|
|
Скачати 6.81 Mb.
|
Висновки. Таким чином, пробудження зацікавленості до пізнання навколишнього Світу, його об’єктів, їх властивостей і гармонійності математичних понять спроможне посилити навчальну мотивацію щодо оволодіння знаннями з математики. Як казав Б. Паскаль, “предмет математики настільки серйозний, що не варто втрачати можливості зробити його трохи цікавішим”. Математика – основа Всесвіту. Знати математику – бути готовим його пізнавати. Кожна людина, яка живе на землі, пізнає Світ для успіху в житті. Всього, що відбувається у світі, неможливо пізнати без математичних знань. Г. Галілей вважав, що природу Бог “написав” мовою математики, і тільки оволодіння нею дає можливість пізнати її. Отже, відчувати, бачити гармонію і красу Світу, прагнути пізнати його й усвідомити важливість його основи – математики – це найважливіше завдання кожного. Математична грамотність дає: просту радість і задоволення від того, що вмієш рахувати (від усної лічби до розрахунків у різноманітних життєвих ситуаціях); задоволення від досягнення дечого значного (широкі можливості вибору для професійної діяльності); задоволення від усвідомлення того, що завжди є потенційні можливості виконувати більш важливу роботу (можливість розвитку, кар’єрного росту, руху вперед). Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Проведене дослідження дало змогу поширити та поглибити знання про зв язок математичних понять з навколишнім Світом, розвивати пізнавальну активність до вивчення його, що сприяє підвищенню математичної та професійной компетентності студентів. Цей процес, як і сам Всесвіт, нескінченний. ЛІТЕРАТУРА 1. Афанасьева Л. М. Высшее образование в современных глобализационных процессах / Л. Афанасьева, Н. Белоцерковская : Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. “Гуманізація вищої освіти : філософські виміри”. – 2004. – С.3-5. 2. Колесникова Л. В. Від мотивації на уроці до мотивації в житті. Роздуми вчителя математики / Л. В. Колесникова, В. М. Озерова. Математика в школах України. – 2010. – №34-36. – С. 8–14. 3. Бабкіна Р. М. Математичне моделювання – метод пізнання навколишнього світу / Раїса Миколаївна Бабкіна : зб. наук. праць. – Бердянськ, 2005. – №1. – С. 128-133. 4. Математика як основа інтегрованих уроків. / [Лизогуб Т. А., Василенко В. Я., Симоненко О. М., Чухно Т. Ю.] : матер. Всеукр. Наук.-практ. конф. “Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи”. – Бердянськ : БДПУ, 2007. – С.43-46. 5. Мельхиседек Д. Древняя тайна Цветка жизни / Д. Мельхиседек. – Т.1. – М. : “София”, 2005. – 304 с. 6. Масару Эмото. Послание воды. Тайные коды кристаллов льда / Эмото Масару. – М. : ООО Издательский дом “София”, 2004. – 176 с. 7. Неумывакин И. П. Вселенная, Земля, Человек / Неумывакин И. П., Неумывакина Л. С. – СПб. : Диля, 2007. – 192 с. УДК 372.894:371.382 О. В. Барнінець, аспірантка (Бердянський державний педагогічний університет) Ретроспективні ігри як засіб формування предметних компетентностей учнів на уроках історії Постановка проблеми. Утвердження особистісно зорієнтованої парадигми навчання призвели до визнання основним вектором сучасної шкільної освіти розвиток індивідуальності учнів [5, 4]. У цьому контексті актуальними стають особисті досягнення школярів – результати навчальної діяльності, які науковці пов’язують з поняттям “компетентності”, рівень сформованості яких дозволяє визначити готовність учнів до життя, подальшого особистого розвитку й активної участі у житті суспільства. Виходячи з цього, головне завдання сучасної системи освіти взагалі та історичної зокрема полягає у створенні умов для впровадження компетентнісного навчання. У практиці навчання історії цьому сприяє впровадження ретроспективних ігор. Аналіз досліджень і публікацій. Доцільність застосування ретроспективних ігор на уроках історії з погляду їх можливостей у збільшенні ефективності засвоєння фактичного матеріалу здійснено в дослідженні Л. Борзової; збудженні пізнавального інтересу до предмета, залучення додаткових знань та прояву різноманітних умінь (К. Баханова), формування образних уявлень розглядає М. Короткова; розвиток умінь аналізувати історичні факти, встановлювати причини, результати, значення, давати характеристику й оцінку історичним явищам та діячам досліджував І. Кучерук; розвиток потребнісно-мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісної, комунікативної, екзистенціальної, морально-етичної сфер особистості учнів вивчала Н. Титова. Однак в умовах компетентнісного навчання означені підходи до ретроспективних ігор є недостатніми. З огляду на це мета статті полягає у визначенні можливостей ретроспективних ігор у формуванні історичних компетентностей. Дидактичні ігри за сутністю ігрової основи класифікують на імітаційні (або рольові) та неімітаційні. До останніх належать тренінгові, які залежно від кількості та типу завдання поділяються на одновекторні (графічні (кросворди, шаради, ребуси) й умовні (“Три речення”, “Чиста дошка”, “Бліц-опитування”)) та багатовекторні (“КВК”, “Вікторина”, “Брейн-ринг”). Імітаційні ігри включають ділові (“Суд”, “Наукова лабораторія”, “Кінофестиваль”) та ретроспективні (театралізована вистава, театралізована гра, проблемно-рольова гра дискусійного характеру). Ретроспективними називаються дидактичні ігри, у ході яких учні здійснюють цілеспрямовані дії в умовах уявної ситуації минулого відповідно до сюжету та розподілених ролей. У їх основі лежить створення історичних обставин з характерними образами представників певної групи, картин місцевості в поєднанні з подієвим, хронологічним та проблемним принципами викладення матеріалу. У змісті історичного матеріалу, що обирається для проведення цих ігор, доцільним є оптимальне поєднання фактичного й теоретичного компонентів. Учні під час проведення означених ігор можуть виступати акторами, глядачами, експертами [3, с. 10]. Актори беруть участь у сценах, проговорюють тексти ролей. Глядачі вивчають додаткову літературу, сприймають інформацію, виконують завдання та беруть участь в обговоренні. Експерти аналізують гру та кожного учасника окремо, визначають адекватність ситуації, що розігрується. Ключовою умовою проведення ретроспективних ігор на уроках історії, на думку методистів, виступає постановка пізнавальних задач (за І. Лернером), логічних (за Н. Дайрі) або проблемних завдань (за М. Кларіним), які полягають у виявленні спільних рис та відмінностей історичних явищ, встановленні головних етапів, оцінки подій чи історичної особистості, що вивчається, висловлюванні школярами свого ставлення, доведення висновків тощо. Доцільність їх постановки пояснюється невизначеністю, що, на думку Є. Смірнова [6, с. 23-24], неминуче з’являється в ході ігор унаслідок перевантаження правилами або відсутності жорстких обмежень з боку організаційних дій учителя. У результаті цього ігри регулюються не тільки закономірністю дискурсивного мислення, а і безпонятійною (скритою) логікою невизначеностей. Засобом виходу з цього стану, на думку дослідника, виступають проблемні ситуації, пізнавальні задачі чи завдання, які забезпечують появу руху логіки. Відомий російський педагог Ю. Азаров зазначав, що ігри будуть розвивати всебічно, якщо матимуть чітку технологічну розробку [1, с. 333]. Дослідники ретроспективних ігор [4, с. 123] виокремлюють такі правила, обов’язкові для виконання: чітке і переконливе викладення інтересів і думок учасників; коректне проведення гри, а також її обговорення; прагнення до раціонального розв’язання проблеми. Додамо, що результативність означених ігор залежить від розвитку ключових та історичних компетентностей, відповідної психологічної підготовки, яка включає емпатійну здатність учня уявляти себе на місці іншого, створення установки на гру й особистісне відношення до її змісту. Різновиди ретроспективних ігор, а також збільшення їх складності, на нашу думку, доречно визначати алгоритмом, запропонованим Т. Івановою [2, с. 6]: театралізована вистава – театралізована гра – проблемно-дискусійна гра. Початкову ланку в оволодінні майстерністю організації власне імітаційних ігор посідає театралізована вистава. У структурі ретроспективних імпровізаційних ігор цей різновид найменш складний, оскільки відбувається за складеним вчителем сценарієм. Однак розігрування ролей не повинно зводитися лише до репродуктивного відтворення тексту, яке спонукає до обговорення: поступове ускладнення задач має змусити учнів самостійно підходити до написання ролей, що демонструватиме їхню готовність до наступного виду рольової гри. Театралізована гра передбачає наявність сценарію, самостійно складеного учнями. Завдання вчителя зводиться до контролю цього процесу настановами чи коментарями, з метою уникнення помилок під час розігрування дійства. Як і в театралізованій виставі, у цій грі важливим є виокремлення вузлових компонентів теми, що розглядається. Ключовою умовою організації театралізованої гри є надання можливості учням імпровізувати. Самостійний пошук шляхів виходу із ситуації, що склалася, підштовхує вчителя до переходу до подальшого виду ретроспективної гри. Відсутність чіткого сценарію передбачає проблемно-рольова гра дискусійного характеру. Її невід’ємною ознакою виступає наявність проблеми, яку учні – виконавці ролей, мають розв’язати, а також розподіл «акторів» на протиборчі табори, що захищають інтереси з погляду історичних особистостей, які імітуються. Організація дискусії між учасниками гри знаходить втілення у конфлікті думок, поглядів чи переконань. Однак у цій грі важливим є не стільки прийняття рішення (воно може і не бути прийнятим), скільки способи розв’язання проблеми. Відповідно формування історичних компетентностей в імітаційних ретроспективних іграх відбувається за всіма напрямами. Становлення мовленнєвої компетентності здійснюється завдяки структурній особливості гри, складовою якої виступає спілкування. Воно має будуватися на семантично грамотному підборі слів, конструктивно побудованому діалозі, правильному веденні дискусії. Формування хронологічної компетентності здійснюється за рахунок визначення послідовності, тривалості та синхронності подій, сутнісних ознак історичного періоду, просторової – з’ясування територіальних меж історичних об’єктів, впливу геополітичних чинників на перебіг подій, інформаційної – виявлення різних думок, пояснення їхньої необ’єктивності використання додаткової літератури для інтерпретації подій. Виняток становить театралізована вистава, у якій немає потреби самостійному пошуку додаткової матеріалу, що перешкоджає формуванню інформаційної компетентності. Становлення логічної компетентності здійснюється завдяки визначенню причин та наслідків подій; аксіологічної – оцінюванню окремих фактів, подій, ролі історичних осіб, виявленню цінностей, інтересів, потреб, протиріч у позиціях історичних осіб, головного та другорядного, суб’єктивного та об’єктивного в змісті історичного матеріалу. Зауваження потребує той факт, що в театралізованій виставі з’ясування причин і наслідків, оцінювання окремих фактів та подій відбувається після завершення театралізованого дійства, на етапі підбиття підсумків, а в ході театралізованої й проблемно-дискусійної ігор виявлення цих ознак здійснюється як під час підготовки та її інсценування учнями, що розігрують виставу, так і на заключному етапі всім класом. Прикладом розробки ретроспективної гри є проблемно-рольова гра дискусійного характеру “Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський”. Обрання цього підвиду ретроспективної гри обумовлено протиставленням, що є центральним у змісті історичного матеріалу в поглядах царської влади, з одного боку, та козацької старшини – з іншого, Проблема, що постає із особливостей змісту матеріалу, передбачає з’ясування причин прийняття царизмом безкомпромісного рішення про зруйнування Січі у 1775 р. Відповідно до цього мета гри спрямована на формування в учнів історичних компетентностей: логічної (визначати причини та перебіг подій, пов’язаних з ліквідацією Запорізької Січі); аксіологічної (оцінювати діяльність П. Калнишевського та Катерини ІІ з позицій загальнолюдських та національних цінностей); інформаційної (виявляти полярні точки зору щодо ліквідації Запорізької Січі); хронологічної (встановлювати хронологічну послідовність подій); просторової (визначати вплив географічного чинника на причини, перебіг та наслідки подій), мовленнєвої (відтворювати історичні події шляхом розв’язання дискусійного питання). Підготовчий етап гри займає від 3 до 4 тижнів й передбачає ознайомлення з фабулою гри та проблемою; розподіл ролей; підготовку елементів одягу; вивчення додаткової літератури та розв’язання на основі цього проблеми з позиції зображуваної історичної особистості. На етапі вступу вчитель повідомляє факт ліквідації царською владою Запорізької Січі у 1775 році та ставить проблемне запитання. Ігровий етап побудований на повній імпровізації учнів, що розігрують ролі. Варіант виступів. Дія І. Царице, травень 1775 року. Катерина. Нарешті з Пугачовим розібралися, але чого це нам коштувало! По окраїнах скільки розвелося військ: донське, волзьке, гребенське. Уся голота волі та неробства в козацтві шукає! Рум’янцев. Пухир посеред України! Живуть у Січі своїй усе холостяками. А коли список поіменний у них вимагаєш, вони огризаються, говорячи, скільки їх – не пам’ятають, а рахувати поголовно – не барани ж…. Займаються там хтозна-чим! По всій території селянство залежне, приносить дохід. А ті зі своїм хутірським, або, як вони кажуть, зимівчанським, господарством усе прагнуть до ринку. Кажуть, що там працюють навіть вільні робітники. Катерина. Заводячи власне хліборобство, руйнують вони тим самим основи залежності від престолу нашого і помишляють, звичайно, створити із себе посеред вітчизни область цілком незалежну. Потьомкін. Усе це так, але якщо на козаків тиснути, вони підуть. І як ви гадаєте, куди? Було б добре, якби з поклоном до нас! Вони підуть за Дунай, у мамелюки! Катерина. Але наша політика виходить нелогічною. Якщо немає Гетьманщини, то як може бути Січ із своїм шаленим управлінням? І врешті-решт, навіщо ми стільки клопоталися про заселення півдня України? Авжеж не для того, щоб лишити ці землі вільними. Потьомкін. Безумовно, ти права. Кючук-Кайнаджирський мир закріпив нові кордони вже на берегах чорноморських, і Січ Запорізька, опинившись всередині України, попереднє значення форпосту втратила. Катерина. Ось ти, світліший, цією справою і займися. Потьомкін. Але ж я не можу кров козацьку проливати, сам у Січі проживав, потреби козацькі мені відомі. Катерина. А я чула, що козаки все частіше входять у сутички, причому за допомогою зброї, з російськими гарнізонами, що стоять поблизу Запорожжя. Якщо ти їх так жалієш, то проведи цю операцію спокійно і без кровопролиття. Дія ІІ. Запорізька Січ, 4 червня 1775 р. Калнишевський. Зібрав я вас, браття мої, на Раду, яка може стати останньою в історії Січі. Сьогодні вранці на саме свято Трійці до наших брам підійшли російські вояки на чолі з генералам Текелієм. Вони пропонують нам добровільно здатися, за що буде нам дароване життя та привілеї. Січ має бути зруйнована! Головатий. Потьомкін ще в січні мені натякав, що йому не подобається наше свавілля. Я тоді йому запропонував зберегти Січ шляхом реорганізації за типом Війська Донського. Однак він відповів, що не можна нам залишатися. Козак 1. І що ж робити? Невже ми поступимося своєю лицарською вдачею? Невже злякаємося купи москалів? Батьку (до Калнишевського), дозволь взятися до зброї та показати росіянам, де раки зимують! Головатий.Але ж вояків у 10 разів більше, ніж наших славних лицарів: їх прибуло 100 тисяч. Ми ж можемо протиставити 10 тисяч запорожців, для зібрання яких ще потрібен час: частина перебуває вдома, дехто подався на промисли. Козак 2. Виходить, доки тривала війна із турками, Січ Росії була потрібна?! А тепер, після Кючук-Кайнаджирського миру, потреба у нас відпала? Козак 2. Ми маємо скоритися! Катерина обіцяє нам волю, залишити наші господарства. Козак 1. Як можна їй довіряти? Вона люто ненавидить усіх свавільних, які загрожують її владі! Імператриця тільки і чекає нашого скорення, щоб розвіяти прах над славетними землями. А потім накладе свою ненажерливу лапу і запровадить кріпацтво, як у всій Росії! Козак 2. З чим нам виступати проти них? Адже тут зібралася армія, достатня для ведення війни з будь-якою європейською державою. Січову ж фортецю охороняють трохи більше, як 3 тисячі козаків, маємо 20 невеликих гармат. Поляжемо кістьми ми тут і все, а що ж потім робити нашим сім’ям? Хто буде піклуватися про дітей, землю? Козак 1. Але як можна спокійно жити після того, як ми ось цими руками віддамо нашу Січ? Краще вдавитися, ніж бачити, як вояки стануть грабувати її. Головатий. Будемо сподіватися, що нам ще випаде нагода повернутися до славного діла. Адже після Петра також здавалося, що ніколи Січі не бути! Але ж козаки відстояли, знову вона ожила! Козак 1. Однак, який сенс Катерині йти на такий крок? Адже зрозуміло, що ніяка єдиновладна держава не буде терпіти на своїй території демократичну общину, яка укриває в своїй середі біглих, залежних, колишніх пугачовців, нинішніх гайдамаків. Головатий. Сьогодні Зелене Свято! Гріховне діло зробимо, якщо вдамося до війни! Вони ж православні: як нам йти на своїх братів із зброєю? Калнишевський. Усіх я вас вислухав, кожний має рацію. Тепер я скажу: Січ атакована… на Трійцю. Неначе бусурмани, повели себе вояки, які теж, як і ми, є православними християнами! Але цього слід було очікувати: обставини склалися так, що Січ заважає Росії у всіх відносинах. Тому Текелій привів сюди силу-силенну солдат. Ми не зможемо їм протистояти – у нас занадто мало часу та сил! Тож маємо пристати на їхні умови, не проявляючи ніякого опору! Будемо благати Бога лише про одне, щоб Січ іще раз відродилася, як колись у 1640, після того, як поляки зруйнували Базавлуцьку Січ, та у 1711, після розгромлення Петром І Чортомлицької Січі! На етапі підведення підсумків ставляться запитання на формування компетентностей: просторової (покажіть на карті кордони Російської імперії після Кючук-Кайнарджійського мирного договору.); логічної (визначте причину ліквідації Запорізької Січі.); аксіологічної (оцініть діяльність кошового отамана Петра Калнишевського; висловіть своє ставлення до Петра Калнишевського та Катерини ІІ з позицій загальнолюдських та національних цінностей.); хронологічної (установіть хронологічну послідовність подій: Ліквідація Запорізької Січі / Ліквідація Гетьманщини / Укладання Кючук-Кайнарджійського мирного договору / Запровадження кріпацтва на Лівобережній та Слобідській Україні); логічної, просторової, хронологічної (чому царизм після зруйнування Січі Петром І у 1709 році дозволив у 1711 р. її відродити, цього разу прийняв безкомпромісне рішення?) Після завершення проводиться бесіда з аналізу проведеної гри за питаннями: що нового ви дізналися з гри?; які зауваження виникли у ході гри?; що треба зробити для усунення недоліків?; як ви оцінюєте акторську майстерність учасників? |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
|
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
|
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
|
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |