Боліла Галина Миколаївна, вчитель української мови і літератури вищої категорії

Скачати 0.84 Mb.

Назва	Боліла Галина Миколаївна, вчитель української мови і літератури вищої категорії
Сторінка	1/9
Дата	26.10.2013
Розмір	0.84 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Боліла Галина Миколаївна,

вчитель української мови і літератури

вищої категорії

Корсунь-Шевченківської

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Корсунь-Шевченківської районної ради

Черкаської області

Анотація

Одним із вирішальних завдань освіти є формування національно свідомої особистості, гідної почесного звання громадянина України.

Саме нам, вчителям-словесникам, належить сформувати в учнів ціннісні орієнтації, поглибити їх знання про національну культуру, історію, звичаї, традиції.

Даний матеріал допоможе поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості фразеологічних одиниць; збагатити словниковий запас дітей фразеологізмами та крилатими висловами; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.

Одним із вирішальних завдань освіти є формування національно свідомої особистості, гідної почесного звання громадянина України. Саме нам, вчителям-словесникам належить сформувати в учнів ціннісні орієнтації, поглибити їх знання про національну культуру, історію, звичаї, традиції.

У системі засобів формування національної свідомості народу вагоме місце належить фразеології.

Фразеологія — це передусім слово і вираз, а кожне слово і вислів — це частка буття народу, літопис його історії й життєвого досвіду. Недаремно М. Рильський вважав, що у фразеології — «дух язика».

Тим часом науковці й учителі, які аналізують динаміку мовлення учнів, відзначають тенденцію до збіднення групи засобів народнопоетичної фразеології, що входить у мовлення через фольклор, побутове спілкування, художню літературу. Це пояснюється посиленим впливом на мовлення учнів наукових текстів, публіцистичної та спеціальної технічної літератури, внаслідок чого фразеологічний фонд мови залишається невитребуваним, а фразеологічний запас — пасивним.

Слова В. О. Сухомлинського «потрібно на кожному уроці записувати по два—три нових фразеологічних звороти, які б збагачували мову школярів» треба розуміти однозначно: постійно й систематично працювати над збагаченням учнівського мовлення фразеологізмами.

Фразеологізми — іскрометні скарби мовної образності — передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.

Фразеологія української мови — це її багатство й окраса. Більшість фразеологізмів має образне значення й використовується як прикраса або надає соціальної оцінки тексту.

Українська мова багата на виражальні засоби, які дають змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, радість, смуток, возвеличити людину, засудити негативні риси її. Серед чисельних перлин синонімів, антонімів, метафор, які роблять мову гарною та образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, серед цих перлин виділяють стійкі сполуки - фразеологізми, що виражають думки й сподівання мовців, їх побут, історію, культуру, єднають різні покоління.

- Зараз я пропоную послухати повідомлення, про історію розвитку фразеології.

Фразеологія як наука порівняно молода галузь.

Щодо походження терміну "фразеологія" (від грец. Phrasis - вислів і logos - поняття,вчення) - це розділ мовознавчої науки, що вивчає сталі звороти мовлення й склад фразеологічних одиниць і висловів мови, властивих їм семантичних і структурних ознак, закономірностей, функціонування в мові та мовленні.

Фразеологія як самостійний розділ лексикології вперше була введена в лінгвістику швейцарським стилістом Шарлем. Баллі на початку 20 століття. Питання про виокремлення стійких сполучень слів в спеціальний розділ мовознавства - фразеологію було підняте ще у 20-40 роках у працях Євгенія Дмитровича Поливанова, С.И.Абакумова, Леоніда Арсенійовича Булаховського. Загальнослов'янська фразеологія представлена в дослідженнях Олександра Опанасовича. Потебні, Федора Івановича Буслаєва, Віктора Володимировича Виноградова, Б.Ларіна, Л.Булаховського, Г.Удовиченка. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології сучасної української літературної мови зробили Іван Костянтинович Білодід, Михайло Андрійович. Жовтобрюх, Іван Чередниченко, А.Коваль, Леонід Гаврилович Скрипник та інші мовознавці.

В західноєвропейському и американському мовознавстві фразеологія не виділяється в окремий розділ лінгвістики.

Немає чіткого загальноприйнятого визначення фразеологізмів.

Наприклад, О.Шахматов називав фразеологізми нерозкладними сполуками, які складаються з двох або кількох слів, становлять собою граматичне ціле, але виступають у такій формі, що включає можливість визначити їх взаємну залежність і не дає також можливості визначити яке-небудь з них самостійним членом речення.

За визначенням В.Виноградова, фразеологічна одиниця (такий термін увів сам науковець) - це сполука, яка не утворюється в процесі мовлення, а відтворюється за традицією

І.Білодід дає таке визначення: «Фразеологічною одиницею,звичайно, називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення, які, даючи цілісні значення, відтворюються в мові за традицією, автоматично».

У підручнику Марії Яківни Плющ Українська мова. Підручник для 10 класу профільний рівень - К.: Освіта,2010 подається таке визначення: «Стійкі, неподільні сполучення, що складаються з двох і більше слів, існують у мові в готовому вигляді і здатні відтворитися у свідомості людей, як і слово, називаються фразеологізмами».

А Олександра Глазова, в підручнику Українська мова. Підручник для 10 класу академічний рівень — К.: Освіта,2010 подає таке визначення: «одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.»

Фразеологія цікава і складна наука, яка ще глибоко не вивчена й потребує дослідження.

Календарно-тематичне планування курсу

№ з/п	Тема	Кількість годин
1-2	Фразеологія, роль фразеології в українській мові. Фразеологізм, як мовна одиниця	2
3	Ознаки фразеологізмів та їх особливості	1
4-5	Походження фразеологізмів	2
6	Класифікація фразеологічних одиниць	2
7-8	Розряди фразеологізмів	2
9-10	Джерела української фразеології	2
11	Фразеологізм як особливий вид лексики	1
12	Синтаксична роль фразеологізмів	1
13-15	Крилаті скарби Біблії	3
16	Афоризми	1
17	Роль афоризмів	1
18	Прислів’я і приказки	1
19-21	Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів	3
22	Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення	1
23-24	Стилістичне використання фразеологічних одиниць	1
25-26	Фразеологізми в художній літературі	2
27	Фразеологічні конкурси	1
28	Фразеологізми, спільні для української і російської мов, фразеологічні відповідники	1
29	Тренувальні вправи Тести	1
30	Народні звичаї у фразеології	1
31	Назви чисел у фразеології	1
32	Назви птахів та тварин у фразеології	1
33	Фразеологічні малюнки-жарти «Весела фразеологія»	1
34	Фразеологізми-новатори в українському публіцистичному тексті	1
35	Підсумкове заняття	1

Фразеологія, роль фразеології в українській мові.

Фразеологізм, як мовна одиниця (2 год.)

Термін "фразеологія" (phraseos - вираз, logos - слово, вчення) вживається у кількох значеннях:

розділ мовознавства про усталені звороти;
сукупність усталених зворотів у мові;
сукупність прийомів висловлювання, властивих певній особі чи епосі.

Фразеологізмом називається семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (словосполучень або речень), не створюється у процесі мовлення відповідно до загальних і значеннєвих закономірностей поєднання слів, а відтворюється у вигляді фіксованої конструкції з властивим їй лексичним складом і значенням, (вилити душу, крутиться на язиці, по самі вуха).

У вільних словосполученнях слова поєднуються як автономні одиниці, не втрачаючи при цьому властивих їм індивідуальних лексичних значень і виступаючи номінативними одиницями (вилити воду з відра, зайти у воду по самі вуха),

Предметом сучасної фразеології виступає дослідження природи фразеологізмів, властивих їм структурних і семантичних ознак, джерел формування і закономірностей функціонування у мовленні.

Фразеологізми (грец. phrasis - мовний зворот і logos – слово ) - cтійкі, цілісні, семантично нерозкладні сполучення слів, що відтворюються в мовленні як готові формули. їхній зміст завжди інший, ніж семантика поєднаних у них слів: брати ноги на плечі-тікати, робити з мухи слона-перебільшувати,

як сніг на голову-раптово, рукою подати-близько, пекти раків-червоніти. Вивчає фразеологізми мовознавча наука - фразеологія.

У мовленні фразеологізми використовують з різною метою: для надання висловлюванню образності, емоційності, експресивності; створення відтінку іронії, жарту, насмішки, сарказму тощо; вираження позитивних емоцій або фамільярності; відтворення найтонших аспектів значення, характеристики предмета, явища, ситуації.

Жоден мовний стиль не обходиться без фразеологізмів. Найбільше їх у художньому, публіцистичному, розмовному, де основна їх функція - вираження образності. В офіційно-діловому стилі вони покликані уніфікувати способи спілкування, зробити його чітким, у науковому-частіше фігурують як термінологічні сполуки, що виражають одне поняття. Особлива яскравість фразеологізмів виявляється в живому мовленні.

Попри стильову обумовленість і різне походження всі фразеологізми мають немало спільних ознак: відтворюваність у мовленні; постійний лексичний склад; усталений порядок слів; стійкі граматичні категорії; втрата словами, які є компонентами фразеологізмів, своїх значень, завдяки чому вони разом виражають одне поняття; виконання у реченні однієї синтаксичної функції всіма компонентами фразеологізму; наявність синонімічних та антонімічних зв'язків з іншими фразеологізмами і словами.

Найчастіше слова фразеологізмів уживаються в переносному значенні, інколи-в прямому: Сашко добряче намилив шию, обличчя і змив теплою водою. -На зборах йому добре намилили шию за пропуски уроків; Оленка боляче прикусила язика, аж кров з'явилася.-Коли батько почув, що до цієї

справи причетний син, то надовго прикусив язика (намилити шию - покарати, прикусити язика - замовкнути).

Традиційно фразеологізми є одним членом речення: Нам треба збити пиху комусь із хвальків (присудок). Головне, щоб жовта преса не помітила їхніх стосунків (підмет). Як буря в стакані води все завертілося, збурилося в його житті (обставина). Осіння дорога вся в таких калюжах-ні пройти

ні проїхати (означення). Він уявляв себе пупом землі (додаток).

Ознаки фразеологізмів та їх особливості (1 год.)

1. Відтворюваність виявляється в тому, що фразеологічні одиниці вже наявні у мові, свідомості й пам’яті носіїв мови, існують як готові сполуки для побудови речень. Властивість відтворюватись - одна з найбільш спільних ознак фразеологічних одиниць, які можуть різнитись ступенем ідіоматичності, характером метафоричності, граматичною структурою. Відтворюваність об'єднує в одну групу всі фразеологізми і вирізняє стійкі сполуки з вільних сполучень слів.

2.Цілісність значення формується внаслідок переосмислення вільного словосполучення, де актуалізації слів-компонентів різною мірою втрачають предметну спрямованість. Семантична цілісність полягає у тому, що значення ФО є може бути витлумачене на основі значень окремих слів, що входять до складу цього фразеологізму. Складові частини ніби розчиняються у всій фразеологічній сполуці, формуючи нове значення.

З. Надслівна будова - обов'язкова умова функціонування фразеологічної одиниці, яка виявляється у відносній постійності компонентного складу та структури ФО. Постійність компонентного складу дозволяє варіювати структурні елементи фразеологізму (ласий шматок (шматочок), твердий горіх (горішок), виляти хвостом - хвостом виляти),

4.Експресивність як виразово-художня властивість фразеологізму, ґрунтується на образності, тобто на явному чи прихованому зіставленні вільного і фразеологічного сполучень. Влучність характеристики, сконденсованість думки, відчутна оцінна функція пояснюються самою природою ФО.

Перші три ознаки є ототожнюючими для слова і фразеологізму, оскільки; 1) ФО як і слово, є базою для словотворення (шкірити зуби - шкіритися); 2) виконують номінативну функцію (соромитися - пекти раків);

3) вступають у синонімічні, антонімічні, омонімічні та ін. системні зв'язки.

4-5 Походження фразеологізмів (2 год.)

1.Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

2. Різні виробництва, ремесла:

ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;
кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;
ковальського: брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту;
гончарського: лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей;
рибальства і мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця;

3.Театрально-музична діяльність: входити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах;

4. Військова справа: з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою;

5.Картярські ігри: розкривати карти, плутати карти, мішати карти, кинути всі козирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

6. Народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

7. Вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

8.Усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

9. Ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила,
звити гніздо, курям на сміх.

10. Іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, дамоклів меч, муки Тантала, авгієві стайні,прокрустове ложе, езопівська мова, нитка Аріадни, віща Кассандра, Геркулесові стовпи, гордіїв вузол, драконівські (драконові) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім.
Sturm und Drang — "буря і натиск" — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita lа соmmedia — комедія скінчилася; франц. Іdее fiх — ідея фікс, Іа Iиnе dе miei — медовий місяць, англ. fime іs mопеу — час — гроші.

11. Біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

«Культура мовлення» Кривий Ріг Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...	Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної...
Та загальні тенденції розвитку Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської...	Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...
Урок засвоєння нового матеріалу з елементами дослідження та експерименту Учитель української мови та літератури вищої категорії Миколаївської гімназії №4, вчитель-методист	Актив ізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення української... Це завдання в певній мірі реалізується через роботу над такою проблемною темою як активізація пізнавальної діяльності в процесі вивчення...
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ...	Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський...
Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради	«СОПРЯГАТЬ НУЖНО …» Досвід з інтеграції курсів зарубіжної та української літератури Упорядники: Бурлакова І. О., Пуліна Г. О., викладачі зарубіжної і української літератури Міського юридичного ліцею, вчителі вищої...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання