ЗАКОНУКРА Ї Н И


НазваЗАКОНУКРА Ї Н И
Сторінка1/4
Дата09.04.2013
Розмір0.56 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Інформатика > Закон
  1   2   3   4
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про житлово-комунальні послуги
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 47, ст.514 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.297

N 2404-VI ( 2404-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 40, ст.524

N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.571

N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2010, N 40, ст.524

N 3569-VI ( 3569-17 ) від 05.07.2011

N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53

N 4231-VI ( 4231-17 ) від 22.12.2011 }


Цей Закон визначає основні засади організаційних,

господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання

житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і

споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому

значенні:
житлово-комунальні послуги - результат господарської

діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та

перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і

спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів,

норм, стандартів, порядків і правил;
аварія - пошкодження інженерних мереж, обладнання або

конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або

природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації

відповідно до технічних умов;
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або

комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник

або юридична особа, яка за договором з власником утримує на

балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну

та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки

коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і

поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим

майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з

законом;
виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності

якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно

до умов договору;
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює

житлово-комунальні послуги;
власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або

комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або

юридична особа, якій належить право володіння, користування та

розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом

або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому

законом порядку;
внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них,

прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання

житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку,

споруди;
засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку

кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги,

який має нормовані метрологічні характеристики;
кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця

виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги,

визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів,

порядків і правил згідно з законодавством;
комунальні послуги - результат господарської діяльності,

спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у

забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та

електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових

відходів у порядку, встановленому законодавством;
непереборна сила - дія надзвичайної ситуації техногенного,

природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання

відповідної послуги відповідно до умов договору;
норми споживання - кількісні показники споживання

житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством

відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого

самоврядування;
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має

намір отримати житлово-комунальну послугу;
точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до

іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;
управитель - особа, яка за договором з власником чи

балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою,

житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі -

управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію

відповідно до закону та умов договору;
утримання будинків і прибудинкових територій - господарська

діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи

юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту

жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків

і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової)

території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів,

порядків і правил згідно із законодавством;
якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих

характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її

здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби

споживача відповідно до законодавства.
Стаття 2. Державна політика у сфері житлово-комунальних

послуг
1. Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг

базується на таких принципах:
1) забезпечення раціонального використання наявних ресурсів

та сталого розвитку населених пунктів;
2) створення та підтримання конкурентного середовища при

виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення

контролю у сфері діяльності природних монополій;
3) забезпечення функціонування підприємств, установ та

організацій, що виробляють, виконують та/або надають

житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та

досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх

виробництво;
4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги,

перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого

рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей

відповідного регіону та технічних можливостей;
5) забезпечення рівних можливостей доступу до отримання

мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів

незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування

та форми власності юридичних осіб тощо;
6) дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм,

порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних

послуг;
7) забезпечення соціального захисту малозабезпечених

громадян.
Стаття 3. Предмет регулювання цього Закону. Суб'єкти у сфері

житлово-комунальних послуг
1. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що

виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі

створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
2. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи

місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та

споживачі житлово-комунальних послуг.
Стаття 4. Законодавство України у сфері житлово-комунальних

послуг
1. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг

базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з

нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового

законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що

регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
2. Якщо міжнародними договорами України, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено

інші правила, ніж ті, що передбачені законами України, то

застосовуються правила міжнародних договорів.
Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
{ Назва розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади

з питань житлово-комунального господарства, інших

державних органів у сфері житлово-комунальних

послуг
{ Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з

питань житлово-комунального господарства належить:
1) підготовка пропозицій щодо формування державної політики у

сфері житлово-комунальних послуг;
2) організація в межах його повноважень розроблення і

реалізації державних та регіональних програм у сфері

житлово-комунальних послуг;
3) розроблення науково обґрунтованих нормативів витрат та

втрат ресурсів, що використовуються при виробництві,

транспортуванні та постачанні житлово-комунальних послуг;
4) розроблення в межах повноважень системи

нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на

житлово-комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію,

централізоване водопостачання та водовідведення, які

встановлюються національною комісією, що здійснює державне

регулювання у сфері комунальних послуг), стандартів, нормативів,

норм, порядків та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а

також щодо експлуатації, поточного і капітального ремонтів,

реконструкції об'єктів житлового фонду;

{ Пункт 4 частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
5) забезпечення контролю за дотриманням

виконавцями/виробниками вимог стандартів, нормативів, норм,

порядків і правил та видання приписів щодо усунення порушень у

межах, встановлених законодавством;
6) сприяння створенню виконавцями/виробниками систем

управління якістю житлово-комунальних послуг відповідно до

національних або міжнародних стандартів; { Частину першу статті 5

доповнено пунктом згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від

15.01.2009 }
7) розробка типових договорів;
8) координація діяльності місцевих органів виконавчої влади

та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних

послуг;
9) організація та виконання в межах повноважень робіт із

стандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сфері

житлово-комунальних послуг;

{ Пункт 10 частини першої статті 5 виключено на підставі

Закону N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }

11) проведення моніторингу стану розрахунків за

житлово-комунальні послуги;
12) нормативно-правове забезпечення діяльності місцевих

державних адміністрацій для здійснення контролю цін/тарифів на

житлово-комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію,

централізоване водопостачання та водовідведення, які

встановлюються національною комісією, що здійснює державне

регулювання у сфері комунальних послуг);

{ Пункт 12 частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010 }
13) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг

відповідно до закону.
2. Центральні органи виконавчої влади беруть участь у

розробленні та реалізації державної політики у сфері

житлово-комунальних послуг у межах своїх повноважень, визначених

законами.
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у

сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну

політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ,

тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і

організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги

населенню. { Абзац перший частини третьої статті 5 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері

комунальних послуг, є державним колегіальним органом, що здійснює

регулювання діяльності у сфері теплопостачання (крім діяльності

суб'єктів господарювання, які здійснюють комбіноване виробництво

теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні

або поновлювані джерела енергії), централізованого водопостачання

та водовідведення. { Частину третю статті 5 доповнено абзацом

другим згідно із Законом N 2479-VI ( 2479-17 ) від 09.07.2010; із

змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI ( 2592-17 ) від

07.10.2010 }

{ Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI

( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Стаття 6. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки

Крим, обласних, Київської і Севастопольської

міських державних адміністрацій у сфері

житлово-комунальних послуг
1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

обласних, Київської і Севастопольської міських державних

адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1) забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;
2) розроблення і реалізація регіональних та місцевих програм,

участь у розробленні і реалізації державних програм у цій сфері;
3) ліцензування певних видів господарської діяльності

відповідно до закону;
4) взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань

надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у

межах своїх повноважень;
5) залучення небюджетних джерел фінансування для забезпечення

виконання державних та регіональних програм у сфері

житлово-комунальних послуг;
6) здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні

послуги та моніторингу стану розрахунків за них;
7) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг

відповідно до законів.
Стаття 7. Повноваження органів місцевого самоврядування у

сфері житлово-комунальних послуг
1. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері

житлово-комунальних послуг належить:
1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері

житлово-комунального господарства, участь у розробленні та

реалізації відповідних державних і регіональних програм;
2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги

відповідно до закону;
3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних

послуг, контроль за їх дотриманням;
4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно

до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом

виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;
5) управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг,

що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних

громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної

експлуатації;
6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами

необхідних рівня та якості;
7) встановлення зручного для населення режиму роботи

виробників та виконавців;
8) інформування населення відповідно до законодавства про

реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального

господарства, а також щодо відповідності якості

житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та
  1   2   3   4

Схожі:

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И

ЗАКОНУКРА Ї Н И
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою
ЗАКОНУКРА Ї Н И
Освіта основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка