отримали можливість вийти за рамки соціалістичного реалізму, розширити тематичні та стильові обрії художньої культури. 11. Національно-державне відродження і розвиток культури України в сучасних умовах Нові умови та тенденції розвитку національної культури в незалежній Україні. Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року в Україні починається розбудова самостійної держави та здійснюється формування власної культурної політики, спрямованої на забезпечення вільного розвитку національної культури та збереження культурної спадщини. Держава формує законодавчу базу, яка б могла забезпечити розвиток культури та вільний доступ усіх громадян до її здобутків.Приміром, 1992 року було прийнято “Основи законодавства України про культуру”, де були задекларовані основні принципи державної політики в галузі культури, спрямовані на відродження й розвиток української нації та культури націо-нальних меншин, забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей, створення матеріальних та фінансових умов розвитку культури. В “Основах” зазначені пріоритети у розвитку культури, права й обов'язки громадян у сфері культури, регламентована діяльність у цій сфері, у тому числі професійна творча діяльність, міжнародні культурні зв'язки. Конституція України (1996 р.) підтвердила зафіксований попередніми законодавчими актами принцип державності української мови (ст. 10), проголосила гарантії й свободи в галузі літературної, художньої, наукової та технічної творчості, захист інтелектуальної власності та авторських прав (ст. 54). У цій же статті зазначено, що культурна спадщина охороняється законом, а держава дбає про збереження історичних пам’яток та повернення в Україну культурних цінностей, що перебувають за її межами. За останні роки ухвалено також інші законодавчі акти, що регулюють правовідносини у сфері освіти, музейної та бібліотечної справи, кінематографії, діяльність творчих спілок, сприяють реформуванню їх діяльності. На жаль, фінансово-економічні проблеми не дають можливості фінансувати сферу культури в повному обсязі, як це передбачено чинним законодавством України. За відсутності належного державного фінансування, в Украї-ні створюються інші механізми матеріального забезпечення сфери культури: створюються благодійні фонди, культурні товариства, об’єднання митців, зароджується діяльність меценатів. Проте це не може замінити повно-цінного державного фінансування. У цих умовах відбувається комерціалізація культури, коли створюються низькопробні, але прибуткові культурні проекти. Ще одна проблема української сучасної культури – переповнення культурного простору зразками зарубіжної масової культури. Ці далеко не найкращі твори масової культури витісняють національну культуру з активного вжитку, особливо в молодіжному середовищі. Розвиток освіти та становище у сфері науки. Велика увага приділяється розвитку освіти. Ухвалено національну програм “Освіта України в XXI столітті“, Закон України “Про освіту”, що передбачає демократизацію та гуманізацію освіти, поєднання вітчизняного й світового педагогічного досвіду, приведення освіти у відповідність до вимог сучасного інформаційного суспільства. Окрім традиційних шкіл з’явилися альтернативні навчальні заклади (гімназії, ліцеї, коледжі) різних форм власності. За роки незалежності більшість навчальних закладів України переведена на рідну мову навчання. У нормативно-правових документах щодо вищої освіти вказується на актуальність постійного оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Передбачається створення умов для особистісного розвитку й творчої самореалізації кожного громадянина, інтеграції України в європейський та світовий простір як конкурентоспроможної держави. Реалізується програма входження України до єдиного європейського світового простору в рамках Болонського процесу. У вищих навчальних закладах здійснюється підготовка фахівців за чотирма освітньо-кваліфікаційними рівнями. Осмисленню шляхів розбудови української культури присвячують свою роботу установи Національної Академії наук: Інститут історії, Інститут мистецтвознавства, етнології і фольклористики ім. М. Рильського, Інститут літератури тощо. Опрацьовано кілька концепцій розвитку української культури за участю відомих вчених Г.Д. Вервеса, І.М. Дзюби, М.В. Поповича, П.П. Толочка та ін. Розвиток культури і мистецтва. Образотворче мистецтво й архітектура. Збереження і реставрація старовинних споруд, пам’яток архітектури. Використання національних елементів у містобудуванні. Різноманітність стилів та напрямів в українському образотворчому мистецтві. Твори талановитих художників О. Бабака, В. Григорова, О. Дубовика, Л. Красюк, О. Хо-даківського, Є. Гапчинської. Творчість видатного художника Івана Марчука. Проблеми перебудови театрального мистецтва. Реформування мережі державних театрів, виникнення нових організаційних театральних форм. Створення приватних театрів, виникнення театральних агенцій, антрепризи. Основні тенденції у сучасному театральному процесі: елітарність, камерність. Пошуки та творчі відкриття режисерів А. Жолдака, С. Данченка, Б. Шарварка. Новаторська творчість Р. Віктюка. Шляхи виходу з кризи українського кіномистецтва. Розвиток україномовного, поетичного, авторського, документального, науково-популярного, анімаційного кіно. Відродження національної музичної культури. Мозаїка української естради: поп-музика, джаз, рок-музика. Синтез академічної, народної та популярної естрадної музики – характерна ознака розвитку сучасної музичної культури. ЛІТЕРАТУРА Основна 1. Бокань В.А. Історія української культури : навч. посіб. /В.А. Бокань, Л.П. Польовий. – К., 2001. 2. Виткалов В.Г. Українська культура: сторінки історії XX століття : монографія /В.Г. Виткалов. – Рівне, 2004. 3. Горєлов М.Є. Цивілізаційна історія України /М.Є. Горєлов, О.П. Моця, О.О. Рафальський. – К., 2005. 4. Ісаєвич Я.Д. Україна давня і нова : народ, релігія, культура /Я.Д. Ісаєвич. – Л., 1996. 5. Історія Української музики : у 6 т. – К., 1990. 6. Історія української культури: Побут. Письменство. Мистецтво. Театр. Музика / За ред. І.Крип'якевича. – К., 2002. 7. Історія української культури XX століття : у 2 кн. – К., 1993–1995. 8. Історія української культури : у 5 т. – К., 2001. – Т. 1. Історія культури давнього населення України /Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. 9. Історія української культури : у 5 т. – К., 2001. – Т.2. Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ століть / В.С. Александрович, В.Г. Балушок, М.Б. Боянівська. 10. Історія української культури : у 5 т. – К., 2003. – Т.3. Українська культура другої половини ХУІІ – ХУІІІ століть / В.С. Александрович, В.Й. Борисенко, Т.М. Виврот. 11. Історія української культури : у 5 т. – К., 2006. – Т.4. 12. Культура і побут населення України : навч. посібник /під ред. В.І.Нау-лко, Л.Ф.Артюх. – К., 1993. 13. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу /І. Огієнко. – К., 1992. 14. Основи художньої культури: Теорія та історія української художньої культури : навч. посібник /Л. В. Анучина, В. Г. Грицаненко, Н. О. Карпова та ін..; за ред. В.О.Лозового, Л.В.Анучиної. – Харків, 1999. – Ч. 2. 15. Поліщук Є.П. Історія культури : короткий довідник /Є.П. Поліщук. – К., 2000. 16. Попович М. В. Нарис історії культури України /М.В. Попович. – К., 1999. 17. Семчишин М. Тисяча років української культури /М. Семчишин. – К., 1993. 18. Тищенко О.Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII–XVIII ст.) : навч. посіб. для студентів вузів мистец. та культури /О.Р. Тищенко. – К., 1992. 19. Українська культура : лекції /за ред. Д. Антоновича; упор. С.В.Ульянов-ська. – К., 1993. 20. Українська художня культура : навч. посібник. – К., 1996. 21. Фартушний А. А. Українська культура /А.А. Фартушний. – Львів., 1999. – Ч. 1. Культура передісторичної доби; Культура Київської доби; Культура Галицько-Волинської держави. 22. Фартушний А. А. Українська культура /А.А. Фартушний. – Львів, 2000. – Ч.2: Культура українських земель у складі Великого князівства Литовсько-Руського та Речі Посполитої 23. Фартушний А. А. Українська культура /А.А. Фартушний. – Львів, 2001. – Ч. 3: Культура України героїчної доби. (Золота доба української культури). 24. Феномен української культури. – К., 1997. 25. Художня культура України : навч. посібник /Л.М. Масол, С.А. Ничкало, Г.І. Веселовська; за заг. ред. Л.М. Масол. – К., 2006. 26. Шевчук В.О. Українська культура : загальні питання культурно-стилістичні епохи. Освіта. Національна ідея /О.В. Шевчук. – К., 2007. 27. Шейко В.М. Історія української культури : навч. посібник /В.М. Шейко, В.Я. Білоцерківський. – К., 2009. Додаткова 28. Айзеншток І. Українські поети-романтики /І. Айзеншток //Українські поети-романтики 20–40-х років ХІХ ст. – К.,1968. 29. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави /В. Александрович. – Львів, 1999. 30. Александрович В. Українське малярство XIII–XV століть /В. Александрович. – Львів, 1995. 31. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. – К., 1991. 32. Антонович В. Про козацькі часи на Україні /В. Антонович. – К., 1991. 33. Антонович Д. Триста років українського театру (1617–1917) /Д. Анто-нович. – Львів, 1997. 34. Асєєв Ю.С. Мистецтво стародавнього Києва /Ю.С. Асєєв. – К., 1969. 35. Бабишин С.Д. Школа та освіта Київської Русі /С.Д. Бабишин. – К., 1973. 36. Багалій Д. І. Український мандрований філософ Григорій Сковорода /Д.І. Багалій. – К., 1992. 37. Баран В.Д. Походження слов’ян /В.Д. Баран, Д.Н. Козак, Р.В. Терпиловський. – К., 1991. 38. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII–XVIII століть /П.О. Білецький. – К., 1981. 39. Борошко Ю.М. Режисер Лесь Курбас /Ю.М. Борошко. – К., 1988. 40. Бочковський О. Вступ до націології /О. Бочковський. – Мюнхен, 1991–1992. 41. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі /М.Ю. Брай-чевський. – К., 1988. 42. Бурлюк Д. /Д. Бурлюк //Український авангард 1910–1930 років : Альбом. – К., 1996. 43. Вечерський В.В. Українські дерев’яні храми /В. Вечерський. – К., 2007. 44. Витвицький В. Максим Березовський : життя і творчість /В. Витвицький. – Львів, 1995. 45. Відейко М.Ю. Шляхами трипільського світу /М.Ю. Відейко. – К., 2008. 46. Войнович В. Українська міфологія /В. Войнович. – К., 2003. 47. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис /О. Воропай. – К., 1991. 48. Возняк М.С. Історія української літератури: у 2 кн. /М.С. Возняк. – Л., 1994. 49. Галицько-Волинська держава ХІІ–ХІV століть : зб. наукових праць /упор. О.С. Кучерук. – Львів, 2002. – Кн. 1. 50. Галицько-Волинський літопис /пер. Л. Махновця. – Л., 1994. 51. Ган О. Трагедія Миколи Хвильового /О. Ган. – Б.м., 1947. 52. Гнатенко П.І. Український національний характер /П.І. Гнатенко. – К., 1997. 53. Голубенко П. Україна у світлі культурних взаємин /П. Голубенко. – К., 1993. 54. Голубець М. Начерк історії українського мистецтва /М. Голубець. – Нью-Йорк, 1973. 55. Гончарук П.С. Історичні погляди кирило-мефодіївців /П.С. Гончарук. – К., 2002. 56. Гончарук П.С. Суспільно-політичні та історичні погляди Т.Г. Шев-ченка (до 195-ої річниці від дня народження) : Монографія /П.С. Гончарук. – К., 2009. 57. Горбачов Д.О. На карті українського авангарду /Д.О. Горбачов //Українське мистецтво та архітектура кінця XIX початку XX ст. – К., 2000. – С. 93–105. 58. Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі /В.С. Горський. – К.,1993. 59. Грінченко М. Історія української музики. – К., 1961. 60. Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність. – Тернопіль, 2007. 61. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886) /Я.Грицак. – К., 2006. 62. Грицак Я. Страсті по націоналізму. Історичні есеї /Я. Грицак. – К., 2004. 63. Грушевський М.С. Історія України-Русі /М.С. Грушевський. – К., 1991. – Т. 1. 64. Гусєв В.І. Філософія доби Відродження /В.І. Гусєв. – К., 1993. 65. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації /Ф. Двор-нік. – К., 2000. 66. Дегтярьов М.Г. Андріївська церква /М.Г. Дегтярьов, В.І. Корнєєва. – К., 1999. 67. Дженксон Ч. А. Язык архитектуры постмодернизма /Ч.Я. Дженксон. – М., 1985. 68. Дзюба І. Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність /І. Дзю-ба //Україна. Наука і культура. – К., 1988. – Вип. 22. – С. 309–325. 69. Діброва В. Проблема збереження національної тотожності за умов тоталітаризму. Досвід української літератури /В. Діброва //Слово і час. – 1991. – № 3. – С.15–23. 70. Драган М. Українські дерев’яні церкви: у 2 т. – Львів, 1987. 71. Енциклопедія постмодернізму. – К., 2002. 72. Ернст Ф. Київські архітектори 18 століття. – К., 1918. 73. Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ століття /А.А. Жаборюк. – К., 1990. 74. Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVI–XVIII ст. /П.М. Жолтовський. – К., 1983. 75. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI–XVIII ст. /П.М. Жолтовський. – К., 1983. 76. Запаско Я. Мистецтво книги в України в ХVІ–ХVІІ ст. /Я. Запаско. – К., 1983. 77. Запорозьке козацтво в українській історії, культурі та національній свідомості. – К., 1997. 78. Затенацький Я. Українське мистецтво першої половини ХІХ століття /Я. Затенацький. – К., 1965. 79. Затонський Д. Про модернізм і модерністів /Д. Затонський. – К., 1972. 80. Затонський Д. Художні орієнтири ХХ ст. /Д. Затонський. – К., 1988. 81. Знойко О. П. Міфи Київської землі та події стародавні /О.П. Знойко. – К., 1989. 82. Ивбулис В. Модернизм и постмодернизм /В. Ивбулис. – М., 1988. 83. Іларіон (митрополит). Дохристиянські вірування українського народу: іст.-реліг. монографія /Іларіон (митрополит). – К., 1994. 84. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVIII ст. – К., 1996. 85. Історія релігії в Україні : в 10 т. – К., 1996–1998. 86. Історія Русів. – К., 1991. 87. Історія української культури : зб. матеріалів і документів /за ред. Клапчука С., Остафійчука В. – К., 2000. 88. Казимиров О.А. Український аматорський театр /О.А. Казимиров. – К., 1965. 89. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920–-30-х років:соціальний портрет та історична доля /Г. Касьянов. – К., 1993. 90. Касьянов Г. Українська інтелігенція в русі опору 1960–80-х рр. /Г. Касьянов. – К., 1995. 91. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX–XX століть /Г. Касьянов. – К., 1993. 92. Київська Русь : культура, традиції. – К., 1982. 93. Кисіль О. Український театр /О. Кисіль. – К., 1968. 94. Кирило-Мефодіївське товариство. – К., 1990. – Т. 1–3. 95. Кирпач А. З історії народної освіти запорозьких козаків /А. Кирпач. – К., 1993. 96. Климов В. Феномен Петра Могили (Біографія. Діяльність. Позиція) / В. Климов, А. Колодний, А. Жуковський та ін. – К. : Дніпро, 1996. 97. Корнієнко Н.М. Лесь Курбас: репетиція майбутнього /Н.М. Корнієнко. – К., 1998. 98. Костомаров М. Закон Божий (Книга Буття українського народу) /М. Костомаров. – К., 1996. 99. Костомаров М. Слов'янська міфологія /М. Костомаров. – К., 1994. 100. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь /М.Ф. Котляр. – К., 1998. 101. Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. /М.Ф. Котляр. – К.,1993. 102. Кресальний М.І. Софійський заповідник у Києві : архітектурно-історичний нарис /М.І. Кресальний. – К., 1960. 103. Крижицький С.Д. Античні держави Північного Надчорномор’я /С.Д.Крижицький, В.М. Зубар, А.С. Русяєва. – К., 1998. 104. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство /І.П. Крип'якевич. – К.,1989. 105. Культурна політика України. – К., 1995. 106. Культурне відродження в Україні: історія і сучасність. – К., 1991. 107. Культурне життя в Україні (західні землі) 1939–1953 /відп. ред. Ю. Сливка. – Львів, 1995. 108. Курбас Л.С. Березіль: із творчої спадщини. – К., 1988. 109. Лазарев В. Н. Древнерусские мозаики и фрески XI–XV вв. /В.Н. Ла-зарев. – М., 1973. 110. Лейтес О. Десять років української літератури (1917–1927) : у 3 т. /О. Лейтес. – Харків, 1928. 111. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні /В. Литвинов. – К., 2000. 112. Лихачев Д. С. “Слово о полку Игореве” и культура его времени /Д.С. Лихачев. – Л., 1985. 113. Лукомський. Ю. Архітектурна спадщина Давнього Галича /Ю. Лу-комський. – Галич, 1991. 114. Макаров А.М. Світло українського бароко /А.М. Макаров. – К., 1994. 115. Малаков Д.В. Архітектор Городецький /Д.В. Малаков. – К., 1999. 116. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури /Є. Маланюк. – К., 1992. 117. Макарчук С.А. Український етнос /С.А. Макарчук. – К., 1992. 118. Матковська О. Львівське братство: культура, традиції /О. Матковська. – Львів, 1997. 119. Мистецтво Київської Русі. – К., 1989. 120. Мистецтво і етнос. Культурологічний аспект. – К., 1991. 121. Мистецтво української діаспори : повернуті імена. – К., 1998. 122. Митці України : енциклопедичний довідник. – К., 1992. 123. Мицько І.З. Острозька академія /І.З. Мицько. – К., 1991. 124. Міляєва Л. Українське мистецтво ХІV – першої половини ХVІІ ст. /Л. Міляєва, Г. Логвин. – К., 1963. 125. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства /О. Моця, В. Ричка. – К., 1996. 126. Наєнко М. Романтичний епос. Ефект романтизму і українська література /М. Наєнко. – К., 2000. 127. Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка /Д.С. Наливайко. – К., 1992. 128. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили /Д.С. На-ливайко. – К., 1985. 129. Нариси історії українського шкільництва (1905–1933). – К., 1996. 130. Нариси української популярної культури. – К., 1998. 131. Науменко Ф.І. Школа Київської Русі /Ф.І. Науменко. – Л., 1985. 132. Нельговський Б.П. Українське мистецтво: від найдавніших часів до початку ХХ століття /Б.П. Нельговський. – К., 1976. 133. Ніколаєва Т.О Історія українського костюма /Т.О. Ніколаєва. – К., 1996. 134. Нічик В.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI – поч. XVII ст.) /В.М. Нічик, В.Д. Литвинов, Я.М. Стратій. – К., 1990. 135. Нічик В.М. Петро Могила в духовній культурі України /В.М. Ні-чик. – К., 1997. 136. Овсійчук В. Українське мистецтво XVI – першої половини XVIII ст. /В. Овсійчук. – К., 1985. 137. Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві /В. Ов-сійчук. – К., 2001. . 138. Огієнка І. (митрополит Іларіон) Історія українського друкарства /упор. М.С. Тимошик. – К., 2007. 139. Остапенко Е. Культура періоду реформування /Е. Остапенко. – К., 1997. 140. Откович В.П Народна течія в українському живописі ХVІІ – ХVІІІ століть /В.П. Откович. – К., 1990. 141. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі /С. Пав-личко. – К., 1997. 142. Петров В.П. Діячі української культури (1920–1940 рр.): жертви більшовицького терору /В.П. Петров. – К., 1992. 143. Попович М.В. Мировоззрение древних славян /М.В. Попович. – К.,1985. 144. Попович М.В. Національна культура і культура нації /М.В. Попович. – К., 1991. 145. Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.) : монографія : в 2 ч. /О.І. Путро. – К., 2008. 146. Репресоване відродження. – К., 1993. 147. Римаренко Ю.І. Національний розвиток України: проблеми і перспективи /Ю.І. Римаренко. – К., 1995. 148. Ричков П. А. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких /П.А. Ричков, В.Д. Луц. – К., 2002. 149. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – початок ХХ ст.) : нариси. – К., 1991. 150. Романенко Г.О. Еволюція художніх і літературних об’єднань України: історико-культурологічний вимір : монографія /Г.О. Романенко, В.М. Шейко. – К., 2008. 151. Романець Т.А. Стародавні витоки мистецтва української народної кераміки /Т.А. Романець. – К., 1996. 152. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси /Б.А. Рыбаков. – М., 1983. 153. Рубан В. Український портретний живопис першої половини ХІХ століття /В. Рубан. – К., 1988. 154. “Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України /В.І. Горинь, О.А. Купчинський. – К., 1987. 155. Сергієнко Г.Я. Т.Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство /Г.Я. Сергієнко. – К., 1983. 156. Сірополко С. Історія освіти в Україні. – К., 2002 157. Скуратівський В. Із спостережень над поетикою Сергія Параджанова //Кіно-коло. – 09 січня 2003. 158. Слабошпицький М. Українські меценати : нарис з історії української культури /М. Слабошпицький. – К., 2001. 159. Сміт Е. Національна ідентичність /Е. Сміт. – К., 1994. 160. Соневицький І. Артем Ведель і його музична спадщина /І. Соневицький. – Нью-Йорк, 1966. 161. Ткаченко М. Теофіл Копистянський /М. Ткаченко. – К., 1972. 162. Толочко О.П. Київська Русь /О.П. Толочко, П.П. Толочко. – К., 1998. 163. Українська минувшина : ілюстрований етнографічний довідник /керів. авт. кол. А. Понамарьов. – К., 1993. 164. Українське мистецтво і архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К., 2000. 165. Українські поети-романтики 20–40 років XIX ст. – К., 1968. 166. Український драматичний театр. Нариси історії: у 2 т. – К., 1987–1988. 167. Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України : істор. нарис /Ф.С. Уман-цев. – К., 2002. 168. Федас Й.Ю. Український народний вертеп /Й.Ю. Федас. – К., 1987. 169. Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича /М. Фіголь. – К., 1997. 170. Фігурний Ю.С. Історичні витоки культури українського козацтва /Ю.С. Фігурний. – К., 1999. 171. Філософія Відродження на Україні. – К., 1990. 172. Фоменко В.М. Творчість Г.І. Нарбута та українська барокова графіка /В.М. Фоменко //Українське мистецтво та архітектура кінці XIX – початку XX ст. – К., 2000. – С. 27–37. 173. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія /З.І. Хижняк. – К., 1970. 174. Хвильовий М. Україна чи Малоросія? /М. Хвильовий. – К., 1993. 175. Чижевський Д. Історія української літератури: від початку до доби реалізму /Д. Чижевський. – Тернопіль, 1994. 176. Чижевський Д. Нарис історії філософії на Україні /Д. Чижевський. – К., 1993. 177. Чижевський Д. Реалізм в українській літературі /Д. Чижевський. – Тернопіль, 1994. 178. Чижевський Д. Філософія і національність /Д. Чижевський. – К., 1994. 179. Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х років: сторінки ненаписаної історії /Ю.І. Шаповал. – К., 1993. 180. Шевчук В.О. Козацька держава /В.О. Шевчук. – К., 1996. 181. Шейко В. Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації : монографія /В. Шейко, М.Александрова. – К, 2009. 182. Шейко В.М. Монополізація радянською системою основних сфер духовного життя суспільства 30-х рр. /В.М. Шейко //Вісник ДАКККіМ. – 2000. – №3. – С. 99–111. 183. Шестаков В. Массовая культура /В. Шестаков. – М., 1990. 184. Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу /М.Т. Юрій. – К., 1997. 185. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків /Д.І. Яворницький. – Т.1–3. – К., 1990–1991. 186. Ясиевич В.Е. Архитектура Украины на рубеже XIX–XX веков /В.Е. Ясиевич. – К., 1988. 187. Яценко М. Т. Українська романтична поезія 20-60 років ХІХ ст. /М.Т. Яценко //Українські поети-романтики. – К., 1987. Додаток 1 Зразок оформлення титульної сторінки реферату МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ КАФЕДРА СУСПІЛЬНИХ НАУК Дисципліна: Історія української культури РЕФЕРАТ на тему: _________________________________________________________ __________________________________________________________ Виконавець: Студент (ка) _____курсу Групи ________________ ________________________ (прізвище, ім'я, по батькові) Власноручний підпис _______ Керівник: _______________________ (прізвище, ім’я, по батькові, _________________________ посада, вчений ступінь, вчене звання) Київ – 20___ ЗМІСТ 1. Пояснювальна записка 3 2. Тематичний план 7 3. Зміст дисципліни 8 4. Плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів 21 5. Тематика рефератів 26 6. Методичні рекомендації до написання рефератів 28 7. Тести 30 8. Питання до екзамену 39 9. Критерії оцінювання знань студентів 42 10. Опорний конспект лекцій 43 11. Література 86 12. Додатки 94 Навчальне видання Святненко Анна Василівна ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Відповідальний за випуск Г.В. Дячук Редагування та комп’ютерне верстання С.М.Суходольська Підп. до друку _________________ Формат 6084 1/16. Папір др. апарат. Друк офсетний. Ум. друк. арк. __________ Зам. ______. Наклад 100. Видавець і виготівник Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв 01015, м. Київ, вул. І.Мазепи, 21 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 3953 від 12.01.2011. |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено України: навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ /уклад. П. С. Гончарук, О.І. Путро, А. В. Святненко.... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліні "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБЮНИЦТВА"... Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Організація виробництва" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл., доцент... |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “Облік в бюджетних установах... Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях” для студентів V курсу... |
Західнодонбаський інститут економіки і управління Кафедра економіки... Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Основи регіональної промисловості" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл... |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу «КРИМІНОЛОГІЯ» для студентів... Навчально-методичний комплекс з курсу «Кримінологія» для студентів юридичного факультету |
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "ОБЛІК У БАНКАХ" для студентів... Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Облік у банках " / Укл к е н., доц І. В. Вишнякова. Павлоград, 2008 |
|
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ"... Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Банківські операції" для студентів денної, вечірньої та заочної форм навчання / Укл к... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ для студентів усіх спеціальностей... Політологія. Суб`єкти політики та способи політичної діяльності [Текст]: Методичні рекомендації до вивчення розділу для студентів... |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “ СТАТИСТИКА” для студентів... Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Cтатистика” для студентів 2 курсу заочної форми навчання (Укл ст викладач кафедри прикладної... |
Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року) |