|
|
Скачати 64.16 Kb.
|
| Активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української мови та літератури Чередарчук Марія Володимирівна, учитель вищої категорії старший учитель Загально відомо, що однією з важливих проблем педагогічної науки на сучасному етапі є формування грамотної, розвиненої, активної і творчої особистості. Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української мови та літератури. Мовно-літературна освіта мусить поставити в центр процес знаходження кожним Істини,тобто шлях пізнання. «Знання ,- пише О.Потебня, - відносне, тим часом як пошук істини безкінечний».Галицький священик і талановитий педагог Ю. Дзерович наводить у своїй «Педагогіці» знамениту алегорію Лессінга: «Коли б ти мені , Боже, простягнув дві затиснуті жмені і сказав : «Вибирай собі. В одній знайдеш усю правду , коли її відтулиш,а в другій мусиш щойно правди шукати», то я сказав би :«Всю правду о Боже,заховай для Себе, а мені дозволь задовольнитися шуканням правди «Радість від шукання і пізнання правди Ю. Дзерович називає інтелектуальним почуттям, яке необхідно плекати від самого дитинства. Тоді головним для вчителя стає залучення учня до процесу пошуку. Девіз цієї парадигми мовно-літературної освіти – «Пізнання – сила!» (а не «Знання-сила!»). Особливого значення при цьому набуває індивідуалізація, суб’єктивізація знань, у якого завжди є свій автор. Щоб викликати зацікавленість учнів поєдную на уроках розповідь,бесіду,лекцію з дискусією,самостійною роботою , і стараюсь не подавати готові істини,а спонукаю мислити, самостійно розв’язувати проблему. Найоптимальнішим методом активного навчання може бути проблемний. Бажано,щоб перед школярами частіше виникали хоча б нескладні проблеми, які можна вирішити самостійно або ж за допомогою вчителя. «Саме проблемне навчання вчить думати логічно,науково,активізує самостійну роботу думки,формує не просто знання , а знання – переконання, які є основою для формування наукового світогляду;формує в учнів елементарні навички пошукової,дослідницької діяльності», - пише Дереклєєва Н.И. в статті «Научно-исследовательская работа в школе».-М.2001-с.23-24. Проблемний підхід під час вивчення української мови та літератури передбачає використання пізнавальних завдань і запитань спрямованих на активізацію розумової діяльності учнів , стимулювання їх на пошуки невідомого, збудження емоцій. Проблемне питання повинно бути в такій мірі складним , щоб викликало потребу пошуку нового , і в такій мірі доступним, щоб учень прийняв його і міг самостійно шукати відповіді на нього . Наприклад: 1.Чим є кінцева частинка – ти в інфінітивах: суфіксом чи закінченням? Обгрунтуйте свою думку. 2. Чи може граматична основа речення бути словосполученням? Чому? В своїй роботі використовую вправи з елементами дослідження: 1. Серед ряду слів знайдіть і згрупуйте їх за ознаками різних частин мови. 2. Які слова з цієї групи ви можете використовувати для розкриття даної теми? 3. Дайте парадоксальне пояснення таких слів6 телефон,цирк,дитячий садок,гроші і т.д. 4. Які граматичні явища допомагають створити картини бажання,невпевненості,майбутніх подій? Такі завдання ефективніше спрацьовують у вигляді змагань між рядами. Визнаним є той факт ,що найбільш розвиненим інтересом у дітей є пізнавальний,який формується на основі пізнавальних потреб , діти шукають відповіді на питання навіть ті,які їм не дуже важливі. Дуже часто школа перетворює ці питання на стереотипне «Можна мені…?» Важливо не позбавити дитину хотіти знати,тому що знання тільки тоді стають надбанням дітей,коли вони самі відкривають їх для себе. Саме творчі завдання-це ще один крок в активізації пізнавальної діяльності. На різних етапах уроку існує можливість творчого використання потенціалу кожного учня. Це наприклад , завдання на розвиток уяви і фантазії: 1. Спираючись на зміст тексту, спробуйте написати його кінцівку. 2. Уяви собі зовнішність героя, опиши його. 3.Уявіть, що ви герой оповідання. Які б думки могли виникнути у вас в даній ситуації? 4. Дайте резекцію на виступ товариша. Пошук забезпечує залучення учнів до самостійного здобування, збору, і дослідження наукової та іншої інформації і формування на цій основі вмінь і навичок дослідницької роботи. Нестандартні дослідницькі завдання на уроках української мови і літератури - це ефективний засіб пожвавлення уроку, підвищення активності, уваги, прекрасна можливість викликати бажання працювати. Літературознавчі завдання передбачають аналіз художнього твору, критичних матеріалів про нього, наукових першоджерел; досліджень з питань теорії літератури, аналіз певних явищ; подій, напрямків у літературному процесі. Такий вид дослідницької діяльності використовують всі педагоги й у всіх класах, але найдоцільніше їх застосовувати в роботі зі старшокласниками, коли учні вже мають необхідні знання з теорії літератури і можуть дати належну оцінку явищу мистецтва, використати вміння та навички літературного аналізу. зробити психологічне дослідження характеру літературного героя. Так в художньому творі герой нерідко веде діалог аmina з persona (аmina з латинської перекладається як душа, persona в латинській мові означало маску античного героя), намагається скинути чужу його душі маску. Нехай спробують юні читачі-круговерть масок і душі, в який усі частки прагнуть до єдності, і рух до неї не є завершальним. Прочитаймо Плужника: Я на… помився вічно знати Душе! Обридлива яка ти! І непрезирлива яка! Я марно злагоди чи згоди З тобою сподіваюсь дійти,- Як тінь ,недомисел природи, Мене перекривляєш ти! І що ясніший я, то мушу Усе темнішу тінь тягти… Душе(якщо я маю душу)! Яка непереможна ти! Поставимо проблемне запитання: « До кого звертається ліричний герой, з ким і про що сперечається?» Дамо творче психологічне завдання:» напишіть (можна прозою) монолог другого співрозмовника. Що сказала душа героєві? Продовжить діалог persona і аmina. Змістовним і захоплюючим може стати урок-дослідження «Видатні письменники і рідний край» (літературна карта минулого мого міста). В основі таких занять – скерована словесником копітка робота, викликана справжнім інтересом учнів до історії малої батьківщини, глибоке розуміння дітьми внеску митців слова в літературний і загальний культурний процес України. Творчість – це особлива діяльність людини, суттєвою ознакою якої є створення чогось принципово нового: матеріальних об’єктів художніх творів. наукових знань тощо. Психологія, вивчаючи творчий процес, зосереджує свою увагу на сукупності якостей особистості, що зумовлюють можливість творчої діяльності, та чинників, які впливають на їх(якостей) розвиток. Видатний психолог Л.С Виготський у своїй праці «Педагогічна технологія» писав, що « згідно з психологічним законом неможливо спонукати дитину до будь-якої діяльності, не зацікавивши її, не усвідомивши, що у дитини напружені всі сили, необхідні для цієї діяльності, що дитина буде діяти сама, а вчителю лише залишається керувати цією діяльністю і спрямовувати її». Отже, якщо вчитель ставить за мету зробити навчально-пізнавальний процес творчим, він має дослідити таке підґрунтя мотиваційної сфери учня, як-зацікавленість, здивування, захопленість. Виявленню і розвитку творчих здібностей дітей сприяє єдність загальнолюдського і національного в навчально-виховному процесі, формування високої духовної культури, гуманістичного мислення категоріями «вічних» цінностей крізь призму національного. Цьому допомагають захист комплексних робіт, занурення «в епоху», музичне виховання, де підключаються могутня сила людських емоцій, які відкривають шлях до серця мелодійністю народної пісні, музики, фольклору. Велику роль також відіграє святе письмо. Вивченню Біблії приділяю і велику увагу як Евересту духовності учнів. Переосмислюючи власний досвід і досвід колег, постійно шукаю нестандартні підходи до організації навчання, процесу пізнання навколишнього світу. намагаюсь створювати певну «зону невизначеності», яка є необхідною умовою виникнення новоутворень у самій особистості. Цим забезпечується активізація процесів мислення, спілкування, діяльності. У процесі спільних дій забезпечується взаємодія тих, хто розвиває, і тих, хто розвивається, партнерство в діалозі. Якось готуючись до педради на одну із тем я досліджувала проблему стимулювання навчальної діяльності учнів. Збір і аналіз стимулюючого матеріалу проводився через анкетування вчителів та учнів. Найчастіше називали учні 5-6 класів такі стимули: похвала, оцінка в балах, введення в навчальну діяльність ігор. в 7-8 класах особливу цікавість в учнів викликають пізнавальні ігри, робота в парах і групах, креатині хвилинки. Діапазон стимулів названих учнями 9 класів був дещо ширший. В їх анкетах частіше інших зазначені пізнавальні ігри, гумористичні хвилинки, оцінка в балах, похвала, порівняння своїх результатів з тими, що були, позитивні емоції вчителя. Аналізом анкет вчителів встановлено, що найчастіше вони хвалять своїх учнів за хорошу відповідь, за старанність, за самостійне вирішення складних завдань. Орієнтуючись на таблицю №1 складіть собі подібну схему ваших конкретних можливостей стимулювання учнів і держіть її в полю зору. Доповнюйте її новими прийомами. Ви побачите, як багато у вас можливостей для стимулювання учнів. Пишіть великими буквами на класній дошці, на плакатах імена дітей, які в чомусь відзначились, і у вас збільшаться шанси зацікавити їх своєю персоною і своїм предметом, пошуково-дослідницькою роботою. Присвоюйте титули звання, надавайте високих уповноважень учням, які успішно працюють. Не скупіться! Деякі з них чекають вашого визнання і зроблять усе, лиш би бути заміченими. |
|
Вироблення навичок орфографічної грамотності під час вивчення теми... Стрєльцова І. В., учитель української мови та літератури вищої категорії, старший учитель |
Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради |
|
ПРОГРАМИ з читання, української мови, математики для 1-10 класів... Латна Т. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Пономарьова Л. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Коваленко Т. Г.... |
Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української... Таким чином, рідна мова є основою становлення пізнавальної сфери особистості, забезпечує розвиток її інтелекту, сприяє виробленню... |
|
Касперович Тетяна Володимирівна Касперович Тетяна Володимирівна,спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель,учитель початкових класів Дебальцівської... |
Урок з використанням ІКТ у 10 класі: «Ми лідери» Автор: учитель англійської мови вищої категорії, старший учитель Савченко Н. М. НВК№16, м. Мелітополь |
|
Колісник Марина Володимирівна, учитель української мови та літератури Упорядник: Колісник М. В. – учитель української мови та літератури Хорольської гімназії |
Урок відкритої думки Тема. Безпечна праця моїх батьків моє щасливе майбутнє Бутко А.І., учитель української мови та літератури, вища категорія, старший учитель; гімназія «Ерудит» м. Києва |
|
Урок засвоєння нового матеріалу з елементами дослідження та експерименту Учитель української мови та літератури вищої категорії Миколаївської гімназії №4, вчитель-методист |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |