«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО»
|
|
Скачати 5.82 Mb.
|
|
2.3.3.Порівняльний аналіз суб'єктивної семантики кольору у студентів Іраку та України Як зазначають науковці (В.Ф.Петренко, С.М.Симоненко, Т.А.Вовнянко, Г.Г.Воробйов, Л.М.Миронова, та інші), емоційно-оформлене ставлення до кольору, сприйняття його безпосередніх фізичних властивостей пов'язане з поверхневим рівнем образу світу, що утворений чуттєвими компонентами. На когнітивному рівні буде проявлятися загальноприйнята, історично стверджена семантика кольору, яка притаманна певному національному і соціокультурному простору. Взаємодія традиційної і сенсорно-перцептивної семантик із внутрішньо смисловою реальністю призводить до формування шару суб'єктивної семантики кольору. Остання, як зазначили науковці, є складовою змісту образу світу і відповідає його особистісно-смисловому рівню [139, с.103-104]. Проведено дослідження за методикою Колористичного семантичного диференціалу з метою вивчення суб'єктивної семантики у студентів Іраку та України. Одержані результати піддавались факторному аналізу з метою вивчення факторизації індивідуальних матриць, також проводився кореляційний аналіз зв'язків між факторами, змістова інтерпретація факторів (кольорові сполучення та поняття). Факторний аналіз проводився методом головних компонентів з обертанням «Varimax». Проведений аналіз одержаних результатів за методикою КСД дозволив вивчити суб'єктивну семантику кольору у студентів Іраку та України. Одержані результати за методикою КСД у студентів Іраку та України дозволили провести порівняльний аналіз когнітивної складності семантичного простору у досліджуваних (див.табл.2.36). За даними таблиці 2.36 ми можемо спостерігати, що у студентів Іраку кількість виділених факторів в середньому складає 6, а у студентів України розмірність факторів зростає – до 8-9. Тобто, ця різниця залежить від ступеня сформованості і диференційованості уявлень суб'єкта у галузі семантики кольору. Таблиця 2.36 Порівняльний аналіз факторів у студентів Іраку та України
З  а результатами таблиці 2.36 та рис. 2.1. та 2.2. ми спостерігаємо різниці в змісті виділених факторів у студентів Іраку та України. Так, у студентів Іраку (див.рис.2.1) графік «каменистого осипу» має похилу форму , що пов'язано з рівномірним зменшенням власних значень факторів.Рис. 2.1. Графік «каменистого осипу» факторів студента Іраку У  студентів України (див.рис.2.2) графік «каменистого осипу» характеризується також похилою формою, але спостерігається і деяке різке зменшенням власних значень факторів.Рис. 2.2. Графік «каменистого осипу» факторів студента України Аналіз результатів за методикою КСД дозволяє говорити, що у студентів Іраку та України зміст виділених факторів є різним, це можна пояснити особливостями суб'єктивного образу світу досліджуваних. Характерною рисою образу світу студентів Іраку є існування осередку суб'єктивної семантики кольору, утвореного значною групою кольорових сполучень, ця кількість в середньому складає 8-9 шкал. Для студентів України також характерна недостатня диференціація семантичної інтерпретації, яка пов'язана з використанням достатньої кількості кольорових сполучень (5-7), яким досліджувані віддають найбільшу перевагу. Аналіз виділених кольорових сполучень в роботах студентів Іраку та України дозволяє визначити різниці в змістовому значенні. Так, в роботах студентів Іраку переважають поєднання білого кольору із синім, блакитним, жовтим, чорним, зеленим, червоним, помаранчевим; блакитного з жовтим, чорним; чорного кольору з блакитним, білим, зеленим, пурпурним, тобто головними кольорами є ті, що є притаманні національному простору досліджуваних – національний прапор Іраку. А у студентів України переважних кольорових сполучення не виявлено, найбільш використаними є кольорові сполучення синьо-жовте, чорно-пурпурне, оранжево-біле, блакитно-червоне. Під час оцінювання значущості понять в роботах студентів Іраку та України було виділено різниці в полярності понять. В роботах студентів Іраку позитивними були виділені поняття: «радість», «свято», «активність», «щастя», «рух», «пасивність», «спокій», «печаль», «милосердя», «тривога», «розчарування», «самотність», «страх», «добро», тобто все те, що є актуальним на даний час для означеної групи досліджуваних. Значущість цих понять як позитивних обумовлена особливостями соціального та національного простору студентів Іраку. В роботах студентів України серед позитивних понять найбільш значущими є «агресія», «рішучість», «щастя» та «рух», «тривога» , «паніка»; «надія»; «активність». Розглядаючи поняття на протилежному полюсі в роботах обох досліджуваних груп також є деякі різниці. Виявлено, що для студентів Іраку найбільш негативними є поняття «зло», «агресія», «печаль», «самотність», «паніка», «відчай», «страх», «пасивність». А у студентів України найбільш негативними виявились поняття «безстрашшя» та «самотність»; «печаль»; «пасивність»; «надія»; «страх». Проведений кореляційний аналіз між виділеними факторами в роботах студентів Іраку та в роботах студентів України не виділив взаємозалежних факторів в групах досліджуваних. Тобто в роботах як студентів Іраку, так і студентів України відсутні взаємозалежні плеяди, які обумовлені кольоровими сполученнями та семантичною інтерпретацією. Це свідчить про структурованість суб'єктивної семантики кольору у студентів Іраку та студентів України. Можна зробити висновки, що суб'єктивна семантика кольору як невід'ємна складова змісту образу світу у студентів Іраку має недостатньо складний рівень організації, характеризується слабкою структурованістю та недиференційованістю внутрішніх семантико-кольорових зв'язків. У студентів України суб'єктивна семантика кольору відрізняється від попередньої групи достатньо складною організацією, достатньою структурованістю та недиференційованість. 2.4. Аналіз результатів дослідження вербальної складової образу світу у юнацькому віці 2.4.1. Аналіз результатів дослідження вербальної складової образу світу у студентів України Наступним у нашому дослідженні було вивчення вербальної складової образу світу досліджуваних. Одержані результати за методикою дослідження соціальних універсальних аксіом у студентів 1,3,5 курсів України представлені в таблиці 2.37. Результати таблиці 2.37 свідчать, що у студентів-українців 1 курсу оцінки за всіма факторами знаходяться дещо вище середнього рівня, а саме домінує фактор 2 - «Соціальна складність» - 3,5 бали, що свідчить про гнучкість у поведінці при рішенні великої кількості проблем та невизначених ситуацій. Дещо нижчими є оцінки за фактором 3 - «Нагорода за зусилля» - 3,4 бали, тобто зусилля знання та планування дозволяють досягти поставленої мети. Як зазначають науковці (Л.К.Спиридонова), для світосприйняття українців характерною є тема «перемоги добра над злом», що звучить і в судженнях означеного фактора. Наступним за результатами йде фактор 5 - «Контроль долі» - 3,4 бали, досліджуванні вважають, що всі події які відбуваються можна змінити не зважаючи на те, що вони дані долею. До цієї четвірки факторів, які мають середні результати входить і фактор 1 – «Соціальний цинізм» - 3,3 бали, що свідчить про негативний погляд на життя, недовіру до соціальних інститутів, вважають що одні люди використовують інших, а також студенти вважають що ефективним засобом досягнення успіху є маніпулювання оточуючими. Саме такі погляди використовує найчастіше сучасна молодь у взаємостосунках з іншими. Таблиця 2.37
На нижній позиції знаходиться четвертий фактор - «Релігійність» - 3,1 бал. Незважаючи на те, що релігія має позитивний вплив на поведінку людей, досліджуванні мало приділяють їй уваги, а іноді ігнорують взагалі. Тобто, події які відбуваються у наш час в країні, а саме політичні, призвели до поділу церкви, а також зробили вплив на сприйняття релігії з іншої сторони. Отже, ми можемо говорити, що студенти 1 курсу недостатньо уваги приділяють релігії, але достатньо глибоко оцінюють варіативність індивідуальної поведінки та фактори, які впливають на результати соціальної поведінки. Такий розподіл результатів обумовлений віковими особливостями досліджуваних. Розподіл результатів у студентів 3 курсу виявив, що чотири фактори отримали практично однакові оцінки: фактор 2 - «Соціальна складність» - 3,5 бали, що свідчить про достатньо розвинуте вміння адаптуватися до мінливих умов існування; дещо нижчими є оцінки за фактором 1 – «Соціальний цинізм» - 3,4 бали, тобто у досліджуваних достатньо розвинуте прагнення до суперництва, агресивність, а іноді й пасивність. Наступними за результатами є фактор 3 - «Нагорода за зусилля» - 3,3 бали, що свідчить про сформовані переконання у досліджуваних щодо використання знання та планування діяльності призведуть до позитивних результатів, та фактор 5 - «Контроль долі» - 3,4 бали – досліджуванні вважають, що вони можуть впливати на прояв законів долі. А на нижній позиції знаходиться четвертий фактор - «Релігійність» - 3,1 бал – пов'язаний з надією на Бога при рішенні важливих ситуаціях, які досліджувані недостатньо використовують. Розподіл результатів за факторами соціальних аксіом у студентів 5 курсу свідчить про зміни в оцінках, а саме найвищі оцінки виявлені за другим та третім факторами - «Соціальна складність» та «Нагорода за зусилля» - 3,6 бали та 3,5 бали. На другому місці стоять оцінки за факторами 1,4,5 - «Соціальний цинізм», «Релігійність», «Контроль долі» - 3,3 бали, 3,3 бали, 3,4 бали. Одержані результати дозволяють говорити, що студенти 5 курсу звертають увагу на віросповідання, підтримують віру в фаталізм. Узагальнення результатів методики SAS у студентів-українців ми спостерігаємо, що оцінки за всіма факторами знаходяться в одному діапазоні, а саме фактор 1 – 3,3 бали, фактор 2 -3,5 бали, фактор 3 – 3,4 бали, фактор 4 – 3,2 бали, фактор 5 – 3,4 бали. Отже, ми можемо говорити, що у досліджуваних відповідно до віку зростають показники таких негативних факторів як «Соціальний цинізм», найбільш він виражений у студентів 3 курсу. Для вивчення гендерного аспекту вербальної складової образу світу нами були проаналізовані результати одержані за методикою SAS окремо у дівчат та хлопців (див.табл 2.38). Аналіз результатів окремо у дівчат та юнаків представлений в таблиці 2.38 дозволяє відмітити, що домінуючим у юнаків є фактор 5 «Контроль долі» (Хср=3,8), у дівчат фактор 2 – «Соціальна складність» (Хср=3,4). Що стосується фактора, який знаходиться на нижній позиції, то у юнаків це два фактора: перший «Соціальний цинізм» (Хср=3,4) і четвертий «Релігійність» (Хср=3,4). У дівчат на нижній позиції знаходиться лише один фактор, але це також фактор 4 «Релігійність» (Хср=3,07). Таблиця 2.38 Виразність показників, що характеризують універсальні аксіоми у дівчат та юнаків України
Нами було зроблено якісний аналіз одержаних результатів за методикою SAS з метою визначення різниці в оцінках за факторами у студентів України 1,3,5 курсів (див.табл.2.39). Проведений аналіз отриманих даних за критерієм Стьюдента дозволив виявити різниці між оцінками за фактором 1 у студентів 1 та 3 курсів (t=1,36, tкр = 2,05 при р<0,05), 3 та 5 курсів (t=1,23, tкр = 2,05 при р<0,05), 1 та 5 курсів (t=1,58, tкр = 2,05 при р<0,05), але вони не значущі. Статистично незначущі різниці виявлені між оцінками за фактором 2 у студентів 1 та 3 курсів (t=1,78, tкр = 2,05 при р<0,05), 3 та 5 курсів (t=1,2, tкр = 2,05 при р<0,05), 1 та 5 курсів (t=1,2, tкр = 2,05 при р<0,05). Виявлені різниці між оцінками за фактором 3 в роботах студентів 1 та 3 курсів (t=1,4, tкр = 2,05 при р<0,05), але вони не є статистично значущими. Статистично значущими є різниці за фактором 3 в роботах студентів 3 та 5 курсів (t=3,45, tкр=2,05 при р<0,05), 1 та 5 курсів (t=4,08, tкр = 2,05 при р<0,05), тобто вираженість блоку соціальних аксіом «Нагорода за зусилля» менше у студентів 1 та 3 курсів та вище у студентів 5 курсу. Таблиця 2.39 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Мережа спеціалізованих вчених рад станом на 15 грудня 2013 року ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса) |
|
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ... ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ім. К. Д. УШИНСЬКОГО» |
Всеукраїнська науково-практична конференція СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ... ПН України, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Східноукраїнський національний університет імені... |
|
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Рецензенти: Валюх З. О., д філол н., проф. (Київський національний лінгвістичний університет); Григор’єва О. О., к філол н., доц.... |
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова У словниках та енциклопедіях під безпекою розуміють положення або стан, за якого комусь чи чомусь не загрожує небезпека, тобто відсутність... |
|
Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська... Рецензенти: д б н., гол наук cпівробітник Жиляєв Г. Г. (Інститут екології Карпат НАН України), д б н., проф Пархоменко О. В. (Дніпропетровський... |
ДВНЗ «ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ» Тичній конференції «Актуальні проблеми нумізматики в системі спеціальних галузей історичної науки», яка відбудеться 6-8 червня 2013... |
|
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка «молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В. Зімакова,... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ... Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua