|
|
Скачати 0.84 Mb.
|
|
19-21 Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів (3 год.) Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів'їв та приказок, які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень. Наприклад: валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути), все до купи (намолоти, наплести, набалакати). Зустрічається й зворотнє явище: скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця, і слухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю); скачи, враже (як пан каже). З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів . Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з'являються багатозначні фразеологічні звороти. Наприклад, усталений зворот брати (близько) до серця означає: переживати через щось, надавати чомусь великого значення; будуть люди (з когось) - досягне певного становища, житиме з моральними нормами, володіє професією . Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми -однакові з лексичними і структурно - граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення бити, тікати; пускати півня, підпалювати, зриватись на високої ноті; закривати очі - помирати, бути присутнім при чиїсь смерті, навмисно не помічати чогось. Фразеологічні синоніми , як і лексичні, об'єднуються в синонімічні ряди. Фразеологічні звороті одного синонімічного ряду характеризуються семантичною спорідненістю, проте відрізняються відтінками в значенні або експресивним забарвленням, а нерідко й структурно-граматично. Слід пам'ятати , що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду тоді, коли вони споріднені значенням і в реченні можуть виконувати однакові синтаксичні функції. Фразеологічні антоніми - це усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку дають їм протилежну оцінку. 22 Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення (1 год.) До кожного фразеологізму входить,як правило, не менше двох слів. Це можуть бути повнозначні слова з службовими і без них (все тече, все міняється; решетом воду носити; серце з перцем), повнозначне і службове слово (не промах, з пелюшок , на порі) і навіть тільки службові слова (або-або, від і до, за й проти). За структурно-граматичним оформленням виділяють дві основні групи фразеологічних одиниць: фразеологічні одиниці, співвідносні із словосполученням і фразеологічні одиниці, співвідносні із реченням. Фразеологічні звороти , співвідносні з словосполученнями можуть мати структуру як підрядного, так і сурядного словосполучення, тобто такого, що складається із незалежних одне від одного слів. Фразеологічні одиниці типу сурядних словосполучень - найчастіше поєднані сполучниками сурядності (переважно єднальними). Фразеологізми типу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайні словосполучення, з головного (стрижневого) слова і одного чи кількох залежних слів або словосполучень. Наприклад: підносити до неба; змінити гнів на милість; тримати в чорному тілі. Головним словом найчастіше буває іменник або дієслово. 23-24 Стилістичне використання фразеологічних одиниць (1 год.) Фразеологічні записи української мови , як і її лексичний склад, стилістично диференційовані . Серед фразеологічних звороті виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі. Міжстильовими називаються фразеологічні звороти , що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, робити послугу. Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність. Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Офіційно-ділова фразеологія - це усталені звороти ,що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги, заслухавши і обговоривши. Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення має свій значний запас фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить у першу чергу від наявності чи відсутності емоційного забарвлення в ньому. Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад: вогнище культури, посіяти іскру. Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад: мокра курка (безвільна людина) має зневажливе забарвлення; важка артилерія (неповоротка, незграбна людина) носить іронічний відтінок. Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел їх походження. На цій підставі вони поділяються на розмовно-побутові, народнопоетичні і книжні. Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному та художньому стилях, рідше — в публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки, їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг. Народнопоетичні фразеологізми — це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Наприклад: На камені на білому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п'ята, лебедина пісня) і афоризми («Очі дружби рідко помиляються» — Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення). У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (трансформуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо. Наприклад: Як бути — ось у чім питання. Пасажир — це звучить гордо. Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використовувати їх треба правильно й доречно. 25-26 Фразеологізми в художній літературі (2 год.) Фразеологізми в художній літературі часто виступають організуючим чинником усього твору. Олександр Потебня писав, що п р и с л і в'я та приказки часом є матеріалом для побудови байки, а то й оповідання. Так у байках Леоніда Глібова прислів'я — мораль найчастіше вживається як висновок у кінці байки: Не плюй у колодязь: пригодиться води напитися («Лев та Миша»); Що посіяв — те й пожни («Вовк і Миша»). Прислів'я та приказки — це різновид усталених і відтворюваних зворотів, що вживається у прямому значенні відповідно до яких-небудь конкретних життєвих ситуацій. Наприклад: Серце — не камінь. Як горох при дорозі. У прозових творах вживаються крилаті вислови, переважно в мові персонажів для розкриття їхніх внутрішніх рис (часто несподіваних). Наприклад: Сковорода всміхнувся: — Ах, преподобні! Не хочу я собою збільшувати стовпотворіння. Досить і вас — стовпів неотесаних у храмі Божому! (В. Шевчук). Можуть слугувати вони і засобом гумору. Наприклад: Степ не вмовкає навіть у полудень, коли все живе ховається від задухи, хіба що цап Фабіян в поті лиця чимчикує на обід до Явтуха Голого (В. Земляк). Афоризми в художніх текстах, як правило, вкладаються в уста персонажів, відповідно характеризуючи їхній спосіб мислення. Наприклад: Це недавно видав афоризм, який я викарбував би на воротях нашої студії: «Круглі колоди носимо, а квадратні качаємо» (О. Гончар). Часом, щоб створити колорит усної авторської розповіді, письменники вдаються до розмовної фразеології: стійких народних порівнянь {бачив, як свої вуха; ганяють, як зайця; лізе, як оса в очі; надувся, мов сич; пристав, як смола), приповідок (Бідна душа без гроша. У кишені вітер гуляє. Нащо нам гроші, як ми самі хороші. Аби шия — ярмо буде), побажань (Будь багата, як земля, а здорова, як вода), каламбурів (Заливається майдан людсько-коров'ячо-волячо-кінсько-овечою масою (Остап Вишня). Колись були Орфеї, а тепер корифеї (Л. Костенко). Вони характеризують літературних персонажів, життєві обставини або служать іронічно-зниженим стилістичним забарвленням (З посібника). 5-й клас І. Я. Франко. Фарбований Лис 1. Що означають вирази: (Лис) ніколи не вертав з порожніми руками; Почувши це, звірі аж у долоні сплеснули? Чому казкар «наділяє» звірів руками і долонями? 2. Знайдіть у названих реченнях образні вислови: 1. Наш Микита скрутився, мов муха в окропі: що тут робити?
Що вони означають? Чи можна їх замінити словом? Коли Лисові було добре, а коли — погано? 3. Поставте поряд з образним висловом синонімічне йому слово.
Що звучить більш художньо — образний вислів чи слово? Що з них ви оберете, коли захоплено розповідаєте про ті чи інші події? Коли хочете виразніше, схвильованіше сказати? Коли хочете, щоб слухачі представили собі все, як на картині? 4. Вставте пропущені назви тварин.
Чи можна ці назви звірів поміняти в реченнях між собою? 5. Прочитайте те місце в казці, де пояснюється, від чого пішла приповідка пізнатися, як на фарбованім лисі. □ Вираз пізнатися на фарбованих лисах відомий багатьом народам. Так, поляки кажуть: знаюся я добре на фарбованих лисах, уміє лиса фарбувати і просто — фарбований лис. Подібний сюжет опрацював у німецькій мові і Гете в поемі «Хитрий лис». Коли білоруси вживають вираз фарбоваць ліса (фарбувати лиса), то це означає «бути нещирим»; порівняй і відповідний польський вислів. 6*. Поясніть, чому виділені словосполучення є стійкими, звичними. Зверніть увагу, чи ви їх поступово «будуєте», «конструюєте», чи вживаєте як єдине ціле.
Укажіть, з якою метою вони використані І. Франком.
6-й клас Марко Вовчок. Горпина
Все село як за стіну засунулось, такі смутні всі, що сумно й глянуть! Тільки Горпина трохи веселенька, тішиться малою донечкою, та й про громадське лихо забуває. Та не минула й її лиха година! Занедужала дитинка, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить. Як ви розумієте: (село) як за стіну засунулось, не минула лиха година? Як контекст допомагає розкрити значення цих фразеологічних зворотів? Які слова з ними гармонують, а які — протиставляються?
8. Знайдіть у фразеологічному словникові Н. О. Батюк вираз подати рушники. Прочитайте, що він означає. Знайдіть схоже місце в оповіданні. 9*. Більшість фразеологізмів в оповіданні можна розділити на дві групи: 1) світлі, радісні і 2) трагічні, нещасливі. Назвіть окремо ці вирази. Що вони допомагають розкрити (зовнішність героїв; ставлення Горпини до людей, до донечки; ставлення панів до кріпаків; працьовитість Горпини...)? Примітка: 1) прудка, як зайчик, (первичку) із рук не спускає, око біжить (до дитинки), (дівчинка) як та квіточка, готувати посаг та рушники і 2) людей жене гірш тих волів, що аж лихо, панську істоту не переробиш, (село) як за стіну засунулось, сам як не при собі, якась не при умі, мов неживу, як крейда. 7-й клас І. Нечуй-Левицький. Микола Джеря (скорочено) 1. Покажіть на прикладах, що І. Нечуй-Левицький був письменником народних порівнянь (використовуйте при цьому повний текст). 2*. Нижче подаються авторські й усталені (фразеологічні) порівняння. Визначте ці групи. Додайте приклади, які ви знайшли з повісті. Село ніби потонуло; Стеляться, як скатерть; неначе повіяло холодком; кругленькі, наче м'ячики; висунулись (пазурі), неначе (пояс) обвивавсь, наче гадюка; з м'яких котячих лапок; (сльози), наче вогнем впали; поле жовтіло, як удень; 3. Підтвердіть фразеологічними порівняннями слова акад. О. Білецького: «Природжене І. Лєвицькому «почуття природи» так назавжди й лишилось характерною рисою його творчої особистості... З цією природою нерозривні люди...» Примітка: густа, як руно, трава; дівчата й хлопці неначе птиці злітались; дівчата наче сполохані птиці знялися; сльози наче вогнем впали; боюсь його слова, як огню та ін. 4. Прочитайте вголос (вивчіть напам'ять) уривок. День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях, на осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине, а справдішнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Подумайте, яка художня роль цього пейзажу. Назвіть прикмети бабиного літа. Як в уривку протиставляється бабине і справжнє літо? На який період припадає бабине літо у вашому селі (містечку)? 5.. Згадайте обставини, за яких уживаються в повісті усталені приказкові вислови, зокрема поетично-фольклорні: — Тоді жди мене в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості; прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги; уснорозмовні: — Ану, синку, ціпом батька по лисині; де пристанемо, там і на роботу станемо; як же таки можна, не спитавши броду, та в воду! 6. Чиї це портрети?
До кого з цих персонажів автор ставиться із співчуттям, захопленням, любов'ю, а до кого — з відразою, огидою? |
|
«Культура мовлення» Кривий Ріг Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,... |
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |
|
Та загальні тенденції розвитку Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської... |
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,... |
|
Урок засвоєння нового матеріалу з елементами дослідження та експерименту Учитель української мови та літератури вищої категорії Миколаївської гімназії №4, вчитель-методист |
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення... |
|
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
|
Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради |
«СОПРЯГАТЬ НУЖНО …» Досвід з інтеграції курсів зарубіжної та української літератури Упорядники: Бурлакова І. О., Пуліна Г. О., викладачі зарубіжної і української літератури Міського юридичного ліцею, вчителі вищої... |