Модуль 2. Синтаксис простого речення
Тема 1. Поняття про просте речення.
Головні та другорядні члени речення
1. Речення і його основні ознаки. Аспекти вивчення речення. Просте і складне речення.
2. Типи речень за метою висловлювання та експресією. Стверджувальні і заперечні речення.
3. Формально-синтаксична типологія простого речення.
4. Головні члени речення. Підмет і присудок, їх типи.
5. Загальна характеристика другорядних членів речення.
Завдання для виконання в аудиторії
Вправа 13. Поділіть речення на прості і складні, визначте тип складного речення.
1. Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук (Є. Гуцало «Лось»). 2. Лось був старий і бувалий самець, уже звик до заповідника. 3. Поляна ця, подзьобана струхнявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. 4. Вони почули погоню, посхоплювались і, пропустивши мимо себе загнаного лося, зняли безладну стрілянину по вовчій зграї… 5. На шкурі ще блищала річкова вода, до шерсті поприлипав сніг, а здуховина, не розгарячіла од бігу, провалилась і навіть не парувала. 6. Підбіг хлопчик з ранцем за спиною і, не стаючи в кінець черги, пробрався аж до зачинених дверей автобуса (з твору Є. Гуцала «Олень Август»). 7. Коли Нюра прийшла по нього в майстерню, він, наче вперше, здивувався: яка ж вона молода. Зовсім молода. У Нюри на зеленому пальті біліли сніжинки, блищали краплинки води (Є. Гуцало «Офелія»). 8. Ще й думала в глибині душі: «Який він смішний. Як хлопчак. Екзальтований і неврівноважений». 9. Коли випаде так, що під час занять з дівчатами буде Віра Костянтинівна, улюблена викладачка, то юні медички свою увагу більше віддаватимуть їй. 10. А Віра Костянтинівна чомусь не дуже й охоча сьогодні до розповідей: обличчя в задумі, очі у присмутку. 11. Інна Ягнич, гордість училища, кругла відмінниця, та ще й поетеса (її пісню виконує самодіяльний хор медичок). 12. Зустріне десь там її інший ландшафт – відкритий приморський степ, рівний, як футбольне поле, з низькою ламаною смугою суходолу (з твору О. Гончара «Берег любові»).
Вправа 14. Визначте типи речень за метою висловлювання та інтонацією. Серед розповідних виділіть стверджувальні, загальнозаперечні та частковозаперечні.
1. І потім Младенов знав, що не всі зустрічатимуть його з квітами, дехто може злякатись, відчувши загрозу кар’єрі. 2. Американці, звісно, наші союзники, та це не заважає їм діяти на власний розсуд, не питаючи нашої думки. 3. А нам зовсім не байдуже знати, як вони діють. 3. Леконт знову підводиться, спирається спиною на стіну за столом, де висить адміністративна карта Франції. 4. Як ви перевірите, що ніхто за вами не стежить? 5. «Покличте Мерсьє», – наказує Леконт. 6. Мене, власне, не стільки цікавить порцеляна, скільки звичайнісінькі темно-зелені двері непримітного будинку за другим перехрестям вулиці. 7. Він і справді не скнара: щедро розкидає гроші, попри постійні нарікання на безгрошів’я. 8. Шоста година ранку, а робота в Центрі починається о дев’ятій, і я міг би полежати ще зо дві години, коли б не треба було попередньо влаштувати кілька справ ( з роману Б. Райнова «Пан Ніхто»). 9. «Ти, Павле, отуди пiд грушу поставив би його, в холодок», – радив старий Дзякун i любовно та обережно обторкував «Москвича» долонею (Г. Тютюнник «Син приїхав»). 10. А що в тім такого, що я нову сорочку нап'яв i кiбчика на головi прислинив, – може, я на збори пiду?. 11. Я не допомагаю, а майже виношу її вгору на руках, і сили в мене – як у вола (з твору Г. Тютюнника «Зав’язь»). 12. Я виходжу з-за клуба, в новенькому дешевому костюмi (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) i з чемоданчиком у руці (Г. Тютюнник «Три зозулі з поклоном»). 13. Віки промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джмелять моторчики по садках, не шелестить вода із шлангів і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тихими вуличками панує тільки червона сторожкість неба та спокійна ясність собору. 14. Побачення вона тобі призначила, чи що? Може, дівчина в іншого до нестями закохана, в якого-небудь тракториста або серцеїда завклубу, а ти для неї величина безконечно мала (з твору О. Гончара «Собор»).
Вправа 15. Поділіть речення на прості та складні, двоскладні та односкладні, непоширені та поширені. Визначте, які вони за метою висловлювання та інтонацією. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.
1. Не байдужа Зачіплянка до такого видовища навіть хто в нічній був і той розбуджений алалаканням голуб’ятників вичвалає на подвір’я і ще заспано стане дивитися на ту неприродно оранжеву коксохімівську хмару крізь яку поволі пробиваються вгору білосніжні голуби Прапірного. 2. Пасе бувало дівча телят біля своєї драної ферми блукає з ними по рудих спалених сонцем балках. 3. Вона в нього була таки ревнюща не раз прибігала на ферму тіпаючись від підозр вистежувала шпигувала. 4. Спершу побували на центральному ринку з картоплею спродались без загаяння а проте коли під’їхали до собору одержувати комбікорм то на дверях висів замок хоч до кінця робочого дня було ще далеко. 5. І хоч мала б одразу відігнати його але чомусь не відігнала. І навіть коли почула слова ласки то теж не обірвала хотілося їх слухати було щось довірливе в його скаргах на свою долю щирість чулася у його співчутті до Єльки розуміє мовляв як їй оце зостатись на світі без матері самій... 6. Нема чистих нема правди пропили всю на самогон перегнали! 7. Чи до сивих кіс кріпачкою бути на цьому вашому смердючому силосі? 8. Новий не знайомий для Єльки зачіплянський світ. 9. Так поставив і так воно йде. За двір ані ногою. 10. Загадковістю покрите для Єльки дядькове минуле. 11. Виходило так що собору вже ніби й нема. 12. Відомо було молодому Лободі що Шпачиха ніколи не належала до прихильниць собору (з твору О. Гончара «Собор»).
Вправа 16. Перепишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. Визначте, чим ускладнено речення.
1. Знесилений з важкою головою лежу в холі на канапі безтямно ввіп’явши зір у білу стелю. 2. «Лише Еміль? – вона здивовано підводить брови дуже гарні й зовсім природні між нами кажучи і потім спроквола додає: – «Еміль, або про виховання» (з твору Б. Райнова «Пан Ніхто»). 3. Протягом
VII–VIII ст. у процесі подальшої економічної культурної і мовної консолідації відбулося переростання окремих етнічно-політичних спільнот «союзів племен» у племінні князівства своєрідні зародкові держави. 4. Уже на початку Х ст. Київська Русь стала нестійкою конфедерацією «племінних княжінь» демонструючи за словами М. Брайчевського драматичне переплетення доцентрових і відцентрових тенденцій. 5. Як бачимо в останніх двох концепціях окрім використання різних визначальних критеріїв у приблизно однакових хронологічних рамках початку етногенезу українців різною проте видається його суть. 6. Попри значний переселенський відтік українського населення на схід початок ХХ ст. відзначався його динамічним збільшенням і в межах національної території. 7. Слов’янська мовна гілка на спільній мові-основі сформувала три групи східнослов’янську південнослов’янську та західнослов’янську (з навчального посібника «Українська етнологія»). 8. На захiднiй околицi села бiля самого байраку живе Йосип Вихор по-вуличному Йонька. 9. Сiм’я в Йоньки така старший син Гаврило широкоплечий бiловусий здоровань на одну ногу кульгавий як був ще пастушком бугай ногу потовк.
10. Ще й досi топче землю Iнокентiй Гамалiя на старість бороду викохав як просяний віник а замолоду парубкам ребра ламав. 11. Побачивши його вона сполошилася почервонiла i нахиливши голову стала швидко ганяти колесо прядки босою ногою. 12. Пригнiчена такими думками ходила Олена як побита не обзивалася нi до кого й словом (з твору Г. Тютюнника «Вир»).
Вправа 17. Підкресліть у реченнях головні та другорядні члени, визначте тип головних членів.
1. Я закінчую снідати, беру зі столу зелену пачку і запалюю цигарку.
2. На роботу ще рано, але я люблю працювати рано, коли ніхто не заважає.
3. Вона підготовлена Кралевим, але тільки Димов уповноважений передавати її кому слід. 4. Я вмію швидко читати й запам’ятовувати, тому перегляд документів забирає не більше десяти хвилин. 5. Я вже давно знаю, що, коли хтось застукає мене в цій кімнаті, сховатися можна тільки за припорошеною пилом темно-зеленою шторою в кутку біля вікна. 6. Мені ліньки відповідати.
7. Спочатку я був вирішив завести її в звичайну кав’ярню на бульварі й нагодувати квашеною капустою або біфштексом із картоплею (з твору
Б. Райнова «Пан Ніхто»). 8. Місяць ходив Йонька як хмара грозова. 9. Сидить на коні як вилитий, шаблюка наголо, будьонівка набакир, з-під довгої шинелі чоботи із шпорами визирають (з твору Г. Тютюнника «Вир»). 10. Одного разу мати виходить на город з відром або з великою мискою назбирати огірків і заквасити. 11. Помідори набрякають сонцем повільно – йому важкувато переборювати їхню зелену та тверду впертість. 12. А іноді – коли матері захочеться зробити для всіх приємну несподіванку – зготує вона качку ( з твору Є. Гуцала «Запах кропу»). 13. Тут ми з Пiратом i кинулись до моркви. 14. Куди ти тютюн ламаєш, бодай тобi руки i ноги поламало! (з твору О. Довженка «Зачарована Десна»). 15. Чотири сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, дивились задумливо в гори, готові в одну хвилину скочить на ноги, показать зуби та наїжити шерсть (М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»). 16. Був я і за перекладача, і за редактора мови, і за зав. відділами, і за редактора літдодатків (Остап Вишня «Отак і пишу»). 17. Я повинен був бути задоволений, – по мені ж сьогодні ходила почесна нагайка, що так уміло посилала на фронт солдатів (Г. Косинка «Мати»).
Вправа 18. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Зверніть увагу на ті випадки, коли не ставиться тире між підметом і присудком.
1. Зоддалеки гора Княжа як бурий ведмiдь превеликий, що розлiгся на березi ріки (Є. Гуцало «Княжа гора»). 2. В Ташанi вода як синькою розведена, i синi хмари киплять у нiй, миються гнівною хвилею, яку безупинно гонить свiжий вiтер-весняк (Г. Тютюнник «Вир»). 3. Я артистка і живу відповідно артистичним законам, а ті вимагають трохи більше, як закони такої тісно програмової людини, як ти! 4. Юрба переконається, що незамужня жінка то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
5. Вона артистка, вимагає бог знає чого, але й на неї прийде черга (з твору
О. Кобилянської «Valse melancolique»). 6. Та її мати знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями, а її краса не случайна. 7. Небо хмарне і тільки на заході ясно-червоняве. 8. І ся нечиста сила то вона, прекрасна, червоноволоса відьма, що здибав її в лісі... 9. Вона не Мати Божа, тота відьма! Тота прекрасна, чарівна, червоноволоса відьма! (з твору О. Кобилянської «Природа»). 10. Тут кожен сам собі пан, живе по своєму закону. І сонце найвищий Коран. І крона найкраща корона. Століття лише на розгін. Звір’я від мурашки до лева
(Л. Костенко «Ліс»). 11. Це ще не сльози це квітуча вишенька, що на світанку струшує росу (Л. Костенко «Світлий сонет»). 12. При майстрах якось легше. Вони як Атланти. Держать небо на плечах. Тому і є висота (Л. Костенко «Умирають майстри»). 13. Співать це обов’язково, як дихати (Остап Вишня). 13. Знати багато мов значить мати багато ключів до одного замка (Вольтер).
Вправа 19. Перекладіть речення українською мовою, розставте пропущені розділові знаки. Визначте, чим речення ускладнено.
1. Стая краснолапых чаек долго провожала нас вчера долго плыла на тугих острых крыльях косясь на длинный малахитовый след за кормою.
2. Огонек еще при свете заката вспыхнувший на верхушке мачты был печален как лампада над могилой (из произведения И. Бунина «Тень птицы»). 3. Когда лошади стали он выкинул из тарантаса ногу в военном сапоге с ровным голенищем и придерживая руками в замшевых перчатках полы шинели взбежал на крыльцо избы. 4. В горнице было тепло, сухо и опрятно: новый золотистый образ в левом углу, под ним покрытый чистой суровой скатертью стол, за столом чисто вымытые лавки; кухонная печь занимавшая дальний правый угол белела мелом; ближе стояло нечто вроде тахты покрытой пегими попонами упиравшейся отвалом в бок печи; из-за печной заслонки сладко пахло щами разварившейся капустой, говядиной и лавровым листом (из произведения И. Бунина «Темные аллеи»). 5. Зимой гостила иногда в усадьбе странница Машенька седенькая сухенькая и дробная как девочка. 6. Я подошел и негромко сказал: «Машенька не бойся это я» (из произведения И Бунина «Баллада»). 7. Он в чуйке с поднятым воротом и глубоко надвинутом картузе, с которого текло струями, шибко ехал на беговых дрожках сидя верхом возле самого щитка крепко упершись ногами в высоких сапогах в переднюю ось дергая мокрыми застывшими руками мокрые скользкие ременные вожжи торопя и без того резвую лошадь. 8. Когда ливень и сотрясающиеся перекаты грома стали стихать отходить и кругом стало проясняться, впереди влево от шоссе показался знакомый постоялый двор старика-вдовца мещанина Пронина. 9. Красильщиков замотал на щиток вожжи, поднялся на крыльцо вслед за вскочившей туда грязной и мокрой собакой, – вид у нее был бешеный, глаза блестели ярко и бессмысленно, – сдвинул с потного лба картуз, снял отяжелевшую от воды чуйку, кинул ее на перила крыльца и оставшись в одной поддевке с ременным поясом в серебряном наборе вытер пестрое от грязных брызг лицо и стал счищать кнутовищем грязь с голенищ (из произведения
И. Бунина «Степа»).
Вправа 20. Знайдіть неповні речення. Визначте, який член речення пропущено. Встановіть, до якого виду неповних структур належить кожне неповне речення (контекстуальні, ситуативні, еліптичні).
1. Ластiвок любив у клунi, деркачiв – у лузi. 2. А човен понесло й понесло через сад, пастiвник – на Зарiччя, з Зарiччя мимо хуторів – на Десну. 3. На щасливому материному лицi, що сяяло i мовби свiтилося вiд радостi, я побачив сльози. Що мати була дуже тонкосльоза, ми знали всi добре. «Але чого їй зараз плакати?» – подумав я. – «Чого це ви, мамо?..» (з твору О. Довженка «Зачарована Десна»). 4. В усій постаті зухвальство, удавана веселість, бравада самозахисту. 5. Бездоглядне дитя плавнів та шелюгів дніпровських... 6. Зблідле стоїть, знервоване, а оченята бистрі, смішко виті – в них так і світиться інтелект. Хай нешліфований, незагнузданий, але явно ж проблискує десь у глибині очей, – такого не зарахуєш до розумово відсталих. 6. Нема ще в школі таких апаратів, щоб психіку новачка наскрізь просвітлювати, тож тільки й залишається директорові давній класичний спосіб: заглядай у вічі, вловлюй та вгадуй, чим він порадує вас, цей новий прибулець. 7. Батьки-матері день крізь день на роботах, а ці тільки й знають Дніпро, човни, транзистор, карти... 8. За народною прикметою, лелека щастя приносить... – «Та тільки чого це ти до мене з своїм лелекою?» 9. День повен сонця, повен весни (з твору О. Гончара «Бригантина»). 10. Дзвін на прадавній дзвіниці висить насторожливо. Давно мовчить, прикусив язика, не калатне, і здається, ось-ось впаде просто на голову Кресафтові. 11. Проте його одразу й погукали. Поза чергою. 12. Понад лісосмугою шлях. Сухо й колючо в гущавині (з твору О. Гончара «Кресафт»).
Вправа 21. Поясніть наявність чи відсутність тире в реченнях. Знайдіть неповні речення, визначте їхній тип.
1. На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. 2. Дід Прокіп багато навантажив сіна на сани – коням було важко йти по снігу, він їх бив батогом, а Олесь просив не бити, усе підбивав старому руку (з твору Г. Тютюнника «Дивак»). 3. Складуть ось останні екзамени – і відкриється перед ними літо, вільне, смагляве. 4. Неприродна жовтизна хлібів, і отруйно-зелена просторина луків, і річка, й лісок – все було мертве, неправдиве, засушене, це мовби сама війна поставала з муляжів своєю мертвістю, безжиттєвістю. 5. На перехресті біля репродуктора – натовп. 6. На дахах будинків – пости. 6. Пости й на землі. На кожну смужку світла в вікні – свисток міліцейський. 7. Не листоноші – розсильні військкоматів з жмутками повісток в руках шугають цієї пізньої години від будинку до будинку, від під’їзду до під’їзду. 8. На посту зараз – Слава Лагутін, надійний комсомолець, якому Спартак не має підстав не довіряти… 9. Той цвинтар, його густі, задичавлені хащі – улюблене місце студентів. 10. Глухуватим басовитим голосом він став говорити про те, що Богдан уже чув від нього не раз, – про старших братів своїх Степур, один із яких тракторист, другий – комбайнер, третій – конюх, усі з жінками, з купами дітей! 11. Сонце? Так, воно ще було. Піднялося і освітило Журавлівку, заводи, і майдан Дзержинського, і грандіозну залізобетонну споруду Держпрому – цей перший український хмарочос.
12. Той, хто готується зайти, тримає напоготові комсомольський квиток і в ньому – свою відстрочку, свою студентську броню (з твору О. Гончара «Людина і зброя»). 13. Але як швидко побiля вогню не бiгай – все рiвно обпечешся. 14. Приходив – покiрно горнулася до нього, мовчала i любила
(з твору Г. Тютюнника «Вир»).
Вправа 22. Знайдіть допущені помилки в координації підмета з присудком, поясніть їхню суть.
1. Лікар Обласної студентської лікарні Петрова О. І. нагороджений грамотою за сумлінне ставлення до роботи. 2. Більшість робіт О. О. Потебні (десятки книг та сотні статей) присвячена дослідженню граматики української мови. 3. Більшість групи виконали завдання достроково. 4. Я і пес йшов лісом. 5. Багато визначних політичних, культурних і наукових діячів нашої країни закінчило Києво-Могилянську академію. 6. Кожний із учнів змушені були сплатити за підручники в цьому навчальному році. 7. Річка Дніпро розлився і вийшов за свої береги. 8. Скільки людей довірило їй свої таємниці, плакало в неї на руках! 9. Відоме видавництво України – «Наукова думка» – надрукувала серію книг про українських учених. 10. Завод-лабораторія виконала термінове замовлення. 11. Сьогодні містом їздять понад двісті маршруток, завдяки чому отримали роботу понад півтори тисячі чоловік. 12. Більшість підприємств простоюють. 13. Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчились через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде.
Вправа 23. Перекладіть текст українською мовою; зверніть увагу на особливості координації підмета з присудком.
Сегодня большинство компаний вплотную работают с зарубежными фирмами или имеют филиалы компаний в разных странах. Контакты с иностранными партнерами невозможны без переводчиков, тем более, что может потребоваться знание нескольких языков. И если для перевода деловых переговоров можно пригласить профессионального переводчика, то подготовка документов, деловая переписка с иностранными партнерами проводится непосредственным помощником руководителя – референтом–переводчиком. Его функции в организации – переводы текущей корреспонденции, презентаций, устные переводы на переговорах, общение по телефону с партнерами из-за рубежа. Иногда, референт–переводчик занимается наполнением корпоративного сайта на языке страны, где ведется бизнес. Самым главным профессиональным качеством референта–переводчика является безукоризненное знание языка. Сегодня это важное условие, ведь позволить себе некачественный перевод не может ни один руководитель: это сразу скажется на репутации компании. К личным качествам переводчика относятся собранность, сосредоточенность, коммуникабельность. Референт–переводчик должен быть дипломатом и уметь прогнозировать вероятные слова собеседника для более качественного и оперативного перевода.
Завдання для самостійної роботи
Вправа 24. Визначте тип речень за будовою (прості/складні (тип складного), односкладні (тип односкладного)/двоскладні, поширені/непоширені, повні/неповні, ускладнені (чим ускладнені)/неускладнені. Частини складних речень проаналізуйте як еквівалентні простим.
1. А влiтку, як тiльки задзвонять коси на лузi, для нього, малого, в неї була iнша пiсенька: «Був собi журавель та журавка, накосили сiнця повнi ясельця». 2. Коли затих присiлок i коли, ростучи, побiльшали в ньому дерева, дiвчина набрала з криницi горнятко непочатої води, завинула його в хустину i, скрадаючись, не дорогою, а бездорiжжям подалася в село. 3. Все життя Семен Магазаник у буднi рвався до багатства, у свята – до святенництва. 4. Якось на святвечiр уже пiдпилий Семен привiз батьковi вечерю – узвар, кутю i в’язку в’ялених, гарних, як утемнiле золото, лящiв. 5. I йому зараз стало лячно дивитися навiть на свого батька. 6. Моторошно стало Семену в цей химерний святвечiр, бо таки побачив кладовище з яблунями i вишнями, де, певне, i йому доведеться лежати. 6. Вiн довгим поглядом прощання оглянув мальованi в синє, i срiбне, i сиве свiти, оглянув садок, що вiдродив йому, очерети, що вiдшумiли йому, i навряд чи побачить вiн, як з них весною будуть випливати дрiбнi чирята i качки (з твору М. Стельмаха «Чотири броди»).
Вправа 25. Перепишіть речення, розставивши правильно розділові знаки. Визначте, чим речення ускладнені.
1. I росло ще пригадую багато тютюну, в якому ми маленькi ходили – мов у лiсi, в якому пiзнали першi мозолi на дитячих руках. 2. Звали нашого діда (як я вже потiм довідавсь) Семеном. 3. Гриби й ягоди збирав вiн у лiсi краще за нас усiх i розмовляв з кiньми, з телятами, з травами, з старою грушею i дубом: з усiм живим, що росло i рухалось навколо. 4. Коли ж дивлюсь: баба снує коло моркви (дiдова мати). 5. Причаївшись у малинi за смородиною – я слухав бабиних молитов як заворожений. 6. Крiм того дiдовому покiйному батьковi Тарасу колись давно ще за старих часів змiй носив уночi грошi в трубу.
7. I ходив він, трохи нiби присiдаючи, як на сiнi чи на ступi. 8. Отак мiркуючи поплакав я трохи, згадавши страшний суд, подививсь на ластовенят, i згорнувшись у бубличок, жалiбно зiтхнув. 9. Високий, чистий дзвiн коси передвiщав менi радiсть i втiху косовицю. 10. Приклепаємо косу та поїдемо на сiнокiс на Десну, та накосимо сiна, та наловимо риби, та наваримо кашi.
11. А може й не снилось, може й справдi, було на Деснi? 12. I хоч Кулик одягнений у чемерку i великi незносимi чоботи здавався зовнi багатшим вiд батька, вiн не жалiв для нього милостинi i нiколи не образив його словом
(з твору О. Довженка «Зачарована Десна»).
Вправа 26. Розставте пропущені розділові знаки. Підкресліть другорядні члени речення. Чи всі з них можна визначити однозначно? З’ясуйте, які саме смислові відношення поєднують у собі синкретичні члени речення (об’єктно-означальні, об’єктно-обставинні, обставинно-означальні).
1. Цей ведмiдь спить на березi рiки не тiльки взимку а й улiтку, коли, здається грiх не проснутись i не поласувати доспiлими ягодами та медом диких бджіл, вгамувавши спрагу блакитною рiчковою водою. 2. Тодi лавошник iзнадвору замкнув крамницю на двi кутi залiзнi штаби зайшов до крамницi через пiдсобку випив одним духом пляшку пива й заїдаючи пряним iржавим оселедцем заплакав їдучими, як руда сiль на iржавому оселедці, сльозами
(з твору Є. Гуцала «Княжа гора»). 3. То грудьми на нiй полежу то на спину перевернуся – i легше менi зробиться малому не так болить побите тiло. 4. Був би думаю i я голубом, полетiв би матерi прохати, щоб забрала мене звiдси...
5. Вiн зайшов у свою кiмнату-кабiнет i не роздягаючись а тільки повiсивши на цвяшок шапку сiв за стiл з тим почуттям заклопотаностi i вiдповiдальностi, яке охоплювало його кожного разу, коли вiн поринав у турботи дня. 6. Гнат нiколи не ходить пiшки, вiн або їздить iз кучером Кузьмою лiнiйкою або верхи на сiльрадiвському жеребцi Дунаї осiдланому старим горiховим сiдлом що взяте не менше як на двадцять мiдних заклепок. 7. Скнарiсть Григора як завгоспа була всезвiсною не тiльки в Троянів ці а й по навколишнiх селах та хуторах; не раз траплялося так, що Григiр вичитував хуторянам, якi їхали через Троянiвку на базар до Зiнькова, за всякi дрiбницi за дьоготь, що по-безгосподарському плюхав з мазницi, за те, що коняка не так запряжена i вже напевно їй натерло холку хомутом (з твору Г. Тютюнника «Вир»).
Вправа 27. Перекладіть речення українською мовою, розставте потрібні розділові знаки, визначте, чим речення ускладнені.
1. Шарманка была старинная страдавшая хрипотой кашлем и перенесшая на своем веку не один десяток починок. 2. У другой трубы издававшей низкий звук не сразу закрывался клапан: раз загудев она тянула одну и ту же басовую ноту заглушая и сбивая все другие звуки до тех пор пока ей вдруг не приходило желание замолчать. 3. Случалось иногда, что ночью, во время ночлега, где-нибудь на грязном постоялом дворе, шарманка стоявшая на полу, рядом с дедушкиным изголовьем, вдруг издавала слабый звук печальный одинокий и дрожащий. 4. В траве в кустах кизила и дикого шиповника в виноградниках и на деревьях повсюду заливались цикады. 5. Арто услышавший сзади себя разговор повернулся и подбежал к людям. 6. Магнолии, с их твердыми и блестящими, точно лакированными листьями и белыми, с большую тарелку величиной, цветами; беседки, сплошь затканные виноградом, свесившим вниз тяжелые гроздья; огромные многовековые платаны с их светлой корой и могучими кронами; табачные плантации, ручьи и водопады, и повсюду – на клумбах, на изгородях, на стенах дач – яркие, великолепные душистые розы, все это не переставало поражать своей живой цветущей прелестью наивную душу мальчика. 7. Но сегодня и его вывела из обычного благодушного спокойствия одна красивая полная с виду очень добрая дама владелица прекрасной дачи окруженной садом с цветами (из произведения О. Куприна «Белый пудель»).
Вправа 28. Знайдіть «зайве» речення за видом присудка. Свій вибір аргументуйте.
І. 1. В бору снігу мало. 2. Тихо навкруги й затишно. 3. Зате нам легко.
4. Олесеві зробилося сумно (з твору Г. Тютюнника «Дивак»). 5. Величезний портрет в олiйних фарбах був виконаний хоч i по-дилетантськи, але натхненно, з Божою iскрою (I. Багряний «Сад Гетсиманський»).
ІІ. 1. Зачувши людину, дятел перестав цюкати. 2. Діти почали малювати, виводячи кожен своє: той жлуктечко, інший ринку або макітерку (з твору
Г. Тютюнника «Дивак»). 3. Але вогню того вiчного уявити не могла (Є. Гуцало «Мертва зона»). 4. Тося й не думала здаватись. 5. Проте Юрко й не думав одставати (з твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»).
ІІІ. 1. Який він меткий і проворний (Є. Гуцало «Сім’я дикої качки»).
2. Жені було весело. 3. Перед ним був незрозумілий масивний апарат. 4. Ті пальці були жовті від куріння (з твору Є. Гуцала «Олень Август»).
Вправа 29. Перекладіть подані речення українською мовою, добираючи правильну форму дієслова.
1. Секретарь (выдал, выдала) нам нужные справки [йдеться про особу жіночої статі]. 2. «Война и мир» (написана, написано, написан) Л. Н. Толстым. 3. Недавно в институте (открыта, открыто) кафе-столовая. 4. Никто, даже самые сильные ученики, не (мог, могли) решать эту трудную задачу. 5. Правление спортивного клуба, в том числе председатель и его заместитель, отлично (справляется, справляются) со своими обязанностями. 6. Администрация школы, особенно директор и завуч, много (сделала, сделали) для организации летнего отдыха детей. 7. НИИ (получил, получило) заказ на разработку новых строительных материалов. 8. В продаже (имеется, имеются) в большом ассортименте цветы, семена, саженцы. 9. Брат и сестра (поможет, помогут) мне сделать уроки. 10. Мать с детьми (уехала, уехали) в деревню. 11. Такси (стоял, стояло) у ворот дома. 12. Эти пол-арбуза, как дети сразу догадались, (был, было, были отложен (-ы)) для них. 13. Пятерка истребителей (сопровождала, сопровождали) эскадру. 14. Много выпускников нашей школы (пошло, пошли) работать на автозавод. 15. На экскурсию (пошло, пошли) всего десять человек. 16. Тысяча солдат (бросилось, бросилась, бросились) в атаку. 17. Двадцать две тетради, проверенные учителем, (лежало, лежали) в шкафу. 18. Ряд столов (стоял, стояли) посередине комнаты. 19. На конференцию (прибыл, прибыли) двадцать один делегат.
|