Боліла Галина Миколаївна, вчитель української мови і літератури вищої категорії


Скачати 0.84 Mb.
Назва Боліла Галина Миколаївна, вчитель української мови і літератури вищої категорії
Сторінка 6/9
Дата 26.10.2013
Розмір 0.84 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

29 Тренувальні вправи . Тести (1 год.)

1. У якому рядку словосполучення є фразеологізмами?

а) уважно дивитися, читати повість, перейти вулицю, го­ворити навмисне; б) дотепний чоловік, балакуча жінка, покірна людина, вродлива дівчина; в) писана красуня, запа­дати в душу, легкий хліб, переливати з пустого в порожнє; г) зазнати поразки, піймати рибу, крутити гайку, гнути залізо.

2. У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?
а) пасти задніх, правити теревені, ґав ловити, зуб за зуб;

б) зривати маску, відкривати очі, хоч у вухо бгай, палиця плаче;

в) ні пари з уст, мов у рот води набрав, тримати язик за зубами, грати в мовчанку;

г) від серця відлягло, кров з молоком, впасти духом, рукою подати.

3. Антонім до вислову стояти як пень:

а) стояти на власних ногах; б) стояти на краю безодні;

в) бігти стрімголов; г) сидіти склавши руки.

4. У якому рядку подано фразеологізми, джерелом походження
яких є події з життя мисливців?

а) дати фору, прокладати дорогу, бити ключем, бити чо­боти; б) брати тайм-аут, рятівне коло, вити вовком, повісити носа; в) летіти з усіх ніг, рвати і метати, рвати на шматки, сон у руку; г) ганяти як солоного зайця, на ловця і звір біжить, як загнаний звір, стріляна птиця.

5. Знайдіть рядок фразеологізмів власне українського походження:

а) альфа і омега, хоч греблю гати, манна небесна, гордіїв вузол; б) вовк в овечій шкурі, земля обітована, побиття не­мовлят, Ноїв ковчег; в) гарбуза дістати, не до жартів, світ макітриться, ні за цапову душу; г) дамоклів меч, геркулесові стовпи, ідея фікс, синя панчоха.

6. Речення, у якому вжито фразеологізм:

а) Люблю я в рідному краю веселі співанки пташині (Л. Коломієць); б) Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово (В. Скомаровський); в) Через біле-біле поле йде веселий дідуган (Б. Олійник); г) Нудьгу наче вітром здуло (А. Дімаров).

7. Вислів Т. Шевченка, який став крилатим:

а) Стоїть старий, похилився, мов козак той, зажурився; б) Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожов­кле листя; в) Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь; г) Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій.

8. Поясніть значення фразеологізмів.

Хоч гопки скачи, перша ластівка, ні за холодну воду, ніс не доріс, головою важити.

9. Складіть речення з фразеологізмами.

Душа не з лопуцька, без сьомої клепки, очей не відірвеш, знати собі ціну, лишитися за бортом.

10. Доберіть до кожного слова синоніми-фразеологізми.
Бігти, плакати, втомитися, відповідати, соромитися, красти, інколи, любити.

  1. Складіть діалог на тему «Спогад про літо». Вживайте фразео­логізми: перемовитися словом, ловлю на слові, замовити словечко, слово не горобець тощо.

  2. Напишіть анотацію до улюбленого художнього твору, використовуючи фразеологізми.

30 Народні звичаї у фразеології (1 год.)

1. Історія мови — історія народу

Іду на ви, бити на сполох, прив'язати до ганебного стовпа, чугуївська (пирятинська, келебердянська) верства, моя хата скраю, ори, мели, їж, мати-й-мачуха, ні кола ні двора, честь мундира, циганське сонце, на всю губу, як горох при дорозі, ні

дна ні покришки.

  1. Давати гарбуза (народні звичаї у фразеології)

Варити кату, вішати собак на кого, водити за ніс, вручати хліб-сіль, в'язати колодку, знищити до ноги, живий вогонь, забити козла, зустрічати хлібом-сіллю, стати на рушничок, колупати піч, пришивати квітку, лишати з носом, обміняти хліб, сидячи на санях, ряст топтати, розбити горщика з к и м, давати (покотити, причепити) гарбуза.

3. Як народжуються прислів'я і приказки

Надіятися як на кам'яну гору, журавель у небі, ложка дьог­тю, хвататися за соломинку, мандрівочка — рідна тіточка, м'яко стеле, тихе болото, біда навчить калачі їсти, соловей співа, поки дітей не виведе.

4. З голови до ніг (назви одягу і взуття у фразео­логії)

Шапка Мономаха, важка ти, шапка Мономаха, шапка-бирка, шапку ставити, брати під червону шапку, Червона ша­почка, взути к о г о в постоли, видно пана по халявах, не в ті взувся, за пояс заткнути, прийти на шапкобрання, народитися в сорочці, на злодієві шапка горить.
31 Назви чисел у фразеології (1 год.)

1. Вік живи — вік учись (школа й абетка у фра­зеології)

Азбучна істина, писати ази, ні аза не знає, від дошки до дош­ки, прописати іжицю кому, вичитувати іжицю кому, давати субітки кому, скуштувати березової каші, всипати бобу, пере­гнати через гречку кого, чорна книга, осляча лава, туман вісімнадцятий, руки фертом, давати добро, знати на ять, історія з географією, буки-барабан-башта.

2. «В тридев'ятім славнім царстві...» (назви чи­сел у фразеології)

Восьме чудо світу, сім чудес світу, діло десяте, три чисниці до смерті, гнути в три погибелі, десята вина винна, сім п'ятниць на тиждень, бути на сьомому небі, чортова дюжина, шосте чут­тя, п'ята колона, тисяча й одна ніч, з усіх чотирьох, на своїх двох, три кити, тридев'яте царство, за тридев'ять земель.

3. Скатертю дорога! (про зміни у фразеології)

Водою не розіллєш, скатертю дорога, честь мундира, незлим тихим словом, похиле дерево, не всі дома у кого, іти до Лежухова, перша заповідь, пізнати пана Познанського, красна дівиця, не для красного слівця, на всі тридцять два.

4. Чи справді рубали на носі і клали зуби на полицю? (каламбури у зворотах)

Прокатати на вороних, одинадцятим номером, від Муравського ніхто не втече, попа в решеті возить, зарубай (закарбуй) собі на носі, класти зуби на полицю, собаку з'їсти у чому, на чому, гол як сокол, правди в ногах немає, курям на сміх, на вербі груші.

5. Заводитися з півоберта (термінологія і назви ремесел у фразеології)

Ланцюгова реакція, нульовий цикл, під ключ, грати в темну, з рівними козирями, без сьомої клепки хто, на один копил, на одне копито, пустити з молотка, не ликом шитий, давати зелену вулицю, пасти задніх, зробити з лемеша швайку (пшик), підковувати на всі чотири, прясти на тонку, лямку тягти.

32 Назви птахів та тварин у фразеології (1 год.)

1. «Ще треті півні не співали...» (назви птахів у фразеології)

Біла ворона, стара карга, жар-птиця, рання пташка, пізня пташка, глуха тетеря, жити зозулею, виглядати як каня дощу, давати куку в руку, синій птах, вставати з півнями, пустити червоного півня, треті (перші, другі) півні.

КОНКУРС «ЗООФРАЗЕОЛОГІЗМИ»

Особливо «фразеологічні» тваринні назви. Вони самі входять до фразеологізмів (хитрий лис) або фразеологізми постали на основі спостережен

за тваринами (хвіст трубою). Такі вирази називають зоофразеологізмами.

Зоофразеологічний конкурс можна провести декількома спо­собами: 1) учитель називає тварину (птаха) (собака, кішка, курка), а учні наводять якнайбільше фразеологізмів; 2) на дошку вивішуються малюнки із зображенням тварин (птахів), а учні, дивлячись на малюнки, згадують якнайбільше устале­них виразів, пов'язаних із цими тваринами (птахами); 3) учи­тель (голова жюрі) пропонує учням фразеологізми з назвами тварин (птахів), а юні художники їх ілюструють.

Матеріал використовується на лінгвістичних змаганнях типу КВВ, на мовних конкурсах, на олімпіадах, при вивченні байок (казок) тощо. На новорічній ялинці замість слів можуть входити учні у відповідних масках, а учасники свята повинні швидко навести приклад фразеологізму.

Примітка: собака — жити як собака з кішкою, ганяти собак, ось де собака заритий, вішати всіх собак на кого, хоч собак гони, і собаками не пій­маєш, потрібний як собаці п'ята нога; заєць — полохливий як заєць, полохливий заєць і пенька боїться, спить як заєць, окраєць од зайця, величається як заєць хвостом, далеко куцому до зайця, їхати зайцем; вовк — дивиться лисицею, а думає вовком, про вовка помовка, хоч вовк траву їж, вовк в овечій шкурі, вовка ноги годують, стріляний вовк, вовком дивитися, морський вовк; півень — ходити півнем, ловити півня, вставати з півнями, треті півні, пустити червоного півня, б'ються як півні.

33 Фразеологічні малюнки-жарти «Весела фразеологія» (1 год.)


Мал. 1. У народі ще говорять: вилами по воді писано, а граблями скороджено. Чи є якась різниця між «вилами» й «граблями», якщо зважити на те, що ними по воді «пишуть»?

Примітка: немає.



Мал. 2. Чому в українській фразеології не миряться собака з кішкою, а не, скажімо, лев із тигром?

Примітка: фразеологія відбиває своє, звичне, а не чуже, екзотичне.



Мал. 3. Чому за роги беруть бика, а не козу? Не барана? Не корову?

Примітка: тільки бик гідний супротивник.



Мал. 4. Чому той, кого саджають у калошу, репетує, обра­жається?

Примітка: «образлива» семантика виразу несе печать етимології — прототип звучить посадити в калюжу.

34 Фразеологізми-новатори в українському публіцистичному тексті (1 год.)

І. Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність - яскрава риса, яка характеризує сучасний публіцистичний текст.

Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її аристократизації до демократизації [Трубачев 1991], інші стверджують, що це данина моді на постмодернізм, своєрідна "мовна гра" [Парамонов 1995].

Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які надають текстові зумисної зниженості, фамільярності, іноді - брутальності. Помітна тенденція до "пародійного обігрування освячених традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів" [Тараненко 2002: 38]. Це своєрідна стилізація під мову середовища, яке не володіє літературною мовою, або "мовна гра" адресанта та адресата мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності - "іронічний, пародійний, театралізований смисл", момент гри в тексті розглядав ще Ю.Лотман [Лотман 1970: 155-156]. Використання "лапок" має в публіцистичному тексті особливе прагматичне навантаження. Відбувається не тільки зміна меж стилів - відбувається змішування стилів. Лапки відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної комунікації.

У просторічних ФО засвідчено:

1) Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової інформації: Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати шалені гроші... (УМ, 31.01.04); ...податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, "накрутити" ціни на житло... (УМ, 31.01.04); ...мені не подобається, коли партія влади, використовуючи абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті... (УМ, 29.01.04); На перший погляд, вона [ситуація] нагадує запорізьку (ті ж дострокові вибори мера), але лише на перший. Якщо ж придивитися - суцільний дурдом "Веселка" (ПіК, №19, с.9).

2) Суржикові елементи: Бо ж той Петкун виглядає зайвим елементом і "найслабшим звєном " (ПІК, №7, с.46); Щоб усілякі нетверезі доброзичливці не закидали, що у вас, мовляв, ще досі "ні в одном глазу"...(тверезий) (ПІК, №16-17, с.47); Але поки що проєвропейська стратегія залишається в тіні "руской рулєткі", якою залюбки забавляються на Банковій (ПІК, №11, с.17). + це назва статті "Руская рулетка"; Із чітким визначенням, ху є ху (пишеться і вимовляється окремо), й усіма домовленостями, які зідси витікають (грубо-фонічне співзвуччя) (ПІК, №22, сі4); Звідси, зокрема, спроба М.Ганнеке провести терапію насильства, позбавивши глядача хеппі енду (КіноТеатр, №2, 2003, с.5); Саспенс, як наркотик, відлучає від інших надбань культури, а незмінний "хепі енд" обіцяє наслідувачам розкішне, безтурботне життя (КіноТеатр, №2, 2003, с.8).

3) Проникнення великої кількості професійних та молодіжних
жаргонізмів
у фразеологічну систему: Автори "музичних перфомансів"
вешталися тусовкою, бо "мендельсон йшов у запису", тобто, як би сказали у
поп-середовищі, "під фанеру" (ПІК, №4, с.43); Народ "відривався" за повною програмою до самого заходу сонця (ПІК, №22, с.41); Швидкоплинне нездужання мине, а натомість ви отримаєте оцінку на тару (ПІК, №21, с.41); Проте, смуток, сором і біль трохи розвіялися наступого дня, коли стало відомо, що я даремно "розкатала губу", увірувавши в якусь ексклюзивність, - насправді президентське вітання потрапило у кожну поштову скриньку (ПІК, №1, с.8); кримінального арго: Як правило, чоловіки, які опинилися у неоднозначній ситуації, в міліцію не заявляють. Це й дозволяяє шахраям вдало "рубати капусту" на "амурному" фронті (ПІК, №24, с.32); В перекладі на людську мову це означає, що ми погані, бо через наші дії американці невдовзі розучаться "капусту" косити ("заробляти гроші") (ПІК, №10, с.33); Тільки от підприємцям на сьогодні дешевше купити імпортний фільм і спокійно "стригти купони", аніж: вкладати гроші у зйомки шедевра... (ПІК, №1, с.43); З листопада того ж року [2000] всі 5 українських заводів-виробників дисків постійно перевіряли на "вошивість "... (ПІК, №19, с.33).

Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація пов'язана з факторами, які як поновлюють, так і руйнують її.

4) Обсценні ФО (евфемінізовані обсценізми). Загальну тенденцію до "варваризації" (зниження) мови помітив ще Б.Ларін у 1931 році [Ларин 1977], В.Г.Костомаров назвав це явище "мовним розкріпаченням" [Костомаров 1999 : 10]. Підкреслений "антиестетизм мови" [Тараненко 2002 : 39] дозволяє журналістам використовувати табуйовані, іноді "недруковані" одиниці, пов'язані з фізіологічними потребами людини, матюки, лайки тощо: За умов, коли більшість українців є противниками війни в Іраку, голосувати за відправлення на Близький Схід вояків батальйону радіохімічного захисту — здавалося би, те саме , що сходити проти вітру / ФСУМ - до вітру - в туалет, с. 133; синоніми: плюнути проти вітру, плюнути в криницю...) (ПІК, №12, с.10); До речі, уважні спостерігачі нещодавно раптом помітили,що, маючи нібито власне телебачення (Інтер), есдеки "велику нужду" стали справляти на іншому загальнонаціональному каналі (ПІК, №8, с.9); Реформа по-маленькому - заголовок у ПіКу №25, с.14 - про конституційну реформу суду. Підзаголовок — Мала судова потреба.

Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих стилістичних, смислових та ілокутивних цілей висловлювання.

II. Поява великої кількості нових понять у зв'язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових ФО: Звісно, після "чорного вівторка" 11.09.2001р. по всій території США були вжиті безпрецедентні заходи безпеки (ПІК, №22, с.33); ...Сполучені Штати залишилися, і вже не прості хулігани, а фанатики-терористи протаранили посажирськими "Боїнгами " хмарочоси WTС у "чорний вівторок " (ПІК, №20, с.35); Зрештою, як не згадати "чуму XX століття" - СНІД? (ПІК, №12, с.32); Чума XXI століття - заголовок статті про атипову легеневу пневмонію SARS (ПІК, №11, с.36). 31 грудня ... починає працювати гаряча телефонна лінія... (УМ, 02.12.03). Брудні гроші - брудні люди – брудне телебачення. Це дуже просто (КіноТеатр, №2, 2003, с.4); Гаряча точка; Гаряча тема - рубрики УМ, 02.12.03; Все ближче той час X, коли Євросоюз розростеться до кордонів України... (УМ, 29.01.04) тощо.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

«Культура мовлення» Кривий Ріг
Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності...
Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної...
Та загальні тенденції розвитку
Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської...
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації
Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...
Урок засвоєння нового матеріалу з елементами дослідження та експерименту
Учитель української мови та літератури вищої категорії Миколаївської гімназії №4, вчитель-методист
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української...
Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення...
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала
...
Дидактичний матеріал з української мови
Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський...
Санжарівська Наталія Володимирівна
Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради
«СОПРЯГАТЬ НУЖНО …» Досвід з інтеграції курсів зарубіжної та української літератури
Упорядники: Бурлакова І. О., Пуліна Г. О., викладачі зарубіжної і української літератури Міського юридичного ліцею, вчителі вищої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка