|
|
Скачати 0.84 Mb.
|
|
8-й клас М. Коцюбинський. Дорогою ціною 1. Поясніть значення виділених стійких зворотів.
3. Треба бакшиш готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться. Як речення з цими фразеологізмами пов'язані в повісті з Соломією? 2. Прочитайте. Назвіть фразеологізми, синонімічні слову померти.
Подумайте, чому автор вдається до фразеологічного, часто прихованого вираження одного й того ж поняття (точніше передати думку; урізноманітнити виклад: уникнути прямо називати неприємне поняття).
4. — Пек тобі, маро... Чистий парубок... Куди й по що? Згадайте, за яких обставин вони вживаються. 5. Знайдіть у тексті прислів'я та приказки при своїй небозі добре і в дорозі; не їла душа часнику, не буде й смердіти; від рота відриватиме кожен шматок. Які з них уживає персонаж, а які — автор від імені персонажа? 6. Прочитайте опорні фразеологізми з їх мінімальними контекстами. Уявляється йому Дунай, широкий-широкий — ну, як Дунай широкий...; коні, мов змії ті...; козацтво — як мак...; одіж з щирого срібла-злота...; козаки... пускають із копита коні... Кому уявляється ця картина? Про що мріяв герой твору? Перечитайте цей уривок і розкажіть близько до тексту, вживаючи фразеологізми. Подумайте, чому широку річку Остап порівнює з Дунаєм. Чи тільки тому, що він мріє про Дунай? □ Дунаєм у народі називали будь-яку річку, коли хотіли підкреслити, що вона велика, широка, повноводна. 7. Назвіть повну форму фразеологізмів, ужитих у повісті скорочено. 1. Сотні, тисячі нещасних попадалися до рук козакам — і мусили випити гірку до краю.
9-й клас Твори Т. Шевченка 1. Підтвердіть народними фразеологізмами, фольклорно-поетичними сполуками з Шевченкових творів слова М. Добролюбова про Кобзаря: «Він вийшов з народу, жив з народом і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв'язаний». Примітка: світом нудити, з уст ні пари, хоч з гори та в воду, день і ніч, злидні побили кого, кувати речі недобрії, сохне як квіточка, душа щира, пан я над панами, синє море та ін.. 2. Прочитайте рядки Шевченкових поезій, балад, поем. Знайдіть розмовні фразеологізми. 1. Дунув вітер понад ставом — І сліду не стало. («Катерина».) 2. Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає. («Тарасова ніч»,) 3. Скачи, враже, як пан каже: На те він багатий. («Перебендя».)
Що вже їм завтра не вставать.
Хоч лата на латі. («Гайдамаки».) 6.Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло... («Наймичка».) Прочитайте їх у ширших контекстах. Установіть стилістичні функції фразеологізмів (надають розповіді природності, невимушеності; створюють іронічно-гумористичний відтінок; викликають співчуття; передають гарний настрій автора-оповідача; посилюють образність тощо). З*. Покажіть багатство народних епітетів у Шевченкових творах, зокрема слів червоний, синій, дрібний, чорний, веселий, вольний. Прочитайте відповідні уривки з творів. Доведіть, що сполуки типу зорі червоні, синя хвиля, дрібні сльози, чорна хмара, веселі літа, вольні козаки набувають в автора різних відтінків. □ За даними В. Ващенка («Мова Тараса Шевченка».— Харків.— 1963.), прикметник червоний Т. Шевченко вживає в поезіях 46 разів, синій — 63 (в 40 випадках зі словом море), чорний — 48.
А в головах у дівчини Червону калину. («Причинна».) 3.І з квіткою й калиною Цвісти над ним буду... («Думка».) Знайдіть в автора інші приклади. Чи знаєте ви, що означали ці образи в народній поезії і які звичаї були пов'язані з ними?
Червоная калинонька, чого гілля опускаєш? Молодая молодице, чого сльози проливаєш? Особливо часто в народній творчості з калиною порівнювали дівчину, а дівочу красу — з красою калини. Калина красна — дівчина прекрасна. Калина була й символом кохання. Вираз калину ламати означав «дівчину любити». На могилі дівчини саджали калину або тополю, а юнака — явір, дуб, ялину або теж калину. Калина, на думку О. Потебні,— «ясна, красна, жарка, червона» і відносилася до поняття вогню (зараз, правда, з цією етимологією не всі погоджуються). Пізніше калина — це і зв'язок із рідною землею, культурою, з народними джерелами (щодо розвитку образу калина, калиновий див.: Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова.— К., 1987.— С. 198—200.) 10-й клас Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні? 1. Перекажіть сцену за наведеними реченнями з ідіомами й окремими усталеними виразами-порівняннями. Парубок стояв, як зачарований; ...стояв, як укопаний; парубок ні з місця; стояв, широко розкривши здивовані очі. Вона стояла навпроти парубка, як намальована; личко, як яблучко наливчасте; як перепілка, знялась; як стрель стрельнув у дівчину. Назвіть розділ роману. Як його заголовок узгоджується із фразеологічним портретом дівчини? 2. Простежте за авторськими фразеологічними характеристиками Чіпки й Грицька. Як народні звороти зображають обох героїв? (Чіпку — як гнівного, стихійного бунтаря, чесного й справедливого селянина і Грицька — як полохливого пристосуванця, дрібного покірного власника, хвалька.)
3. Після яких подій зустрічається такий насичений фразеологізмами контекст? Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці,— не бачила світа перед собою; прийшла додому,— як п'яна, мов чмелена... 4. Як характеризують Максима такі фразеологізми: не було й шеляга за душею; сім бід — одия одвіт; товариші душі в йому не чули; і горенько покотив; духу його боялися; усіх підвертав під себе. Про який період його життя розповідається? 5. Відновіть за фразеологізмами всю сцену, в якій виступають два чиновні спритники-крючкотвори: битий жак; розкинув сітку; ловив кожне слово; направив слід; піймав ниточку; разом дійшли і до клубочка. Хто ці дійові особи? 6. Знайдіть декілька відносно закінчених уривків, особливо насичених фразеологізмами, запишіть їх. Примітка: «Не стало рівності—не стало братства...» («Січовик»); «Подруги в Уляні душі не чули...» («Пани Польські»); «Мотря думала теж про Галю...» («Козак не без щастя, дівка — не без долі») та інші сцени. 7. Замініть фразеологізми словами (вільними словосполученнями). Визначте функціональну роль фразеологізмів, порівнюючи авторський і видозмінений варіанти. Авторський варіант: — Хто? Він? — оступивсь Кряжов.— Ніколи! Ні зроду-віку... Ми його знаємо, як облуплену овечку... Він у нас у банці — по уха застряв! В довгу — як в шовку!.. Видозмінений варіант: — Хто? Він? — оступивсь Кряжов.— Ніколи! Ніколи... Ми його знаємо добре... Він у нас у банці добре сидить. У довгах увесь!.. Він у мене ось тут сидить! 8. Установіть негативні персонажі за їх фразеологічними характеристиками.
Примітка: Лейба; Василь Семенович; Шавкун. 9. Знайдіть у тексті («З легкої руки») опис секретаря Чижика: його вигляд, характер, зверхність, чванство. Як увиразнюють його портрет фразеологізми? 10*. Порівняйте дві редакції сцени виборів Саєнка до земства: спочатку — перша редакція («Земці»), потім — друга, пізніша редакція, в якій цей епізод увійшов до академічного видання роману (1969) як частина розділу «Старе — та поновлене».
Зверніть увагу, як опрацьований і розгорнутий образ Саєнка в другій редакції, відзначте при цьому роль фразеологізмів. Зважте, що в загальновідомій редакції змінений і виклад порядку, за яким обирали до земства. 27 Фразеологічні конкурси (1 год.) Фразеологічні конкурси — змагання на краще знання фразеології на задану тему (тематичний конкурс) або без обмеження теми (загальнофразеологічний конкурс). Фразеологічні конкурси тісно пов'язані з виучуваним матеріалом, а тому можуть бути виділені як певна навчальна форма (окремий етап) проведення уроку з мови чи літератури, але можуть також бути складовою частиною заняття гуртка, мовного (фразеологічного) вечора, ранку, свята і под. Фразеологічні конкурси бувають усні й письмові. Усні більш «мобільні», вимагають звичайно менше часу для проведення й підготовки. Письмові, крім інструктажу, консультації, бюлетеня, вказівки на літературу, передбачають ще й граматичну та стилістичну вправність, оформлення роботи. Серед позакласних заходів розрізняють конкурси творів за даним фразеологізмом або за декількома фразеологізмами, на кращу замітку до стінгазети або на кращу фразеологічну газету, на власний вірш за фразеологізмом або науковий реферат з фразеології. В останньому випадку вони тісно змикаються з формами дослідницької роботи учнів. Конкурсне змагання на матеріалі вужчої теми (одного твору) звичайно називають вікториною. І навпаки, на базі конкурсів грунтується ряд турів із залученням великої кількості учнів — олімпіади. 28 Фразеологізми, спільні для української і російської мов, фразеологічні відповідники (1 год.) У скарбниці обох близько споріднених мов багато спільних усталених зворотів . Частина їх прийшла в фразеологію із спільної основи -давньоруської мови , інші з'явилися пізніше як наслідок постійних контактів між братніми мовами. Спільними для обох мов є фразеологізми . створені на праслов'янському мовному ґрунті і поширені в усіх або більшості слов'янських мов (водити за ніс ; мати зуб ; як на долоні),та фразеологічні одиниці давньоруського походження (перемивати кісточки ,під гарячу руку ).Багаті українська та російські мови на спільні фразеологічні одиниці, засвоєні з давньоруських пам'яток , літописів тощо. Наприклад : лисиці брешуть на щити ; ламати списи ; мертві сраму не імуть . Спільними для обох братніх мов є фразеологічні одиниці біблійного походження ,які повністю втратили релігійний зміст : глас вопіющого в пустелі; манна небесна ; не хлібом єдиним ; терновий вінок. У процесі розвитку української і російської мов фонд спільних фразеологічних одиниць зростає внаслідок як взаємо обміну, так і в зв'язку з тим , що вони нерідко створюються паралельно , відбиваючі аналогічні висновки із спостережень над життям . і зараз можна назвати безліч фразеологічних одиниць , що в російській та українській мовах побудовані за однією моделлю на однаковому лексичному матеріалі. Наприклад : легкий хліб - легкий хлеб , бити себе в груди - бить себя в грудь . Українська мова засвоїла чимало російських фразеологізмів . Наприклад : на всю Іванівську, казанська сирота , діло табак , потьомкінські села. У фразеологічному запасі російської та української мов чимало спільних усталених зворотів ,що походять з інших мов. Багато спільних для обох мов фразеологізмів античного походження : ахіллесова п'ята, танталові муки , гроші не пахнуть , золота середина. Крім спільних , російська й українська мови мають величезні ресурси специфічних для цих мов фразеологічних зворотів . особливо великі багатства власне українських та власне російських неподільних фразеологічних зворотів та прислів'їв і приказок . Кожен із таких усталених зворотів не перекладається дослівно на іншу мову , а має в ній відповідник. |
|
«Культура мовлення» Кривий Ріг Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,... |
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |
|
Та загальні тенденції розвитку Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської... |
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,... |
|
Урок засвоєння нового матеріалу з елементами дослідження та експерименту Учитель української мови та літератури вищої категорії Миколаївської гімназії №4, вчитель-методист |
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення... |
|
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
|
Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради |
«СОПРЯГАТЬ НУЖНО …» Досвід з інтеграції курсів зарубіжної та української літератури Упорядники: Бурлакова І. О., Пуліна Г. О., викладачі зарубіжної і української літератури Міського юридичного ліцею, вчителі вищої... |