|
|
Скачати 6.81 Mb.
|
Висновки. Процес становлення будь-якої компетентності здійснюється у процесі відповідної діяльності, тобто оволодіння елементами дослідницької компетентності відбуватиметься в процесі відповідної діяльності. Тому, підсумовуючи вищезазначене, пропонуємо таке визначення дослідницької компетентності майбутніх інженерів-педагогів: це володіння методологією і методами інженерно-педагогічного дослідження, тобто процесу планування, організації і здійснення пошуково-перетворюючої діяльності, об’єктом якої виступають психолого-педагогічна і галузева складові. Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Подальші дослідження здійснюватиметься щодо узагальнення сучасних концептуальних підходів до формування дослідницької компетентності студентів у процесі навчання. ЛІТЕРАТУРА 1. Атанов Г. А. Деятельностный поход в обучении / Геннадий Алексеевич Атанов. – Донецк : ЕАИ-пресс, 2001. – 160 с. 2. Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / [гл. ред. А. М. Прохоров]. – М. : “Советская энциклопедия”, 1972 – Т. 8. – 1972. – 592 с. 3. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с. 4. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования // Интернет-журнал “Эйдос”. – 2006. – 5 мая. – Режим доступу : http://www.eidos.ru/journal/2006/0505.htm. - Заголовок з екрану 5. Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека / И. А. Зимняя // Интернет-журнал “Эйдос”. – 2006. – 4 мая. – Режим доступу : http:// www.eidos.ru/journal/2006/0504.htm. - В надзаг: Центр дистанционного образования “Эйдос”, e-mail: [email protected]. 6. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного похода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – Режим доступу : http://maratakm.narod.ru/proect1.htm – Заголовок з екрану. 7. Исследовательская деятельность учащихся как реализация компетентностного подхода в образовании. – Режим доступу : http://www.orenipk.ru/kp/distant/dod/dop/3_2_511.htm. – Заголовок з екрану. 8. История философии: энциклопедия / [сост. и. гл. науч. ред. А. А. Грицанов]. – М. : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2002. – 1376 с. – (Мир энциклопедий). 9. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі : навч. посіб. / [C. У. Гончаренко, П. М. Олійник, В. К. Федорченко та ін.] ; за ред. С. У. Гончаренка, П. М. Олійника. – К. : Вища шк., 2003 – 323с. : іл. 10. Психологический словарь [авт.-сост. В. Н. Копорулина, М. Н. Смирнова, Н. О. Гордеева, Л. М. Балабанова] ; под ред. Ю. Л. Неймера. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. – 640 с. 11. Современный словарь иностранных слов : Ок. 20 000 слов. – СПб. : Дуэт, 1994. – 752 с. 12. Тархан Л.З. Введение в профессию инженера-педагога швейного профиля : [учеб. пособ.] / Ленуза Запаевна Тархан. – Симферополь : Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2006. – 172 с. 13. Тархан Л. З. Дидактическая компетентность инженера-педагога : теоретические и методические аспекты : [монография] // Ленуза Запаевна Тархан. – Симферополь : КРП Издательство “Крымиздатпедгиз”, 2008. – 424 с. 14. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций / А. В. Хуторской // Интернет-журнал “Эйдос”. – 2005. – 12 декабря. – Режим доступу : http://www.eidos.ru/journal/2005/1212.htm. – В надзаг. : Центр дистанционного образования “Эйдос”, e-mail: [email protected]. 15. Ф. Зеер. Профессиональное становление личности инженера-педагога / Эвальд Фридрихович Зеер. – Свердловск : Изд-во Урал, 1988. – 120 с. УДК 7928+78.085:378.147 І. В. Бурбело, концертмейстер (Бердянський державний педагогічний університет) СПІВПРАЦЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА І ХОРЕОГРАФА НА УРОКАХ КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ Постановка проблеми. Специфіка роботи концертмейстерів у галузі хореографічного мистецтва є вельми відповідальною сферою діяльності музикантів, покликаних брати участь у повсякденній творчій роботі педагогів-хореографів. Глибоке взаєморозуміння концертмейстер-педагог дає плідні результати. Аналіз досліджень і публікацій. Концертмейстерська діяльність здебільшого розглядається з практичної точки зору, особливо в хореографії. Особливості роботи викладача з концертмейстером розглядали Н. Тарасов, Л. Цвєткова, Л. Ярмолович. Г. Безугла розробила систему теоретичних знань та дала практичні рекомендації з проблем концертмейстерської роботи в книзі “Концертмейстер балету”. Однак ґрунтовних методичних розробок з цього питання практично немає. Зараз існують факультети по підготовці концертмейстерів для роботи в галузі хореографії, що сприяє професійній підготовці кваліфікаційних фахівців (хореографічне училище ім. А. Ваганової та ін.) Мета статті. На основі аналізу методико-педагогічної літератури визначити та обґрунтувати вимоги до музичного супроводу уроків класичного танцю, а також методи співпраці викладача хореографічних дисциплін і концертмейстера. Так як хореографія невід'ємна від музики – вона без музики не існує, так і концертмейстер постійно працює в ансамблі з хореографом. Правильна співпраця в ансамблі – необхідна умова якісної концертмейстерської практики. Постійна робота педагога – хореографа і концертмейстера в одному класі передбачає координацію їхніх спільних дій і зусиль. Хореограф і концертмейстер неодмінно повинні знаходитися в творчому контакті, добре знати хореографічний (розкрити мету тієї або іншої вправи) і музичний матеріал кожного уроку (визначити характер музики). Уроки хореографії від початку і до кінця будуються на музичному матеріалі. Усі рухи, переходи від одних вправ до інших мають бути музично оформлені, щоб студенти звиклися організовувати свої рухи згідно з музикою [3]. Концертмейстер має розуміти педагога-хореографа, щоб правильно підібрати музичний супровід до тієї або іншої вправи. Музичні терміни італійського походження, а хореографічні – французького, тому концертмейстеру потрібно опанувати танцювальну термінологію, щоб знати, про яку вправу йде мова. Також необхідно знати, як та або інша вправа виконується, щоб чітко уявляти собі структуру вправи, накладаючи на неї музичний твір, правильно робити акцент, динамічними відтінками допомагати руху. Також знання методики виконання всіх хореографічних вправ, які студенти опановують на практичних заняттях потрібні для того, щоб провести повноцінне заняття у відсутність викладача, оскільки на концертмейстера покладені також і педагогічні функції. Саме концертмейстер має розвинути в студентів музично-ритмічні навички, прищепити їм музично-естетичний смак, сприяти розвитку активності музичного сприйняття студентів та включенню їх у процес співтворчості. Первинним завданням концертмейстера на заняттях хореографії є музично-ритмічне виховання. Музично – ритмічні рухи – вид діяльності, в основі якого лежить моторно-пластичне опрацювання музичного матеріалу. Музично-ритмічна діяльність студентів має 3 взаємозв'язаних напрями: забезпечує музичний розвиток і включає розвиток музичного слуху; сприяє засвоєнню музичних знань; формує уміння підпорядковувати рухи характеру музичного матеріалу. У процесі занять класичним танцем доцільно вирішувати задачі практичного характеру пов'язані з удосконаленням виконавської майстерності та вирішувати завдання, спрямовані на музичний розвиток студентів: виконання вправ екзерсису відповідно мелодії й метроритму; розвиток музично-рухової координації; вміння узгоджувати характер руху з характером музики; підвищення інтересу до музики, розвиток уміння емоційно сприймати її та передавати характер; розширення музичного досвіду студентів. За визначенням Н. Тарасова, музичність майбутнього танцівника складається з трьох взаємозв'язаних виконавських компонентів. Перший компонент – це здатність правильно узгоджувати свої дії і рухи з музичним ритмом. Спочатку студенти мають опанувати найпростіші музичні й хореографічні ритми розміром на 2/4 і 4/4, потім більш складні: на 3/4 та 6/8, поступово переходячи від помірних темпів до більш швидких і до посилення динаміки вправ, що сприятиме вихованню більш чутливого, художнього зв'язку музики й танцю. Другий компонент музичності – вміння студентів свідомо й творчо сприймати тему-мелодію, художньо відтворюючи її в танці. Кожний танець прагне розкрити тему музичного твору, визначаючи тим самим образ, характер і зміст сценічної дії. Отже, музична тема повинна сприйматися студентом художньо як одне ціле. Третій компонент музичності – вміння студентів уважно вслуховуватися в інтонації музичної теми, намагаючись технічно правильно і творчо захоплено втілити їх звучання. Тому, музика і хореографія повинні стати для студента єдиним об’єктом його уваги у всіх відношеннях [5]. Аналіз досліджень цієї проблеми дав можливість визначити вимоги до музичного супроводу уроків класичного танцю у ВНЗ: квадратність, темп і характер, метро-ритмічні особливості, наявність затактів. На початковому етапі дуже важливо, щоб твір можна було розбити по квадратах. Це означає, що один рух робиться 4 рази – хрестом (вперед – убік – назад – убік). Квадрат складається з тактів у розмірі 2/4 або 4/4. Надалі, при оволодінні танцювальної техніки, темп прискорюється, але квадратність залишається. Для виконання таких рухів, як Adagio, tendu, Rond de jambe par terre, ритмічний малюнок не має особливого значення, але має значення темп. Він має бути повільним і мелодія має бути ліричною, оскільки рухи виконуються повільно. Темп виконання в одному й тому ж розмірі та сама техніка можуть бути різні. Battement tendu, battement tendu jete, battement frappe можуть виконуватися у розмірі 2/4 у темпах allegro і moderato. А вправи battement fondue, plie – у розмірі 2/4 у темпах adagio і lento. Важливим на уроці класичного танцю є урахування метро-ритмічних особливостей (музичний розмір, акценти і ритмічний малюнок). Для виконання такого руху, як battement tendu – необхідний чіткий ритмічний малюнок, а також присутність синкопованого ритму, для руху battement frappe доцільно використовувати музичні твори з пунктирним ритмом. Наявність затактів в музиці має важливе значення для виконання вправ класичного танцю. На початковому етапі, коли рух вивчається і виконується на сильну долю, затакт не грає вирішальної ролі, оскільки рухи на цьому етапі виконуються в повільному темпі по квадратах на сильну долю (battement tendu, battement tendu jete, battement frappe). Надалі ж затакт грає важливу роль. Будь-який затакт, окрім того, що визначає темп вправи, робить музичний фрагмент чіткішим, активізує рух, акцентуючи слабку долю. Музичний супровід уроків танцю має бути дуже точним, чітко і якісно організованим, оскільки від цього залежить музичний розвиток студентів. Концертмейстер повинен дуже чітко визначити для себе завдання кожного курсу, а також проявити не сухе дотримання рекомендацій нотно-музичних посібників для хореографії, а індивідуально-творчий підхід у підборі музичного оформлення уроків. На основі аналізу літератури та досвіду практичної діяльності, ми можемо визначити методи роботи концертмейстера і викладача класичного танцю. Перший – нотний метод роботи, який полягає у створенні танцювальної комбінації педагогом на основі запропонованого концертмейстером музичного супроводу, який відповідає тій чи іншій вправі (battement tendu jete – “Шарманка” Д. Шостаковича, battement frappe – “Екосез” Ф. Шуберта). Оформлення уроку класичного танцю за допомогою нотної літератури – досить складний процес і потребує високої кваліфікації концертмейстера, який повинен запобігти спотворенню твору, вміти гармонійно й органічно завершити музичну фразу. Цей принцип передбачає складання викладачем навчальних завдань відповідно до характеристики музичного фрагменту. Другий – імпровізаційний метод вимагає більш творчої дії від концертмейстера, завдяки імпровізаційному підходу до музичного оформлення танцювальних комбінацій, завчасно складених викладачем. Імпровізаційний музичний супровід повинен точно відповідати заданій педагогом композиції, мати ясний ритмічний малюнок. Мистецтво імпровізації набуває особливої уваги під час ускладнювання й оновлення вправ та комбінацій у процесі вивчення. Концертмейстеру необхідно постійно змінювати ритм, фактуру, а іноді й розмір, мелодію, кількість тактів, максимально наближуючи звучання музики до специфіки вправ і створювати структурно, метроритмічно і мелодично ясну побудову музичного супроводу. Музику для супроводу танцювальних вправ необхідно постійно поповнювати і різноманітнювати, керуючись естетичними критеріями, відчуттям художньої міри. Постійне звучання на уроках одних і тих музичних творів веде до механічного, не емоційного виконання вправ студентами. Не бажана й інша крайність: дуже часта зміна супроводів розсіює увагу студентів, ускладнює процес засвоєння і запам'ятовування ними танцювальних комбінацій. Ознайомлення студентів з музичним супроводом на уроках класичного екзерсису краще проводити поетапно. Перший етап – первинне знайомство з музичним твором. На цьому етапі ставляться завдання: ознайомити студентів з музичними фрагментами, навчити слухати й емоційно сприймати виражені в них відчуття. Другий етап – формування вмінь музичного виконання рухів, сприйняття музичного супроводу в єдності з рухами. На цьому етапі ставляться завдання: розвиток вміння виконувати рухи відповідно до характеру музики, поглиблене сприйняття і передача настрою музики, координація слуху і характеру рухів. На цьому етапі виявляються всі неточності у виконанні, виправляються помилки, поступово виробляються оптимальні прийоми виконання хореографічних завдань. Цей етап продовжується тривалий час. Йде ретельна підбірка музичного матеріалу для кожного руху класичного екзерсису відповідно до вимог (квадратність, ритмічний малюнок, характер мелодії, наявність затакту, метроритмічні особливості, темп, розмір). Третій етап – закріплення навичок, тобто автоматизація способів виконання завдань у точній відповідності з характером, темпом, ритмічним малюнком музичного фрагмента. Він ставить такі завдання: емоційно-виразне виконання вправ екзерсису, розвиток самостійної творчої активності студентів. На цьому етапі закріплюється все те, що відпрацьовувалося в процесі навчання на другому етапі. Слуховий і зоровий контроль підкріплюється руховим. Автоматизується спосіб виконання завдання. Студенти свідомо вирішують поставлені перед ними завдання, спираючись на придбані навички слухання і танцю. У процесі систематичної роботи студенти набувають вміння слухати музику, запам'ятовувати її і дізнаватися про неї, проникати змістом твору, красою форми, образів. При цьому в майбутніх хореографів розвивається інтерес і любов до музики. Одне з найголовніших завдань хореографа та концертмейстера – виховання в студентів розуміння нерозривного зв'язку класичного танцю з музикою. Ця єдність усвідомлюється студентами впродовж всього терміну навчання, як під час аудиторних занять, коли вони починають розуміти необхідність відповідності тексту вправи характеру, ритмічному малюнку, фразуванню, динаміці музичного фрагменту, так і під час позааудиторних занять – при перегляді вистав, відеофільмів, у процесі яких засвоюється багатогранність і взаємовплив музики і танцю [4]. Для кращого сприйняття музичного матеріалу студентами викладач разом з концертмейстером використовують різноманітні методи і прийоми роботи: наглядно-слуховий (прослуховування музики під час показу рухів викладачем); метод-розмова (викладач допомагає зрозуміти зміст і характер музичного твору, розвиває уяву, сприяє прояву творчої активності); практичний (конкретна діяльність у вигляді систематичних вправ). У тому, як користуватися незчисленним багатством музичної культури, вибирати музичний матеріал для цілей і завдань кожного окремого уроку, навчити студентів сприймати музику всім серцем і душею, кращий порадник і помічник педагогу-хореографу – концертмейстер. Робота з концертмейстером як форма самостійної роботи є важливою ланкою в процесі підготовки студентів. Значну роль в цьому, на думку Л. Цвєткової, відіграє професіоналізм і досвідченість концертмейстера. На молодших курсах у спільній роботі студента і концертмейстера роль останнього є провідною: студент визначає вправу, музичний розмір і характер оформлення, а концертмейстер, запропонувавши кілька варіантів музичних тем і фрагментів, допомагає обрати з-поміж них той, який найбільше відповідає навчальній меті, характеру і тексту навчальних завдань [4]. На старших курсах завдання ускладнюються, при цьому зростає роль студента в пошуку музичного оформлення уроку класичного танцю. На основі вихідних умов, визначених викладачем та з урахуванням статусу навчального закладу, його творчої спрямованості, етапу навчання, студент разом із концертмейстером, відповідно до теми і завдань уроку добирає музичний матеріал. Це сприятиме формуванню у студентів серйозного ставлення до вивчення музичної літератури. Саме концертмейстер знає все, що стосується музичного твору: відносно темпів і характеру виконання музики. Він допомагає майбутньому хореографу знаходити правильні рішення з урахуванням характеру музики. На практичних заняттях студентів необхідно залучати до кращих зразків класичної музики, що сприятиме розвитку музичної культури, музичного слуху й образного мислення (М. Глінка, П. Чайковський, И. Глазунов, Р. Штраус, Р. Глієр, С. Прокоф'єв, А. Хачатурян, Р. Щедрін та інших). Співтворчість педагога-хореографа і концертмейстера необхідна у всіх сферах (планування, реалізація робочої програми курсу і постановочної роботи). Від концертмейстера не залежить побудова занять, оскільки це вирішує хореограф. А ось яким буде результат, на якому емоційному рівні пройдуть заняття, багато в чому залежить від концертмейстера, від підібраної і запропонованої ним музики. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 13 травня 2010 року. –... |
|
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
|
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
|
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |