МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО»


НазваМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО»
Сторінка6/10
Дата23.04.2013
Розмір0.89 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Адміністративне затримання - це примусове короткочасне обмеження свободи дій й пересування громадян, які вчинили адміністративні правопорушення. Мета - припинення адміністративного проступку, коли вичерпані інші дії, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення тощо (ст.ст. 260, 263 КпАП України).

Адміністративне затримання — захід адміністративно-правового припинення і забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Застосовується у випадках, прямо передбачених законодавчими актами (зокрема ст. 260 КУпАП), коли вичерпано інші заходи впливу для встановлення особи, скла­дання протоколу про адміністративне правопорушення у разі не­можливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, для забезпечення своє­часного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Про адміністративне затримання складається протокол. На прохання затриманої особи про місце перебування її повідомляють родичів, адміністрацію за місцем роботи або навчання. Про затримання неповнолітнього повідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, обов'язкове. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як 3 години. У виняткових випадках законодавством України може бути встановлено інші стро­ки адміністративного затримання (осіб, які порушили прикордонний режим, вчинили дрібне хуліганство, тощо).

Адміністративне право України — одна з галузей права (система правових норм), яка з метою реалізації завдань та функцій держави регулює суспільні відносини управлінського характеру та відповідальності, що формуються у сфері виконавчої влади, у внутрішній організаційній діяльності деяких органів держави інших гілок влади, а також в процесі здійснення органами місцевого самоврядування зовнішніх, делегованих державою, юридично-владних повноважень.

Адміністративне правопорушення (проступок) протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП України).

Загальний об'єкт адміністративного проступку — всі відносини, що захищаються за допомогою норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ці відносини врегульовані нормами адміністративного та інших галузей права.

Родовий об'єкт адміністративного проступку — група однорідних відносин, урегульованих соціальними нормами, які мають загальні ознаки.

Безпосередній об'єкт адміністративного проступку — конкретні відносини, що захищаються відповідною адміністративно-правовою нормою.

Об'єктивна сторона адміністративного проступку — протиправна дія або бездіяльність, негативні наслідки, які завдані проступком, та причинний зв'язок між діянням і суспільне небезпечними наслідками. Суб'єктом адміністративного проступку може бути осудна фізична особа, якій на момент вчинення адміністративного правопорушення виповнилось 16 років.

Суб'єктивна сторона адміністративного проступку — внутрішня ознака проступку, яка передбачає психічне ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного проступку і настання його негативних наслідків та може виявлятися в умислі (прямому або непрямому) або необережності.

Адміністративне провадження - це врегульована нормами адміністративного права діяльність органів (посадових осіб) по здійсненню певних дій у владно-розпорядчій сфері чи адміністративно-деліктній сфері відносин.

Це система адміністративно-процесуальних норм, що регулюють порядок розгляду і вирішення однорідних груп адміністративних справ, які безпосередньо пов'язані з порядком управління чи адміністративною відповідальністю.

Види адміністративних проваджень: провадження в справах, що стосуються відновлення прав учасників адміністративно-правових відносин, які порушені державними органами; в справах про відшко­дування шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду; в справах про заохочення громадян, державних службовців; дисциплінарне провад­ження щодо державних службовців; провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративне розслідування - це попередня перевірка фактичних обставин конкретного порушення статей КпАП України, огляд місця події, особисте затримання, збирання пояснень у порушників та очевидців тощо.

Адміністративний арешт - найсуворіший вид стягнення. Суть - короткочасне (до 15 діб) позбавлення волі правопорушника з можливим використанням його на фізичних роботах без оплати праці (ст. 32 КпАП України), застосовується лише судами (суддями).

Адміністративний делікт - адміністративне правопорушення (проступок) (ст. 9 КпАП України).

Адміністративно-деліктні відносини—урегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які виникають з приводу вчинення адміністративного правопорушення.

Адміністративнний нагляд - це здійснення спеціальними державними органами цільового спостереження за дотриманням виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами, установами і громадянами вимог законодавства. Буває адміністративний нагляд інспекцій і нагляд міліції.

Це захід адміністративного примусу, що має запобіжний, припиняючий вплив у сфері забез­печення громадського порядку. Адміністративний нагляд здійснюють переважно органи внутрішніх справ, державні інспекції та ін. Розрізняють адміністративний нагляд загальний та за деякими категоріями осіб.

Адміністративний нагляд міліції — систематичне спосте­реження за точним і неухильним дотриманням посадовими особами і громадянами правил та застосування норм, що охороняють життя, здоров'я, права і свободи громадян, регулюють громадський порядок та безпеку з метою попередження, припинення порушень цих правил, виявлення порушників та притягнення їх до адміністративної відповідальності, застосування до них заходів громадського впливу.

Адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі — система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюється органами внутрішніх справ.

Адміністративний порядок оскарження - порядок оскарження, коли постанову може бути оскаржено у вищий орган (вищій посадовій особі) або в суді, рішення якого є остаточним; який саме варіант обрати, вирішує сам скаржник.

Адміністративний примус - система заходів психологічного або фізичного впливу на свідомість й поведінку особи з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов'язків, розвитку суспільних відносин у відповідності з вимогами законодавства, забезпечення правопорядку та законності.

Це метод вольового забезпечення відповідно до правової норми поведінки громадян, посадових та юридичних осіб за допомогою застосування заходів впливу, врегульованих адміністративно-правовими нормами, з метою досягнення відповідного порядку, припинення та попередження правопорушень, притягнення до відповідальності правопорушників.

Адміністративний процес - у вузькому розумінні - це провадження в справах про адміністративні правопорушення; у широкому розумінні - врегульований законодавством порядок розгляду індивідуально-конкретних справ у владно-виконавчій сфері.

Це врегульований адміністративно-процесуальними нормами порядок вирішення індивідуальних справ відповідними державними органами, їх посадовими особами при здійсненні функцій виконавчої влади, а також спорів, що виникають між органами виконавчої влади, їх посадовими особа­ми та іншими суб'єктами адміністративно-правових відносин.

Адміністративно-правова норма - це формаль-новизначене, загальнообов'язкове, встановлене державою правило поведінки у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності, забезпечене, у разі невиконання, примусовою силою держави.

Це обов'язкове, формально визначене правило поведінки, що встановлено та охороняється державою для організації і регулювання суспільних відносин, які виникають, розвиваються та припиняються в процесі здійснення повноважень виконавчої влади та відповідальності у сфері державного управління за адміністративні правопорушення.

Адміністративно-правова норма, як правило, складається з трьох частин: гіпотеза; диспозиція; санкція.

Гіпотеза — елемент адміністративно-правової норми, що вказує на умови, після виникнення яких правило поведінки, закріплене в нормі, набирає сили.

Диспозиція — основна частина норми, в якій викладено саме правило поведінки.

Санкція — міра відповідальності у вигляді адміністративного стягнення за порушення припису правової норми.

Адміністративно-правові відносини - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, суб'єкти яких є носіями прав і обов'язків адміністративно-правового характеру.

Адміністративно-правовий статус державного службовця - це визначена нормами адміністративного права сукупність прав і обов'язків державного службовця.

Адміністративно-процесуальне право - сукупність встановлених обов'язків, правил, які визначають процедуру розгляду, вирішення конкретних адміністративних справ у сфері державного управлін-

ня, адміністративної юрисдикції та інших галузей суспільних відносин.

Адміністрація - 1) діяльність держави по управлінню; 2) офіційна назва органів виконавчої влади на обласному, районному рівні.

Адміністрація — сукупність посадових осіб, наділених правами і обов'язками щодо керівництва конкретним органом або об'єктом управління з метою здійснення покладених на них функцій.

Адміністративні акти - прийняті на основі та з метою виконання законів України компетентними державними органами чи їх посадовими особами в процесі виконавчої діяльності, владні рішення, які спрямовані на встановлення, зміну чи припинення конкретних правовідносин або такі, що мають обов'язкові для підлеглих органів та співробітників органів виконавчої влади 1норми, з метою організації і здійснення завдань і функцій державного управління в різних сферах життя.

За юридичними властивостями адміністративні акти поділяються на індивідуальні та нормативні.

Адміністративний договір — укладена між рівними за юридичним статусом сторонами угода щодо передачі повноважень управління відповідними об'єктами чи здійснення певних владних дій, що передбачені в акті законодавства.

Адміністративна комісія - - спеціальний колегіальний орган, який утворюється при виконкомах сільських, селищних та міських рад і у районних державних адміністраціях для розгляду справ про адміністративні правопорушення, накладення в адміні­стративному порядку стягнень за порушення норм чинного законо­давства в межах наданих законом повноважень.

Адміністративна нормотворчість — прийняття органами виконавчої влади та їх посадовими особами підзаконних нормативно-правових актів, які містять загальнообов'язкові правила поведінки в сфері виконавчої та розпорядчої діяльності.

Адміністративне законодавство — система нормативно-правових актів, в яких адміністративно-правові норми знаходять свій зовнішній прояв.

Адміністративно-правовий режим — це певне поєднання адміністративно-правових засобів регулювання, що проявляється в централізованому порядку, імперативному методі правового впливу та юридичній нерівності суб'єктів правовідносин.

Адміністративно-правовий статус громадян складається з адміністративної правоздатності громадян, адміністративної дієздатності громадян, адміністративно-правових прав громадян та адміністративно-правових обов'язків громадян.

Адміністративно-правові обов’язки — встановлені державою і адресовані громадянам вимоги діяти в певних межах.

Адміністративно-правовий метод регулювання — сукупність правових засобів і способів (прийомів), які застосовуються органами виконавчої влади для забезпечення регулюючого впливу норм адміністративного права на суспільні відносини. Такі прийоми використовуються органами виконавчої влади при встановленні юридичних фактів, суб'єктів адміністративного права та їх правового статусу, визначенні прав і обов'язків учасників відносин, що регулюються, санкцій та порядку застосування санкцій.

Адміністративна реформа — вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і торкається як її організаційної системи і структури, завдань, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з громадянами та їх об'єднаннями, з органами місцевого самоврядування.

Адміністративні стягнення визначені у статтях глави III Кодексу України про адміністративні правопорушення: попередження; штраф; сплатне вилучення предмета; конфіскація; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові; виправні роботи; адміністративний арешт.

Адміністративний штраф — стягнення, яке є мірою відповідальності за адміністративне правопорушення і має разовий майновий характер. Розміри адміністративного штрафу визначаються законодавством і можуть бути фіксованими або пропорційними мінімальній заробітній платі.

Апатрид - особа без громадянства, один з індивідуальних суб'єктів адміністративно-правових відносин.

Атестування державного службовця - оцінка кваліфікації службовця.

Акредитація вищого навчального закладу — державне визнання його статусу, надання вищому навчальному закладу права провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, згідно з вимогами стандартів вищої освіти, а також державними вимогами щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Акредитацію освітніх закла­дів проводить Державна акредитаційна комісія України. Відповідно до законів України "Про освіту" та "Про вищу освіту", в Україні встановлено чотири рівні акредитації вищих навчальних закладів.

Акт органу виконавчої влади — підзаконне офіційне рішення, прийняте органом виконавчої влади в однобічно-владному порядку з виконанням встановленої процедури з того чи іншого питання, віднесеного до його компетенції. Дія актів виконавчої влади розрізняється в просторі, часі та за колом осіб.

Анулювання ліцензії — позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності. Це припинення дії ліцензії суб'єкта підприємництва за підставами, передбаченими Законом.

Аппарат органів виконавчої влади — організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення організаційних, консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень (компетенції). До особового (персонального) складу апарату органів виконавчої влади належать державні службовці та інші працівники апарату.

Аудит становить собою перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та інформації, пов'язаної з фінансово-господарською діяльністю господарюючих суб'єктів, з метою визначення їх достовірності, повноти звітності і обліку та відповідності законодавству.

Банк — фінансова установа, яка здійснює кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, проводить касове та розрахункове обслуговування господарської діяльності юридичних і фізичних осіб, здійснює валютні та інші банківські операції.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу...
Методичні вказівки до самостійної роботи курсу “Практична діяльність юриста (Практичне право)” складена на основі робочої програми...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ економічних спеціальностей
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей денної форми навчання з дисципліни «Місцеві фінанси»....
Методичні рекомендації до самостійної роботи роботи студентів з дисципліни...
Цивільне процесуальне право. Робоча навчальна програма / Кіреєва Н. О., Захароіва О. С., Грабовська О. О. – Київ нац ун-т імені Тараса...
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін...
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін „Право інтелектуальної власності”, „Інтелектуальна власність”...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Правознавство»...
«Правознавство» для студентів напряму підготовки 060102 – «Будівництво», 060103 – «Гідротехніка. Водні ресурси», 040106 – «Екологія,...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Питання з для самостійної підготовки студентів до іспиту з дисципліни...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка