|
|
Скачати 5.82 Mb.
|
|
Методика «Колористичного семантичного диференціалу» (КСД) С.М.Симоненко, Т.В.Вовнянко. Означена методика розроблена С.М.Симоненко з метою вивчення суб’єктивної семантики колористичної стратегії розв’язання творчих задач [138]. В основу методики покладено 12 понять, які близькі за своїм емоційним і семантичним забарвленням: радість, щастя, печаль, добро, зло, агресія, страх, безстрашність, активність, пасивність, надія, віра, розчарування Основою оцінних шкал методики КСД є набір з кольорових сполучень. Досліджуваному пропонується картка, яка є кольоровим прямокутником і на її тлі розташований круг іншого кольору. Кожна картка має своє поєднання кольорів. Науковцями для розробки карток використані одинадцять кольорів. У методиці для оцінних шкал авторами використовуються 24 картки з таким поєднанням кольорів: блакитно-біле, блакитно-зелене, блакитно-червоне, блакитно-жовте, синьо-біле, синьо-жовте, фіолетово-жовте, фіолетово-синє, зелено-біле, зелено-жовте, зелено-червоне, оранжево-біле, оранжево-жовте, жовто-біле, чорно-біле, чорно-блакитне, чорно-оранжеве, чорно-зелене, чорно-червоне, чорно-жовте, червоно-біле, червоно-жовте, чорно-пурпурне, коричнево-зелене. Методика КСД може проводитись як індивідуально, так і в групі. Досліджуваним спочатку пред’являється поняття, а потім послідовно, в одному і тому ж порядку – двадцять чотири оціночні шкали названі вище. Перед ним стоїть завдання вирішити, наскільки запропоновані сполучення спроможні виразити той чи інший стан. Інструкція: «Вам будуть послідовно пропонуватися поняття і картки, на яких розташовано два кольорових сполучення. Ви маєте вирішити, яке зі сполучень, на Вашу думку, більшою мірою відповідає названому поняттю: ліве чи праве. Оцінки виставляються за п’ятибальною шкалою від -2 до +2. ліва половина шкали при цьому відповідає лівому сполученню, а права – правому. Оцінка – 2 бали показує, що ліве кольорове сполучення відповідає даному поняттю більшою мірою, - 1 – меншою мірою. Оцінка +1 показує, що праве сполучення відповідає меншою мірою, +2 – більшою мірою. Якщо, на Вашу думку, дані кольори не спроможні передати той чи інший стан, або ж Ви вагаєтесь у виборі, то ставите «0». Обробка результатів відбувається за допомогою факторного аналізу. Методика «Картина світу», яка спрямована на вивчення операціональних компонентів «образу світу». Досліджуваним треба зобразити картину світу на аркуші паперу використовуючи кольорові олівці. Інструкція: «Перед Вами лежить коробка кольорових олівців, простий олівець та лист бумаги (А4). Ними Ви будете користуватися при виконанні завдання. Вам треба передати картину світу яку ви собі уявляєте». Анкета. Для визначення представлення студентів про інші країни нами було розроблено анкету, в основі якої лежать питання щодо визначення представлення людей про образ іншої країни. Методика складається з 11 питань. Досліджуваному пропонується бланк з питаннями та інструкцією. Інструкція: «Вам потрібно відповісти на подані нижче питання, використовуючи всі ваші знання про дану країну». Відповідно до мети нашого дослідження студентам Іраку пропонувалось відповісти на питання щодо знань про Україну, а студентам України на питання пов’язанні зі знанням про Ірак. Питання опитувальника:
Обробка результатів відбувається за допомогою визначення кількості категорій відповідей за кожним питанням на всій вибірці та визначення домінуючої відповіді за кожним питанням. Методика «Універсальні соціальні аксіоми» (SAS), розроблена M.Bond I K. Leung. Метою означеної методики є виявлення соціальних аксіом. М. Бондом та К. Леунгом була розроблена дослідницька програма, яка спрямована на вивчення загальних вірувань, які вони назвали «соціальні аксіоми». Соціальні аксіоми, на думку авторів, це генералізовані переконання про саму людину, соціальному чи фізичному оточенні, або духовному світі у формі судження про відносини між двома сутностями або концепціями. У кожній культурі існує безліч різних вірувань, тому К. Леунг з колегами вивчав вірування в євро-американській, південноамериканській та китайській культурах, приділяючи особливу увагу таким джерелам, як прислів'я, казки, газетні статті. У ході проведеного дослідження науковцями було зібрано близько 3000 тверджень, які потім були об'єднані в чотири категорії: - психологічні атрибуції: аксіоми щодо характеристик або спрямованості особистості; - орієнтації в соціальному світі: аксіоми щодо соціальних характеристик груп, організацій і товариств; - соціальну взаємодію: аксіоми щодо того, як люди взаємодіють один з одним; - навколишнє середовище: аксіоми щодо особливостей навколишнього середовища, що мають вихід на соціальну поведінку. Означені чотири широкі категорії були розділені науковцями на 33 субкатегорії [ 157]. Згодом були відібрані 182 соціальні аксіоми, кожна з яких представляла собою судження, сформульоване одним реченням. Для вираження ступеня згоди із твердженням використовувалася 5-бальна шкала з наступними варіантами відповідей: «абсолютно вірю», «вірю», «не знаю», «не вірю», «абсолютно не вірю». Авторами розроблена методика SAS (social axioms survey), остаточна версія якої складається з 60 питань, що визначають 5 факторів (соціальних аксіом) та їх вираженість на індивідуальному або культуральному рівнях:
2.2. Аналіз результатів дослідження змістового компонента візуального образу світу в юнацькому віці. 2.2.1. Аналіз результатів дослідження змістового компоненту візуального образу світу у студентів України Дослідження особливостей сприйняття образу світу відбувалося за допомогою модифікованого варіанту методики «Символ». Одержані результати представлені в таблиці А1 (див.додаток А) та таблиці 2.1. Таблиця 2.1 Узагальненні результати за методикою «Символ» - показник «Символ життя»
Аналізуючи одержані результати у студентів України, нами було виділено 22 категорії рисунків. Серед них найбільшу перевагу набули такі (див.табл.2.1.): «Кохання» - 14% досліджуваних, «Родина» - 11% досліджуваних, «Квіти» - 8% досліджуваних та «Щастя» - 7% досліджуваних. Рідше за всі, зустрічалися такі категорії: «Земна куля» (2% досліджуваних), «Гроші» (4% досліджуваних), «Голуб» (2% досліджуваних), «Воронка» (2% досліджуваних), «Сімейні почуття» (2% досліджуваних). Аналізуючи саме малюнки, які були названі вище виділеними категоріями, ми можемо відмітити, що під назвою «Кохання», було зображено переважно серце, але також були намальовані і закохані, природа, сонце та символ чоловічого і жіночого початку. Намальовані квіти мали переважно філософський підтекст. Тобто квітка – це життя, і так як і рослинам, людині потрібні сприятливі умови для існування. Нами було вивчено особливості використання кольору при створенні рисунків досліджуваними. Як зазначають науковці, на психологічний стан людини значний вплив мають кольори оточуючого світу та психологічний стан людини впливає на колорит її образу світу. Тобто кожний колір є символом власного впливу на людину (за П.В.Яньшин, 2000). Аналізуючи кольори, які були обрані для зображення символів, маємо відмітити, що переважали червоний, зелений, голубий; зустрічалися також жовтий, помаранчевий, рожевий. Червоний колір, за визначенням І.В.Гете, вказує на серйозність та достоїнства людини [46]. Саме ці характеристики червоного кольору вказують на особливості життєвого шляху людини. Використані в роботах студентів-українців поєднання червоного та помаранчевого кольорів свідчить про потребу та схильність до спілкування, ініціативність, а також зниження чуттєвості до негативних впливів середовища (за П.В.Яньшин, 2000). Саме це поєднання за даними дослідження Klar, символізує життєву динаміку, рівень активності, що саме відноситься до означеного символу за методикою. Квітки зустрічалися різнокольорові. Взагалі отримали перевагу «позитивні» кольори, а чорний, коричневий, сірий не мали місця навіть у «Воронці», яка частіше пов’язана саме із цими кольорами. Детальний аналіз результатів у студентів 1 курсу виділив, що зображення символу життя є квітка, серце, дорога, рідше за все зустрічаються райдуга та знак жіночого та чоловічого. Серед використаних кольорів були позитивні – голубий, жовтий, помаранчевий. Але при зображенні серця досліджувані використовували червоний колір, який свідчить про активність. Як зазначає Ф. Біррен, значення червоного кольору важливе в житті творчої людини, він сприяє до активності, позитивно впливає на емоційний фон, що є результатом породження ідей та дій. У студентів 3 курсу переважають рисунки «Символу життя» такі, як калина яка є символом країни, серце, знак психології, китайські ієрогліфи – щастя, сонце, райдуга, люди, квітка, зображення відпочинку на курорті. Тобто переважають зображення з етнічними поглядами на життя та культурними цінностями. Серед кольорів, які використовували студенти 3 курсу при зображенні «Символу життя» були наступні жовтий, червоний, голубий та зелений. Ці кольори свідчать про спокій та врівноваженість, юнацькі погляди, активність. Найбільш вживаним є жовтий колір, який (як зазначає В.Кандинський) є типовим земним кольором та сяянням духа (за Р.Штейнером) У студентів 5 курсу переважають зображення сонця, квітки, але більшість рисунків це люди як сім’я. Тобто для студентів важливим стають сімейні цінності на відміну від попередніх двох груп досліджуваних. Серед кольорів переважають голубий, червоний, помаранчевий, зелений, жовтий. Вивчення гендерного аспекту щодо створення символу життя визначено, що у юнаків переважають зображення, пов’язані з поняттям родина (35% досліджуваних), а у дівчат переважають дві категорії рисунків – кохання (40% досліджуваних) та квіти (30% досліджуваних). Вище за «Символ життя», знаходяться рисунки, які несуть зміст загального й важливого відносно «Символу життя». За даним показником результати представлені в таблиці А2 та 2.2. «Загальне й важливе». Таблиця 2.2 Узагальненні результати за методикою «Символ» - показник загального й важливого до «Символу життя»
Аналізуючи результати таблиці А.2 нами було виділено 22 категорії рисунків. Серед них найбільшу перевагу набули такі: «Кохання» - 44% досліджуваних, «Родина» - 20% досліджуваних, «Краса світу» - 20% досліджуваних. Рідше за всі, зустрічалися такі категорії: «Почуття» (2%), «Гра» (2%), «Нескінченність» (2%), «Згуртованість» (2%) та «Людина» (6%). Аналізуючи саме рисунки, які були названі вище виділеними категоріями, ми можемо відмітити, що під назвою «Кохання» було зображено переважно серце, а також були намальовані закохані, природа, сонце, родина, майбутня родина. Аналізуючи кольори, які були обрані для зображення символів, маємо відмітити, що тут також переважали позитивні кольори: червоний, зелений, голубий, жовтий, оранжевий, рожевий та інші. А ось, наприклад рисунок під назвою «Почуття», був зображений символічно, з одного боку, фіолетовим «сумні почуття», у вигляді хуртовини, а з другого як у противагу їм «теплі почуття», які були зображенні у вигляді сонечка. Детальний аналіз зображень студентів 1 курсу виявив, що серед загального та важливого до символу життя студенти визначають розвиток (6%), гармонію (4%), взаєморозуміння (8%), відкриті почуття (6%), розуміння (10%), сім’я з використанням зображень будинку (4%), сердець, закоханих людей, сонця. Серед кольорів, які переважають у студентів 1 курсу визначені такі жовтий, червоний, зелений, помаранчевий та голубий, які характеризують досліджуваних щодо їх самоствердження через зображення ідеалізованої картини власного я. Серед робіт щодо важливого і значимого до символу життя у студентів 3 курсу переважають рисунки із зображенням неба як свободи і простору (8%), коханої людини (6%), око як інформованість (2%), безкінечність у вигляді сонячної системи (2%), енергія у вигляді зростання квітів, здоров’я сім’ї у вигляді хреста медичного, будинку майбутнього, взаєморозуміння, оточуючого світу. Серед використаних кольорів були жовтий, червоний, коричневий, чорний, зелений, голубий. Визначено, що студенти-українці 3 курсу крім позитивних кольорів використовують й протилежні. Так, більшість користувалась коричневим кольором, який за семантичним диференціалом є найменш позитивним (за J.V.Williams, J.K.Morland, W.L.Underwood), пасивним та слабким. Користування означеним кольором свідчить про зниження самоконтролю, планування та послідовності в поведінці (за П.В.Яньшин), а також цей колір присутній у людей, які ж можуть вирішити конфліктні ситуації (за Klar). Вибір у більшості означеного кольору можна пояснити віковими особливостями розвитку в ранній молодості. В роботах студентів 5 курсу виявлено, що серед зображень значимого і важливого до символу життя переважають любов у вигляді двох закоханих людей (12%), цінності (10%), діти із зображенням дітей (6%), взаєморозуміння (14%), сонце (8%), блаженство у вигляді земної кулі (2%), стосунки у вигляді двох рук (4%). Серед кольорів, які обрали студенти 5 курсу для виконання роботи були лише теплі та позитивні. Зроблено порівняльний аналіз результатів щодо зображення значимого і важливого у юнаків та дівчат та виявлено, що у дівчат переважають зображення краси світу та кохання, а у юнаків зображення кохання. Нижче за рисунок «Символ життя» знаходяться рисунки, які несуть зміст менш значного, відносно «Символу життя» (див.табл.А3 та табл. 2.3). Таблиця 2.3 |
|
Мережа спеціалізованих вчених рад станом на 15 грудня 2013 року ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса) |
|
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ... ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ім. К. Д. УШИНСЬКОГО» |
Всеукраїнська науково-практична конференція СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ... ПН України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Східноукраїнський національний університет імені... |
|
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Рецензенти: Валюх З. О., д філол н., проф. (Київський національний лінгвістичний університет); Григор’єва О. О., к філол н., доц.... |
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова У словниках та енциклопедіях під безпекою розуміють положення або стан, за якого комусь чи чомусь не загрожує небезпека, тобто відсутність... |
|
Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська... Рецензенти: д б н., гол наук cпівробітник Жиляєв Г. Г. (Інститут екології Карпат НАН України), д б н., проф Пархоменко О. В. (Дніпропетровський... |
ДВНЗ «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ» Тичній конференції «Актуальні проблеми нумізматики в системі спеціальних галузей історичної науки», яка відбудеться 6-8 червня 2013... |
|
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка «молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В. Зімакова,... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та... |