Тема 2. Односкладне речення
1. Проблема односкладного речення в сучасному мовознавстві.
2. Односкладні означено-особові речення.
3. Односкладні неозначено-особові речення.
4. Односкладні узагальненно-особові речення.
5. Односкладні безособові речення.
6. Односкладні інфінітивні речення.
7. Номінативні речення.
Завдання для виконання в аудиторії
Вправа 30. Прочитайте уривок з наукового тексту. Підкресліть у реченнях граматичну основу. Визначте, які з поданих речень (або їх частин) є односкладними, з’ясуйте тип односкладних речень (або частин складного речення).
Структура односкладного речення перебуває в центрі уваги лінгвістів, які всі сучасні положення, що стосуються понять «семантика і синтаксис», «семантична і формально-граматична структури речення», з’ясовують через опис простого речення і його граматичної основи – предикативного центру, звертаючи увагу на встановлення мовних типів, зразків, схем. Як правило, просте (в тому числі односкладне) речення описують на трьох (формально-граматичному, семантико-синтаксичному та комунікативному) або чотирьох (власне семантичному, семантико-синтаксичному, формально-граматичному
і власне комунікативному (І. Вихованець, К. Городенська, В. Русанівський) рівнях. Семантика речення виступає основним граматичним виявом особливостей структури речення. Проте логічна семантика є лише підґрунтям синтаксичної. Семантико-синтаксичний рівень мови відтворює те, як логічний зміст думки конкретно в кожній національній мові створює семантику власне речення, його значення, що є мовним виразом логічного змісту. Останнім часом розрізнюють два основні аспекти: конструктивний (статичний) і комунікативний (динамічний). Конструктивний підхід розглядає речення як автономну одиницю та пояснює всі синтаксичні особливості через формально-граматичну будову. Комунікативний підхід передбачає аналіз речення як частини тексту, тобто розглядає речення в тому лінгвальному та екстралінгвальному контексті, в якому воно перебуває (А. Загнітко) (з автореферату В. І. Кухаревої «Комунікативний потенціал односкладних речень у науковому тексті»).
Вправа 31. Випишіть прості односкладні речення або частини складного речення, еквівалентні односкладним, визначте їхній тип.
1. Треба було шукати житло. 2. Степанові захотілося більш затишної кімнати. 3. Роботи в нього додалося, коли обрали до культкомісії місцевкому.
4. «Треба написати про тебе нарис у газетi, – докинув Отава. – Це так мило:
з простого селянського хлопця вирiс видатний лiкар» (з твору
В. Підмогильного «Місто»). 5. Виговському самому було до вподоби, що владика не хоче присягати Москвi, бо вiн не любив Москви; його блискучi карi очi аж заграли, але вiн не насмiлився виявити своїх потайних власних думок
i мовчав; вiн мусив чинити волю i наказ гетьмана. 6. Час би вже, святий владико, i виступати з процесiєю i ждати посланцiв хоч за версту за Золотими воротами. 7. Йду, йду зараз до собору i зберу усiх iгуменiв i протопопів.
8. Помiж кiньми несли четверо прездорових знамен. 9. До його пiдступили двi панiї за благословенням. 10. Одна з їх була вже немолода, повна на виду, закутана бiлою хусткою поверх очiпка. 11. Певно, якась шляхтянка, а може, й князiвна. 12. Яким теплом повiяло на мою душу од тих карих очей, од того лелiйного личка! 13. Яка вона мила, як та бiла голубка! 14. «Який на йому пишний та багатий кунтуш! А кiнь же то гарний та прудкий, як вiтер! Певно, якийсь багатий козак», – обiзвалась панна (з твору І. Нечуя-Левицького «Гетьман Іван Виговський»).
Вправа 32. Відредагуйте текст відповідно до норм літературної мови. Поясніть стилістичну роль односкладних речень.
В дисертаційній роботі досліджуються різновиди значень семантичного субьєкта українського односкладного речення на матеріалі текстів поетичних творів Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка і Б. Олійника та його реалізацію у моделях з родовим, давальним, знахідним, орудним й місцевим відмінками з певними лексемами. Закцентовується увага на важливості семантико-синтаксичного підходу до синтаксичних явищ, що становить панівну тенденцію в сучасному українському синтаксисі. У руслі цієї тенденції актуальним є визнання ролі семантичного суб’єкту, як носія предметно-прагматичної діяльності та семантичної ознаки. Аналіз дозволив висновувати про важливість для українського поетичного синтаксису таких форм представлення семантичного субьєкта, які безпосередньо пов’язані з односкладним реченням. Спостереження за згаданим поетичним матеріалом доводить, що важливе значення для вираження авторської експресії приймають конструкції з генітивним і дативним субьєкта. Найбільш поширенішими (продуктивними) й національно специфічними в семантичній структурі односкладних речень поетичних творів є конструкції з родовим, давальним і місцевим відмінками суб’єкту. В дослідженні окреслюються лексико-граматичні ознаки
і структурно-семантична маркованість головного члена речення односкладної структури – предиката, що формує модель із суб’єктною синтаксемою у текстах поетичних творів, виявляє певну спільність між дативом і генітивом в ролі семантичного суб’єкта: обидвома формами його – у порівнянні із нейтральним номінативом – передається ідея наявності мовця у зображуваній ситуації, його емоційність, експресивність. Цим обумовлюється необхідність співвіднесення семантики предиката і семантичного суб’єкта – невід’ємної складової будь-якого художнього зокрема поетичного твору.
Ключеві слова – семантичний суб’єкт, генітивний суб’єкт, дативний суб’єкт, моделі суб’єктної синтаксеми, антропо-центризм, структурно семантична маркованість, поетичний синтаксис.
Завдання для самостійної роботи
Вправа 33. Зробіть синтаксичний розбір односкладних речень (або частин складного речення, еквівалентних односкладним), визначте їх різновид та засоби вираження головних членів.
1. Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. 2. Умів знаходити помічне зілля – одален, матриган і підойму… 3. Тепер він вже мав обов’язки – його посилали пасти корови. 4. Пусто і дико було на тих лісових кладовищах, забутих богом й людьми. 5. Але йому нічого не одповіли. 6. Тиша і пустка. 7. Там закарбовано все, в тій дерев’яній книзі. 8. А може, нема нічого. 9. Але зробилось іще сумніше. Схотілось сонця, веселого шуму ріки, теплого хатнього духу, розмови. 10. Марічка? Де вона взялась? Прийшла на полонину? Вночі? Заблудилась і кличе? Чи, може, йому причулось? Ні, вона тут. 11. Його тягне подивитися ще, коли стало видніше. 12. А над головою уже шуміло
(з твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»).
Вправа 34. Перекладіть речення українською мовою. Визначте тип односкладних речень (або частин складного речення, еквівалентних односкладним).
1. Однажды человек десять наших офицеров обедали у Сильвио. Пили по-обыкновенному, то есть очень много. 2. Сильвио получал письма, адресованные в наш полк, и обыкновенно тут же находился. Однажды подали ему пакет, с которого он сорвал печать с видом величайшего нетерпения. 3. Вообразите себе молодость, ум, красоту, веселость самую бешеную, храбрость самую беспечную, громкое имя, деньги, которым не знал он счета и которые никогда у него не переводились, и представьте себе, какое действие должен был он произвести между нами. 4. До обеда кое-как еще дотягивал время, толкуя со старостой, разъезжая по работам или обходя новые заведения; но коль скоро начинало смеркаться, я совершенно не знал куда деваться. 5. Обширный кабинет был убран со всевозможною роскошью (из произведения. А. С. Пушкина «Выстрел»). 6. Жизнь для меня – это Маша. Понимаете, как это можно почувствовать в одну секунду (А. Н. Толстой «Любовь»)…. 7. И вдруг Чагину стало чрезвычайно жаль себя. 8. «Говорят, много народу будет, – продолжал Чагин, думавший все еще о своем. – И что за охота в сентябре балы назначать!» 9. По тону, которым говорил поляк, по его энергическим жестам и по закинутой слегка назад голове видно было, что он ни на минуту не поверил и теперь не верит, что ему заплатят деньги, и потому казался и хотел казаться особенно дерзким и высокомерным. 10. Однако, едва кончили танцевать, как ему пришлось раскаяться в своей неосторожности. 11. Чагина точно холодной водой обдало (из произведения М. Н. Волконского «Забытые хоромы»). 12. Без труда не вынешь и рыбку из пруда. 13. Бей галку и ворону: руку набьешь, сокола убьешь. 14. Где дрова рубят, там щепки летят (Народная мудрость).
|