|
|
Скачати 1.17 Mb.
|
|
Питання для самоконтролю:
Проблемні ситуації:
Теми рефератів:
Допоміжна література:
Т. 3.4.: Католицизм Мета: Осмислити сутність католицизму, як одного з християнських напрямів, з’ясувати особливості віровчення, культу та організації, звернути особливу увагу на сучасний стан цієї релігії. Основні поняття: католицизм, філіокве, чистилище, індульгенція, Ватикан, понтифік, Меса, екуменізм, політика оновлення. Питання до самостійного вивчення: 1. Особливості католицького віровчення та культу. 2. Організація католицької Церкви. Ватикан. 3. Католицизм в Україні. 1. Особливості католицького віровчення та культу. Віровчення католицизму (як і православ’я) грунтується на Святому Письмі та Священному Переказі. Католицька Церква ще до розколу 1054р. вносила нові догмати до християнського Символу віри та коригувала культову практику. Так, у 539р. на церковному помісному соборі в Толедо було прийнято догмат про філіокве (латин. filioque), суть якого полягає в тому, що Дух Святий сходить не лише від Бога-Отця, але «і від Сина». Важливими є догмати про Папу римського. Існує догмат про главенство (примат) папи Римського. Він глава всієї Церкви, намісник Бога на землі, оскільки є наступником апостола Петра − «глави апостолів». Оскільки Римська церква була заснована апостолом Петром, то тепер папа претендує на першість у християнському світі. Папи мають абсолютну владу в Церкві, ще й тому, що сконцентровують в своїх руках повноту всіх влад − духовної, світської (як монарх держави Ватикан), судової, виконавчої. Окрім того, єпископи Риму володіють непомильністю (непогрішністю) у вирішені питань Церкви та моралі, їхні судження вважаються остаточними та незаперечними, коли Папа проповідує з амвону (ex cathedra). Цей догмат почав формуватися ще у V ст., але затверджено його було на I Ватиканському соборі у 1870 р. Католики визнають важливу роль Церкви у справі спасіння. Людина після гріхопадіння втратила благодать Божу, тому тепер Церква відіграє виняткову роль у справі спокутування гріхів. Своєю жертвою Христос спокутував першородний гріх та його наслідки, а індивідуальні гріхи людина має спокутувати своїми добрими справами − «заслугами». Таке відшкодування називається сатисфакція. Вона неможлива без попереднього каяття. Формою сатисфакції є індульгенція − часткове чи повне звільнення від тимчасових мук за прогрішення, які вже були відпущені через таїнство покаяння і підлягають сатисфакції добрими справами. Індульгенція не звільняє від гріхів, вона звільняє від церковного покарання за наслідки гріхів. В XIV ст. вкорінилося вчення про можливість звільнення від мук чистилища за допомогою індульгенцій. І лише у XVI ст. поширилася практика звільнення не лише від покарання, але й від вини, проти якої виступили протестанти. Вчення про індульгенції ґрунтується на вченні про «наднеобхідні заслуги» (надлишкові). Це ті добрі справи, які перевищують необхідні дії віруючого для спасіння (дівоцтво, чернецтво, відмова від приватної власності). Лише папа може розпоряджатися добрими справами зосередженими в духовній «скарбниці Церкви» (тезаурус). Поряд з цим для католицизму характерні вчення про чистилище − місце де перебувають душі після смерті до страшного Суду. Надзвичайне значення має культ Богородиці (почав формуватися з IVст.). З XII ст. виникло вчення про те, що Божа Матір вважається непорочно зачатою. Під час її земного зачаття батьками, вона була позбавлена первородного гріху, тому і її Син не унаслідував первородного гріха. У 1950 р. утверджено догмат про тілесне вознесіння Божої Матері на небо після смерті. У 1964 р. Діву Марію проголошено «Матір’ю Церкви». Існують канонічні відмінності католицької Церкви. Вони мають обрядово-культовий характер. Духовенство приймає обітницю безшлюбності – целібат. Існує непорушність таїнства шлюбу – не дозволяються розлучення, мають особливості і інші таїнства. Значного поширення набув культ святих, поклоніння реліквіям та мощам. Богослужіння (Меса) супроводжується органною музикою. Католики живуть за григоріанським календарем. II Ватиканський собор (1962 – 1965рр.) започаткував аджорнаменто − модернізацію культу та практики католицької Церкви. Зокрема дозволено проводити служби національними мовами, читати і коментувати Біблію простим віруючим, покладено обов’язком для всіх проповідувати Євангеліє, визнано, що православ’я є «Церквою сестрою», розпочато активний екуменічний діалог з усіма християнами, визнано попередні помилки Церкви. Сучасний католицизм є надзвичайно впливовим у світі значною мірою завдяки демократичності культу, а також своєю наближеністю до соціально-економічних та політичних процесів суспільства. 2. Організація католицької Церкви. Ватикан. Католицька церква має централізовану організацію. Главою її є папа Римський (офіційний титул – Pontifex maximus), який обирається на конклаві (закритих зборах) двома третинами голосів вищих посадових осіб Католицької Церкви – кардиналів. Резиденція першоієрарха знаходиться в Ватикані (Папська держава, що розташована на території Риму). Адмістративними справами керує кардинальська комісія, церковними й політичними – Римська Курія (уряд)., створена ще в 1588 році Папою Сикстом V. Тепер Курія – це Державний Секретаріат (центральний орган), який включає 9 Конгрегацій, 12 Папських Рад, 3 Трибунали і 3 Відділи. Велика кількість віруючих, що проживають на значній території, зумовила складну систему управління Церквою. Віруючі об’єднуються в душпастирські осередки – парафії, які територіально об’єднані в дієцезії, архідієцезії, митрополії на чолі з єпископами. Сукупність дієцезій у межах однієї держави формує Національну церкву, яку очолює кардинал. Національні церкви – складові єдиної Католицької церкви. Окрім Римо-Католицької Церкви, до католицизму відносяться ще 13 уніатських церков, що визнали адміністративну владу і духовний авторитет Папи Римського, частково католицьке віровчення, але зберегли культову практику і внутрішній устрій. Найбільшою (чисельно) є Українська Греко-Католицька Церква. Дипломатичні стосунки з іншими державами Ватикан підтримує через своїх представників – Апостольських нунціїв (послів). Дипломатичні стосунки з Україною були встановлені у 1992 р. Нинішній Апостольський нунцій в Києві – архієпископ Іван Юркович. Католицька церква має велику кількість чернечих орденів: бенедиктинці, францисканці, домініканці, кармеліти, єзуїти та ін., які мають свої статути. Ці організації ченців спеціалізуються на провідницькій, місіонерській, виховній та благодійній діяльності. Нині існує майже 180 чернечих орденів. 3. Католицизм в Україні. Перші католицькі місії присутні в Києві з середини X ст. 1359 роком датується поява першої римо-католицької дієцезії у Львові. У 1375р. було створено Галицьку католицьку митрополію з єпархіями в Перемишлі, Володимирі та Холмі. Поширення католицизму посилилося після Кревської (1386 р.) та особливо Люблінської (1569 р.) уній, що призвело до об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в Річ Посполиту. Наприкінці XVIII ст. в Правобережній Україні поляки-католики становили більшість поміщицько-магнатської верхівки, духовенства, службовців, меншою мірою – міщан і селян. Ситуація змінилася після трьох поділів Речі Посполитої між Росією, Австрією та Пруссією (1772 – 1795). Більшість земель Правобережної України відійшла до Росії. Царським урядом було проведено реорганізацію церковних структур латинської Церкви. Перша світова війна, польсько-російсько-українські війни спричинились до модифікацій на політичній карті Європи. Після ухвалення мирного договору між Польщею та Україною і Росією (Рига,1921р.) терени Львівської архідієцезії та Луцької дієцезії відійшли до Польської держави. У 20 – 30-х роках тоталітарним режимом здійснювався наступ на католицьку церкву. Наприкінці 1938р. в Україні не залишилось жодного діючого католицького храму. Особливу увагу потрібно звернути на питання відродження католицької церкви в Україні. 16 січня 1991р. Папа Іоан Павло II призначив нових латинських ієрархів. Відтоді починають відновлюватись старі структури Церкви на території України. Нині в Україні 909 католицьких громад, об’єднаних у Львівську митрополію, до складу якої входять: Львівська архідієцезія; Луцька, Київсько-Житомирська, Кам’янець-Подільська, Одесько-Сімферопольська, Запорізько-Харківська та Мукачівська дієцезії. Римсько-католицьку Церкву в Україні очолює архієпископ Мечислав Мокрицький. Вона має 8 навчальних закладів. Здійснюють службу 566 священики, серед яких – 271 іноземець. Налічується 96 монастирів, 41 місія, 524 недільні школи. РКЦ має 8 навчальних закладів, 13 періодичних видань. Питання для саиоконтролю:
Реферати:
Проблемні ситуації:
Допоміжна література: 1. Войтыла К. Иоанн Павел П. Любовь и ответственность. – М., 1993. 2. Второй Ватиканский Собор. Конституции. Декреты. Декларации. – Москва – Брюссель, 1992. 3. Иоанн Павел П. Единство в многообразии. – М., 1994. 4. Історія релігій в Україні. Навчальний посібник. За ред. Колодного А.М., К., 1999. 5. Католицизм. Словарь. – М., 1991.
Т. 3.5.: Протестантизм. Сучасний неопротестантизм. Мета: показати причини виникнення протестантизму, його особливості та його соціально-економічну роль в розвитку країн, де він поширений.Визначити місце і роль протестантизму в сучасному християнському світі. Вказати причини виникнення та особливості неопротестантизму. Основні поняття: протестантизм, неопротестантизм, Реформація, лютеранство, кальвінізм, англіканство, баптизм, п’ятидесятництво, адвентизм, свідки Єгови, меноніти, мормони. Питання до самостійного вивчення:
Методичні рекомендації до самостійного вивчення 1. Історичні та ідейно-теологічні причини виникнення протестантизму. Реформація. Реформація − це національно-визвольний та революційний рух у країнах Європи, що відбувався під релігійними гаслами. Основними соціально-економічними причинами Реформації були такі: криза феодалізму як суспільно-політичного й економічного ладу, розвиток товарно-грошових відносин, зміцнення позицій дрібної буржуазії, прагнення до подолання феодальної роздрібненості та утворення централізованих держав. Саме у цей час католицька церква була найбільш впливовим інститутом феодального суспільства, тому будь-який суспільно-політичний рух неодмінно набував певної теологічної форми. Боротьбу проти католицької церкви очолив німецький теолог Мартін Лютер. Він оприлюднив 95 тез, у яких звинувачував католицьку церкву стосовно практики продажу індульгенцій. Незалежно від Лютера своїм шляхом до Реформації прийшов Ульріх Цвінглі (Німеччина), у Женеві реформацію здійснював Ж.Кальвін, у Англії проти засилля Риму виступив король Генріх VIII. Важливим наслідком Реформації було те, що вона дала поштовх до консолідації націй та утворення національних держав у Європі. Святе Письмо – Біблія було перекладено національними мовами, які стали впроваджуватися у церковну практику. З появою Аугсбурзького віросповідання М. Лютера почалася епоха конфесійності в церковному житті, що заклало фундамент для ствердження принципу свободи совісті. Подальший розвиток протестантизму пов’язаний з двома основними чинниками: виникненням нових деномінацій та модернізацією теологічних доктрин традиційного протестантизму. Виникає цілий ряд протестантських церков, головними серед них були лютеранство, кальвінізм, англіканство. |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи з курсу... Методичні вказівки до самостійної роботи курсу “Практична діяльність юриста (Практичне право)” складена на основі робочої програми... |
Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам... Методичні рекомендації для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань... |
| Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев... |
Методичні рекомендації для самостійної роботи з вивчення дисципліни... Завідувач кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету к е н., доцент Макуха С. М |
| Міністерство аграрної політики та продовольства України Робочий зошит для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань 0305 «Економіка... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання Економічний аналіз. Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання, освітньо-кваліфікаційний... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ ОКР «БАКАЛАВР» Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових... |
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної... |
| Навчальна програма Навчальна програма з дисципліни “Статистика” призначена для студентів 3,4 курсу денної та заочної форм навчання галузі знань 0305... |
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робоча навчальна програма курсу “Релігієзнавство” складена на основі ОПП підготовки бакалаврів галузей знань за напрямом 0305 ”Економіка... |