|
|
Скачати 2.06 Mb.
|
|
Структура медіативного процесу Процес медіації складається з етапів, кожен з яких має свою мету і зміст. Для успішного проведення медіації необхідно, щоб перехід до наступного етапу відбувався після того, як буде досягнуто мети на попередньому. Етап 1. Підготовка до медіації Підготовка є вирішальним етапом у процесі медіації. Часто учасники медіації відразу перестрибують до розв’язання проблеми: «Я не хочу витрачати час на формальності. Я просто хочу сісти разом з іншою стороною і поставити крапки над «і». Я не думаю, що вся ця справа забере більше години». Медіатор має вистояти перед спокусою погодитися на такий підхід. На відміну від інших форм розв’язання суперечок, успішні результати медіації більшою мірою залежать від поетапного слідування процесу. На цьому етапі медіатор має можливість закласти міцний фундамент для успішної медіації. Етап підготовки до спільної зустрічі передбачає роботу з двома важливими компонентами: налагодження контактів зі сторонами та організації простору для проведення медіації. Медіатор попередньо розмовляє з кожним учасником конфлікту окремо. Така розмова проводиться з тим щоб: проінформувати учасників про процедуру медіації, роль медіатора і учасників в ній та отримати згоду на участь у медіації; пояснити принципи і правила медіації та отримати згоду сторін дотримуватися цих правил; упевнитися, що час, призначений для зустрічі, зручний для всіх; відповісти на питання учасників конфлікту. Перед проведенням медіації необхідно підготувати приміщення до спільної зустрічі: розставити стільці (найкраще – колом), принести всі необхідні для роботи документи та письмове приладдя тощо. Етап 2. Вступна частина медіації (вступне слово медіатора) Перший контакт. Медіатор використовує перший особистий контакт із сторонами для встановлення довіри та атмосфери безпеки. З цією метою можна зустріти учасників біля дверей та запропонувати їм місця за столом переговорів. Варто звернути увагу на те, щоб сторони не сиділи строго одна напроти іншої – це спонукатиме їх продовжувати суперечку. Після цього медіатору доречно представитися, уточнити, як краще звертатися до кожного з учасників конфлікту та занотувати їх імена. Опис процедури медіації та її принципів. Опис процедури повинен починатися з визначення мети зустрічі, а саме: допомогти учасникам віднайти взаємоприйнятне розв’язання їхньої суперечки чи проблеми. Крім цього, необхідно представити послідовність зустрічі, що допоможе учасникам зорієнтуватися у процесі і дозволить зняти зайву напругу, пов’язану із нерозумінням процедури медіації. Таким чином, учасникам необхідно сказати, що: кожен з учасників матиме можливість описати своє бачення конфліктної ситуації; кожен зможе висловитися стосовно того, як можна розв’язати конфлікту ситуацію; усі варіанти рішення будуть детально обговорені й учасники оберуть тільки той варіант розв’язання конфлікту, який влаштовуватиме їх обох; за результатами зустрічі буде підписано угоду про домовленість учасників. Крім того, можна зазначити, що медіатор може поспілкуватися зі сторонами тет-а-тет (кожному учасникові має бути приділено однакову кількість часу). Ініціатива індивідуальних розмов може бути запропонована як медіатором, так і учасниками. Особливість процедури медіації визначається її принципами – добровільність, розподіл відповідальності, нейтральність та безпристрасність, конфіденційність. Важливим на початку зустрічі є чітке окреслення ролі медіатора та самих учасників. Зокрема, необхідно наголосити, що завдання ведучого – допомагати сторонам вести переговори, а не вирішувати, хто з них правий, а хто винуватий, і не радити, що треба зробити, щоб вирішити їхні проблеми. Медіатор слідкує за процедурою зустрічі, сприяє створенню і збереженню безпечного, передбачуваного і продуктивного перебігу перемов. Натомість учасники самі визначають ключову проблему, спільно пропонують і обговорюють варіанти вирішення ситуації та є відповідальними за розв’язання свого конфлікту. Правила медіації Успіх медіації багато в чому залежить від стилю спілкування, який обирають учасники конфлікту. Тому доречно звернути увагу сторін на той факт, що взаємні образи і погрози не дозволять спілкуватися продуктивно. Натомість дотримання правил поваги один до одного та співпраця є запорукою розв’язання конфлікту з урахуванням інтересів учасників. Тому у вступному слові варто запропонувати сторонам деякі правила спілкування, які дозволять провести переговори конструктивно, наприклад:
Для зручності, правила можна записати на дошку та звертатися до них у разі потреби. Питання сторін, підписання Згоди на участь у процедурі медіації. Перш ніж безпосередньо перейти до обговорення змісту конфліктної ситуації, необхідно переконатися, що сторони розуміють суть процедури, її принципи та погоджуються дотримуватися правил і брати участь у медіації. Для цього медіатор запитує учасників, чи все, з того що він сказав про медіацію, їм зрозуміло і чи є у них питання стосовно перебігу спільної зустрічі. Якщо учасники мають питання, медіатор пояснює незрозумілі моменти ще раз, якщо ні – пропонує сторонам підписати Згоду на участь у медіації. Форма угоди може варіюватись, однак вона завжди переслідує три важливі завдання. По-перше, сторони, підписуючи угоду, досягають першого порозуміння між собою. По-друге, здійснюючи ритуал підписання форми, кожна сторона реально підтверджує намір продовжувати медіацію. Зрештою, сторони також визнають конкретні вимоги, зазначені в документі. Етап 3. Розповіді сторін Цей етап починається з прохання медіатора описати конфліктну ситуацію, пояснити, що сталося. Медіатор може звернутися до одного з учасників або запропонувати сторонам визначитися, хто розпочинатиме розповідь. Завдання цього етапу є надати сторонам можливість висловитися стосовно конфліктної ситуації і їх ставлення до неї. Важливо, перш ніж перейти до вирішення конфлікту, детально визначити і узгодити між сторонами суть проблеми та ключові моменти, що потребують розв’язання. Якщо даний етап буде пропущено або не буде сформульовано основних питань для обговорення, існує ризик, що подальший процес переговорів затягнеться у часі або, у гіршому випадку, конфлікт не матиме перспективи бути врегульованим. Значну увагу на даному етапі необхідно приділяти роботі із емоціями та переживаннями сторін стосовно конфліктної ситуації та тих наслідків, до яких вона призвела. Важливість цього етапу також полягає у тому, що він є базовим у побудові діалогу між сторонами, оскільки вони є основними суб’єктами комунікації, а роль медіатора полягає виключно у полегшенні процесу спілкування між учасниками. Для ефективної роботи медіатора в нагоді стануть навички активного слухання. Етап «Розповіді сторін» закінчується лише тоді, коли повністю визначені всі проблеми та інтереси, зазначені сторонами, і сторони повністю задоволені цими результатами. Етап 4. Розв’язання проблеми Завдання цього етапу – визначити шляхи розв’язання проблеми та знайти варіант, який задовольнить обидві сторони конфлікту. Для цього медіатор повинен допомогти сторонам: визначити, які питання потрібно розв’язати в першу чергу, щоб створити основу для наступних рішень; розглянути питання від найважливіших до менш суттєвих, коли атмосфера не надто напружена. Коли напруженість значна, обирати першими до опрацювання найлегші пункти. Важливим елементом етапу розв’язання проблеми є визначення переліку проблем. Варто пам’ятати, що сторони повинні спочатку дійти порозуміння у визначенні проблем, а потім намагатися розробити рішення. Не варто одразу «зациклюватись» на якомусь одному варіанті розв’язання. Перед прийняттям рішення напрацюйте різноманітні можливості – для цього можна використати метод «мозкового штурму». Оцінювати можливі варіанти вирішення ситуації доречно тільки тоді, коли було запропоновано декілька. Обговорення шляхів розв’язання конфлікту передбачає визначення переваг і недоліків кожного із запропонованих варіантів. Крім того, доречно визначити реалістичність виконання зазначених способів виходу з конфліктної ситуації для обох учасників, адже від цього залежить майбутній успіх «відновлення» стосунків. Також варто обговорити до яких наслідків приведе виконання того чи іншого плану для сторін. Наслідки можуть торкатися фінансових справ, часу, стосунків із друзями, родиною, самооцінки тощо. Наприкінці доречно допомогти сторонам визначити справедливі критерії, якими вони керуватимуться у прийнятті рішень. Оскільки етап розв’язання проблеми, зазвичай, передбачає більшу самостійність сторін щодо прямого спілкування, медіатори слідкують за дотриманням принципів медіації, з цією метою вони: нагадують сторонам про правило не перебивати один одного; заохочують пряму дискусію між сторонами, якщо відчувають готовність сторін; використовують перефразування для полегшення спілкування між сторонами та спрямування процесу обговорення. Етап 5. Укладання та підписання угоди Останній етап процедури медіації присвячено підписанню документа, який офіційно закріплює досягнуте протягом попереднього етапу порозуміння. Порозуміння саме по собі – це завжди добре, однак, допоки воно залишається словесною декларацією, немає впевненості, що сторони дійсно порозумілися як конкретно (до деталей) вони будуть виконувати спільний план виходу з конфліктної ситуації. Хоча, треба сказати, в практичній діяльності не бракує випадків укладання між сторонами усної угоди, яка, одначе, завжди має значно нижчий статус (особливо для школярів) ніж письмова угода. Медіатор на етапі укладання угоди допомагає сторонам: детально визначити рішення (шлях розв’язання) кожної із зазначених сторонами проблем, які виникли у результаті конфлікту; перевірити домовленості на реалістичність (спроможність сторін виконати зазначений обсяг робіт у визначені терміни); підготувати учасників суперечки презентувати досягнуту ними угоду третім сторонам (батькам, завучу, психологу та іншим), у випадку, якщо є така потреба; визначити майбутні відносини (взаємодію, комунікацію) учасників суперечки. За результатами обговорення медіатор може підготувати текст угоди, постійно уточнюючи зміст формулювань у його учасників. Важливо пам’ятати, що медіатор не може наполягати на внесенні якихось пунктів, його завдання – допомогти сторонам сформулювати власні домовленості у такий спосіб, щоб угода була реалістичною. Після узгодження усіх пунктів угоди, учасники ознайомлюються з її текстом та підписують. Зазвичай, угоду підписують у двох примірниках – по одному для кожної із сторін. Таким чином, угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту. Формулювання угоди повинні бути чіткими та зрозумілими учасникам, а також мати стверджувальну, позитивну форму викладу. Фазова модель
Активне слухання як один з прийомів шкільної медіації Активне слухання характеризується тим, що співбесідник спеціально приділяє більше уваги мовним повідомленням партнера, робить як поверхневу, так і більш глибинну смислову інтерпретацію того, що відбувається. Потім формулює відповідь, яка відображає досить глибокий рівень розуміння переживань партнера. У роботі педагога застосування методик активного слухання може допомогти вирішувати конфлікти та завоювати симпатію і пошану батьків та учнів. Навички активного слухання є важливими і належать до найбільш складних. Разом з тим, можна виділити кілька загальних способів, що дозволяють вчителю використовувати їх в своїй роботі: 1. Слухати й чути. Найбільш загальний засіб, який полягає в тому, що консультант дуже уважно слухає клієнта й намагається зрозуміти його почуття, а потім повідомляє про те, що він зрозумів. 2. Не засуджувати і не оцінювати. Педагог не просто сприймає слова співбесідника, він розуміє його почуття і приймає без критики та оцінок. 3. Не відволікатися і не переривати. Вся увага педагога має бути зосереджена на особистості співбесідника, його розповіді, думках, переживаннях. Консультант не повинен відволікатись на внутрішні чи зовнішні стимули. 4. Не забігати наперед в осмисленні розмови. Консультанту не обов'язково відповідати відразу, краще дати собі час подумати, щоб уникнути поверхневої відповіді. 5. Вибрати актуальні проблеми та відображати їх зміст. Із всіх тем, що назріли, необхідно відібрати актуальні й значущі. Переходити до нової проблеми лише після завершення роботи з попередньою. Періодично повторювати співбесідникові суть його повідомлень, щоб він міг відчути, що його зрозуміли, а консультант зміг перевірити адекватність свого розуміння. Заохочуючи співрозмовника висловлювати свої емоції вільно й повно, тим самим допомагаючи йому розслабитися й відчути себе комфортно. Дайте зрозуміти, що вам близькі й небайдужі проблеми співрозмовника, але в той же час не втручаючись у процес ухвалення рішення, демонструєте, що ви вірите в його здатності ухвалювати власні розв'язки. Для людини дуже важливо бути вислуханим, зрозумілим і не розкритикованим. Це створює в неї відчуття власної значимості, симпатії до чуйного співрозмовника, тобто до вас, а отже, і підвищена увага до того, що ви скажете. Є кілька основних прийомів активного слухання. Заохочення. Застосовуючи цей прийом, необхідно: показати інтерес до співбесідника. Заохотити іншу людину говорити, для цього використовуйте такі засоби: не погоджуйтеся, але і не сперечайтеся, використовуйте нейтральні слова, використовуйте інтонацію. Приклад використання прийому: «Не могли б Ви розповісти мені про це більше». Прояснення. Застосування цього прийому може: допомогти вам прояснити сказане, одержати більше інформації, допомогти тому, хто говорить, побачити інші аспекти. Для цього ставте питання, переформулюйте почуте не зовсім точно, щоб той, хто говорить, продовжував пояснення Приклад використання прийому: «Коли це трапилося?». Перепитування допоможе вам показати, що ви слухаєте і розумієте, про що йдеться, перевірити ваше розуміння почутого і вашу інтерпретацію. Для цього ви перепитуйте, по-своєму формулюючи основні пропозиції і факти. Приклад використання прийому: «Тобто Ви хотіли б, щоб Ваші батьки Вам більше довіряли. Чи не так?» Емпатія допоможе вам показати, що ви розумієте, що може відчувати інша людина, допомогти іншій людині оцінити її почуття, надавши їй можливість почути про них від кого-небудь іншого, покажіть, що ви розумієте почуття іншої людини Приклад використання прийому: «Ви, здається, дуже засмучені?» Підбиття підсумків : вказати наявність прогресу, звести воєдино важливі факти й ідеї, створити основу для подальшого обговорення, тому заново сформулюйте основні ідеї і почуття «Здається, це — ключова ідея Вашого висловлювання?» Вираження співпереживання полягає у визнанні значимості і вираженні поваги до почуття власної гідності іншої людини, визнанні значимості її проблем і почуттів. Для цього виразіть свою вдячність за її зусилля і дії, покажіть, що розумієте актуальність обговорюваної проблеми. Приклад використання прийому: «Я розумію, як це для вас важливо». Застосування прийомів активного слухання обов’язкове у спілкуванні медіатора під час ведення переговорів. |
|
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Д. Д. Романовська, завідувач НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької... |
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної... Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної... |
|
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана... |
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ |
|
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ |
Департамент освіти і науки молоді та спорту Чернівецької обласної... ПРО ВИЯВЛЕННЯ, ВИВЧЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення обласного огляду-конкурсу... У огляді-конкурсі приймають участь працівники психологічних служб, які працюють в дошкільних навчальних закладах області та представляють... |
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної... Формування позитивного психологічного мікроклімату в учнівському та педагогічному колективах |
|
Перспективний план науково-дослідної роботи Інституту післядипломної... Перспективний план науково-дослідної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області |
«Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів» на базі... Сахновський О.Є., завідувач кафедри методики викладання базових дисциплін ІППО Чернівецької області, кандидат історичних наук |