Методи та техніка підготовки (навчання)
Підготовка учнів складається з низки освітніх методів, які враховують різні навчальні стилі, у тому числі презентації, демонстрації, моделювання, інтерактивні та письмові вправи, рольові вправи і різні засоби масової інформації. Метод навчання є не менш важливим, ніж власне інформація. Рекомендується включити до групи тренерів представників різних груп, щоб максимально відобразити неоднорідність шкільної громади, а саме учнів, які проходять підготовку. Підготовка включає надання інформації про роботу із різними групами, а також про необхідність враховувати питання соціальної справедливості у контексті статі, раси, класу, мовних меншин, етнічних груп, релігії, сексуальної орієнтації, тощо. Головним критерієм успіху навчальної програми є дотримання в процесі навчання принципів, що співпадають з принципами відновного підходу до вирішення конфліктів, а саме - принципів моделі залученого навчання, що дозволяє моделювати стосунки, поведінку та навички, потрібні медіаторам в їх подальшій роботі вже на самому тренінгу.
Зміст підготовки медіаторів-учнів
Медіатори-учні ведуть медіацію для своїх однолітків та працюють з координатором ШСП з метою управління програмою медіації однолітків у школі. Як мінімум, початкова підготовка включає нижче наведені елементи, в залежності від рівня розвитку. Ці стандарти відображають необхідний вміст програми але не обов’язково мають обмежуватись переліченими темами.
Медіатори-однолітки зможуть: дати визначення конфлікту та назвати його переваги; розрізняти різні стилі та підходи до вирішення конфліктів; описати стратегію виграш-виграш та навести приклади; вміти розрізняти позиції та інтереси учасників конфлікту; впізнавати забобони у спілкуванні; застосувати стратегії зменшення упередження; ідентифікувати питання, до яких доцільно застосувати медіацію.
Медіатори-однолітки зможуть: пояснити, чому важливе ефективне спілкування; описати компоненти невербального спілкування; встановити вміння / невміння співрозмовника слухати інших; активно застосовувати навички слухати інших (наприклад, використовувати «я-твердження» замість «ти» або «ви - тверджень», перефразовувати, підсумовувати, уточнювати, використовувати паузу (мовчання), заохочувати до розмови, «слухати» почуття людини); використовувати відповідні стратегії опитування, у тому числі відкриті питання; перефразовувати негативно-окрашені емоційні вислови нейтральною мовою; визнавати різні стилі спілкування та ведення переговорів різних культур.
Медіація та відновний підхід
Медіатори-однолітки зможуть: дати визначення медіації; розуміти місце медіації в співробітницькому підході та її поєднання з цінностями та принципами відновного підходу до вирішення конфліктів, дати пояснення принципам медіації (самовизначення, добровільність, конфіденційність, нейтральність, тощо); застосовувати основні правила медіації; виконувати процедуру медіації поетапно; аналізувати протилежні погляди (у тому числі, розуміння та уявлення різних груп, тощо); визначити позиції, інтереси та питання конфлікту; допомагати сторонам спору у процесі визначення потенційних варіантів вирішення проблеми; допомагати сторонам вибрати один варіант вирішення; підготувати конкретну, реалістичну письмову угоду, тощо; ефективно співпрацювати із колегою-медіатором; визначити стратегії управління гнівом та іншими сильними емоціями; застосовувати інші навички (залишатися нейтральним, будувати довіру, формувати співробітництво, якщо необхідно – робити урочисті заяви тощо).
Політика та процедури програми
Медіатори-однолітки зможуть: описати політику та процедуру програми. Див. Розробка та управління програмами (Розділ IV); застосовувати Типові стандарти поведінки медіаторів-однолітків (Розділ III).
Тривалість підготовки
Графік підготовки медіаторів-учнів планується із врахуванням конкретного шкільного розкладу, віку та рівня розвитку учнів. Наприклад, підготовка учнів початкової школи може проводитися у формі сесій тривалістю півтори години протягом декількох тижнів, а підготовка учнів 10-11-го класів може тривати один чи два тижні і складатися із сесій тривалістю у повний робочий день.
Наведені нижче години демонструють мінімальний загальний час, необхідний для підготовки учнів до медіації. Тривалість сесій і періодичність визначаються тренерами та погоджуються Координатором ШСП та відповідним персоналом школи. Учні повинні відвідувати весь курс підготовки. Школи, в яких вже почалася програма підготовки у сфері вирішення конфліктів або запобігання насиллю, можуть обрати менше значення із наведених нижче.
Початкова школа: 12-18 годин
Середня школа: 18-20 годин
Старша школа (10-11 класи): 18-24 годин
Планова підготовка медіаторів: 12 та більше годин на рік
Коли учні-медіатори переходять із початкової школи у середню, та з середньої до старшої, вони проходять спеціальну додаткову підготовку за віком, яка ґрунтується на тому, що вони вивчили раніше, і вдосконалює їхні навички та знання про процес медіації.
Планова підготовка медіаторів
Розробка програми планової підготовки медіаторів Координаторами програми і тренерами ґрунтується на аналізі конкретних потреб програми. Планова підготовка охоплює наступні питання: додаткове усвідомлення забобонів і формування культурної компетентності; складні ситуації; питання влади; навички аналізу та вирішення проблем; рефлективна практика (аналіз власної роботи у якості медіатора); залучення медіатора-учня до координації програми, у тому числі попередні зустрічі зі сторонами та управління справою; представництво та маркетинг програми медіації однолітків та сфери медіації; перегляд та використання навичок, набутих під час організованих для медіаторів тренінгів; заходи, що формують та зміцнюють команду; медіації між повнолітнім - учнем; допомога у підготовці інших медіаторів; проведення кіл прийняття рішень, проведення тренінгів життєвих навичок для однолітків, спори за участю декількох сторін або групова фасилітація; використання технічних ресурсів або мультимедійних засобів (наприклад, врегулювання спору у мережі Інтернет).
ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ДОРОСЛИХ
Кожній ШСП (програмі медіації однолітків) потрібен кваліфікований дорослий Координатор. Крім того, кожна ШСП повинна мати можливість звернутися за допомогою до кваліфікованих Тренерів з медіації. Для того, щоб підготувати Координаторів та Тренерів у сфері медіації однолітків, школи повинні мати можливість звернутися до послуг Інструкторів тренерів та Практикуючих фахівців (ці звання використовуються у цьому документі для ілюстрації відмінностей в обов’язках та компетенції працівників програми медіації однолітків). За певних обставин одна людина може виконувати понад одну функцію. Учні можуть виконувати деякі функції Координаторів програми та Тренерів. Якщо виникне така необхідність, школа може залучити зовнішніх Тренерів. Будь-який підготовчий тренінг повинен приділити увагу мінімальним знанням, навичкам та компетенції, необхідним для виконання функцій кожної ролі (див. нижче).
Координатори ШСП
Координатори ШСП несуть відповідальність за управління та виконання програми медіації однолітків, а також за здійснення нагляду та обговорення результатів медіації з медіаторами-учнями. Координатором може виступати одна людина або група людей, між якими відповідно розподіляються обов’язки та відповідальність. В ідеальному варіанті, координатори не несуть відповідальності за забезпечення дотримання загальношкільної дисципліни, щоб відокремлювати функції, пов’язані із шкільною дисципліною і медіацією. Координатори програми – це медіатори, які пройшли відповідну підготовку (тренінг базових навичок медіації). Підготовка учнів може бути компонентом підготовки з медіації для Координаторів ШСП та іншого зацікавленого персоналу школи. Кожній ШСП потрібен Координатор. Координатори програми також повинні мати відповідну підготовку або наступний досвід: надання супервізії учням-медіаторам та координація діяльності ШСП, питання рівності та різноманіття у контексті управління програмою та вирішення конфліктів, складні питання щодо дисципліни та нерозголошення інформації. Ці навики набуваються під час другого тренінгу - Координаторів ШСП.
Наприкінці підготовки Координатори програми повинні вміти:
Дотримуватися цих Рекомендованих стандартів якості функціонування ШСП (програм медіації однолітків у школі);
Врегульовувати спори шляхом медіації між учнями, учнями та дорослими, між дорослими учасниками конфліктів.
Просування та пропаганда програми: віддано брати участь у процесі створення та функціонування ШСП; заручатися підтримкою адміністрації, вчителів, учнів та батьків; пропагувати переваги від участі у програмі медіації; вміти чітко сформулювати цілі програми; просувати програму медіації; пояснювати роль медіації у школі у межах комплексного плану попередження насильства, підтримання безпеки у школі або створення сприятливого шкільного середовища; пропонувати власні ідеї щодо того, як можна забезпечити сталий успішний розвиток програми.
Управління програмою: забезпечити проведення оцінки потреб навчального закладу; спланувати час та розробити графік виконання програми; оцінити існуючі ресурси, потенціал та необхідність в додатковому навчанні - тренінгах, які потрібні для зміцнення потенціалу ШСП; запровадити або забезпечити дотримання діючих правил, принципів та процедур; проводити попередні зустрічі зі сторонами та координувати справи; здійснювати управління бюджетом ШСП; вести необхідну документацію.
Робота з учнями: відбирати нових учнів; уповноважувати учнів координувати програму медіації відповідно до рівня їх розвитку.
Задоволення потреб різних груп: показати усвідомлення власних забобонів та прагнення уникнути упередженого ставлення; працювати з медіаторами-учнями над розумінням різних груп, усвідомленням забобонів та уникненням упередженого ставлення; включити потреби різни груп, представлених у школі, до програми.
Тренери
Тренери готують учнів у медіатори для програми медіації однолітків у школі. Вони мають пройти 20-40 годинну підготовку з медіації та продемонстрували свої навички ефективної підготовки медіаторів та фасилітації навчальних груп в моделі залученого навчання. Учні-тренери повинні відповідати наступним критеріям і також бути досвідченими медіаторами.
Підготовка складається з низки різних методів навчання із врахуванням різних стилів навчання, у тому числі презентації, демонстрації, моделювання, інтерактивні та письмові вправи, рольові вправи та різні програмні носії. Метод навчання є не менш важливим, ніж власне інформація. Рекомендується включити до складу тренерів представників різни груп для того, щоб останні відповідали складу учасників тренінгу – представників різних груп. Підготовка включає надання інформації про роботу з різними групами, а також про необхідність враховувати питання соціальної справедливості у контексті статі, раси, класу, мовних меншин, етнічних груп, релігії та сексуальної орієнтації. Головним критерієм успіху навчальної програми є дотримання в процесі навчання принципів, що співпадають з принципами відновного підходу до вирішення конфліктів, а саме - принципів моделі залученого навчання, що дозволяє вже на самому тренінгу моделювати стосунки, поведінку та навички, потрібні медіаторам в їх подальшій роботі.
Наприкінці підготовки Тренери повинні вміти: ефективно працювати з учнями; компетентно вести медіацію; викладати процедуру медіації, як елемент відновного підходу до розв’язання конфліктних ситуацій; формувати навички, необхідним для медіації однолітків; помічати забобони та упередження; пропонувати медіаторам стратегії уникнення власних забобонів та упередженого ставлення; навчити медіаторів, способам розглядати питання нерівноправності та різноманітності під час медіації, якщо такі питання виникають в процесі медіації; навчити медіаторів стратегіям зменшення негативних наслідків забобонів та упереджень під час медіації; сприяти ефективному засвоєнню інформації учнями, застосовуючи інтерактивні освітні методи з урахуванням різних навчальних стилів в моделі залученого навчання: колективне обговорення проблеми та пошук вирішення; наставництво; групова робота; моделювання; презентація; рольові вправи; вклад учнів; навчання за допомогою мультимедійних засобів та інше.
Інструктор тренерів
Інструктори тренерів готують Тренерів, Координаторів ШСП та медіаторів-учнів. Вони можуть оцінювати, відбирати та готувати інших, у тому числі учнів, на роль Тренерів. Вони також допомагають сформувати програми, здійснювати моніторинг за результатами та врегульовувати особливі ситуації або проблеми, за запитом надавати рекомендації щодо відповідності ШСП наведеним стандартам та сертифікувати її.
Інструктори тренерів відповідають наступним вимогам: мають навички та знання, необхідні для виконання функцій Координатора ШСП та Тренера; мають дворічний успішний досвід роботи тренером; пройшли базовий курс з медіації для дорослих; виступали медіатором або спостерігачем у принаймні п’яти медіаціях конфліктів між повнолітніми; продовжують проходити підготовку вищого рівня (університетські курси, семінари, конференції, курси професійної підготовки, тощо) у сфері медіації однолітків, врегулювання конфліктів або медіації суперечностей між повнолітніми; мають необхідні знання та досвід роботи з такими питаннями, як рівність і різноманіття у контексті вирішення конфліктів; систематично спілкуються з іншими тренерами та фахівцями у сфері вирішення конфліктів.
Допомагають Тренерам і Координаторам програми знайти інформацію та ресурси щодо наступних питань: запобігання агресивним нападам та знущанню з боку старших; освіта у сфері вирішення конфліктів; теорія вирішення конфліктів; динаміка управління групою; фандрейзинг; переговори та фасилітація; вирішення спорів у мережі Інтернет; освіта у сфері миру; навички та методи вирішення проблем; відновне правосуддя та складні питання різноманітності.
Практикуючі фахівці
Практикуючі фахівці готують спеціалістів усіх рівнів та будь-якого віку. Практикуючий фахівець – це джерело знань та ресурсів для інших тренерів, програм, в яких виникли певні труднощі, масштабних програм та розробки складних програм.
Практикуючі фахівці відповідають наступним вимогам: мають усі навички та знання Інструкторів тренерів; компетентні у сфері медіації, медіації однолітків, вирішення конфліктів, моделей професійного розвитку та / або освіти для різних культур; принаймні 5 років працювали з програмами медіації однолітків; сформували базу освітніх матеріалів, презентацій з конференцій та семінарів, що стосуються ефективної підготовки у сфері медіації однолітків та координації ШСП, програм медіації однолітків; продемонстрували розуміння систематичного процесу підготовки та оцінки медіаторів-учнів, Координаторів ШСП, Тренерів та Інструкторів тренерів; здатні здійснювати плановий моніторинг та оцінку програм медіації однолітків.
РОЗДІЛ VI: РЕКОМЕНДОВАНІ СТАНДАРТИ ОЦІНКИ
Оцінка ефективності діяльності ШСП є одним із найважливіших компонентів програми медіації однолітків. Вона важлива для вдосконалення та забезпечення сталого розвитку ШСП, просування програми у школі та місцевій громаді, звітування перед зацікавленими сторонами та спонсорами.
ОЦІНКА ПРОГРАМИ
Оцінка програм медіації у школі повинна здійснюватися на основі відповідності стандартам, переліченим у цьому документі. Оцінка може здійснюватися безпосередньо учасниками програми, районною шкільною адміністрацією та / або зовнішньою організацією чи установою. До будь-якої оцінки повинні залучатися як учні, так і дорослі. Щоб зрозуміти, як можна здійснювати оцінку виконання та досягнення результатів, необхідно звернутися до цілей та завдань програми. Для отримання інформації стосовно виконання програми та досягнення результатів можливе проведення опитування із запитаннями на зразок наведених нижче:
Виконання / заходи:
Скільки справ було направлено для медіації? Чи змінилися тенденції направлення справ для медіації за останні роки? За останній рік?
Хто передає справи на розгляд для медіації? Скільки справ було передано на розгляд з метою проведення медіації безпосередньо сторонами конфлікту?
У скількох справах проводилась медіація? До справ якого складу не застосовувалась медіація?
Скільки медіацій завершилися домовленостями?
Які можна виділити спільні риси у проблемах, вирішених за допомогою медіації?
Які були демографічні дані для медіаторів та сторін спору?
Скільки учнів використовували програму у процентному відношенні?
Яка частка персоналу передавала справи на розгляд для застосування програми медіації?
Скільки медіацій провів кожний медіатор?
З якою періодичністю медіатори брали участь у планових заходах програми медіації, у тому числі тренінги для вдосконалення навичок?
Якою була вартість програми?
Скільки часу та ресурсів було витрачено на програму?
Скільки батьків або членів місцевої громади було залучено?
Результати:
Наскільки задоволеними були сторони спору результатами медіації? Скільки домовленостей було дотримано?
Наскільки залишилась задоволеною програмою шкільна спільнота (медіатори, сторони спору, інші учні, вчителі, персонал, адміністрація)?
Наскільки задоволені програмою різні групи на основі статі, раси, віку, приналежності до етнічної групи, релігії, сексуальної орієнтації, класу, тощо?
Як саме були залучені до програми батьки або місцева громада? Наскільки вони задоволені результатами?
Як програма медіації сприяла зменшенню рівня несправедливості, непорозумінь між різними групами та інших проблем, пов’язаних із соціальним правосуддям, у школі?
Чи були досягнуті цілі програми?
ОЦІНКА ПІДГОТОВКИ
Здійснюється оцінка ефективності підготовки медіаторів-учнів, Координаторів програми, Тренерів, Інструкторів тренерів та Практикуючих фахівців. Методи оцінки підготовки включають наступні: тестування до та після підготовки; контрольний перелік навичок для оцінки готовності виконання; оцінка підготовки та ефективності інструкторів учасниками тренінгу; самооцінка тренера та / або оцінка однолітками.
ОЦІНКА КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДІАТОРА
Оцінка медіаторів-учнів здійснюється на постійній основі для визначення здібностей до медіації та необхідності розвивати навички. Методи оцінки медіаторів можуть бути такими: самооцінка медіаторів та обговорення медіації за результатами; спостереження за навичками, ефективністю роботи та виконанням відповідних функцій координаторами програми, тренерами та / або однолітками; тестування базових знань; відгуки сторін суперечностей.
ДОСЛІДЖЕННЯ
У процесі дослідження також можна виявити вплив програм медіації однолітків шляхом співвідношення відомостей та документації ШСП з іншою інформацією школи, наприклад, зміни у кількості бійок, порушень дисципліни, у результатах тестів, академічних досягненнях, показниках відвідування занять, шкільному кліматі, у кількості прогулів, у тенденціях вибування зі школи, вплив на відносини, зменшення усвідомлення та звинувачень у непорозуміннях між різними групами та несправедливості. Через велику кількість перемінних у школі досвідчені дослідники у сфері освіти повинні здійснювати цей тип аналізу.
НАВЧАЄМО ДІТЕЙ БУТИ МЕДІАТОРАМИ – БАЗОВИЙ ТРЕНІНГ ПІДГОТОВКИ ШКІЛЬНИХ МЕДІАТОРІВ
ІІІ день – тренінги
Опрацювання пунктів тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»; завдання для кожного учасника – озвучити або провести тренінгову вправу; детальне вивчення документації ШСП; покрокове створення ШСП.
Практичне завдання:
Проведення та аналіз основних вправ базового тренінгу підготовки шкільних медіаторів
Презентація:
Вивчення документації ШСП
Практичне завдання:
Скласти робочий стіл координатора ШСП
Презентація:
Створення ШСП – крок за кроком
Практичне завдання:
Зобразити на листі модель ШСП та презентувати її.
Програма тренінгу «Базові навички медіатора ШСП»
ДЕНЬ 1
Знайомство. Вправа «Клубок» або «Важливі уроки життя» (за вибором фасилітатора)
Час – 25 хвилин.
Мета: надання учасникам можливості познайомитися один з одним, створення дружної атмосфери, покращення навичок уважного слухання.
Інструкція. Вправа «Клубок»
Матеріали: клубок ниток.
Запросіть учеників стати в коло. Поясніть, що кожен матиме можливість перекинути клубок ниток незнайомому (або добре знайомому) учаснику, не випускаючи з рук свій кінець нитки. Продемонструйте це: киньте комусь клубок, представтесь та розкажіть коротко про себе, чим цікавитесь, чим полюбляєте займатися. (Не забувайте при цьому тримати кінець нитки в руках!). Продовжуйте гру до того часу, доки усі учасники не будуть включені в «комунікативну павутинку».
Питання для обговорення:
Що ви можете сказати про комунікаційну павутину? (тягнеться від одного до іншого; інколи може призвести до плутанини)
Що станеться, якщо я потягну свій кінець пряжі? (інші відчують деякий тиск)
Що відчувають інші, коли один з учасників роздратований або засмучений?
Після цього гра продовжується, але в зворотному напрямку – починає водити той, хто спіймав клубок останнім. Коли він передає клубок іншому учаснику, то намагається згадати його ім’я та хобі.
Питання для обговорення:
Що ви відчували, коли приєдналися до кола?
Що відчуваєте зараз?
Інструкція. Вправа «Важливі уроки життя»
Матеріали: зошит учасника – матеріали «Важливі уроки життя».
Попросіть учасників ознайомитися з висловами, запропонованими у вправі «Важливі уроки життя». Дайте час для того, щоб усі прочитали та обрали один вислів, який їм здається на даний момент найбільш актуальними. Після цього кожен з учасників коротко відрекомендовується та говорить про те, який з уроків він обрав і чому саме цей.
Питання для обговорення:
Чи сподобалась така форма знайомства?
Які висновки можна зробити після того, як ми вислухали усіх учасників?
Чому, на ваш погляд, ми обрали саме таку форму знайомства?
Чому, на вашу думку, деякі з вас обрали однакові вислови? (різні люди, але спільні цінності)
Яке значення цінностей під час вирішення конфліктів?
Інформація для фасилітатора «Важливі уроки життя»
Твердження:
Важливо не те, що з нами трапилось, а те, як ми вийшли з ситуації, що склалася.
Зреагувати набагато легше, аніж подумати.
Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них.
Ніколи не варто говорити дитині, що її мрії безглузді та нереальні. Складно придумати щось більш трагічне та образливе, якщо вона вам повірить.
Довіра будується роками, а руйнується протягом кількох секунд.
Важливо не те, що ти маєш у цьому житті, а те, хто поруч з тобою.
Простіше запалити одну маленьку свічку, ніж проклинати темінь.
Двоє можуть одночасно дивитись на одну і ту саму річ, але бачити дещо абсолютно протилежне.
Багато говорити і багато сказати – це не одне і те ж саме.
Чим чесніша людина, тим менше вона підозрює інших в нечесності.
Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
Дружби закінчується там, де починається недовіра.
Перемагає лише той, хто вірить.
Ми не стільки потребуємо допомоги від друзів, скільки впевненості, що ми її отримаємо.
Чудеса стаються там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони стаються.
Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.
Щоб повірити в добро, треба почати його робити.
Очікування учасників. Вправа «Береги надій» або «Пісочний годинник» (за вибором фасилітатора)
Час – 20 хвилин.
Мета: з’ясування очікувань і побоювань учасників, того, наскільки очікування співпадають із загальною метою тренінгу.
Інструкція. Вправа «Береги надій»
Матеріали: фліп-чарт, маркери, стікери (у вигляді «квіточок» та «камінців»), ручки для кожного учасника.
Для даної вправи необхідно підготувати фліп-чарт, де зображено річку з двома берегами та підводними рифами у воді. На одному з берегів учасники прикріплюють стікери («квіточки»), на яких написані їх очікування від тренінгу, на місці рифів вони пишуть переживання або ті ситуації, з якими вони бояться стикнутися під час тренінгу (стікери «камінці»).
Інструкція. Вправа «Пісочний годинник»
Матеріали: фліп-чарт, маркери, стікери, ручки для кожного учасника.
На фліп-чарті намальований пісочний годинник. Учасники на стікерах пишуть свої очікування від тренінгу, потім підходять до фліп-чарту, читають вголос та прикріплюють до верхньої частини пісочного годинника
Мета тренінгу. Організаційні питання
Час – 15 хвилин.
Мета: визначення спільної мети та завдань тренінгу, що були поставлені командою фасилітаторів. Вирішення організаційних питань.
Інструкція. Мета тренінгу, організаційні питання
Матеріали: фліп-чарт, маркери.
Мета та завдання тренінгу можуть бути представлені в Power Poіnt або записані на фліп-чарті у вигляді презентації. До визначення мети та завдань можливо залучити учасників групи (надати їм можливість щось додати до списку і обґрунтувати свою пропозицію).
Інформація для фасилітатора. Мета та завдання тренінгу
Мета даного тренінгу – підготувати учасників до самостійного проведення шкільних медіацій у шкільних службах розв’язання конфліктів.
Задачі, які прагнула вирішити команда фасилітаторів, є такими:
сформувати команду школярів – однодумців – активістів руху за застосування співробітницького підходу, який базується на інтересах учасників конфлікту, до вирішення конфліктних ситуацій;
розвинути комунікативні навички, які необхідні ведучому медіації;
сформувати процедурні навички проведення медіації;
сформувати підхід до розв’язання конфліктних ситуацій, який базується на врахування інтересів учасників цієї ситуації;
підготувати школярів до самостійної організації шкільної служби розв’язання конфліктів.
У цій програмі використовується підхід, що базується на досвіді учасників, – це дозволяє звернути особливу увагу на взаємо навчання та навчання через практику. Протягом усієї програми учасники матимуть змогу ділитися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, обдумувати ці ситуації і на практиці застосувати пропоновані нові навички та методики реагування на такі ситуації.
Вправа «Таємний друг»
Час – 15 хвилин.
Мета: налагодження товариських стосунків у команді учасників.
Інструкція. Вправа «Таємний друг»
Матеріали: стікери (клаптики паперу), маркери, капелюх або пакет.
Тренери пишуть імена учасників на клаптиках паперу і складають їх у капелюха або пакет. Кожен з учасників витягає один папірець з іменем свого «таємного друга», якому він у свою чергу повинен робити приємні сюрпризи протягом усього тренінгу. Вправа спрямована на зближення учасників тренінгу та встановлення дружньої атмосфери. В кінці тренінгу учасники розказують, кому вони були «таємним другом» і дякують один одному за підтримку.
Вправа «Дружня пошта»
Час – 15 хвилин.
Мета: розвиток комунікації в групі.
Інструкція. Вправа «Дружня пошта»
Матеріали: конверти, скотч, маркери, клей, кольоровий папір.
Кожен учасник отримує конверт, на якому пише своє ім’я та прикрашає конверт. Потім усі конверти за допомогою скотчу прикріплюють їх на стіну. Тепер це – особисті поштові скриньки. Кожен з учасників має можливість обмінюватися з іншими невеличкими повідомленнями за допомогою такої скриньки. Останнього дня учасники не мають права перевіряти свої скриньки, натомість вони мають написати кожному листа «на пам’ять». Наприкінці тренінгу, фіасилітатор заклеює конверти і роздає їх учасникам – вони можуть їх відкрити вдома.
Правила спільної роботи. Техніка «Паркування»
Час – 15 хвилин.
Мета: налагодження роботи з ефективним використанням часу і спільне вироблення правил поведінки учасників в групі.
Інструкція. Правила спільної роботи. Техніка «Паркування»
Матеріали: фліп-чарт, маркери, скотч
Фасилітатор бере ініціативу на себе і пише на фліп-чарті 2-3 правила, які вважає доречними для поліпшення умов роботи на тренінгу. Потім він пропонує учасникам доповнити список правилами, важливими на їх погляд.
Після складання списку важливо запитати учасників, чи згодні вони дотримуватися даних правил. Також можна запропонувати учасникам поставити свої підписи на фліп-чарті з правилами. Список с правилами закріплюють на стіну так, щоб всі його бачили і могли слідкувати за дотриманням дисципліни.
Фасилітатор презентує техніку «Паркування» - для роботи з питаннями групи. На стіну прикріпляється листок фліп-чарту, підписаний «Паркування» Якщо в процесі обговорення в учасників виникає питання, відповісти на яке не вистачає часу, або що стосується теми, яка ще не розглядалася, воно записується «на паркування» (можна, перед кожним питанням малювати машинку – питання, як машинка – «на паркуванні»), і в кінці дня або в інший зручний час до нього можна повернутися і розглянути детально.
Активізуюча гра «Палиця»
Час – 5 хвилин.
Мета: налагодження співробітництва, продуктивної діяльності в групі.
Інструкція. Активізуюча гра «Палиця»
Матеріали: палиця для кожної підгрупи учасників.
Фасилітатор об’єднує учасників у групи по шість людей. У кожній групі учасники мають стати по три, напроти один одного, і витягнути перед собою вказівні пальці (наче вказуючи ними один на одного). Фасилітатор кладе на пальці учасників довгу палицю. Завдання учасників – не відриваючи пальці від палиці, обережно покласти її на підлогу.
Важливо зазначити, що учасники не мають права дорікати один одному, застосовувати силу тощо. Якщо поділилася на більшу кількість підгруп, то цю вправу можна проводити у вигляді змагання.
Питання для обговорення:
Чи сподобалась вам ця гра, чому
Які висновки можна зробити на основі цієї гри?
Що допомогло вам справитися із завданням?
Визначення поняття «конфлікт». Вправа «Намалюй конфлікт»
Час – 25 хвилин.
Мета: з’ясування поняття «конфлікт».
Інструкція. Визначення поняття «конфлікт»
Матеріали: фліп-чарт, маркери, папір А4 для кожного учасника.
Учасники отримують листки паперу, на яких їм пропонують намалювати картину або будь-який малюнок, який асоціюється з поняттям «конфлікт». Після завершення роботи кожен презентує її, обґрунтовуючи, що саме значить цей малюнок і чим він асоціюється з конфліктом. Фасилітатор записує ключові асоціації на фліп-чарті.
Після дискусії можна підбити підсумки про суть конфлікту, його позитивні та негативні сторони. Конфлікт постійно існує в житті, але наша реакція на нього зумовлена нашим попереднім досвідом. Хоча не сам конфлікт є проблемою, а те, як ми на нього реагуємо Якщо ми вважаємо, що конфлікт є загрозою, то ми реагуємо відповідно. Якщо ж знаємо, що конфлікт може призвести до вирішення протиріч, то відносимося більш конструктивно і спокійно. Крім того, наша реакція на конфлікт залежить від того, наскільки ми вміємо його вирішувати і цьому треба вчитися.
Питання для обговорення:
Що спільного мають ваші асоціації з поняттям «конфлікт»?
Чому слово «конфлікт» набуває переважно негативного значення?
Чому Ви асоціюєте конфлікт з позитивним поняттям?
Робота з упередженнями. Вправа «Пограбування магазину»
Час – 25 хвилин.
Мета: надання учасникам інформації про процес формування упереджень та способи запобігання формуванню упереджень.
Інструкція. Вправа «Пограбування магазину»
Матеріали: зошит учасника – матеріали «Пограбування магазину», фліп-чарт, ручки, маркери.
Учасники отримують завдання ознайомитися з сюжетом, прочитавши історію уважно один раз. Після цього вони повинні розглянути твердження, пов’язані з сюжетом, та визначити, які твердження є правдою (П), які – неправдою (Н), або обрати «?», що означає невизначеність.
Насправді майже усі твердження можна піддати сумніву. Вправа спрямована на виявлення упереджень. Частіше за все упередження формуються шляхом своєрідної драбини за такою формулою: доступні дані → вибіркове сприйняття → умовивід → висновки → дії. Мета вправи – надати інформацію про те, як уникати упереджень, знаючи, з яких компонентів вони формуються.
Питання для обговорення:
Чому формуються упередження?
Як їх запобігти формуванню упереджень?
Інформація для фасилітатора «Пограбування магазину»
Сюжет:
Після того, як підприємець виключив світло в магазині, з’явилася людина і почала вимагати гроші. Власник магазина відкрив касу, її вміст було вилучено, і невідомий швидко залишив магазин. Про цей факт терміново був повідомлений офіцер поліції.
Твердження:
1
|
Людина з’явилася після того, як підприємець виключив світло у своєму магазині.
|
П
|
Н
|
?
|
2
|
Грабіжник був чоловіком.
|
П
|
Н
|
?
|
3
|
Як тільки людина з’явилась у магазині, вона не вимагала гроші.
|
П
|
Н
|
?
|
4
|
Власник вигріб вміст каси і швидко пішов.
|
П
|
Н
|
?
|
5
|
Хтось відкрив касу.
|
П
|
Н
|
?
|
6
|
Після того, як незнайома людина почала вимагати гроші і вилучила вміст каси, вона швидко залишила магазин.
|
П
|
Н
|
?
|
7
|
Незважаючи на те, що в касі були гроші, у сюжеті не вказано їхню кількість.
|
П
|
Н
|
?
|
8
|
Грабіжник вимагав гроші у власника магазина..
|
П
|
Н
|
?
|
9
|
У сюжеті викладено послідовність подій, у якій участь беруть тільки три людини: власник магазину, людина, яка вимагала гроші, і офіцер поліції.
|
П
|
Н
|
?
|
10
|
Сюжет описує три наступні події: хтось вимагав гроші, касу було відкрито, людина швидко залишила магазин.
|
П
|
Н
|
?
|
|