Предмет, завдання і методи патологічної фізіології. Значення експериментального методу в патофізіологічних дослідженнях. Моделювання патологічних процесів

Скачати 2.36 Mb.

Назва	Предмет, завдання і методи патологічної фізіології. Значення експериментального методу в патофізіологічних дослідженнях. Моделювання патологічних процесів
Сторінка	5/27
Дата	13.08.2013
Розмір	2.36 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Біологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 27

Вміти:

пояснити механізм розвитку клінічних та мікроскопічних ознак порушень периферичного кровообігу, диференціювати їх;
в експерименті відтворити окремі види розладів периферичного кровообігу.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Загальні уявлення про центральний та периферичний кровообіг.
Анатомія великого, малого кола кровообігу і системи ворітної вени.

Контрольні питання теми:

1. Визначення поняття місцевих розладів кровообігу. Загальна характеристика форм місцевого порушення кровообігу.

2. Артеріальна гіперемія: визначення, класифікація, загальні ознаки. Причини і механізми розвитку фізіологічної артеріальної гіперемії.

Патологічна артеріальна гіперемія: причини, механізми розвитку, експериментальні моделі, наслідки.

4. Венозна гіперемія: визначення, причини, механізми розвитку, загальні ознаки, наслідки.

5. Ішемія: визначення, механізми розвитку, загальні ознаки. Характеристика етіологічних факторів ішемії компресійного, обтураційного та ангіоспастичного типів.

6. Механізми ішемічного ушкодження клітин. Фактори, що визначають високу чутливість тканини до ішемії. Можливі наслідки ішемії.

7. Стаз: визначення поняття, принципи класифікації, характерні ознаки, етіологія, патогенез.
ПРОТОКОЛ № 10 Дата_______________

Самостійна аудиторна робота студента

Дослід 1. Вивчити мікроскопічні прояви та механізми розвитку артеріальної гіперемії на язиці у жаби.

Жабу знерухомлюють руйнуванням спинного мозку. Знерухомлену жабу поміщають на дощечку спинкою догори так, щоб нижній край її щелепи знаходився біля прямокутного отвору дощечки. Далі, відкривши жабі пащу, фіксують її нижню щелепу до дощечки біля кутів рота двома шпильками. Очним пінцетом обережно, захопивши спочатку за один сосочок, а потім за другий розправляють язик жаби, злегка розтягуючи його над прямокутним отвором дощечки. Шпильки, що фіксують язик, вколюють під гострим кутом, головками назовні, щоб не заважали рухові об'єктиву мікроскопа. Правильно розтягнутий язик має форму шестикутника. При підготовці препарату необхідно слідкувати , щоб язик жаби не був надмірно розтягнутий і щоб він знаходився в одній площині з щелепою, у іншому випадку можуть спостерігатися порушення його кровообігу.

Готовий препарат поміщають під мікроскоп, під малим збільшенням спостерігають картину нормального кровообігу в судинах язика жаби. При цьому звертають увагу на величину просвіту судин, кількість функціонуючих капілярів, швидкість кровотоку в них. Одночасно треба визначити тип кровоносних судин: артерії, вени, орієнтуючись на спр'ямованість кровотоку в місцях розгалуження судин; артеріоли, капіляри - за просторовим розташуванням форменних елементів у просвіті судини під час їх руху (у 2-2,5 ряди або ланцюжком один за одним). Потім, піднявши тубус мікроскопа та не міняючи положення жаби, злегка потирають її язик ваткою, яка змочена фізіологічним розчином. Опускають тубус мікроскопа на попереднє місце, вивчають зміни кровообігу тканин язика жаби при артеріальній гіперемії.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Вивчити зовнішні прояви і механізми розвитку артеріальної гіперемії на вусі кролика.

В експерименті використовують двох кролів альбіносів.

На першому (інтактному) кролику демонструють прояви артеріальної гіперемії, яка виникає при механічному та хімічному подразненні шкіри вуха. Для цього вухо протирають ваткою, що злегка змочена ксилолом або ефіром, і в прохідному світлі порівнюють обидва вуха кролика. Спостерігають зміни кровообігу, що характерні для артеріальної гіперемії. За допомогою електротермометра з інтервалом в 1 хв вимірюють і порівнюють температуру інтактного та гіперемійованого вуха.

Демонструється другий кролик, у якого за декілька днів до заняття з однієї сторони видалений передній шийний симпатичний ганглій (Дослід К.Бернара). Досліджують зміни кровообігу частково денервованого вуха, звертають увагу на величину зіниці (міоз) та ширину очної щілини (птоз).

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 3. Вивчити прояви та механізми розвитку венозної гіперемії у людини.

Дослід проводять на студентах-добровольцях. За допомогою капіляроскопа спочатку вивчають стан мікроциркуляторного русла лімба нігтя одного із пальців руки. Для цього досліджуване місце змазують вазеліновим маслом для просвітлення шкіри, палець фіксують під об'єктивом капіляроскопа. Наводять на різкість зображення капілярів. Звертають увагу на: загальний фон, кількість і звивистість капілярів. Потім на плече досліджуваної кінцівки накладають манжетку від сфігмоманометра і збільшують тиск до 60-80 мм рт.ст. Виникає венозний застій при збереженні артеріального притоку. Спостерігають клінічні прояви венозної гіперемії: ціаноз, місцеве зниження температури, набряк. Спостерігають за змінами мікроциркуляторного русла: загальний фон із ціанотичним відтінком, збільшення кількості капілярних петель, їх розширення.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю знань:

Задача 1. З метою профілактики плевропульмонального шоку хворому з проникаючим пораненням верхньої частини грудної клітки проведена правостороння вагосимпатична блокада. Після блокади у хворого виникло звуження правої зіниці (міоз), почервоніння правої половини обличчя та шиї. Яке порушення місцевого кровообігу найбільш імовірно виникло у хворого?

A. Нейротонічна артеріальна гіперемія.

B. Нейропаралітична артеріальна гіперемія.

C. Метаболічна артеріальна гіперемія.

D. Ангіоспастична ішемія.

E. Венозна гіперемія.
Задача 2. У хворого з стенозом (звуженням) лівого передсердно-шлуночкового отвору при огляді відмічається акроціаноз і незначна набряклість кінцівок, китиці на дотик холодні. При біомікроскопічному дослідженні мікроциркуляції нігтьового ложа встановлено розширення капілярів, сповільнення кровотоку. Яке порушення місцевого кровообігу найбільш імовірно виникло у хворого?

А. Тромбоз.

В. Венозна гіперемія.

С. Артеріальна гіперемія.

D. Ішемія.

Е. Емболія.
Задача 3. Хвора, 25 років, скаржиться на напади болю в пальцях верхніх кінцівок і відчуття затерпання в них, яке за звичай, виникає в холодну погоду. Під час нападів відмічається різке поблідніння шкіри пальців та китиць, зниження місцевої температури, порушення шкірної чутливості. Про яке порушення місцевого кровообігу можна думати?

А. Артеріальна гіперемія.

В. Венозна гіперемія.

С. Ішемія.

D. Стаз.

Е. Тромбоз.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Література:

Патологічна фізіологія /За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. - К.: Вища шк.,1995. - С.1 81-193.
Патофізіологія: підручник /М.Н.Зайко, Ю.В.Биць, Г.М.Бутенко та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 196-209.
Посібник до практичних занять з патологічної фізіології /За ред. Ю.В.Биць, Л.Я.Данилової. - К.: Здоров'я., 2001.- С. 77-91.

4. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник/ видання друге, доопрацьоване і доповнене.-Вінниця:Нова Книга, 2007. – 512 с.
Заняття 11

Тема: Тромбоз та емболія.