|
Скачати 6.81 Mb.
|
Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Нагальною і важливою є розробка методики формування математичних компетентностей старшокласників у процесі вивчення основних змістових ліній курсу алгебри та початків аналізу, курсу геометрії та інтегрованого курсу математики в класах різних напрямів профілізації. ЛІТЕРАТУРА 1. Аллагулова И. Н. Формирование математической компетентности старшеклассника в образовательном процессе : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Аллагулова Ирина Николаевна. – Оренбург, 2007. – 190 с. 2. Алгебра і початки аналізу. 10 клас: плани-конспекти уроків за підручником Є. П. Неліна / [Є. П. Нелін, О. Є. Долгова, О. М. Роганін та ін.]. – Х. : Світ дитинства, 2008. – 396 с. 3. Ачкан В. В. Прикладні задачі як засіб формування математичних компетентностей учнів у процесі вивчення рівнянь і нерівностей в курсі алгебри та початків аналізу / В. В. Ачкан // Математика в школі. – 2009. – № 1, 2. – С. 31 – 34. 4. Ачкан В.В. Виділення орієнтовних основ діяльності з розв’язування рівнянь та нерівностей як засіб формування математичних компетентностей старшокласників / В. В. Ачкан // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2010. – № 3. – С. 216 – 222. 5. Белянина Е. Ю. Технологический подход к развитию математической компетентности студентов экономических специальностей : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (математика)” / Е. Ю. Белянина. – Омск, 2007. – 22 с. 6. Наказ МОН України від 05.05.2008 № 371. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – www.mon.gov.ua/laws/MON_371_08.doc 7. Математика. Програми для 10 – 11 класів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : – //www.mon.gov.ua/main.php?query= education/average/prog12 8. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ : монографія / С. А. Раков. – Х. : Факт, 2005. – 360 с. 9. Ходырева Н. Г. Методическая система становления готовности будущих учителей к формированию математической компетентности школьников : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (математика)” / Н. Г. Ходырева. – Волгоград, 2004. – 23 с. 10. Шавальова О. В. Реалізація компетентнісного підходу у математичній підготовці студентів медичних коледжів в умовах комп’ютеризації навчання : автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 “Теорія і методика навчання математики” / О. В. Шавальова. – К., 2007. – 20 с. УДК 501:524 Р. М. Бабкіна, кандидат технічних наук, доцент (Бердянський державний педагогічний університет) МАТЕМАТИЧНІ ПОНЯТТЯ ЯК ОСНОВА ПОБУДОВИ ВСЕСВІТУ Людина народжується, пізнає навколишній Світ, живе в ньому, взаємодіє з ним. Щоб цей процес був корисним і для людини, і для Світу, необхідно знати його, і себе як частину цього Світу. Він багатогранний і з будь-якої сторони в основі лежать математичні поняття. Вивчення математики – це підготовка себе до творчої взаємодії зі Світом. Постановка проблеми. Відзначаємо слабку мотивацію до вивчення математики, так як у підручниках недостатньо висвітлюється зв’язок математики з навколишнім світом. Складається враження, що математика в житті не потрібна, можна без неї обійтися. Так, до речі, вважає більшість студентів нематематичних спеціальностей. Аналіз досліджень та публікацій. М. Ломоносов писав: “Математика вчить мислити, та розум до ладу приводить”. Ґрунтовне знання математики, вміння моделювати практичні ситуації прискорює процес усвідомлення життєвих проблем і шляхів їх розв’язання, формує компетентності доброго відношення до Світу і математики. Проблема створення зацікавленого ставлення до навчання проходить через усю історію школи і не втратила актуальності й сьогодні. Мета статті – розширити уявлення про математику у Всесвіті. Аристотель сказав, що пізнання розпочинається із захоплення, здивування. Цікава інформація про взаємозв’язок математичних понять і об’єктів навколишнього Світу може здивувати, а отже, викликати бажання дізнатися про нього більше, зрозуміти глибше математичні поняття, їх властивості. Багаторічний досвід автора переконує в правильності цієї гіпотези. Наш час особливий: рубіж тисячоліть, більше того – двох епох. Будь-який кордон ставить перед людством нові завдання, відкриває нові горизонти. Чарівність життя цього часу полягає в тому, що відкриваються нескінченні можливості, але, з іншого боку, зростає відповідальність перед собою, перед Світом, перед нащадками. Час вимагає зайняти активну життєву позицію, думати, діяти, жити глобально [1; 2; 3]. Пізнання – зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення та відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб'єкта та об'єкта (Світу, в якому ми живемо, Всесвіту, про який останнім часом відкривається безліч нових знань), результатом якого є нове знання. Наше спільне завдання – кожну хвилинку свого життя, момент спілкування і співпраці зі студентами (учнями) спрямовувати на формування інтересу до пізнання суті життя, Світу, Всесвіту; на розширення, поглиблення їх уявлень, понять про Світ; на усвідомлення їхнього потенціалу до досконалості, розвитку себе, прояву творчих здібностей, щоб відчувати себе впевненіше в житті, суспільстві, колективі. Увага – це найдорожчий продукт у Всесвіті, тому її необхідно утримувати у світлому прагненні до знань [4; 5; 6]. Свідомість, думка – найперша сила у Всесвіті. Свідомість породжує думку, а вона – дію. Будь-яка зміна починається з усвідомлення чинних положень, можливості чогось більш досконалого, і, нарешті, з усвідомлення безмежності творчого потенціалу, який наявний у кожному з нас і дозволяє прискорити бажані нами перетворення світу, в якому ми живемо і будуть жити наступні покоління [5;7]. Зміни, які спостерігаються в природі, зумовлені активним втручанням людини, свідчать про незадовільний стан індустріально-технологічної практики, системи освіти, про зниження морального та духовного рівня людини. На думку відомих філософів, криза відбувається, коли люди надмірно захоплюються матеріальними цінностями, забуваючи про духовне, порушуючи закон рівноваги. У зв’язку з цим назріла необхідність перегляду всієї системи знань про світ, людину та суспільство [5; 7]. Іншими словами, виникла об’єктивна необхідність зміцнення фундаментальної бази освіти, що побудованої на основі органічної єдності природничо-наукових складових. Людина має побачити й усвідомити свою залежність від природи, невід’ємною частиною якої вона є. Світ наш повний чудес, в основі яких є математичні поняття. Людина розрізняє предмети довкілля за формою, кольором, звучанням. Інтерес до форми будь-якого предмета може бути викликаний життєвою необхідністю чи красою форми. Якщо в основі її лежить поєднання симетрії і золотого перетину, вона найкраще сприймається і з’являється відчуття краси й гармонії. Ціле завжди складається з частин, які, незважаючи на величину, знаходяться в певному відношенні один до одного і до цілого. Принцип золотого перерізу – вищий прояв структурної й функціональної досконалості цілого і його частин у мистецтві, науці, техніці й природі. Якщо потрібно розділити відрізок на дві частини так, щоб відношення його до його більшої частини дорівнювало відношенню його більшої частини до меншої , то потрібно знайти, так званий, “золотий переріз” або “золотий розподіл”. Математичне вираження такої дії можна записати пропорцією: . Стародавні скульптори знали і використовували “золоту пропорцію” як критерій гармонії, канон краси, коріння якої лежить у пропорціях людського тіла. Якщо “золота пропорція” є одним із критеріїв самоорганізації в живій природі, то і в роботі серця можливий прояв цього критерію. Радянський учений В. Цвєтков установив, що в людини та інших ссавців є оптимальна (“золота”) частота серцебиття, при якій діяльність систоли, діастоли і повного серцевого циклу співвідносяться між собою в пропорції 0,382:0,618:1, тобто в повній відповідності до “золотої пропорції”. Леонардо Фібоначі помітив, що в рослинах проявляється зв’язок із числами: структури квіткових пелюсток, листків і насіння відповідають конкретним числам, які утворюють особливий ряд (Фібоначі): кожне наступне число отримують простим додаванням двох попередніх. У житті він відіграє вирішальну роль: відношення кожного члена ряду до попереднього – це пропорція (золотого перерізу) [5, с.227]. Усі системи навколишнього світу, досконалі й гармонійні, задовольняють пропорції . Хіба не заслуговує це захоплення і не пробуджує цікавість: чому і для чого? Знаменитий канон людини (Леонардо да Вінчі) містить велику кількість інформації про людину: зокрема, багато пропорцій всередині і ззовні людини. Людське тіло є мірою Всесвіту, і все в ньому може бути виміряне і знайдене в тілі людини та енергетичних полях навколо неї. Математика пропорції проходить не тільки через людське життя, а й через увесь спектр органічних сполук. Її можна знайти в метеликах, жабах, рибах і т.п. Вимірявши одну частину тіла живого організму, можна отримати всі інші його розміри, пов’язані пропорцією . Мозок людини являє собою складну систему, основним призначенням якої є регулювання діяльності різних органів людського тіла та взаємодії людини з навколишнім середовищем. Кожному стану мозку відповідають специфічні хвилі електромагнітних коливань: стан спокійного неспання – 8-13 Герц, глибокий сон – 0,5-4 Герц, при неприємності – 4-8 Герц, розумова робота – 14-35 Герц, емоційне збудження мозку –35-55 Герц. Можна відзначити, що частоти ритмів майже точно відповідають числам Фібоначі. У композиціях багатьох музичних творів відзначається наявність деякого “кульмінаційного зльоту”, вищої точки, причому така побудова характерна не тільки для твору в цілому, але і для його окремих частин. Найвища точка дуже рідко лежить у центрі твору або його композиційній частині, зазвичай вона зміщена, асиметрична. Вивчаючи восьмитактні мелодії Л. Бетховена, Ф. Шопена, А. Скрябіна, радянський музикознавець Л. Мазель встановив, що в багатьох з них вершина, тобто найвища точка, припадає на сильну частку шостого такту чи останню дрібну частку п'ятого такту, тобто знаходиться в точці “золотого перерізу”, який є майже в кожного автора. Очевидно, таке розташування кульмінаційних моментів музичної мелодії є важливим елементом її гармонійної композиції, надає виразності та естетичної емоційності мелодії. Найбільш велике дослідження проявів “золотого перерізу” в музиці було зроблено Л. Сабанєєвим на матеріалі 2000 творів. На його думку, часова тривалість музичного твору ділиться “деякими етапами”, які виділяються при сприйнятті музики і полегшують споглядання форми. Усі ці музичні етапи ділять ціле на частини, як правило, за законом “золотого перерізу”. За спостереженням Л. Сабанєєва, в музичних творах зустрічається ціла серія подібних перерізів, кожен з яких відображає свою музичну подію. Найбільше музичних творів, у яких спостерігався хоча б один “золотий переріз”, у А. Аренского (95%), Л. Бетховена (97%), Ф. Гайдна (97%), В. Моцарта (91%), А. Скрябіна (90%), Ф. Шопена (92 %), Ф. Шуберта (91%). Можна визнати, що “золота пропорція” є критерієм гармонії композиції музичного твору і переконує в геніальності його автора. У структурі творів поезії багато спільного з музикою. У будові віршів проявляються деякі риси музичної композиції, закономірності музичної гармонії, а отже, і “золота пропорція”, і числа Фібоначі. Для аналізу розглянута поезія О. Пушкіна (1829-1836рр.), періоду створення найбільш досконалих віршів. Сюди ввійшли 109 віршів. Кількість рядків у віршах – від 4 до 116. Здавалося б, величина віршів, обумовлена числом рядків, може змінюватися довільно і безперервно від найменшої. Однак виявилося, що це не так. Розміри віршів розподілені зовсім не рівномірно; виділяються і мало поширені розміри. Ті, які найчастіше зустрічаються, явно тяжіють до чисел 5, 8, 13, 21, 34. Видно, що поет надає перевагу віршам, розмір яких близький до чисел ряду Фібоначі. І в інших поетів спостерігається таке ж тяжіння, не в жодного з російських поетів ця тенденція не виражена так чітко, як у О. Пушкіна. Збіг кульмінаційних моментів у його творах з “золотою пропорцією” дивно близький у межах 1-3 рядків. Відчуття гармонії в поета розвинене чудово, що підтверджує його геніальність. “Все є число”, –сказав великий Піфагор, якого в Греції вважали нащадком богів. Нумерологія (наука про духовні властивості чисел і літер) – це стародавнє знання, величезний подарунок нам, людям, який дозволяє побачити, що план нашої долі приховується в енергії нашого імені та дня народження. Можливо, у математики буде більше прихильників, якщо вивчати її, починаючи з чудових даних про Всесвіт, в основі якого лежить математика. П’ять Платонових тіл – абетка сакральної геометрії. Стародавні мислителі й великі душі, такі, як Піфагор, вважали, що ці форми пов’язані з певними елементами: тетраедр – вогонь, куб – земля, октаедр – повітря, ікосаедр – вода, додекаедр – ефір. Ефір, прана, тахіонна енергія – це одне і те ж; воно розповсюджується навколо і знаходяться в будь-якій точці простору, часу, виміру. А сфера – вакуум. Ці шість елементів є будівельними блоками Всесвіту. Якщо розглянути молекулу будь-якої речовини, то в ній будуть помітні більш прості форми і вони завжди можуть бути приведені до одного з п’яти Платонових тіл. У внутрішній структурі будь-якого насіння знаходяться геометричні форми, пов’язані з Платоновими тілами. Ми всі, кожен з нас, починаємося як сфера (яйцеклітина). Далі набуваємо форми тетраедра (на стадії чотирьох клітин), потім - зіркового тетраедра або куба (на стадії восьми клітин). Із двох кубів (16 клітин) ми знову перетворюємося у сферу (32 клітини), а із сфери набуваємо форми тору (на стадії 512 клітин). Сама Земля та її магнітне поле являють собою тор. Усе це священні форми, що випливають із Квітки життя [5, с.211]. У пропорціях Квітки життя містяться всі його аспекти. Малюнок містить всі математичні форми, закони фізики, будь-яку музичну гармонію, біологічну форму життя, аж до нашого тіла. Вона містить кожний атом, рівень виміру, абсолютно все, що є всередині Всесвітів хвильової природи (як наш). Зображення Квітки життя знайдені в Єгипті, у храмах, побудованих понад 6000 років тому. Її можна зустріти по всьому світу: її знаходили в Ірландії, Терції, Англії, Ізраїлі, Китаї, Тибеті, Японії. Причому, скрізь її називають цим ім’ям “Квітка життя”. Вона джерело всіх мов, перша мова Всесвіту, чиста форма та пропорція . Ще одна сакральна форма у Всесвіті – спіраль. Наша галактика має спіралевидні рукава. Спіралі спостерігаються всюди в природі: орган слуху в наших вухах має форму спіралі; їх можна помітити в соснових шишках, соняшника, рогах деяких тварин, морських мушлях, багатьох рослинах. Якщо підрахувати число лусок соснової шишки однієї спіралі і число лусок другої (що йде в іншому напрямі) – це завжди два послідовних числа ряду Фібоначі. Кристалізована вода або лід утворюють шестикутні фігурки, які ми називаємо сніжинками. У них також проявляється зв’язок з Квіткою життя. Вона здатна реагувати на дуже широкий спектр електромагнітних коливань (вібрацій), вбирати, зберігати і передавати людські думки й емоції. Форма кристалів льоду, що утворюються при замерзанні води, залежить не лише від її чистоти, але й змінюється в залежності від того, яку над цією водою виконують музику, які їй показують зображення і промовляють слова, і навіть від того, чи думають люди про неї, чи не звертають на неї уваги. Як люди, так і вся наша Земля, на 70% складається з води –сполучної ланки між духом і матерією. Вода відображає фундаментальні властивості Всесвіту в цілому. Знаючи про це, використовуючи ці властивості води, ми можемо зцілити самих себе і планету, свідомо культивуючи найважливіші позитивні вібрації любові й відданості [6; 7]. Знання прибувають подібно до лавини. Нині більшість людей усвідомлює, що дещо незвичайне відбувається на Землі. Ми живемо в надзвичайно прискорений час, відбувається багато подій, яких до цього ніколи не було. Люди не можуть цього не відчувати, в тому числі діти, молодь. |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |