ЛЕКЦІЯ 2 17 ЛЕКЦІЯ 31 ТЕМА 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 49


НазваЛЕКЦІЯ 2 17 ЛЕКЦІЯ 31 ТЕМА 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 49
Сторінка3/11
Дата20.04.2013
Розмір2.41 Mb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Економіка > Лекція
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 3 – Методичні основи підготовки господарських рішень.

3.1 Методи розроблення господарських рішень.

3.1.1 Аналітичні, статистичні та математичні методи.

3.1.2 Експертні методи та межі їх застосування. Види експертних оцінок.

3.1.3 Сутність евристичного програмування та його різновиди. Евристичні методи групової та індивідуальної роботи.

3.1.4 Ділові та організаційно-діяльнісні ігри.

3.1.5 Метод «сценаріїв».

3.1.6 Сутність і види методу «дерево цілей».

3.2 Методичні основи обґрунтування господарських рішень.

3.3 Підходи до обґрунтування й вибору господарських рішень. Комплексний підхід до обґрунтування господарських рішень.

3.1. Методи розроблення господарських рішень.
Підготовка господарського рішення до ухвалення є складним процесом, який передбачає не лише аналіз проблеми, а й розробку, обґрунтування і вибір альтернативи.

Під методом розробки господарських рішень розуміють низку заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямованих на формування господарського рішення [, с. 46].

Різні дослідники класифікують методи розробки господарських рішень за різними ознаками і підходами. Зокрема, Учитель Ю.Г. та ряд інших авторів виділяють такі головні підходи до методологічних засад розробки господарських рішень як системний, цільовий, процесний [Учитель]. К.В. Балдін та ряд інших авторів розглядають методи розробки господарських рішень в залежності від ступеню визначеності інформації про проблеми та шляхи її вирішення: в умовах визначеності та невизначеності [Балдин]. С.М. Клименко та О.С. Дуброва розглядають методи розробки господарських рішень в залежності від способів, прийомів або дій, що покладені в основу кожного методу [Клименко]. Л.І. Лукічева досліджує методи на різних етапах процесу прийняття господарського рішення: на етапі діагностики проблеми й формулювання обмежень і критеріїв; визначення альтернатив; оцінки альтернатив; вибору, реалізації рішення й оцінки результату.
3.1.1. Аналітичні, статистичні та математичні методи розробки господарських рішень.
Аналітичні, статистичні й математичні методи виділяються в роботі С.М. Клименко та О.С. Дубрової, які розрізняють їх і пропонують такі визначення.

Аналітичнийметод — цілеспрямована організація прийомів, способів і дій людини, що дає змогу розкласти складний об’єкт на складові, дослідити їх, а здобуті результати об’єднати за допомогою іншого логічного прийому — синтезу цілого, збагаченого новими знаннями [Клименко, с. 47].

Ці методи засновані на роботі особи, що ухвалює рішення, з аналітичними залежностями (залежність попиту і пропозиції, кваліфікації працівників та продуктивності їх праці тощо), які можуть бути отримані як на основі власного досвіту та інтуїції, так і шляхом використання наявних даних. Основні з цих методів – теорія ймовірностей, теорія масового обслуговування, теорія марковских процесів.

Статистичні методи – це методи аналізу статистичних даних []. Отже, ці методи засновані на використанні інформації про минулий досвід організації (інших організацій) у певній сфері діяльності і реалізуються через збір, обробку й аналіз статистичних матеріалів, як здобутих у результаті реальних дій, так і створених штучно, статистичним моделюванням [Клименко, с. 47]. Середцихметодів можна назвати статистичний аналіз, послідовний аналіз, метод статистичних випробувань.

Математичні методи охоплюють безліч методів,які використовуються для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних.Серед цих методів поширеними є методи оптимізації, зокрема, метод математичного прогнозування, що дає можливість розраховувати кращий варіант рішення за критеріями оптимальності (мінімум часу, максимум якості тощо) програми дій рішення і є ефективним лише за умови чітко поставленої мети [Клименко, с. 47].

Слід зазначити, що насправді, іноді важко розділити аналітичні, статистичні і математичні методи, оскільки часто особа, що бере участь у розробці й прийнятті господарського рішення, аналізує статистичні дані за допомогою математичних моделей і алгоритмів. Тому можна розглядати аналітичні, статистичні й математичні методи у рамках однієї укрупненої групи і визначати їх як кількісні методи розробки господарських рішень, які передбачають використання кількісних даних про проблему, математичного апарату їх обробки та аналізу. Коротка характеристика деяких методів наведена в табл. 3.1.1.

Таблиця 3.1.1.

Характеристика аналітичних, статистичних й математичних методів


Назва методу

Характеристика

Економічний аналіз

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства. Використовується в умовах доступності й вірогідності бухгалтерської звітності. Типова економічна модель заснована на визначенні точки беззбитковості.

Лінійне програмування

Знаходження максимуму або мінімуму цільової функції при заданих обмеженнях. Необхідна умова використання оптимального підходу до планування й управління (принципу оптимальності) – гнучкість, альтернативність виробничо-господарських ситуацій, в умовах яких доводиться приймати рішення. Традиційні критерії оптимальності: „максимум прибутку”, „мінімум витрат”, „максимум рентабельності” тощо.

Факторний аналіз

Одержання аналітичної залежності, що відображає ступінь впливу факторів і зміни їх значень на планові або фактичні показники, які характеризують ситуацію. Застосовується для оцінки очікуваних змін ситуації при тих або інших очікуваних змінах факторів внаслідок тенденцій, що намітилися, або управлінських впливів, доцільність яких установлюється в процесі використання технологій ситуаційного аналізу. Аналітична залежність виходить на підставі статистичних даних.

Багатомірне шкалювання

На підставі математичної обробки інформації встановлюються фактори, що впливають на розвиток ситуації. Застосовується для скорочення числа факторів, які необхідно враховувати при аналізі й оцінці ситуації, а також для змістовної інтерпретації одержуваного набору факторів. Сприяє зниженню розмірності завдання ухвалення рішення.

Моделі теорії масового обслуговування

Визначення оптимального числа каналів обслуговування відносно потреби в них. Застосовується в умовах, коли для ухвалення рішення потрібно оцінити оптимальне число каналів обслуговування, які необхідно мати для збалансування витрат у випадках надмірно малої й надмірно великої їхньої кількості. Найбільш розроблені й зручні для використання методи, у яких вхідний потік є пуассоновським.

Моделі управління запасами

Визначення часу розміщення замовлень на ресурси, їх кількості, а також маси готової продукції на складах. Застосовується для зведення до мінімуму негативних наслідків нагромадження запасів, що виражається в певних витратах.

Послідовний аналіз

Спосіб статистичної перевірки гіпотез, при якому необхідне число спостережень не фіксується заздалегідь, а визначається в процесі самої перевірки. У багатьох випадках для одержання настільки ж обґрунтованих висновків застосування належним чином підібраного способу послідовного аналізу дозволяє обмежитися значно меншим числом спостережень (у середньому, тому що число спостережень при послідовному аналізі є величина випадкова), ніж при способах, у яких число спостережень фіксоване заздалегідь.

Метод статистичних випробувань (метод Монте-Карло)

Замість опису випадкових явищ аналітичними залежностями проводиться розіграш випадкового явища за допомогою деякої процедури, що дає випадковий результат. За допомогою розіграшу одержують одну реалізацію випадкового явища. Здійснюючи багаторазово такий розіграш, накопичують статистичний матеріал (безліч реалізацій випадкової величини), якому можна обробляти статистичними методами.

Теорія марковских процесів

Досліджує випадковий процес, еволюція якого після будь-якого заданого значення тимчасового параметра не залежить від еволюції, що передувала цьому параметру, за умови, що значення процесу в цей момент фіксоване („майбутнє” процесу не залежить від „минулого” при відомому „сьогоденні”).

Теорія ймовірностей

Займається вивченням подій, настання яких вірогідно невідомо. Вона дозволяє судити про розумність очікування настання одних подій у порівнянні з іншими, хоча приписування чисельних значень ймовірностям подій часто буває зайвим або неможливим.

Статистичний аналіз

Вивчення економічних даних про економічне явище для з'ясування його характерних рис за даних конкретних умов та підвищення обґрунтованості висновків


Зазначені методи можуть використовуватися при наявності інформації та статистичних даних й при можливості вивести залежність між різними даними.
3.1.2 Експертні методи та межі їх застосування. Види експертних оцінок.
При неможливості математичної формалізації проблеми, що досліджується, використовуються експертні методи, які представляють собою прогнозування на підставі узагальнення думок експертів про розвиток об'єкта в майбутньому [Лукичева]. До складу експертних методів входять як індивідуальні, так і колективні методи.

До складу експертної комісії повинні входити загальновизнані фахівці – експерти – у відповідній області, яка висвітлює проблему, що потребує вирішення. Експерт - це фахівець або штучна інтелектуальна система, що дає кількісну або порядкову оцінку процесів або явищ, що не піддаються безпосередньому виміру [Смирнов, с. 192]. Існують різні експертні методи, основні з яких представлені в табл. 3.1.2.

Таблиця 3.1.2.

Характеристика експертних методів

Назва методу

Характеристика

Метод більшості

Ґрунтується на думці простої або переважної більшості експертів, що беруть участь у складі комісії.

Метод середньої оцінки

Полягає в усередненні оцінок всіх експертів за яким-небудь правилом (середньозваженому, середньоарифметичному, середньоквадратичному й ін.).

Процедура Борда

Кожний експерт має строго впорядкувати всі варіанти альтернатив у такому порядку, що представляється йому найбільш раціональним, і пронумерувати всі варіанти числами від 1 до N ( N число альтернатив ). Рівнозначність варіантів не допускається. Далі розраховується сума рангових місць. Якщо використовується мінімізаційне правило, тобто експерт має у своєму розпорядженні альтернативу „від кращого до гірших” , приписуючи менший номер кращому варіанту, то для визначення колективного вибору перебуває варіант, при якому сума рангових місць має менше значення, і навпаки (при використанні максимізаційного правила).

Процедура Янга (послідовні порівняння)

Застосовується для визначення найбільш переважного варіанта рішення в сукупності альтернатив. Дана процедура дозволяє експертам виробляти як строгі, так і нестрогі впорядкування пред'явлених варіантів, тобто експерт може поставити кілька альтернатив на тому самому місці у своєму індивідуальному впорядкуванні.

Процедура парних порівнянь

У процедурі парних порівнянь варіанти зіставляються попарно експертом, а потім вибирається один з них. Залежно від цільової настанови проведеного оцінювання, при парному порівнянні двох об'єктів або обмежуються простою констатацією того, що один з них є переважним над іншим, або використовуються спеціальні шкали, де кожному ступеню переваги надається певна оцінка.

Процедура (медіана) Кемені

Процедура Кемені призначена для строгого індивідуального впорядкування. Відповідно до даної процедури експерти будують допоміжне строге колективне впорядкування, найближче до всіх індивідуальних упорядкувань. Кращий варіант у цьому допоміжному впорядкуванні і є колективним вибором.

Метод Дельфі

Метод швидкого пошуку рішень, заснований на їхній генерації в процесі „мозкової атаки”, проведеною групою фахівців, і відбору кращого рішення, виходячи з експертних оцінок. Цей метод використовується для експертного прогнозування шляхом організації системи збору й математичної обробки експертних оцінок.

Інструмент, який дозволяє врахувати незалежні думки всіх учасників групи експертів про питання, що обговорюється, шляхом послідовної поєднання ідей, висновків і пропозицій та прийти до згоди. Метод заснований на багаторазових анонімних групових інтерв’ю. На відміну від традиційного підходу до досягнення погодженості думок експертів шляхом відкритої дискусії метод Дельфі припускає повну відмову від колективних обговорень. Це робиться для того, щоб зменшити вплив таких психологічних факторів, як приєднання до думки найбільш авторитетного фахівця, небажання відмовитися від привселюдно вираженої думки, проходження за думкою більшості. Тому прямі дебати замінені ретельно розробленою програмою послідовних індивідуальних опитувань, проведених звичайно у формі анкетування. Відповіді експертів узагальнюються й разом з новою додатковою інформацією надходять у розпорядження експертів, після чого вони уточнюють свої первісні відповіді. Така процедура повторюється кілька разів до досягнення прийнятної збіжності сукупності висловлених думок.

Мозковий штурм

(Див. докладніше в пп. 3.1.3). Збір експертів, на виступи яких накладено одне істотне обмеження – не можна критикувати пропозиції інших експертів, при цьому можна їх розвивати та висловлювати свої ідеї. У ході засідання думки експертів записуються на магнітофон або відеокамеру засідання закінчується і використовуються для подальшого аналізу висловлених ідей.


Отримані результати зазначених методів використовуються при виборі альтернативи та ухваленні господарського рішення. Проте при використанні експертних методів думки експертів можуть не співпадати. Тому необхідно кількісно оцінювати міру погодженості думок експертів (наприклад, коефіцієнт конкордації) і визначати причини розбіжності суджень.

3.1.3 Сутність евристичного програмування та його різновиди. Евристичні методи групової та індивідуальної роботи.
Евристика – це наука, що досліджує творчу діяльність [БСЄ]. Евристичні методи рішення завдань представляють собою спеціальні методи, які не спираються на точні математичні моделі, а передбачають організацію процесу такого продуктивного творчого мислення, за допомогою якого з’являються процедури вирішення деякого завдання [БСЄ]. Іноді ці методи називають також неформальними, які базуються на інтуїції особи, що ухвалює рішення. Евристичний метод навчання почав розвиватися ще в Древній Греції при Сократі, який проводив бесіди, спрямовані на колективне вирішення проблеми. Сутність такої бесіди полягає в ставленні навідних запитань та прикладів учасникам бесіди, які намагаються вирішити проблему [БСЄ].
Мозковий штурм” є одним з найвідоміших евристичних методів прийняття господарського рішення. Цей метод представляє собою генерування нових ідей шляхом творчого співробітництва групи фахівців. У процесі бесіди учасники висувають і розвивають власні ідеї для розвитку інших та комбінують їх. Для забезпечення максимального ефекту „мозковий штурм” повинен відповідати певним правилам і засновуватися на строгому дозволі в часі процесу висування ідей і процесу їх обговорення й оцінки. На першій стадії штурму забороняється засуджувати висунуті ідеї й пропозиції (вважається, що критичні зауваження ведуть до частковостей, переривають творчий процес, заважають висуванню ідей). Роль керівника групи полягає в тому, щоб активізувати творче мислення учасників штурму, забезпечити висування більшого числа варіантів здійснення тієї або іншої функції системи або її складової частини [Андрейчиков].

Після висування ідеї виконуються їх ретельне обговорення, економічна оцінка й відбір кращої ідеї. На стадії обговорення учасники „мозкового штурму” повинні розвити висунуті ідеї для знаходження в них раціональних зерен. Учасники повинні концентруватися на позитивних сторонах ідей і розбудовувати їх. Тому висунуті в процесі обговорення додаткові ідеї можуть базуватися на ідеях інших учасників або, навпаки, служити для них фундаментом, каталізатором. Значний ефект дає комбінування ідей при одночасному виявленні переваг і недоліків синтезованих при цьому варіантів [Андрейчиков].
Таблиця 3.1.3.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

ЛЕКЦІЯ №5 ТЕМА: МІЖОСОБИСТІСНЕ РОЗУМІННЯ. КОНФЛІКТ
Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності(самостійна робота №24)
ЛЕКЦІЯ 3
Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин
Лекція 7 8
Лекція 7 Українська революція і пошук її зовнішньополітичних орієнтацій. Початки дипломатичної діяльності УНР. (4 год.)
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Лекція Робота з фінансовими функціями. Створення, редагування і форматування графіків і діаграм (2 год.)
Лекція Державна мова мова професійного спілкування
Евфемізм і перифраз у професійному спілкуванні Лекція Риторика і мистецтво презентації
Лекція №1
Лекція № Поняття культури. Античність – джерело європейської культури (2 год.)
Міні-лекція із теми „Комп'ютерна презентація”
Презентація”. На її вивчення відводиться 4 години. (Роздається план вивчення даної теми). Для оцінювання навчальних досягнень з даної...
Лекція Сутність та види податків. Податкова система і податкова політика 5
Лекція Організація податкової служби і податкової роботи. Система інформаційного забезпечення 11
Лекція 11 з дисципліни „Політична економія” на тему: «Роль держави...
Досягнення макроекономічної ефективності (забезпечення зростання продуктивності праці, вдосконалення організації й управління, збалансований...
Лекція-тренінг «типізація конфліктів»
Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити місце конфліктів у міжособистісних відносинах та їх види, з метою попередження насильства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка