|
Скачати 0.84 Mb.
|
13-15 Крилаті скарби Біблії (3 год.) Біблію називають Книгою Книг, вважаючи її найважливішим у християнському світі текстом, де описано всю історію християнства як духовної віри. Біблія перекладена близько двома тисячами мовами. Багато біблійних притч і висловів - загальновідомі, вони давно вже стали справжніми карбами. Біблія як вона є Слово «Біблія» — грецького походження, воно й означає «книга». Від цього слова утворилося багато спільнокореневих, зокрема бібліотека (книгозбірня, книгосховище), бібліографія (список книг). Біблія (Священне Писання) складається із двох частин: Старий Заповіт (написаний давньоєврейською мовою) і Новий Заповіт (написаний давньогрецькою мовою). На думку істориків, Біблія писалася багатьма авторами протягом шістнадцяти століть — від XIII ст. до нашої ери до II ст. нашої ери. У IX ст. переклад Біблії старослов'янською мовою здійснили Кирило й Мефодій — солунські брати-просвітителі. На жаль, ті переклади не збереглися. У давні часи Біблію переписували у монастирях освічені монахи, тож кожен її примірник мав велику цінність. Книги берегли як святиню, Біблією хрестили немовлят, коронували, на ній присягалися. Перший друкований варіант Біблії старослов’янською мовою було проблемо Іваном Федоровичем в Острозі. Величезним на той час (ХVІ ст..) накладом – тисячу примірників. Україномовний варіант Біблії був надрукований 1903 року завдяки зусиллям письменників Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького та вченого Івана Пулюя. Крилаті вислови з Біблії — біблеїзми — сьогодні уживають як усталені мовні одиниці (афоризми або фразеологізми). Часто їх використовують у звичайному мовленні й художніх текстах. Сотворіння світу Про створення світу Біблії говориться таке: « Спочатку Бог створив небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий літав над поверхнею води. І сказав Бог: «Хай станеться світ світло!». І сталося світло. Побачив Бог світло і відділив світло від темряви, і назвав Бог світло «День», а темряву назвав «Ніч». Це був перший день. У другий день Бог створив повітря й хмари. На третій день Бог розділив твердь і воду. На четвертий день створив сонце, місяць, зірки, щоб вони світили й керували днем та ніччю, відділяючи день від ночі. На п'ятий день Бог населив землю дрібними істотами й птахами. На шостий — різними звірями, плазунами худобою. У цей же день Бог вирішив: «Створімо людину за образом Нашим і подобою Нашою і хай панує вона над усією землею». І створив Бог на свій образ людину. На сьомий день скінчив Бог працю свою. І відпочив дня сьомого від трудів своїх праведних». Хай буде світло! – говорять про досягнення якоїсь високої мети. На свій образ та подобу – про щось надзвичайно схоже. Спочити від трудів праведних – заслужений відпочинок від праці. Першу людину ( а це був чоловік) Бог сотворив з пороху земного і вдихнув у неї дихання. Назвав Господь першого чоловіка Адамом (давньоєврейською Адам — «людина») і поселив його у створеному райському саду, який назвав Едем (це слово означає «приємний», «ніжний», «гарний»). Потім Бог створив першу жінку, щоб не був Адам самотній і безпомічний. Було це так: поки Адам спав, узяв Господь одне з його ребер, перетворив його на жінку й привів до Адама. І сказав Адам: «Вона — плоть від плоті моєї». Першу жінку Бог назвав Євою. Від Адама та Єви пішов рід людський. Едем — синонім раю. Плоть від плоті — кровна або духовна близькість. Адамове ребро — так жартівливо говорять про жінку. У костюмі Єви — так говорять про оголену людину. Адамові діти — нащадки Адама, рід людський. Дерева пізнання добра і зла У раю серед інших дерев було дерево пізнання добра й зла, плоди якого Бог суворо і заборонив їсти Адамові та Єві. Пам'ятаючи ці слова, перші чоловік і жінка спочатку не наважувалися їсти соковиті яблука із цього дерева. Проте змій-спокусник підступно й хитро підмовив їх на заборонений Богом учинок (це і був первородний гріх людини). Наслідки цього ви знаєте — Бог розгнівався й вигнав Адама та Єву з раю, передрікши їм страждання. Ця біблійна історія стала джерелом багатьох крилатих висловів. Дерево пізнання добра й зла (дерево життя) — символізує пізнання всього, що створене Богом. Первородний гріх — гріхопадіння, рівень глибини чиєїсь провини; гріх, що нив подальший хід життя. Змій-спокусник — найхитріший і найпідступніший ворог. Заборонений плід — те, чого не можна робити, але до чого завжди є спокуса. Вигнання з раю — безповоротна втрата чогось гарного. Каїн та Авель У легенді про братів Каїна та Авеля розповідається про перше вбивство на землі. Скоїв цей страшний гріх Каїн — старший брат, убивши Авеля, свого молодшого брата через заздрість до його чеснот. Бог покарав Каїна тим, що зробив його безсмертним, щоб він вічно жив і мучився з того вбивства. На тілі Каїна Бог помістив тавро (знак, печать), аби його не вбили люди. Каїн — символ заздрісника, підступного вбивці. Авель — символ гарної, щирої, довірливої людини; Брат пішов (повстав) на брата — означає запеклу ворожнечу між рідними чи близькими людьми. Каїнова печать — тавро, мітка зрадника, негідника. Вавилонська вежа Легенда про Вавилонську вежу є однією з найдавніших; на думку вчених,вона виникла майже за тисячу років до появи самої Біблії. Ця легенда є однією зі спроб пояснити появу на світі багатьох народностей і мов. Мешканці давнього міста Вавилона, що після Потопу були одним народом і розмовляли однією мовою, вирішили побудувати величезну вежу, яка б сягала неба: «Місто збудуймо собі та башту вершиною до неба. І вчинімо для себе наймення, щоб ми не розпорошилися по всій землі». Дружно працювали люди, розуміючи одне одного; робота кипіла, вежа поступово зростала. Але не сподобалося це Богу, не захотів він, щоби люди досягли його небесної оселі й безпосередньо з ним спілкуватися, вирішуючи свої І марнотні справи. Змішав Бог різні мови й перестали вавилоняни розуміти одне одного, з розсварилися, будівництво припинили й розійшлися по різних землях, несучи із собою ту мову, яку хоч трохи розуміли між собою. Так, за легендою, утворилися різні народи й різні мови. Із цієї легенди пішли відомі крилаті вислови, які ви часто можете почути. Вавилонська вежа — символізує справу, яка ніколи не завершиться. Вавилонське стовпотворіння — галас, метушня у великому гурті людей. Назву міста Вавилон вживають у переносному значенні як символ великого міста, повного спокус і всілякого зла. Мойсей Багато крилатих висловів пов'язано з життям Мойсея, який став великим іудейським пророком і вивів євреїв з єгипетського полону, сорок років проблукавши і пустелею. Саме слово Мойсей означає «витягнений», бо його було витягнено з води. Це сталося в ті часи, коли народ Ізраїльський перебував у єгипетському полоні. Фараон, помітивши, що ізраїльтяни міцнішають і зростають числом (хоч їх дуже виснажували тяжкою працею), наказав знищувати всіх і єврейських немовлят-хлопчиків. Одна жінка, народивши сина, поклала його в просмолений кошик і заховала в очереті на березі Нілу. Туди прийшла купатися дочка фараона, побачила дитя й забрала його із собою. Жінка-мати, з'явившись до фараонової дочки, стала годувати немовля й виростила його в небезпеці. А як підріс хлопчик, став він фараоновій дочці за сина. І хоча жив Мойсей у царському палаці, не міг він спокійно дивитися на страждання свого народу, якого все більше утискали єгиптяни. І не витримав одного разу: убив наглядача, який знущався над євреєм. Утік Мойсей з палацу і став звичайним пастухом. Одного разу з'явився до нього Бог і заповідав Мойсеєві вивести ізраїльський народ з Єгипту в край, де тече молоко з медом. Довго, цілих сорок років, тривали блукання пустелею в пошуках євреями землі обітованої (обіцяної). Текти молоком і медом — так говорять про багатий край чи країну, що відзначається добробутом, достатком. Земля обітована — багатий край, місце заповітної мрії. Блукати пустелею — здійснювати складний, великий, повний випробувань і зречень шлях до свої мети. Голодував народ єврейський, блукаючи пустелею, не було інколи ні води, ні їжі для підтримки сил. Почали люди ремствувати. І почув це Господь, і послав їм з небес дивну їжу — білу солодку крупу, з якої можна було варити кашу й пекти хліб. «Ман гу?» — «Що це?» — спитали люди. І стали називати їжу манною, якою й харчувалися сорок років (Бог давав манни лише стільки, скільки можна було з'їсти за один раз). Манна небесна — несподівано одержані життєві блага. Чекати на манну небесну — з нетерпінням чекати чогось гарного. Бог розумів, як нелегко правити Мойсею своїм народом, тож вирішив йому допомогти. Дав Господь Мойсеєві кам'яні таблиці (скрижалі), на яких написані були десять заповідей, за якими повинні жити люди. Скрижалі — символізує заповіт, великі ідеї, справедливі закони, щось святе, чому людина поклоняється. Бути записаним на скрижалях — здобути безсмертя, бути увічненим. Заповіді — моральне повчання, правило поведінки, неухильний обов'язок. Десять заповідей Божих Перша заповідь: «Є тільки один Господь — Бог. Хай не буде інших богів перед ним». Друга заповідь: «Не сотвори собі кумира» (не вклоняйся і не служи нічому й нікому, окрім Бога) Третя заповідь: «Не називай ім'я Господа всує». Четверта заповідь: «Шість днів працюй і роби працю свою, а сьомий день — шануй І Господа свого». П'ята заповідь: «Шануй батька й матір свою, щоб довгими були твої дні на землі». Шоста заповідь: «Не вбивай!» Сьома заповідь: «Не чини перелюбу!» Восьма заповідь: «Не кради!» Дев'ята заповідь: «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!» Десята заповідь: «Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони його, ані вола його, ані всього, що ближнього твого!» Ось такі заповіді були вирізьблені на кам'яних скрижалях. Окрім заповідей, Бог на скрижалях написав Мойсеєві, як має відбуватися богослужіння і як має будуватися храм. 16 Афоризми (1 год.) Ознаки афоризму
Закономірність Щоб побачити, як змінився світ, достатньо зрозуміти, що ти сам став іншою людиною. Орхан Памук Найголовнішою ознакою людини, що досягла досконалості, є вміння швидко й доречно користуватися отриманими знаннями. Епікур Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. М. Рильський Порада Бережіть собори своїх душ. О.Гончар Ніколи не переставай усміхатися, навіть коли тобі сумно; хтось може закохатися у твою посмішку. Габріель Маркес Передбачення Буде бите царями сіянеє жито; буде каяття на світі, вороття не буде. Т. Шевченко 17 Роль афоризмів (1 год.) Афоризми допомагають людині зорієнтуватися в певній ситуації, обрати потрібне вирішення проблеми, розібратися зі своїми вчинками. У слушний час з'являється фраза, яка дарує мудрість, спокій, розраду. У відомих письменників завжди знайдеться декілька чудових фраз, які легко можуть вплинути на ставлення людини до себе й середовища.
18 Прислів’я і приказки (1 год.) Зберігши три означені класи фразеологічних одиниць, М.М.Шанський виділив 4-й клас: фразеологічні вирази (вислови). Це стійкі звороти мови, які семантично не діляться і складаються зі слів з вільним значенням, але у процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці. До них належать прислів"я, приказки, порівняння, крилаті вислови, мовні кліше. а) прислів"я - це виражене структурою речення народне висловлювання повчального змісту, яке формулює певну життєву закономірність чи правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду. Крім синтаксичної завершеності, прислів'я обов'язково граматично та інтонаційно оформлене судження і як таке співвідноситься не зі словом, а з реченням. Судження у прислів'ї може мати характер ствердження (Скрипливе дерево довго живе; Сім разів відмір - один відріж); або заперечення (Немає науки без муки; згаяного часу і конем не доженеш). Прислів'я можуть формулювати пряму постійну закономірність (Згода будує, а незгода руйнує), або зумовлену (Не жаль плакати, коли є за чим), вони можуть виливатись у форму поради, настанови, рекомендації (Не спитавши броду, не лізь у воду). б) Приказки - це звороти мови, вислови, елементи суджень, тоді як прислів'я – завершена думка. Ці словесні комплекси не мають прозорого моралізаторського спрямування і не виступають як формули-закони. Одні з них хоч і можуть бути організовані за моделлю речення, не мають проте повчального змісту, інші є немовби частиною речення і виконують характеризуючи функцію. Приказка "сама по собі є щось недомовлене: вона вимагає свого кінця і розвитку, іноді підмета, іноді присудка чи відповіді на питання" (М.А.Рибникова). |
«Культура мовлення» Кривий Ріг Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,... |
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |
Та загальні тенденції розвитку Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської... |
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,... |
Урок засвоєння нового матеріалу з елементами дослідження та експерименту Учитель української мови та літератури вищої категорії Миколаївської гімназії №4, вчитель-методист |
Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення... |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради |
«СОПРЯГАТЬ НУЖНО …» Досвід з інтеграції курсів зарубіжної та української літератури Упорядники: Бурлакова І. О., Пуліна Г. О., викладачі зарубіжної і української літератури Міського юридичного ліцею, вчителі вищої... |