|
|
Скачати 5.82 Mb.
|
|
Висновки до першого розділу Теоретико-методологічний аналіз досліджень образу світу у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці показав, що категорія образу – одна з найбільш значущих у сучасній психологічній науці. При взаємодії людини зі світом утворюється особлива психологічна реальність – образ світу або картина світу, яка є одним з центральних понять, що відображають специфіку взаємин людини з навколишнім світом. Образ світу – предмет дослідження багатьох наук. Протягом століть образ світу вибудовувався, розкривався і обговорювався мислителями, філософами, психологами з різних точок зору: гештальтпсихології, когнітивної психології, діяльнісного підходу в психології. Поняття «образ світу» є значущим для психологічної теорії діяльності, в якій це поняття виводиться з розуміння єдності відображеного в свідомості об`єктивного світу та системного характеру людської діяльності. Виходячи із цього, образ розглядається як когнітивна гіпотеза, яку можна порівняти з об'єктивною реальністю. В усвідомлюваній картині світу виділяють три шари свідомості: 1 – чуттєві образи; 2 – значення, носіями яких виступають знакові системи, що формуються на основі інтеріоризації предметних і операціональних значень; 3 – особистісний смисл. Образ світу функціонально і генетично первинний стосовно будь-якого окремого образу чи окремого чуттєвого переживання. У понятті образу світу втілена ідея цілісності і наступності у зародженні, розвитку та функціонуванні пізнавальної сфери особистості. Образ світу виступає як багаторівнева цілісна система уявлень людини про світ, інших людей, про себе та свою діяльність, дозволяє краще зрозуміти людину у всіх її зв'язках і залежностях від навколишнього світу. Категорія образу світу значима для розкриття особливостей свідомості людини через контекст етносів, культур, ментальностей та інше. Суб'єктивний образ світу має базову, інваріантну частину, загальну для всіх її носіїв, і варіативну, що відображає унікальний життєвий досвід суб'єкта. Інваріантна частина формується в контексті культури, відображаючи її систему значень і смислів. Мінливість її визначається тією соціокультурною реальністю, в яку занурена особистість. В рамках діяльнісного підходу існує декілька напрямків дослідження образу світу: – образ світу в контексті життєвого шляху людини; – як складне багаторівневе утворення, що володіє системою значень і полем сенсу; – єдності образу світу і буттєвої свідомості; – образу світу, який є первинним по відношенню до чуттєвих вражень від сприйманого стимулу; – як фундаментальної умови психічного життя суб'єкта; –як «інтегратор» слідів взаємодії людини з об'єктивною дійсністю; – переживання суб`єктом світу й себе в цьому світі; – змістовне наповнення образу світу в процесі розвитку особистості і її самосвідомості через механізми ідентифікації і відокремлення, в контексті певної культури, в якій народилася і виросла людина. Означене поняття перетинається з такими поняттями, як: «світогляд», «менталітет», «національний характер», «життєвий світ», «етнос» тощо. Під впливом актуальних стимулів, значущість яких визначається контекстом всієї минулої і теперішньої практики суб`єкта, картина світу має тенденцію змінюватися та трансформуватися. В нашому дослідженні, спираючись на існуючі теоретико-методологічні засади щодо розв`язання означеної проблеми, образ світу, картина світу розглядається з позицій співвідношення в контексті аналізу об`єктивного й індивідуального. З цих позицій «глобальна картина світу» представлена як результат духовної, наукової і матеріальної активності суспільства, а суб`єктивний образ світу, який породжується глобальною картиною світу, виступає щодо неї як операціональне поняття. Картину світу окремого суб`єкта розглядаємо як похідну від глобального образу світу, як змістовий компонент індивідуального образу світу суб`єкта, який визначає світогляд людини, зміст і результат духовної діяльності людини, а також розвиток індивідуальних візуально-мисленнєвих стратегій суб`єкта діяльності. Базисним матеріалом для картини світу є категоріально-семантичний рівень (шар) тієї або іншої культури. Сприйняття категорій і уявлень здебільше має неусвідомлений характер. Означені категорії, семантика культури відображені в мові, а також в інших знакових системах (мова мистецтва, науки, релігії). Виділяють різні рівні відображення реальності в картині світу: рівень вербальних знакових систем та рівень невербальної семантики, зокрема, іконічної семантики. Однією з основних ознак (властивостей) картини світу, враховуючи наочний характер людської діяльності і мислення, є її наочність. Специфіка наочності картини світу полягає не в її тілесній “сенсуальній очевидності, а в можливості виразу певних ідей, категорій через різні прийоми їх візуалізації”. Більшість образів в картині світу має візуальний характер, але необхідно відзначити, що достатньо широко представлена і вербальна складова образу. В роботі розкриваються фактори, які впливають на розвиток образу світу суб`єктів діяльності. До об`єктивних факторів відносяться виховання, освіта, середовище, в якому проживає людина, національність, етнічність, релігіозні погляди, а до суб`єктивних – індивідуальні особливості психіки, психічний та емоційний стан, тощо. Зміни в зовнішніх умовах (політика, економіка, екологія та інше) мають суттєвий вплив на характер, зміст та структуру картини світу суб`єкту. Необхідним є врахування вікових особливостей розвитку образу світу суб’єкта діяльності. Проблема специфічності образу «свого» світу у певного покоління і віку – реальність, яка постійно змінюється. Саме в юнацькому віці та ранній молодості дозрівають когнітивні та особистісні передумови, відбувається рефлексія власного життєвого шляху, з`являється потреба реалізувати себе, тобто стати людиною, яка зробила сама себе. Становлення «картини світу» з особливою інтенсивністю проходить саме в юнацькому віці і саме вона пов’язана із проблемою життєвої перспективи. РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження розвитку образу світу у студентів Іраку та України 2.1. Організація, етапи та методика емпіричного дослідження В емпіричній частині нашого дослідження представлено дослідження особливостей образу світу в юнацькому віці. Отже, мета емпіричної частини дослідження полягала у виявленні вікових особливостей сприйняття сучасного образу світу у студентської молоді. Для досягнення мети було висунуто наступні завдання: 1. Розробити загальну методику дослідження образу світу у студентської молоді. 2. Розробити анкету щодо вивчення образу світу у студентської молоді. 3. Вивчити відмінне та спільне у розвитку образу світу у студентів Іраку та України. 4. Провести порівняльний аналіз сприйняття образу світу на різних вікових етапах. 5. Вивчити гендерний аспект сприйняття образу світу студентською молоддю. Емпіричне дослідження проводилось в три етапи: І етап – визначення вибірки досліджуваних, розробка загальної методики дослідження, до якої увійшли методики релевантні меті дослідження; ІІ етап – безпосереднє проведення емпіричних методів, а саме дослідження особливостей образу світу у студентській молоді; ІІІ етап – проводилась інтерпретація одержаних результатів за допомогою кількісного (кореляційного та факторного): обробка даних, їх аналіз з психологічною інтерпретацією та теоретичним обґрунтуванням. В емпіричному дослідженні нами використовувались наступні методи: емпіричні - спостереження, бесіда, інтерв’ю, психосемантичний метод, аналіз продуктів діяльності; психодіагностичне тестування, яке включало конкретні невербальні методики: проективну методику «Символ» (Л.А.Снігур), методика Трансформації візуального образу (ТВО) (С.М. Симоненко), проективну методику «Картина світу» (модифікований варіант Є. С.Романової, О. Ф. Потьомкіної), методику Колористичний семантичний диференціал (КСД) (С. М. Симоненко,Т. А. Вовнянко) – для дослідження особливостей візуальної картини світу у студентів означених країн; анкета «Що ти знаєш про Україну (Ірак)» (Ал Дафар Абд Ал Барі М. Мадхі); вербальний опитувальник «Універсальні соціальні аксіоми» (SAS) K.Leung, M.Bond (адаптація Ал Дафара Абд Ал Барі М. Мадхі) – з метою виявлення вербальної складової культурноспецифічних особливостей образу світу студентської молоді Іраку та України. Для обробки первинних даних ми використовували методи математичної статистики: визначення середнього арифметичного, кореляційний аналіз (за критерієм Спірмена), факторний аналіз; для перевірки вірогідності різниці середніх значень за вибірками ми застосовували t-критерій Стьюдента. Процедура обробки даних проводилась за допомогою пакету програмного забезпечення SPSS v 10.0.5 for Windows. Інтерпретаційні методи: генетичний, структурний, семантичний аналіз. В дослідженні брало участь 300 студентів 1,3,5 курсів віком від 18 до 23 років. Кожна вікова група включає однакову кількість досліджуваних – 50 чоловік. Серед досліджуваних 150 студенти 1,3,5 курсів ВУЗів України (75 жінок та 75 чоловіків) та 150 студенти 1,3,5 курсів ВУЗів Іраку (75 жінок та 75 чоловіків). Дослідження проводилось в таких містах України як Одеса та Харків; у Іраку – у містах Зекра та Бабиль. Проективна методика «Символ», розроблена Л.А. Снігур з метою вивчення уявлень про себе й свою країну. В основу методики автором покладений символ громадянкості, а засобом реалізації виступає психомалюнок [147]. Особливості символу дозволяють через окремий образ дати цілісне уявлення про світ і цілісне уявлення про світ співвіднести з уявленням про своє життя і про себе як про суб'єкт діяльності. Символ – це те, з допомогою чого "людина створює зв'язки з реальністю прориває в ній нові потоки (за Флоренским)", це "акт творчо-пізнавальних дій, що залучають мене до світу Логоса" [20]. Саме символ дозволяє підійти до багатомірності буття взагалі, але, головним чином, душевного і духовного, особистісного буття, відкриває неозорі простори людського Я (О. Ф. Бондаренко). Важливою особливістю символу, що дозволяє суб’єктові просуватися в пізнанні себе й своєї країни, як вказує Л.А.Снігур, є багатозначність його тлумачення і здатність утворювати множинні зв’язки з більш узагальнюючим символом чи символом-частиною. Спираючись на ряд досліджень автор методики застосовував комплекс сюжетних малюнків за такими тем “Я і країна", “Я в найулюбленішій, обраній за покликанням діяльності", “Я і труднощі", “Я та інші", “Я і моя професія", “Я - як представник роду", “Я - як представник народу", "Мій родовий герб". З метою заглиблення уявлень особистості про реалізацію себе, що є пов’язаними з уявленнями про країну, науковці застосували дві серії психомалюнків: "символ мого життя", "символ життя України". Застосування психомалюнка, як пояснюють автори методики, ґрунтувалося на розумінні ролі образу як засобу пізнання і саморегулювання особистості людини. Цілі застосування психомалюнку полягали [147]: у сприянні розвиткові уявлень про себе у зв’язку з розвитком уявлень про свою країну; у визначенні акцентів особистісних проблем, що заважають розвиткові громадянськості; і уточненні рівнів громадянськості. При аналізі малюнків, як відзначає Л.А.Снігур, важливо стримати відповіді на запитання: "Які ціннісні орієнтації особистості відтворюються сюжетом малюнка? Які емоції відображені на малюнку? Що хотів автор відтворити в малюнку? Що вдалося виконати? Чи можна за змістом малюнка сказати, що в автора є активним ставлення до дійсності, до довколишніх людей? Як відчуває себе людина в колективі однодумців?" Поступово, різними сюжетними темами автора підводять до усвідомлення свого образу Я у зв’язку з образом своєї країни. В безпосередній роботі з темами-символами майбутньому автору малюнка пропонували автори методики форматні чисті аркуші паперу, поділені на дев’ять рівних частин. На одному аркуші, у центральному з дев'яти відділених ділянок аркуша пропонувалося намалювати символ свого життя. Зверху автором малюється символ, що є більш загальним щодо попереднього, (A х N) знизу від центрального малюнка – символ, що входить складником у центральний малюнок (АN). З боків праворуч малюються символи, що відображають позитивний сенс символів центральної лінії (+А), ліворуч – їх негативний зміст (-А). Потім (- (A х N)) та (+ (AN)) – дві сторони ( А х N); (-(A : N)) та (+ (AN)) – дві сторони (A : N). Таким чином, проводиться послідовне розгортання символу в його візуальній інтерпретації. Така послідовність тем динамічного комплексу малюнків зумовлюється біполярністю пізнання як його загальною характеристикою: кожне явище містить сильні і слабкі сторони, позитивне й негативне, загальне й часткове. Малювання серії малюнків ілюструє можливості "розгортання" символу, сприяє усвідомленню сенсу свого життя. Таким самим чином, за аналогією з попередньою серією психомалюнків на окремому аркуші паперу пропонувалося створити символ життя – в малюнках більш загального і часткового в символі, позитивних і негативних його сторін. Інтерпретація малюнків у зазначеній методиці проводилася на основі фіксування логічних зв'язків комплексу малюнків. Отримані, таким чином, фактори зіставлялися з результатами інших методів дослідження. Означена методика була модифікована нами відповідно до мети нашого емпіричного дослідження, а саме доповнено інструкцію щодо створення психомалюнків та розширено їх інтерпретацію. Інструкція «Перед Вами лежить коробка кольорових олівців і простий олівець. Ними Ви будете користуватися при виконанні завдання. Також перед Вами лежить аркуш паперу (А4) візьміть його в руки і робіть за мною те, що буду показувати Вам, крок за кроком (аркуш ділиться на дев'ять квадратів). У середньому центральному квадраті намалюйте символ свого життя і розфарбуйте його тими кольорами, якими забажаєте, назвіть його. У верхньому центральному квадраті намалюйте те, що є більш загальним і важливим по відношенні до символу Вашого життя і назвіть його. У нижньому центральному квадраті намалюйте те, що є менш значним по відношенню до символу Вашого життя і назвіть його. У середньому лівому квадраті намалюйте те, що є негативним по відношенню до символу Вашого життя і назвіть його. У верхньому лівому квадраті намалюйте те, що є негативним по відношенню до більш загального і важливого і назвіть його. У нижньому лівому квадраті намалюйте те, що є негативним по відношенню до символу життя і назвіть його. У правому середньому квадраті намалюйте те, що є позитивним по відношенню до символу Вашого життя і назвіть його. У верхньому правому квадраті намалюйте те, що є позитивним по відношенню до загального і назвіть його. У нижньому правому квадраті намалюйте те, що є позитивним по відношенню до приватного і назвіть його. Переверніть лист. У середньому центральному квадраті намалюйте символ своєї країни і розфарбуйте його тими кольорами, якими захочете, назвіть його. У верхньому центральному квадраті намалюйте те, що є більш загальним і важливим по відношенні до символу Вашої країни і назвіть його. У нижньому центральному квадраті намалюйте те, що є менш значним і більш приватним по відношенню до символу Вашої країни і назвіть його. У середньому лівому квадраті намалюйте те, що є негативним по відношенню до символу Вашої країни і назвіть його. У верхньому лівому квадраті намалюйте те, що є негативним по відношенню до більш загального і важливого і назвіть його. У нижньому лівому квадраті намалюйте те, що є негативним по відношенню до більш приватному і назвіть його. У правому середньому квадраті намалюйте те, що є позитивним по відношенню до символу Вашої країни і назвіть його. У верхньому правому квадраті намалюйте те, що є позитивним по відношенню до загального і назвіть його. У нижньому правому квадраті намалюйте те, що є позитивним по відношенню до приватного і назвіть його». Методика «Трансформація візуального образу» С.М.Симоненко (модифікований варіант). Метою даної методики є вивчення операціональних способів і прийомів створення візуального образу, що дозволяє виявляти особливості трансформації візуального образу суб’єкта діяльності. Перед досліджуваними стоїть завдання в графічній формі передати зміст таких абстрактних понять, як радість, сум, добро, зло і страх, використовуючи такі стимули як квадрат, прямокутник, круг та трикутник, а також кольорові фарби. Нами використовувався модифікований варіант означеної методики, а саме досліджуваним пропонувалось за допомогою даних стимулів та кольорових олівців створити зображення своєї країни та України [138, с. 176]. Кольоровий вибір був вільним, що обумовлено « … різноманітністю можливостей семантичної інтерпретації візуально-мисленнєвого образу». Оцінювання одержаних робіт проводиться на підставі якісного та кількісного аналізу за такими критеріями:
|
|
Мережа спеціалізованих вчених рад станом на 15 грудня 2013 року ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса) |
|
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ... ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ім. К. Д. УШИНСЬКОГО» |
Всеукраїнська науково-практична конференція СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ... ПН України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Східноукраїнський національний університет імені... |
|
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Рецензенти: Валюх З. О., д філол н., проф. (Київський національний лінгвістичний університет); Григор’єва О. О., к філол н., доц.... |
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова У словниках та енциклопедіях під безпекою розуміють положення або стан, за якого комусь чи чомусь не загрожує небезпека, тобто відсутність... |
|
Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська... Рецензенти: д б н., гол наук cпівробітник Жиляєв Г. Г. (Інститут екології Карпат НАН України), д б н., проф Пархоменко О. В. (Дніпропетровський... |
ДВНЗ «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ» Тичній конференції «Актуальні проблеми нумізматики в системі спеціальних галузей історичної науки», яка відбудеться 6-8 червня 2013... |
|
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка «молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В. Зімакова,... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та... |