1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія», «галузі психології», «психологія інженерна», «психологія пожежна», «психологія військова», «психологія праці» «методи дослідження психології»


Скачати 108.5 Kb.
Назва1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія», «галузі психології», «психологія інженерна», «психологія пожежна», «психологія військова», «психологія праці» «методи дослідження психології»
Дата10.04.2013
Розмір108.5 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
Тема 1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
Зміст понять «психологія», «галузі психології», «психологія інженерна», «психологія пожежна», «психологія військова», «психологія праці» «методи дослідження психології».

Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології. Психологія екстремальних професій. Основні розділи психології як науки. Категорії і поняття психології. Психологічні методи дослідження.
Психологія – (вiд грец. псюхе – душа i логос – вчення) наука про психiку живих iстот, про психiчнi процеси i властивостi, психiчну дiяльнiсть людини. Вона розглядає цю дiяльнiсть як функцiю мозку, що полягає у вiдображеннi ним об’єктивної дiйсностi i регуляцiї стосункiв живої істоти із середовищем. Це наука про душу, свiдомiсть, поведiнку та об’єктивнi закономiрностi прояву i механiзми психiки.

● З давніх-давен потреба суспільного життя змушувала людину розрізняти і враховувати особливості психічного складу людей. Ще філософи Давньої Греції: Демокріт, Платон, Арістотель – заклали перші камені у фундамент багатьох дисциплін. Грецькі філософи загалом розглядали душу, як щось оживлююче (подих, життя) і вважали, що вона є не лише в людини. Так, Фалес із Мілета, який жив на межі VII й VI століть до Різдва Христова, вважав, що душа є в магніту, оскільки він приводить у рух залізо. Душа в розумінні Фалеса є щось вище, що керує іншими формами існування. Демокріт (460–360 рр. до Христа) сприймали душу, як матерію, лише тоншу від тої, з якої збудоване тіло. Платон (427–347 рр. до Христа) на противагу філософам-натуралістам стверджував, що душа, як безмежно досконаліша від тіла субстанція, незалежна від тіла. “Людина – це душа, яка володіє тілом, як стерновий, який керує кораблем, чи вершник – конем”. [26, 70]

Великий Арістотель, який жив у 384–322 роках до Христа написав трактат “Про душу”, його часто називають першим підручником з психології. Він прийняв твердження свого вчителя, що душа – це джерело руху для тіла, вона оживляє його, але не є субстанцією, відірваною від тіла, як вважав Платон, не є вона і тілом, як стверджував Демокріт. За Арістотелем, душа не може існувати без тіла, а тіло не може виконувати свої функції без души, яка його оживляє.

Таким чином, перший етап розвитку психологічної науки, можна визначити як науку про душу, коли існуванням душі пояснювали всі явища в житті людини.

Другий етап розвитку психології починається в XVII ст., у зв’язку з розвитком природничих наук. Здатність мислити, відчувати, бажати назвали свідомістю. Основним методом вивчення вважалося спостереження людиною за собою і опис фактів. Тому психологію у цей період можна назвати наукою про свідомість.

Третій етап починається у XX ст. Завданням психології було спостереження за тим, що можна безпосередньо побачити, а саме: поведінкою, вчинками, реакцією людини. Мотиви, що викликають вчинки, не враховувались – це була психологія як наука про поведінку людини. Четвертий етап характеризується закономірним осмисленням теорії відображення, а психологія визначається як наука, яка вивчає факти закономірності та механізми психіки.

● Знання у психології складалися і розширювалися завдяки зв’язкам її з іншими науками – природничими, соціальними, психологічними.

Великий вплив на становлення психології, як науки мали еволюційні ідеї великого дослідника Ч. Дарвіна, саме вони дозволили з’ясувати роль психіки у процесі пристосування живих істот до умов середовища, що змінюються, зрозуміти виникнення вищих форм психічної діяльності з нижчих. Еволюційне вчення дало можливість зрозуміти, що психіка – це складний світ психічних явищ, відіграє велику роль у поведінці людини.

Після виходу книги І. Сєченова “Рефлекси головного мозку”, у якій було доведено, що психічні явища такі ж природні, як і всі інші функції людського організму, вони не безпричинні, а є результатом рефлекторної діяльності нервової системи. Рефлекторна теорія отримала подальший розвиток у вченні І. Павлова, працях О. Ухтомського, М. Бернштейна та ін. Таким чином, психологія як самостійна наука у своєму розвитку має міцну природничонаукову основу.

Психологічна наука дуже давня і дуже молода одночасно. З одного боку, вік її біля 2400 років. Перший систематичний виклад психологічних явищ був зроблений давньогрецьким ученим Арістотелем. Його і вважають фундатором психології. З іншого боку, власне наукове експериментальне дослідження психічних явищ та їх закономірностей почалося, по суті, із середини XIX ст., а власне наукова психологія почала складатися значно пізніше – на рубежі XIX і XX ст.

Предметом психологiї є об’єктивнi закони психiчної дiяльностi, її виникнення i розвитку, формування психічних властивостей людини. У дослідженнях Л.С. Виготського, Б.Г. Ананьєва, С.Л. Рубінштейна, Б.Ф. Ломова, О.М. Леонтьєва, Г.С. Костюка, М.Г. Ярошевського були закладені методологічні основи сучасної наукової психології. Основними принципами психологічної науки є:

принцип детермінізму, що розкриває причини виникнення психіки, закономірну зумовленість психічних явищ психічної діяльності та психічних властивостей;

принцип єдності психіки та діяльності, який розкриває об’єктивні закономірності внутрішніх психічних явищ (єдність, яку утворюють психіка та діяльність);

принцип відображення, за яким усі психічні функції за своєю природою є відображувальними;

принцип розвитку психіки;

системно-структурний принцип.

Завдання психологiї – розкрити об’єктивнi закони психiчної дiяльностi людини, з’ясувати природу i сутнiсть психiки, її структуру. Сучасна психологія являє собою розгалужену систему наукових дисциплін, які перебувають на різних стадіях розвитку і пов’язані з різноманітними сферами практики.

Галузi психологiї – історія психології, загальна психофiзiологiя, диференцiйна, вiкова, педагогiчна, спортивна, соцiальна психології; зоопсихологiя, психологія аномальних людей, медична психологія, психопатологiя, психологія працi, iнженерна, вiйськова, космiчна, юридична психології, психологiя мистецтва, етнопсихологiя та ін.

Загальна психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає психіку людини, її загальні закономірності, розробляє систему психологічних знань, виявляє її логічний осередок, з’ясовує методологічні основи психологічної дисципліни, відповідно, тлумачить психологічні феномени. Основнi роздiли загальної психології – психологiя пiзнавальних процесiв, психологiя особистостi, психологiя людського спiлкування.

Психологія діяльності в особливих умовах – галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні закономірності поведінки людей в організаційних та антропотехнічних системах в умовах підвищеної відповідальності за людські життя і збереження техніки спеціального призначення [17; 70]:

а) космічна психологія вивчає психологічні особливості праці космонавта: залежність цих особливостей від певних факторів (невагомості, гіподинаміки, відносної сенсорної деривації та ін.), а також способи й методи цілеспрямованої організації психічної діяльності космонавта в процесі підготовки і проведення космічних польотів. Галузь включає в себе окремі розділи інженерної, соціальної та педагогічної психології – психологічний добір космонавтів, з урахуванням їхніх індивідуальних властивостей у період професійної підготовки; психологічні аспекти вироблення спеціальних операторських навичок та психологічної підготовки до дії факторів космосу; психологічна реадаптація космонавтів до земних умов; структурно-функціональний та інформаційний аналіз діяльності в особливих умовах; соціально-психологічні особливості процесів управління; психологічні та психофізіологічні помилки персоналу;

б) авіаційна психологія, яка вивчає психологічні закономірності трудової діяльності авіаційних спеціалістів – психіку людини, що керує складними авіаційними системами;

в) військова психологія вивчає психологічні особливості різних видів військової діяльності залежно від суспільно-історичних умов, рівня військової техніки, характеристик особистості війсь­ковослужбовців і т. ін., удосконалення теорії та практики вивчення, добору, навчання, виховання військовослужбовців, психологічної підготовки солдатів, керівництво особовим складом; психофізіологічну оцінку діяльності в особливих умовах; психологічні проблеми добору й підготовки до діяльності в особливих умовах; психологічні та психофізіологічні помилки персоналу та ефективність систем різного призначення; розробка психологічних і технічних засобів забезпечення надійності діяльності операторів; моделювання інди­відуальної та групової діяльності в особливих умовах;

г) пожежна психологія (молода галузь) вивчає психологічні особливості різних видів, удосконалення теорії та практики вивчення, добору, навчання, виховання, психологічної підготовки бійців, керівництва особовим складом, психофізіологічний стан діяльності в особливих умовах, психологічні та психофізіологічні помилки персоналу, моделювання індивідуальної та групової діяльності в особливих умовах. Галузь психології, яка вивчає об’єктивні закони діяльності психіки пожежників, має такі завдання:

  1. виявити психологічні аспекти діяльності працівників пожежної охорони та підрозділів. З цією метою вивчаються служба, навчання, відпочинок, колективні дії та вчинки, характерні для служби, а також дії пожежників та пожежних підрозділів під час виконання бойового завдання;

  2. виявити психологічні особливості особистості пожежників під час гасіння пожеж, в екстремальних умовах;

  3. вивчити психологію колективів пожежної охорони з метою їх керівництва;

  4. вивчити якості психологічних процесів, станів, властивостей пожежників при виконанні бойових завдань;

  5. вивчати вплив особливих умов діяльності, стрес-факторів на психологію пожежників та колективів;

  6. розробляти психологічні основи навчання та виховання пожежників;

  7. досліджувати закономірності психологічної підготовки особового складу, окремого пожежника в умовах бойової діяльності;

  8. виявити закономірності функціональних виявів психіки в небезпечних ситуаціях;

  9. визначити умови та засоби боротьби зі страхом, панікою;

  10. здійснити аналіз психологічних ускладнень представників різних пожежних спеціальностей під час раптового виникнення бойових обставин;

  11. визначити шляхи подолання небажаних психологічних явищ (розгубленості, неорганізованості);

  12. розробити спеціальні рекомендації, заходи щодо усунення психологічних та психофізіологічних ускладнень, які виникають у пожежників та їх психологічного загартування.


Психологія праці – галузь науки, що вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці.

Психологiя iнженерна галузь психологiї, яка вивчає процеси iнформацiйної взаємодiї мiж людиною (колективом людей) i технiчними засобами за певних умов природного i соцiального середовища. Практична мета інженерної психології – пiдвищення ефективностi проектування й експлуатації системи “людина-машина”.

У цій психології можуть бути видiленi такi напрямки:

  1. методичний,

  2. психофiзiологiчний,

  3. системотехнiчний,

4) експлуатацiйний,

5) педагогiчний.

Психологiя юридична – галузь психологiчної науки, завданням якої є розробка психологiчних аспектiв юридичної теорiї та практики.

● Залежно від періоду, в якому розвивалася психологія, а також антропологічних концепцій можна виділити різноманітні напрями. Найбільш фундаментальними вважаються:

Структуралiзм – напрямок у психологiї, започаткований нiмецьким фiзiологом i психологом В. Вундтом у 1879 р. Основною iдеєю його є виявлення та опис простих структур психiки.

Функцiоналiзм – напрямок у психологiї, започаткований американським вченим У. Джеймсом у 1881 р. Функцiоналiсти вважають головним вивчення зовнiшнiх сторiн психiки, функцiй свiдомостi та її ролi у виживаннi iндивiда.

Бiхевiоризм (вiд англ. bihavior – поведiнка) – напрямок у психологiї, започаткований американським психологом Д. Уотсоном у 1913 р., основним завданням якого є вивчення поведiнки людини, щоб наперед визначити її реакцiю на ситуацiю. Для кожної ситуацiї є вiдповiдна поведiнка, або реакцiя. (Бiхевiористи: Д. Уотсон, Б. Скіннер, Е. Торндайк.)

Бiологiчний пiдхiд виявляється у ствердженнi, що в основi бiльшостi форм поведiнки лежать вроджені задатки. На ґрунті цих ідей виникли соцiобiологiя, психофiзiологiя, етологія.

Когнiтивний підхід (вiд лат. – “знати”). Психологи цього напрямку

(Ж. Піаже, Л. Виготський та ін.) стверджують, що у поведiнцi суб’єкта вирiшальну роль відіграє знання.

Цей напрямок досліджує різні форми пізнавальних процесів та способи одержання знань.

Гештальтпсихологiя (вiд нiмецького “гештальт” – форма, образ) – напрямок, що виник у Германiї на початку ХХ ст., представниками якого були М. Вертгеймер, В. Келер. Вони висунули iдеї вивчення психiки з погляду цiлiсних структур. Предметом напрямку стали закономірності формування структурування, трансформація психічного образу.

Психоаналiз. Цей напрямок називають фрейдизмом, який був заснований австрiйським психiатром З. Фрейдом (1856–1939). Вiн запропонував свою систему аналiзу душевного життя людини, згiдно з якою психiка людини складається з трьох компонентiв: «ВОНО», «Я», «НАД-Я». В наш час його представляють аналітична психологія К.Г. Юнга, індивідуальна психологія А.Адлера, психодинамічна психологія К.Хорні, Г.С.Саллівена. основними категоріями його є: потреба, мотив, свідоме, несвідоме, «Я», «Над-Я», захисні механізми.

Гуманiстичний напрямок (екзистенцiальна психологiя). Г. Мерфi,

К. Роджерс, А. Маслоу предметом психологiї вважають здорову творчу особистiсть. Стрижнева iдея – оптимiстичний погляд на природу людини.
Соціальна психологія – напрямок, який виник на стику соціології і психології, акцентує свою увагу на психологічних феноменах, які виникають у групах, на ролі впливу оточуючих, на становлення, розвиток психіки особистості.

Сучасна психологія має у своєму розпорядженні широкий арсенал методів дослідження задля одержання фактів, їх обробки та пояснення.

Усі методи, які застосовуються в психологічному дослідженні поділяють на:

  1. організаційні;

  2. емпіричні;

  3. методи обробки даних;

4) інтерпретаційні.

До організаційних методів відносять:

■ порівняльний (метод являє собою співставлення різних груп людей за віком, освітою, діяльністю, спілкуванням;

■ лонгітюлний (метод обстеження одних і тих же об'єктів протягом тривалого часу);

■ комплексний (метод вивчення, в якому беруть участь представники різних наук).

До емпіричних методів відносять:

◙ спостереження (зовнішнє) – період від опису факту, явища (проявів психіки) до пояснення його внутрішньої суті;

◙ самоспостереження (інтроспекція) – безпосередній аналіз спостережень людини за особистими проявами психіки;

◙ експериментальні методи.

Лабораторний експеримент здійснюється у лабораторних умовах, із застосуванням спеціальної апаратури.

Природній експеримент – непомітне включення в діяльність, спілкування людини, яку вивчають.

Формуючий експеримент – метод дослідження та формування психічного процесу, стану, якості особистості.

Психодіагностичні методи:

Метод тестів складається із завдань або запитань, за допомогою тестів перевіряються здібності, навички, уміння, риси характеру і т.і. з метою відбору, контролю, прогнозу тощо.

Анкета – метод, за допомогою якого збирається фактичний матеріал, що стосується характеру, думок, настроїв, оцінок людей.

Соціометрія – метод психологічного дослідження між особистісних відносин у групі.

Інтерв'ю, бесіда – методи збору інформації, одержаної у вигляду відповідей на заздалегідь сформульовані запитання.

Біографічний метод – використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, це аналіз фактів, дат і подій життя.

До методів обробки даних відносять: кількісні методи (математичні, статистичні), якісний метод передбачає аналіз і синтез даних, систематизацію і порівняння з результатами інших досліджень.

До інтерпретаційних методів належать: генетичний, структурний, системний методи.

Таким чином, у науковій психології одержання знань відбувається за допомогою наукових методів, які являють собою частину загальнонаукових методів, і частину специфічних методів. До специфічних методів психологічного дослідження Ю.Л.Трофімов додає методи активного впливу на особистість:

- психологічна консультація;

- психологічна корекція;

- психологічний тренінг;

- психологічна терапія та реабілітація.

Питання для самоконтролю




  1. Навіщо курсанту оволодівати науковими психологічними знаннями?

  2. Що таке донаукові психологічні знання?

  3. Дайте характеристику етапам розвитку психології як науки.

  4. Поясніть значення терміна «методи дослідження психології» та назвіть основні з них.

  5. Дайте характеристику психології діяльності в особливих умовах.


Завдання

  1. Ознайомтеся зі структурою методів наукової психології за підручником Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К., 1999. – С.56.


Література

1. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.

2. Психология и педагогіка / Укладач А.А.Радуги. – М., 1996.

3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000.

Схожі:

Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,...
Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...
Тема Питання
...
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ
Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення
Поняття «психологія» походить від грецьких слів,що означає знання...
Юридична психологія- науково-практична дисципліна, що вивчає факти, закономірності і механізми людської психіки у сфері правових...
17. «Цікава психологія» факультативний курс з психології для учнів
Чи потрібна сучасним учням практична психологія в школі та в житті? Питання на сьогоднішній день досить актуальне: розуміння самого...
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник...
Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки...
ТЕМА №2: Психологія особистості працівників МНС України. Поняття особистості в психології. Психологічна структура особистості. Психологія...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки...
ТЕМА №2: Психологія особистості працівників МНС України. Поняття особистості в психології. Психологічна структура особистості. Психологія...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
Передмова
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка