|
|
Скачати 2.06 Mb.
|
|
Медіація у школі – яка користь? Впровадження програм примирення серед однолітків є одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів. Програми примирення (кола цінностей, медіації) довели свою високу ефективність і позитивний виховний вплив. Керівники навчальних закладів вказують на покращення загального мікроклімату, зниження кількості конфліктів і випадків прояву насильства серед учнів, посилення ролі і участі батьків в процесі виховання дітей. Головна перевага вказаних програм це формування відповідальності людини і громади за власну поведінку і поведінку інших, готовність прийти на допомогу, розв’язати конфлікт. Вказані програми активно впроваджуються на базі навчальних закладів Вінницької, Одеської, Полтавської, Івано-Франківської областей тощо. Водночас на рівні окремих областей (міст, районів) спостерігається опір зі сторони керівництва службою, управлінців щодо впровадження вказаних ефективних технологій з формування сприятливого до дитини, безпечного середовища в умовах закладу. Автори Богдан Леко, та Галина Чуйко у своєму підручнику «Медіація» вважають, що впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи медіації однолітків покликане виконувати такі завдання:
За даними закордонної статистики, у навчальних закладах, де діють програми шкільної медіації, спостерігається зниження рівня конфліктності (зареєстрованих бійок) на 80% і на 75% - зменшення кількості прогулів. Крім того, спостерігається ріст упевненості учнів у собі й величезний ентузіазм у реалізації місії центру – вирішення конфліктів серед однолітків шляхом співробітництва, а не суперництва. Зарубіжний досвід впровадження медіації у школі У школах Данії працюють з медіацією з весни 2004 року. Ідея виникла в учнівській раді й була позитивно прийнята шкільними вчителями й керівництвом. Характерні особливості медіації в школі: 20 медіаторів-ровесників; команда медіаторів формується за потреби в конкретній ситуації; конфлікти учнів 7-9 класів медіюються дорослими; часто конфлікти стосуються сильних емоцій, що пов’язано з любовними переживаннями, дружбою, суперництвом чи боротьбою за певний статус; результатом медіації стало зниження числа тривалості конфліктів. У п'яти з 6 шкіл міста Нью-Йорк, які взяли участь у програмах Шкільних Медіаторів з альтернативного вирішення конфліктів, простежувалося зниження покарань за бійки на 45-70% протягом першого року функціонування програми. Оцінка впливу програми креативного вирішення конфліктів, реалізованої в чотирьох багатонаціональних, різноетнічних шкільних округах міста Нью-Йорк (США), встановила, що 84% викладачів, які взяли участь у опитуванні, відзначили поліпшення атмосфери в класах, 71% повідомили про помірне чи значне зменшення випадків фізичного насильства в класах, а 66% відзначили, що зменшилася кількість словесних образ. Більше 98% респондентів визнали, що програма медіації стала важливим інструментом для виходу з конфліктних ситуацій. У Новій Зеландії у деяких школах Окленда діють шкільні конференції. Дітей не вилючають зі школи чи позбавляють права відвідувати заняття без проведення шкільної конференції. Мета шкільної конференції – запобігти прийняттю неправильного рішення, провівши зустріч до того, як рішення про відрахування чи усунення прийнято; розглянути всі ці проблеми і труднощі й позбутися їх для блага всіх учасників (учня, вчителя, і всієї школи) і зробити це перш ніж припиняти навчання підлітка на невизначений термін. На шкільній конференції присутні представники учнів і персоналу школи; директор член Попечительської Ради; сам учень і члени його сім'ї, включаючи батьків; ювенальний адвокат (тобто професійний юрист із роботи в Ювенальному суді), чи фахівець з ювенального права, чи представник місцевої контори з вирішення спорів між сусідами; представник поліції, що займається справами неповнолітніх (якщо проблема має в собі кримінальний злочин); і кілька представників місцевої громади, які не пов'язані з школою - можливо, консультант з проблем з наркотиками, лідер місцевої культурної чи релігійної організації, тренер футбольної команди й інші люди, що користуються повагою у школяра та можуть вплинути на нього. Такий склад необхідний для розгляду всіх питань, що стосуються учня. Після цього складається план, що стосується всіх питань. План містить пункти на користь школи (наприклад, пакт про ненасильство, зобов'язання у відвідуваності). До того ж пункти на користь учня (наприклад, при вирішенні труднощів із навчанням, консультації з проблем із алкоголем, запис у баскетбольну команду чи у якийсь гурток, групу за його бажанням, зобов'язання родичів бути більш відповідальними або припинити суворі покарання, наприклад, побиття). Деякі пункти на користь сім'ї (наприклад, допомогу по нагляду за дитиною після школи, направлення у церковні чи общинні служби, консультації із різних проблем, і навіть включення у шкільну громаду); і пояснюються деякі елементи на користь громади (наприклад, видалити написи на стінах, не спілкуватися із хуліганами, повернути ключі від машини). За два-три місяці знову скликається шкільна конференція, яка перевіряє нинішнє становище. Під час зустрічі складається звіт для Попечительської Ради. Результати австралійських досліджень роботи шкільних конференцій у Новій Зеландії показали: учасники вищою мірою задоволені самою процедурою конференції і її результатами; спостерігався високий рівень згоди правопорушників з умовами угоди; відзначений низький рівень повторних правопорушень; більшість жертв стали почуватися в безпеці під час конференції. Тепер вони вважають, що здатні краще справлятися з цими ситуаціями; високий рівень розуміння до жертв із боку правопорушників; керівники проекту відчули, що конференції зміцнили шкільні цінності; родичі школярів переважно позитивно відгукувалися про школу і готовність підтримати їх у вирішенні інших питань; як наслідок участі у конференціях, майже у всіх школах змінився підхід до мирного вирішення проблем з поведінкою учнів. У м. Фрайбург (Німеччина) при школах діють програми шкільної медіації, згідно яких соціальними працівниками школи організовані служби медіаторів-однолітків. У жіночій школі ім. св.Урсули на 200 дітей працюють 6-8 медіаторів. Графік проведення медіацій змішаний – мають конкретні години, можуть проводити медіації під час перерви на пришкільному майданчику і є практика медіацій за викликом, тобто, створення команди медіаторів у разі виникнення конфлікту. Служба має свій кабінет та інформаційний стенд, на якому можна прочитати про особливості шкільного конфлікту, графік роботи медіаторів-однолітків, результати роботи. У цій школі учениці 8-го класу проходять підготовку для здобуття кваліфікації шкільних медіаторів, яку пропонують дві вчительки та соціальний педагог (працівник) школи. Для участі у навчанні учениці подають заявку. Відтак у 9-му класі вони виступають шкільними медіаторами, працюючи при цьому в команді по дві-три особи. Інформацію про послуги шкільних медіаторів поширюють через плакати в класах та вивішуючи її на дошці оголошень. Якщо учениці звертаються по допомогу до медіаторів, то спільними зусиллями намагаються знайти рішення, працюючи з усіма учасниками конфлікту. У Польщі з 2010 року у функції спеціалістів шкільних служб психолого-педагогічної допомоги включають функції медіатора з різних шкільних ситуацій. Отже, підсумовуємо, що медіація як технологія врегулювання конфліктів конструктивним шляхом впроваджується в навчально-виховний процес освітніх закладів більшості країн Європи. Це відбувається завдяки позитивним змінам у мікрокліматі школи, формуванню толерантної поведінки при вирішенні суперечливих питань. Така технологія не тільки допомагає без втрат, як фізичних так і духовних, вийти зі складного становища, а ще й вчить, на майбутнє, поважати думку інших, враховувати бажання всіх учасників конфлікту. Для української системи освіти – це важливий, перспективний вклад у роботу із різноманітними категоріями дітей. ВИРІШУЄМО ШКІЛЬНИЙ КОНФЛІКТ У РОЛІ МЕДІАТОРА ІІ день – рольові ігри. Запрошуємо студентів, які показують ситуації вирішення шкільного конфлікту за допомогою медіаторів-однолітків. Детальний аналіз ситуацій конфлікту і вирішення їх за допомогою медіації. Аналіз кожного кроку медіатора, техніки, які використовує медіатор. Самоаналіз спеціалістів, обговорення помилок медіатора під час сесії.
Практичне завдання:
Презентація:
Домашнє завдання – підготувати одну із вправ тренінгу «Базові навички медіатора ШСП». Рекомендовані стандарти якості функціонування Шкільних Служб Порозуміння (програм медіації однолітків) Під час розробки цього документу було використано Рекомендовані стандарти програм медіації однолітків у школі 2007 (Вашингтон, округ Колумбія: Асоціація вирішення конфліктів, http://www.mediate.com/acreducation/pg18.cfm ), які отримали визнання в міжнародній спільноті фахівців з медіації однолітків. Також Український Центр Порозуміння висловлює щиру подяку доктору Гендріці ван Ґурп, Канада (Hetty van Gurp. Peer Mediation: The Complete Guide to Resolving Conflict in Our Schools. 2002, Portage and Main Press, Winnipeg, Manitoba. – 92 p.) та Річарду Коену, США (Richard Cohen. Students Resolving Conflict: Peer Mediation in Schools. 1995, GoodYear/Scott Foresman – 282 p.) за ґрунтовні праці у царині медіації однолітків, які допомогли нам підготувати це видання та почати реалізовувати ідею запровадження відновних практик у систему освітніх закладів в Україні. Ми також вдячні усім нашим партнерам за кордоном і в Україні, а також усім тим, хто допомагав нам готувати матеріали для цього видання. Ми вдячні читачам, які ознайомилися з проектом цього документу і надали цінні рекомендації та зауваження, а також закликаємо усіх, хто має бажання долучитись до процесу вдосконалення проекту Рекомендацій надсилати свої коментарі та пропозиції за адресою [email protected]. Рекомендовані посилання: Відновні практики в школах www.safeschool.org.ua Український Центр Порозуміння (УЦП) – це українська недержавна організація, що змінює підходи до розв’язання конфліктів у світі від суперництва до співпраці. УЦП розпочав свою роботу в 1994 р. як представництво міжнародної організації Search for Common Ground («Пошук порозуміння») в Україні. У березні 2002 р. управлінням юстиції м. Києва було зареєстровано благодійну організацію «Український Центр Порозуміння». Центр об’єднав людей, які переконані, що незважаючи на значну перевагу в сучасному світі силових підходів до вирішення суперечностей, існує можливість і перспектива побудови суспільства, у якому стосунки між людьми, організаціями, урядами і громадами будуть базуватися на співпраці та взаємоповазі, а не на ворожнечі та протистоянні. Ми переконані, що соціальна тканина нашого суспільства може бути відновлена та зміцнена через відродження традицій і розвиток соціальних технологій, які б дозволили ефективно вирішувати конфлікти і сприяти примиренню. Такі технології (або відновні практики) запобігають формуванню розділеного суспільства, у якому люди об’єднані протистоянням, і сприяють побудові міцних спільнот, що характеризуються високим ступенем соціальної згуртованості. Місія Центру: сприяння розвитку стабільного українського суспільства шляхом упровадження відновних практик і підходів. Серед відновних практик, які ми розвиваємо:
Ми впроваджуємо відновні практики у системі правосуддя, бізнесі, школах та громадах.. Ми висловлюємо щиру вдячність Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, що надав підтримку у розробці цього документу. РОЗДІЛ І: ВСТУП Модель Шкільної Служби Порозуміння сформувалася як підхід до створення безпечного середовища в навчальних закладах України протягом 2006-2010 років. За часи розбудови моделі, розуміння її ефективності поширилося і набуло особливого значення не тільки як інструменту розв’язання конфліктів в шкільному середовищі та допомоги адміністрації шкіл у попередженні негативних явищ, жорстокості та проявів насилля серед учнів, але і як дієвого підходу до встановлення атмосфери поваги і співробітництва в спільноті учнів, вчителів, батьків і усіх, кого об’єднує навколо себе громада навчального закладу. Найбільш відомою процедурою, яка використовується в ШСП для досягнення цієї мети є медіація однолітків. Хоча це не єдиний вид діяльності ШСП, але він є одним з основних способів реагування на конфліктні ситуації в шкільному середовищі і добре відомий як в розвинутих країнах заходу, так і в деяких країнах колишнього радянського простору. Медіація однолітків (відновні практики у школах, шкільна медіація) – це різні назви одного і того ж явища: системи мирного вирішення конфліктів у шкільних колективах за допомогою спеціально підготовлених посередників-медіаторів з числа старшокласників. Ця форма роботи хоча і є інноваційною, але вже має свою історію і ця історія є досить успішною, про що свідчить моніторинг їхньої діяльності, зокрема як елементу трирівневої моделі профілактики дитячої злочинності в чотирьох громадах України. Як зазначив заступник мера з гуманітарних питань однієї з цих пілотних громад: "я не думаю, що ШСП панацея від всіх проблем, деякі будуть виникати і далі. Однак, як мінімум з'явилася передбачуваність конфліктів. Досвід трьох шкіл, де діють ШСП, показує, що кількість конфліктів зменшується на 70-80%. Одна із найважливіших функцій ШСП полягає в тому, що вони дозволяють виявляти конфлікти вчасно і розв’язувати їх ефективно". Медіація однолітків розповсюджувалася навчальними закладами України за допомогою тренінгів, на яких готувалися учні-медіатори, координатори з числа шкільних психологів та соціальних педагогів, а згодом – і тренери, які поширювали власний досвід для інших. Перші прецеденти створення служб медіації в школах були в Одесі в 2001 році. Згодом практика шкільної медіації почала розвиватися в Києві та Київській області (м. Біла Церква), м. Жмеринка, м. Вінниця та Вінницької області, м. Пирятин та Полтавській обл., м. Івано-Франківську та обл. та в багатьох інших містах України. На сьогодні кількість Шкільних Служб Порозуміння в Україна становить вже близька 100 і кількість навчених медіаторів однолітків перевищує 1000 дітей. Статистика вирішених конфліктів сягає вже за десятки тисяч справ, не говорячи про не вимірювані ситуації, які були попереджені завдяки роботі ШСП за останні роки їхнього існування. Програми медіації однолітків дають різним школярам унікальну можливість набути та розвинути навички спілкування, будувати людські відносини та уміння вирішувати проблеми у реальному оточенні. Модель Шкільної Служби Порозуміння передбачає надання певних повноважень молоді, вмілий нагляд дорослих, обізнаність з іншими культурами, участь представників різних груп, відповідність програми конкретним потребам цільової групи населення, справедливе вирішення конфліктів за участю медіаторів та результати, які можна виміряти та оцінити. У 2009 році Український Центр Порозуміння у співпраці з Українським науково-методичним центром практичної психології та соціальної роботи Міністерства освіти та науки України за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні розробив програму навчання та сертифікації координаторів Шкільних Служб Порозуміння з метою забезпечення якості функціонування ШСП та збереження ціннісних і методологічних засад цієї практики. Рекомендовані стандарти функціонування ШСП також було розроблено у відповідь на швидко зростаючу кількість Шкільних Служб Порозуміння та потребу в практичних рекомендаціях з метою забезпечення сталого та якісного розвитку таких програм. УЦП дотримується принципу різноманітності та рівності щодо членства, структури та організаційної роботи та прагне відобразити це у даному документі. Культурно різноманітна програма медіації однолітків – це програма, яка визнає, підтримує, цінує та використовує відмінності та схожості між людьми для досягнення мети і завдань програми. Різноманіття та рівність означають визнання та усунення будь-якої несправедливості, зокрема пов’язаної із доступом, процесом та результатами діяльності ШСП, в рамках політики програми, спрямованої на задоволення потреб школярів різних груп. Стандарти покликані підвищити якість та стимулювати думки молоді і дорослих учасників Шкільної Служби Порозуміння. Цей документ було підготовлено з метою допомогти у:
Цей документ має на меті запровадити типові стандарти поведінки медіаторів-однолітків та рекомендовані стандарти організації та проведення тренінгів (у тому числі курсів професійної підготовки для дорослих), оцінки ШСП, а також підготовки кадрів та управління ШСП. Документ не має на меті давати інструкції щодо того, як формувати та здійснювати управління ШСП / програмою медіації однолітків; така інформація вже була надана у низці посібників та інших матеріалів, розроблених спеціально для цього. Хоча цей документ в основному зосереджується на ШСП / програмах медіації однолітків у школі, він може бути легко адаптованим і використовуватися в інших умовах та навчальних закладах. РОЗДІЛ ІІ: ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ |
|
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Д. Д. Романовська, завідувач НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької... |
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної... Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної... |
|
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана... |
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ |
|
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ |
Департамент освіти і науки молоді та спорту Чернівецької обласної... ПРО ВИЯВЛЕННЯ, ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення обласного огляду-конкурсу... У огляді-конкурсі приймають участь працівники психологічних служб, які працюють в дошкільних навчальних закладах області та представляють... |
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної... Формування позитивного психологічного мікроклімату в учнівському та педагогічному колективах |
|
Перспективний план науково-дослідної роботи Інституту післядипломної... Перспективний план науково-дослідної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області |
«Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів» на базі... Сахновський О.Є., завідувач кафедри методики викладання базових дисциплін ІППО Чернівецької області, кандидат історичних наук |