Тема 5. Поняття про відокремлення.
Відокремлені означення, прикладки, обставини, додатки
1. Поняття про відокремлення.
2. Відокремлені означення. Підрядне означальне речення та дієприкметниковий зворот як паралельні синтаксичні конструкції.
3. Прикладка (апозиція). Відокремлення прикладки. Особливості узгодження географічних назв з означувальним словом.
4. Відокремлені обставини, розділові знаки при них. Підрядні обставинні речення та дієприслівникові звороти як паралельні синтаксичні конструкції.
5. Відокремлені додатки, розділові знаки при них.
Завдання для виконання в аудиторії
Вправа 46. Поставте пропущені розділові знаки при відокремлених означеннях. Поясніть умови відокремлення або невідокремлення означень (порядок слів, поширеність означення, морфологічне вираження пояснюваного слова, тип зв’язку між означуваним і означенням).
1. На покуті залитий сонцем під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак. 2. Галя зойкнула і наче підкинена пружиною кинулась на шию братові. 3. Вічна легенда про двох братів вирізьблена на далекому місяці бентежить душу, як і завжди, як і давно-давно колись в дні золотого дитинства, своєю трагедією, своєю таємничістю нерозгаданою – таємничістю неоправданої, кричущої зради. 4. Світ, в якім і та легенда, та емблема вирізьблена на вогненнім щиті здається неймовірною і зовсім-зовсім неможливою, неправдоподібною... 5. Ущерблений місяць зачеплений за хрест дзвіниці висить шкереберть. 6. Впущені туди метелики стають з білих кольоровими і, напевно, гарно там бавляться. 7. Він одривається від ґрат і ходить по темній камері не звертаючи уваги ані на те, що камера всупереч тюремним законам зовсім не освітлена, ані на тяжке насичене духом людського поту цвіллю й смородом блощиць повітря. 8. Старші сестри і всі сусідські дівчата заквітчані й закосичені швиденько кінчають робити посеред вулиці «Купалу» дві високі жердини зв’язані вгорі а тоді зігнуті й широко розставлені як дуга, та й так вкопані в землю вони обмотують гірляндами квітів і трав, пахучим любистком, зеленим барвінком. 9. То ж не хмари то казкові баскі коні і вичитані з книжок горбаті верблюди і фантастичні слони і кораблі... 10. Зворушені уявними небезпеками вони тиснуться одне до одного і не жаліють себе кожен наввипередки готовий покласти життя за іншого... 11. Андрій тільки помітив, що коло буцигарні стояла якась тичба людей з білими торбами оточена вартою озброєною рушницями з примкненими багнетами (з твору Івана Багряного «Сад Гетсиманський»). 12. Припорошенi бiлим снiгом стояли хати мiж тинами через усю вулицю лежала голуба тінь (Г. Тютюнник «Вир»).
Вправа 47. Поясніть уживання (або відсутність) коми при відокремлених узгоджених означеннях.
1. Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами.
2. Хлопець поволі глянув по ближчих берегах і трохи збентежився – на повороті праворуч виникло село, приховане доти за лукою. 3. Одійшовши від нього на мить вже почувала раптову нудьгу й нові ще не з'ясовані економічні проблеми. 4. На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м'які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. 5. Місяцями погноблені в одежі білі тіла виходили з в’язниці, розцвітали бронзою в гарячій млості на піску, як загублені десь на нільських берегах дикуни. 6. Повз нього пропливали сотні облич, веселих, серйозних і заклопотаних, десь голосила обікрадена жінка, кричали, граючись, пацани. 7. На Нижньому Валу одшукав тридцять сьомий номер, зайшов хвірткою на подвір'я і постукав на ґанку в глухі, поїдені червою двері. 8. Ряд низеньких старомодних будинків кінчався коло берега обдертими, давно не мазаними халупами. 9. Степан переступив поріг, трохи побоюючись, чи не побачить надто чуже обличчя в кріслі коло столу, м'які меблі й застелену килимом підлогу. 10. Голодний і розчарований, він мляво простував додому. 11. Хлопець швидко вертав додому, обнятий єдиною думкою про свою раптову коханку. 12. Широка, підчеплена до стелі труба тяглася від неї просто до півкімнати, далі круто звертала й зникала в стіні над книжковою шафою (з твору В. Підмогильного «Місто»).
Вправа 48. Знайдіть речення, ускладнені відокремленими означеннями. З’ясуйте можливість синонімічної заміни складнопідрядним реченням.
1. Гнат, приголомшений окриком, опiшив i вiдступив назад, але потім зрозумiв, що ця людина нiскiльки не боїться його та ще й насмiхається.
2. Накинувши на плечi кожушок, Тимко прослизнув через хворостянi ворiтця, що вели до яру. 3. Тиша. Зелене хитиво шелюгiв, вибiлений сонцем пiсок, на ньому свіжі слiди дiвочих каблучкiв, запетльованi, неспокiйнi, як у нюшкуючої лисички. 4. Вiд дубової кладки, схованої помiж густими вербами, пружинами розпускаються водянi кола. 5. Дома мати жахнулася, побачивши палаюче войовничою силою, подряпане, з гостро блискучими очима обличчя доньки.
6. Степ у цю пору, весь залитий сонцем, огорнутий голубими димками весняних випарiв, привiльний, широкий i безконечний, навiває на людину вiковiчне почуття ще бiльшої жадоби до життя. 6. Розбуджена свiжим весняним повiтрям, гiркуватим присмаком свiжо-зеленої землi, навтомним щебетанням жайворонка у високостi, трубним криком журавлiв, вiдчуває людина стремлiння пригорнути весь голубий свiт… 7. Денис, пригрiтий весняним сонцем та закривши рудим картузиком обличчя вiд пекучих променiв, спав на заднiй пiдводi. 8. Чим ближче пiд'їжджали троянiвцi до заводу, тим виразнiше долiтав до них якийсь гомін, схожий то на шум машин, не то на вириво великої юрби людей, тим яскравіше розгорталися i освiтлювалися величезні, запорошенi вугiльною пилюкою вiкна заводу. 8. Люди, покидавши худобу
i позбиравшись у невеличкi гурточки, вели повiльнi, нуднi розмови, так, для штуки, аби не проспати черги. 9. За простим столом, нiчим не покритим
i залитим чорнилом, що вже давно засохло i ввiйшло навiчно в деревину, сидiв, схиливши голову набiк, лисий чоловiк i щось писав, не звертаючи уваги на прибулих, навiть не підвівши голови. 10. В його пам'ятi виринув давно вже забутий епiзод, бачений ним колись на одному з вокзалiв пiвдня (з твору
Г. Тютюнника «Вир»).
Вправа 49. Перекладіть речення українською мовою, звернувши увагу на особливості творення дієприкметників у російській мові. Розставте пропущені розділові знаки.
1. Домик доставшийся от тятеньки-дьякона располагался на огородах Покровского монастыря, у самой Спасской заставы. 2. Егор Семеныч коллежский регистратор что ведал рассылом покосился на неубедительную Анисиеву шинельку, покачал седой башкой и дал хорошее задание, теплое. Не бегать в сто концов по бескрайнему продуваемому ветрами городу а всего лиш доставить папку с донесениями и документами его высокоблагородию господину Эрасту Петровичу Фандорину чиновнику особых поручений при его сиятельстве генерал-губернаторе. 3. Из двери ведущей во внутренние покои куда курьеру, конечно, вход был заказан, выглянула редкостной красоты дама в красном шелковом халате до пола (из произведения Б. Акунина «Пиковый валет»). 4. Как раз в это время напряжение всех живых существ ожидающих дождя дошло до крайности. 5. Хохлатый рябчик гонимый дождем ворвался в середину нашей густой елки и уселся над самым шалашом. 6. Когда дождик прошел и все вокруг засверкало, мы по тропе пробитой ногами прохожих вышли из леса. 7. Так мало-помалу от стесывания образовалось вокруг дерева белое кольцо, движение соков вверх прекратилось, и дерево засохло. Теперь скажите, кто же виноват в гибели прекрасного дерева простоявшего не меньше двух столетий на месте: болезнь, молния, закорыш, дятлы? (из произведения
М. М. Пришвина «Лесной хозяин»). 8. Однажды весною, в час небывало жаркого заката, в Москве, на Патриарших прудах, появились два гражданина. Первый из них одетый в летнюю серенькую пару был маленького роста, упитан, лыс, свою приличную шляпу пирожком нес в руке, а на хорошо выбритом лице его помещались сверхъестественных размеров очки в черной роговой оправе. 9. Он остановил свой взор на верхних этажах ослепительно отражающих в стеклах изломанное и навсегда уходящее от Михаила Александровича солнце, затем перевел его вниз, где стекла начали предвечерне темнеть (из произведения М. Булгакова «Мастер и Маргарита»). 10. Лев Саввич Турманов дюжинный обыватель имеющий капиталец молодую жену и солидную плешь как-то играл на именинах у приятеля в винт (А. Чехов «Месть»).
Вправа 50. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть відокремлення прикладок комами або тире.
1. Будуючи хату, косила плавню й Оксана дочка старого Кульбаки хоча їй як матері-одиначці можливо виписали б і шиферу, якби вона пішла до свого начальстві з заявою: адже там, де вона працює, у колективі науково-дослідної станції, молоду жінку не раз уже відзначали за її самовіддану працю (О. Гончар «Бригантина»). 2. Це він трижильний і мозолястий коваль що ще і в ті часи гнув залізні підіски руками! (І. Багряний «Сад Гетсиманський»). 3. Левко студент-сільськогосподарник з їхнього ж села теж сидів коло них і живився. 4. Коло самих дверей у кутку чорніла буржуйка бляшана пічка, що мала завданням огрівати взимку кімнату, а влітку на ній варено страву. 5. Сам з діда-прадіда селюк він чудово вмів би допомогти селянинові чи то казанню чи науковими порадами (з твору В. Підмогильного «Місто»). 6. Пiсля характеристики Сазона йшлося вже про Лук’яна Уласового батька (Г. Тютюнник «Вир»). 7. Він претинав тоді Славуту напроти однойменного урочища прадавнього козацького займища що споконвіку славилось рибою, птаством, бобром та хутряним звіром. 8. Про Верхній острів або Малий Махортет і піде мова. 9. То ж миле те сімейство Петро Олександрович та Алла Павлівна і запросило нас до себе в гості на Махортет (з твору В. Чемериса «Візантійський кінь»). 10. Дві сині тремтливі руки жадібно вхопили чарку і зразу ж зникли за дверима знов. То був Йоська нерозлучний побратим Дворянина (Ю. Смолич «Наші тайни»).
11. Сухарів дав Климкові на дорогу дід Бочонок станційний аптекар і дядьків Кирилів товариш. 12. Сивий, вусатий і кругло-товстий як справжнісінький бочонок аптекар любив походжати ранками по базару в широких смугастих штанях у довгій ледь не до колін синій косоворотці підперезаній крученим шовковим поясом з білими китицями (з твору Г. Тютюнника «Климко»).
13. Першим, хто помiтив той трактор у полi, був молодший син Опанаса семирiчний Андрійко (О. Довженко «Земля»).
Вправа 51. Знайдіть відокремлені і невідокремлені прикладки, поясніть розділові знаки при них.
1. Високий ступінь спорідненості індоєвропейських мов учені пояснюють їхнім походженням від єдиного генетичного предка – індоєвропейської прамови. 2. Мілітарний дух епохи відбився у будівництві горних укріплених поселень – фортець. 3. У ІІ тис. до н. е. деякі нащадки найдавніших індоєвропейців українських степів під іменем аріїїв просунулися в Іран, або Айріян, що значить «країна аріїв», та в Індію. 4. Внаслідок просування цього населення вверх долиною Дунаю в ІІІ тис. до н. е., можливо, було стимульоване розселенням з Центральної Європи пращурів західних індоєвропейців – кельтів, італіків, іллірійців, германців, балтів, слов’ян. 5. Одним із перших обґрунтував проблему існування українців як окремого народу М. Костомаров у своїх творах, зокрема в статті «Дві руські народності» (1861 р.). 6. Перший дослідник трипільської культури археолог В. Хвойка вважав трипільців предками слов’ян. 7. Київську Русь стали розглядати як «колиску» трьох братніх народів, а давньоруську народність вважали спільним коренем, із якого, як стверджувалось, у післятатарські часи і розвинулися російський, український та білоруський народи (з навчального посібника «Українська етнологія»).
8. Пригадую, як ми, діти, зламували на Івана Купала гильце, прикрашали його стрічками, стружками, паперовими квітами, як ходили з тим гильцем по вулиці… 9. Смугасті та воскові дива – гарбузи – лежать уже в купі під грушею, або під хатою, або ж поснули по всьому городу, хто де притуливши свою голу голову (з твору Є. Гуцала «Запах кропу»). 10. Коли з пошти виходив наш поштар дядько Левко – височенний, худющий, як сама худорба, чоловік з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору плече
(Г. Тютюнник «Три зозулі з поклоном»).
Вправа 52. Перекладіть речення українською мовою, розставивши пропущені розділові знаки. Зверніть увагу на умови відокремлення прикладок.
1. И отец мужчина огромный толстый от медвежьей шубы надетой поверх полушубка в черных выше колен валенках и в большой боярской шапке сядет на диван (И. Бунин «Подснежник»). 2. Василий Конаков или просто Вася как звали мы его в полку былкомандиром пятой роты (В. Некрасов «Василий Конаков»). 3. Мимо прополз Титков пулеметчик второго взвода. 4. Вечером принесли пшенного супа с куском хлеба, а потом пришел полковой химик старший лейтенант вынул лист бумаги и присев на корточки стал спрашивать Сеньку, где он родился, сколько ему лет, где учился и еще много вопросов.
5. Сенька долго бегал за старшим врачом командиром батальона но те даже и слушать не хотели, отмахивались – дел и так по горло машина с инструментами застряла в дороге, а новые раненые стали уже поступать (из произведения
В. Некрасова «Сенька»). 6. Когда я вернулся из штаба, Приймак фельдшер сидел уже в землянке, и Терентьев поил его чаем. 7. Отправили бы вы товарищ старший лейтенант куда-нибудь этого самого Лютикова (из произведения
В. Некрасова «Рядовой Лютиков»). 8. Не могу припомнить, как я узнал эту историю о парижском мусорщике Жане Шамете. 9. Полковой командир воспользовался этим и поручил Шамету отвезти во Францию свою дочь Сюзанну девочку восьми лет. 10. Чем дальше, тем яснее Шамет вспоминал этот блеск несколько ярких огоньков под низким потолком (из произведения
К. Паустовского «Золотая роза»).
  Вправа 53. Поясніть розділові знаки в реченнях із відокремленими обставинами, вираженими дієприслівником або дієприслівниковим зворотом. З’ясуйте, яке значення мають дієприслівники та дієприслівникові звороти.
1. Семен б’є поклони, не торкаючись коліньми долівки, і охоче задержує голову на землі. 2. Залишившись у хаті сам, Семен зажмурив очі і солодко-солодко потягнувся. 3. Розпаливши цигарку, він устромив її в зуби, взявся в боки, осміхається сп’янілою посмішкою. 4. Сидить Семен там, зігнувшись, поклав голову на коліна й гуде. 5. Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня-листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст. 6. Семен піднімає вгору руки, ніби підбираючи мотузки од небесних дзвонів, і починає працювати руками й ногами, і голос його, як грім, розноситься далеко по всьому зеленому світу (з твору С. Васильченка «Басурмен»). 7. Галатів чуб один ворушився, звисаючи над оком. 8. Вони літають, як птахи, кружляючи над рідними хатами, вище й вище, на синю скелю неба, ледве помітними крапками стають там, і насилу впасти може згори завмираючий клекіт. 9. Шахай клянеться собі, обходячи церкву, зупиняючись перед святим козацтвом на стінах, клянеться не допустити жалості до серця. 10. Семена зарубав третій ескадрон, оточивши його своїми стодвадцятьма клинками в полі, вислухавши глузування і лайку, давши йому змогу попрощатися з білим світом. 11. Ліхтар поплив далі по темряві, ще кілька ліхтарів снувало по боках, в темному полі за ліхтарями йшли командири партизанської армії далі, розмовляючи, радячись і не звертаючи уваги на осінню мжичку, на холодний вітер ночі. 12. Одбивши перший наскок Остюка, француз хитро оборонявся, вибираючи хвилину та зручну позицію для раптового випаду (з твору Ю. Яновського «Чотири шаблі»).
Вправа 54. Перепишіть речення, розставляючи, де треба, коми для відокремлення обставин, виражених дієприслівником або дієприслівниковим зворотом.
1. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і ховаючись у хмари тікав і з жахом озирався назад на полум’я (В. Винниченко «Студент»). 2. Так бабуня шептала молитву, а я приклякнувши і спираючись ліктями на її колінах числила морщинки що повкладалися над її очима й дивилася нерухомо на її долішню губу, як вона під час шептання судорожне тремтіла... 3. Ні одно словечко не перехоплюється через уста мої, що я там бачила, що пережила, яку міць принесла звідти в серці. Як пробуючи свої сили потрясала молодими смереками, як ухопившись галуззя старих дерев висіла немов метелик як гойдалася, як спинаючись без відпочинку на гору спочивала опісля в м’якім моху, гляділа в небеса, а там хмари прозоро-білі ледве замітні улітали попід ніжну синяву далеко (з твору О. Кобилянської «Царівна»). 4. Часом, коли сонце добре припече, він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев хапаючись обома руками за штани де була та грижа і закарлючуючи догори ноги зовсім як маленький. 5. Тікаючи од дідового реву одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн. 6. Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в бога не дуже вірили. 7. Отак міркуючи поплакав я трохи згадавши страшний суд подививсь на ластовенят і згорнувшись у бубличок жалібно зітхнув. 8. Обвішані великими торбами звівши більма мовби посміхаючись у небо вони співали своїх моторошних пісень тримаючись одне за одного й за довгі посохи (з твору
О. Довженка «Зачарована Десна»). 9. Приємно тремтячи освіженим тілом просуваючи руки в рукави він почував себе демократом, другом народу, який не має чого боятись. 10. На знак протесту він налив собі чарку горілки, вихилив зразу і одкинувшись в кріслі заклав руки в кишені своїх офіцерських штанів. 11. Занепокоїлись інші собаки, а Мишка кинулась до дверей і підгорнувши під себе куценький хвостик заллялась дзвіночком. 12. Аркадій Петрович оддавшись на волю зеленим хвилям старався нічого не думать і тільки вдивлявся в таємничу глибінь густих зарослів жита, тільки чув під ногами ніжну м’якість межі (з твору М. Коцюбинського «Коні не винні»).
13. Васюренко сидів зігнувшись і почував, як затікають його ноги й клякнуть руки (В. Підмогильний «Син»). 14. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров «У степу»). 14. Жінка йде по волі і трохи зігнувшись (О. Довженко «Земля»).
Вправа 55. Поясніть смисл фразеологічних зворотів (за довідками звертайтесь до фразеологічного або тлумачного словника), складіть з ними речення. У чому пунктуаційні особливості цих речень?
Не покладаючи рук, склавши (згорнувши) руки, згнітивши (скріпивши) серце, поставивши на коліна, потупивши очі, піймавши облизня, прогледівши всі очі, тіпаючись як у пропасниці, пустившись берега, розводячи баляндраси, носячи на серці.
Вправа 56. Знайдіть відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками, поставте пропущені розділові знаки при них.
1. Прошу надати мені відпустку з 3 травня по 5 травня 2007 року без збереження заробітної платні у зв’язку з сімейними обставинами. 2. Зважаючи на зауваження і побажання колективу у відділі Вакарчук О. В. організував фізкультурні перерви, оформив абоненти для відвідування басейну «Хвиля» працівниками відділу у вільний час. 3. Згідно з чинним законодавством та у зв’язку із введенням Кабінетом Міністрів України Декрету «Про порядок розрахунків з приватними особами» ТОВ «Меркурій» установлює такий порядок приймання молока й виплат за нього приватним особам… 4. Оцінка якості роботи Фахівця і належні йому у зв’язку з високою якістю виконання обов’язків виплати проводяться за рішенням Керівника. 5. У разі невиконання або неякісного виконання обов’язків за контрактом сторони несуть відповідальність згідно з законодавством і цим контрактом (з навчально-методичного посібника Іванової І. Б. «Українське ділове мовлення»).
6. Білоруський етнос формувався починаючи від VІІІ–ІХ ст. на землях заселених до приходу слов’ян балтськими племенами. 7. Попри велику кількість публікацій присвячених питанням етногенезу українців їх можна поділити на дві великі групи: автори першої – прихильники існування в минулому єдиного давньоруського етносу; другої – ті, хто обстоює точку зору про незалежне від самого початку формування українського етносу.
8. Водночас відповідно до територіальних претворень змінювався кількісний склад українців. 9. Попри значний переселенський відтік українського населення на схід початок ХХ ст. відзначався його динамічним збільшенням і в межех національної території. 10. Внаслідок неврожаю 1946 року 1947 р. в Україні знову розпочався голод. 11. Залежно від положення щодо Дніпра Українське Полісся поділяється на Правобережжя й Лівобережжя.
12. Незважаючи на те що укладання шлюбу відбувалося за згодою чи за ініціативою молодих завжди всі рішення, які мали юридичні наслідки, приймалися не самими молодими а їхніми батьками (посередниками або представниками) (з підручника «Українська етнологія»).
Вправа 57. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Зверніть увагу на відокремлення додатків.
1. Замість недосяжного тим часом умивання він вирішив скупатися після іспиту в Дніпрі і взявся до сніданку (В. Підмогильний «Місто»). 2. Крім того він був командирований до вищої школи і мав право на підтримку в першу чергу (В. Підмогильний «Місто»). 3. Крім того у них перестала діяти весела трутизна, і солдати, почувши сильний страх і біль у голові, а також убогість своєї наготи, раптом упали духом і забувши про надбавку гектарів посунулись назад зігнулись і покотились в ріку захлинаючись і потопаючи цілими купами (О. Довженко «Україна в огні»). 4. У скотарів на відміну від землеробів не жінка, а чоловік є головною фігурою в сім’ї та родині, оскільки все життєзабезпечення лежить на пастухах і воїнах. 5. Звичайно, тривале перебування на теренах України багатьох стародавніх народів у тому числі трипільців та аріїв не минуло безслідно. 6. Проте навіть на підставі традиційних для радянської історіографії визначень народності й нації – переконані опоненти цієї концепції зокрема Г. Півторак – довести, що давньоруська народність мала всі необхідні для неї ознаки, практично неможливо. 7. Щодо білорусів і росіян то вони як етноси на переконання Г. Півторака і багатьох інших представників ранньослав’янської концепції утворюються пізніше.
8. Ідеальним кормом для робочих коней вважався крім сіна і конюшини овес, хоч їх годували ще різноманітними сумішами, запареною половою тощо
(з підручника «Українська етнологія»).
Завдання для самостійної роботи
Вправа 58. Перепишіть текст, розставте пропущені розділові знаки, поясніть їх. Знайдіть речення з узгодженими та неузгодженими означеннями, зверніть увагу на умови їх відокремлення.
Сiрий припорошений весняною пилюкою степ збiгає на пiвдень i стигне там голубим маревом; суворою лiнiєю стоять на ньому сторожовi могили насипанi може татарвою а може волелюбним козацтвом що шаблею та мушкетом боронило оцi степи вiд ворожих навал; весною могили оборюють i цiле лiто зеленiють вони густою пахучою травою; росте на них подорожник бiленькi невiсточки чiпкий спориш розкiшний з гiркуватим чадним смородом полин колючий з могутнiм стовбуром i мохнатою червоною квiткою будяк скромнi лагiднi незабудки нерозлучнi брат-i-сестра i весняними вечорами коли вiдсирiє вiд степової вологи земля голублять душу i серце людини свiжi i нiжнi степовi запахи i тихо шепочуть трави облитi сяйвом мiсяця що мов червона діжа викочується iз-за мовчазних могил i фарбує степ в густо-малиновий темнуватий колiр. I хто зна хто може пiдслухати хто розгадає таємну мову природи хто скаже про що шепочуть зеленi трави мовчазним чорним могилам? Може вони повiдають про те як на них зупинялися постоєм козаки варили саламату а кобза дзвенiла у тихе надвечiр’я i то рокотала як грім то промовляла тихим жалем i пiд той сум пiд ту жалобу схиляв порубану в шрамах голену з буйним оселедцем голову старий козак та згадував вiрне товариство що полягло десь під Кафою або Трапезундом. Золота порохiвниця місяця вистромившись iз-за могил порошила трави голубим пилом i вдавалося козакові що там у степу ворушиться щось iржуть чиїсь конi i вже не рокотання бандур чути звiдти а ледве вловимий передзвiн шабель i не сидiлося старому не їлася йому саламата свербiла рука до шаблюки до бою кликало серце. Може степовi трави шепчуть про те як отут у бур’янах лежав зарубаний татарин i вороння клювало йому очi щоб i з того свiту не дивилися вони на священну землю степового лицарства. А може про те як червоний комісар бився тут до загину з бiляками i востаннє ткнувся вустами в рiдну землю цiлуючи її на вiчне прощання… (Г. Тютюнник «Вир»).
Вправа 59. Відредагуйте речення.
1. Приведені факти у доповіді свідчать про успіхи в сучасній медичній науці. 2. Створена повість молодим автором зацікавила всіх присутніх.
3. Режисер у руках тримає кадри з нової кінокартини, знімавшейся на студії ім. Довженка. 4. Направляємих студентів на практику потрібно ознайомити з існуючою інструкцією. 5. Арештант турбувався про родину, взяту під нагляд поліцією і яку він залишив без засобів до існування. 6. Студенти ділились одержаними враженнями про Севастополь. 7. Таким твором, прославляючим звичайне селянське життя є кіноповість О. Довженка «Зачарована Десна».
Вправа 60. Відредагуйте словосполучення: виборне право, незнаючий працівник, завідуючий відділом, справи запущені, торкаючись завдань, супроводжуючий документ, рахуючись з чужою думкою, розбираючись у цьому питанні, чітко означені контури, слідуюча зупинка, фактично існуючі відносини, при обтяжуючих обставинах, зазначати раз в місяць, так би кажучи, робивши це завдання, приймаючийся до технікума, підвищивши в посаді, розміщений в 14 кілометрах від міста, упаковочний папір, понісши збитки, початкуючий студент, приведені показники, добавлена вартість, головуючий зборів, об’явлений конкурс, управляючий пристрій, не дивлячись на зауваження, наголосивши важливість проблеми, підводячи підсумки, заказний лист, зв’язаний із проблемою, ведуча фірма, люблячий перемогу спортсмен, симпатизуючий хлопець, проїздний білет, перемігший у змаганнях спортсмен, приймаючи до уваги зауваження, зів’явший лист, носивши пакунок, відвідуючий хворого.
Вправа 61. Перепишіть текст, розставте розділові знаки. Знайдіть речення, ускладнені відокремленими прикладками, поясніть розділові знаки.
На західній околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор по-вуличному Йонька. Велика вкрита соломою хата притулилася біля яру поруч з нею хлів ще далі в садку клуня житло для горобців та голубів що воркують під бантиною у солом’яних кошелях. Від клуні стежка круто падає в яр з холодною джерельною водою.
Сім’я в Йоньки така старший син Гаврило широкоплечий біловусий здоровань на одну ногу кульгавий як був ще пастушком бугай ногу потовк. Іде вулицею поміж тинами голова то визирне то заховається собаки брешуть аж з очей іскри сиплються думають що то він їх дратує. Середульший Федот дрібноростий чорненький схожий на батька. Цей служить в Червоній Армії добився двох кубиків і його портрет висить на покуті поміж рушниками. І найменший Тимко. Цей вдався не в матір не в отця а в проїжджого молодця. Високий тонкий з-під картуза чорні кучері пруть очі гарячі черкеські дивляться спідлоба. Як іде селом зустрічні дівчата полум’ям займаються. Одним словом добрячий парубок одна печаль серце лиже з дитинства байстрюком дражнять.
В 1920 році, після кривавої січі червоних із махновцями пішла молода красива Уляна у яр по воду. Бачить звівся з бур’яну чоловік хотів щось сказати та й знову повалився в траву. Підбігла до нього Уляна аж то червоний боєць лице в крові очей не видно ліва нога шаблею порубана видно лежачого сікли. Простяг до неї руки благає Візьми мене молодице звідси загину я тут. Обняла його Уляна за спину поміцніше та й повела геть від смерті (Г. Тютюнник «Вир»).
Вправа 62. Перекладіть речення, розкривши дужки. Власні назви поставте в потрібній формі.
1. Мы приближались к древнему городу (Афины). 2. Португальский лайнер «Санта-Мария», направлявшийся из столицы страны (Лиссабон) в Америку, зашел на остров (Мадейра). 3. Установлена прямая фототелеграфная связь между городами (Киев) и (Полтава). 4. Пансионат построен близ реки (Десна). 5. Русский город Можайск построен на (Москва-река). 6. Выставка картин испанских мастеров была организована в Санкт-Петербурге, в музее («Эрмитаж»). 7. Всеобщее внимание привлекали события на острове (Кипр).
8. В Москву для ведения переговоров по вопросам экономического сотрудничества между Россией и (Республика Куба) прибыла правительственная делегация. 9. Один из московских театров находится на улице (Арбат). 10. На улице (Стретенка) находится модный бутик. 11. Поезд остановился на станции (Трикотажная).
Вправа 63. Перепишіть речення, розставте правильно розділові знаки. Відредагуйте речення.
1. Я Мотрич Олена Григоріївна народилася 24 лютого, 1979 року в
м. Кременчуці, Полтавської області. 2. Родинний склад – батько Мотрич Григорій Вячиславич в 1949 році народився, слюсарює на Кременчуцькому АТП-01811, мати Левицька Людмила народилася 1955 року домогосподарка.
3. Відмінний педагог пан Корнієнко В. П. працює в ліцеї «Зигзазі» вже на протязі 10 років. 4. Я Бессонов Вісаріон Лукович студент економічного факультету групи ЕФ-42 ХНУ доручаю Євген’єву Олексію Микитовичу за його паспортом, виданим в Херсонській області отримати у касі університета належні мені гроші. 5. Цим дорученням ХКФ № 3 в особі директора, Воїнова Олега Антоновича, уповноважую юридичного консультанта, Максименко Олександра Юрійовича, виконувати всі необхідні дії. 6. Я студент гр. СЦ-51 соціологічного ф-ту ХНУ, Колісник Ірина Ілівна, отримала від завідувачки кабінетом, Олійник М. В., для тимчасового користування часопис.
Вправа 64. Перекладіть речення українською мовою, розставивши пропущені розділові знаки. Зверніть увагу на вживання дієприслівників та дієприслівникових зворотів.
1. Отец просыпается рано наполняет весь номер и без того душный едким табачным дымом затем кричит в коридор требуя самовар пьет чай и опять курит а Саша все спит и спит на диване чувствуя что можно спать сколько угодно, что в гимназию идти не надо. 2. Умившись он становится во фронт и учтиво но рассеянно крестится и кланяется в угол потом шаркает отцу ножкой и целует его большую руку. Он счастлив, он свеж и чист как ангел (из произведения И. Бунина «Подснежник»). 3. Где-то над оврагом лошади еще раз взметнулись но она вскочив успела вырвать вожжи из рук ошалевшего малого (И. Бунин «Волки»).
4. Конакова в его блиндаже мы не застали. На ржавой неизвестно откуда добытой кровати укрывшись с головой шинелью храпел старшина в углу сидел скрючившись с подвешенной к уху трубкой молоденький связист (В. Некрасов «Вася Конаков»). 5. Мишка вовсе исчезает за дверью. Выглядывая в щелку пытливо караулит каждое движение деда. 6. Мишка стряхнув с себя Прошку вскочил и виляя по песку как заяц от гончих пустился домой (из произведения
М. Шолохова «Нахаленок»). 7. Вонючий град картечи с цоканьем застучал по черепичной крыше конюшни и слегка окропив землю заставил мать жеребенка рыжую Трофимову кобылицу вскочить на ноги и снова с коротким ржаньем привалиться вспотевшим боком к спасительной куче. 8. Когда второй снаряд жмякнулся где-то за гумном, из хаты хлопнув дверью вышел Трофим и направился к конюшне. 9. Обходя навозную кучу он ладонью прикрыл от солнца глаза и увидев как жеребенок подрагивая от напряжения сосет его, Трофимову, рыжую кобылу, растерянно пошарил в карманах дрогнувшими пальцами нащупал кисет и слюнявя цигарку обрел дар речи. 10. Рука ли дрогнула сгоряча, или виною промаха была еще какая-нибудь причина, но после выстрела жеребенок дурашливо взбрыкнул ногами тоненько заржал и выбрасывая из-под копыт седые комочки пыли описал круг и стал поодаль. 11. Трофим укутав босые ноги в полы резинового плаща лежал вспоминая сквозь дрему события минувшего дня.
12. Кинув в лодку весло Трофим поднялся во весь рост и жмурясь от солнца жадно искал глазами в куче плывущих рыжую голову своей кобылы (из произведения М. Шолохова «Жеребенок»).
Вправа 65. Відредагуйте речення. Зверніть увагу на вживання дієприслівникових зворотів.
1. Прийшовши з театру, господарів на подвір’ї зустріли сусіди.
2. Говорячи про це, тобі навіть не спало на думку, що я можу тебе почути.
3. Завершивши роботу, учений був викликаний додому. 4. Піднявшись вгору по Дніпру, баржа буде розвантажена на причалах Києва. 5. Вживання цих виразів та зворотів може бути зрозуміле шляхом наочних прикладів, взявши як ілюстрацію зразки художньої літератури. 6. Більшість птахів не лишаються у нас зимувати, а вивівши потомство, летять у теплі краї. 7. Я ішов, не обертаючись. 8. Осінь повелась спочатку суворо, увійшовши у свої права. 9. Та хіба нам сидіти, згорнувши руки. 10. Починаючи із кінця січня, у нас почнуться лекції. 11. Потім Андрій призначається начальником автобази, працюючи на цій посаді багато років. 12. Від науки вимагаються такі поради, застосувавши які отримали значні результати у роботі.
Вправа 66. Знайдіть у реченнях уточнюючі обставини, відокремте їх комами. Розставте пропущені розділові знаки.
1. Бабина та дідова хата стояла над шляхом біля самісінького лісу зовсім нікудишня хата, по вікна загрузла в землю, підперта стовпами, щоб не розлізлись чи не повтікали на всі боки її стіни, з одного боку до неї прилягло одне крило городу, а з другого – друге (Є. Гуцало «Запах кропу»). 2. Шумів за причалом очерет та десь за баржею на мілководді ґелготіли гуси й качки, закінчуючи свій вечірній туалет з незмінними водними процедурами
(В. Чемерис «Візантійський кінь»). 3. Віддихавшись, повиплутувалися з лямок рюкзаків і звелись на тремтливі ноги. Праворуч нас шумить Дніпро, а попереду внизу під кручею зеленіє смуга очерету, а вже за ним відрізаний від нас водами Вороної Махортет (В. Чемерис «Візантійський кінь»). 4. Може, степовi трави шепчуть про те, як отут у бур’янах лежав зарубаний татарин i вороння клювало йому очi, щоб i з того свiту не дивилися вони на священну землю степового лицарства. 5. Скiльки вiкiв стоїте ви отут серед степу як нiмi свiдки великих битв, кого хороните ви у своєму чорному затишку? 6. Птахи вириваючись у присмерки степу не могли залiтати дуже далеко i високо, бо крила їх робилися зволоженими, i вони опускалися зовсiм низько майже до самої землi.
7. З бляшаної дахiвки хлiва переливаючись i виблискуючи стiкала на землю мiсячна повiнь, пiдмивала окоренки старих верб, що росли на городi, перехлюпувала через тини i котилася ген далі аж до Ташанi росянистими рукавами слалася по тихiй водi іскристими спалахами (з твору Г. Тютюнника «Вир»). 8. Внизу за гаєм клепає хтось косу; скрипить десь віз за могилою, а попід гаєм на толоці пасеться череда, і звідти переганяючи одна одну біжать з хурчанням дві ноти. 9. Гарно одягнені люди поспішно уступались їм з дороги й з здивуванням дивились вслід. Але що їм було до гарно вдягнених людей, коли попереду за тим довгим тином з того саду протягувались непоборимі згуки й схопивши за серце сильно тягнули за собою (з твору В. Винниченка «Раб краси»). 10. Всі дорослі працювали в полі. Тільки коло крамниці на ґанку якраз проти колодязного журавля сидів у чорному сурдуті крамар Масій дуже схожий на ластівку. 11. Коли тихого вечора десь перед Петром і Павлом починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика (з твору О. Довженка «Зачарована Десна»).
|