Вороніна Лариса Анатоліївна
|
|
Скачати 162.3 Kb.
|
 Вороніна Лариса Анатоліївна, класний керівник, Глибоцька ЗОШ І-ІІІ ст. Метод проектів як одна із форм інновацій у вихованні гармонійно розвиненої особистості через систему родинних цінностей Школа –це передусім простір життя дитини,тут вона не готується до життя, а живе. І тому важливо вибудовувати виховний простір так , щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і вчителями , школою і родиною. Ніщо на Землі не цінується так високо, як рідне оточення, родина. Вона - основа формування людської особистості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним. Недарма в народі кажуть: "Без сім’ї немає щастя на землі”. Тому кожна сім’я повинна бути щасливою, тобто такою, яка живе повнокровним життям, уміє цінувати особистість, в якій вироблена єдина чітка стратегія виховання дітей. Виховання в сім’ї і виховання учнів у школі - це єдиний та неперервний процес. Школа має допомогти дитині, підлітку визначитися не лише ким бути, а яким бути, як жити. На сучасному етапі розвитку освіти закономірним є питання про роль, яку повинна відігравати школа у суспільному житті. Мова йде про таку школу XXI століття, яка б плекала творчу особистість, створювала умови для повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку дитини як складової примноження культури й духовності суспільства в усій різноманітності вітчизняних і світових зразків. В.О. Сухомлинський високо оцінював значимість такого соціального інституту, як сім'я, важливість прикладу матері та батька у справі виховання дітей, у творенні майбутнього. «Є в світі, — писав педагог, — десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, другий зводить житловий будинок, третій вирощує хліб, четвертий лікує людей, п'ятий шиє одяг... Та є в світі найуніверсальніша — найскладніша і найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім'ї — творення людини. Так, це робота — найвідповідальніша і найскладніша. В ній зливаються інтимне і громадянське...» І в цьому злитті, на мою думку, і полягає гармонія людського щастя. Якщо ти хочеш стати неповторною особистістю, якщо ти мрієш залишити після себе глибокий слід на землі — не обов'язково бути видатним письменником чи вченим, творцем космічного корабля чи відкривачем нового елемента періодичної системи. Ти можеш утвердити себе в суспільстві, засяяти прекрасною зіркою неповторної людської індивідуальності, виховавши хороших людей. Усвідомлюючи роль і значення інноваційного характеру діяльності як рушійної сили освітянських реформ мій клас працює над довгостроковим проектом (2009 -2016 р.р.) «Клас – родина» (додаток 1) «Клас – родина» - не лише новий тип класу, а новий тип мислення, мікроклімату між головними учасниками навчально-виховного процесу: дитиною, батьками і класним керівником , новий підхід до освіти. Його мета - навчити і виховати колектив свідомих громадян держави. Основні принципи життєдіяльності класу- родини: родинність - національне виховання, в основі якого лежить почуття приналежності до роду, народу, держави і світового співтовариства, працьовитість, ощадливість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до батьків, до свого краю, історії народу, до порядку, пошана до старших, творчість слова, правдомовність, різномовність, знання роду, збереження його честі, культ предків, демократизм стосунків, доброта, подружня вірність і любов, відродження звичаїв, традицій, обрядів та сімейних народних ремесел. «Ваша власна поведінка, — писав А. Макаренко, звертаючись до батьків, — вирішальна річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, виховує дитину кожний момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає дома. Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви поводите ся з друзями і ворогами, як ви смієтесь, читаєте газету, — в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте. А якщо вдома ви грубі або хвастливі, або ви пиячите, а ще гірше, якщо ви ображаєте матір, вам уже не треба думати про виховання: ви вже виховуєте своїх дітей і виховуєте погано, і ніякі найкращі поради й методи вам не допоможуть». За порадою вченого , професора Н. Щуркової , як класний керівник я будую взаємодію з батьками на основі таких основних ідей-принципів, як: - звертання до почуття батьківської любові та її повага; - уміння розглянути в кожному учні позитивні сторони, що дозволяють давати характеристику дітям з висування випереджальної позитивної оцінки; - висока повага особистості батька й матері, їх батьківської турботи, їх трудової та громадської діяльності. Завдання родинно-сімейного виховання у класі –родині є: - гармонійний всебічний розвиток дитини; - підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах; - формування в дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості, правди, людяності; - розуміння пріоритету виховання дітей у сім’ї та гуманних взаємин між членами родини; - важливості ролі сім’ї у житті суспільства; - створення сприятливої трудової атмосфери в сім’ї; - виховання національної свідомості і самосвідомості; - культура поведінки в сім’ї; - залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах. На основі даних завдань у роботі керуюсь схемою співпраці з батьками (додаток 2) . Трикутник: школа – учні – батьки є опорною схемою у вирішенні більшості питань, пов’язаних з проблемами навчально-виховного процесу. Кожна його ланка є рівноправним учасником всіх шкільних справ, ідей і задумок. Особливістю сімейного виховання є те, що родина являє собою різновікову соціальну групу: у ній с представники двох, трьох, а іноді й чотирьох поколінь. А це — різні ціннісні орієнтації, різні критерії оцінок життєвих явищ, різні ідеали, точки зору, переконання. Незважаючи на цей клубок протиріч, усі члени родини сідають за один обідній стіл, разом відпочивають, господарюють, влаштовують свята, створюють певні сімейні традиції. Ще однією особливістю сімейного виховання є те, що воно органічно зливається з усією життєдіяльністю дитини: у родині вона має всі життєво важливі види діяльності — інтелектуально-пізнавальну, трудову, суспільну, ціннісно-орієнтовану, художньо-творчу, ігрову, вільного спілкування. Причому, проходить всі її етапи: від елементарних спроб (взяти в руки ложку, забити цвях, намалювати чоловічка, допомогти мамі) до найскладніших соціально і особистісно значущих форм поводження. Сімейне виховання має також широкий діапазон впливу у часі: воно продовжується впродовж всього людського життя, відбувається у будь-яку мить доби, у будь-яку пору року, його позитивний вплив людина відчуває навіть тоді, коли вона поза родиною: у школі, на роботі, на відпочинку в іншому місці, у службовому відрядженні. Справжній учитель завжди пам'ятає про те, що його учень, який сидить за шкільною партою, думками, невидимими нитками зв'язаний з домівкою і родиною. Тому одним з найактуальніших принципів моєї роботи як класного керівника залишається принцип «Клас - родина». Перед тим, як планувати роботу з батьками, ретельно вивчаю сім’ї, їх матеріально-побутові умови, соціальний стан, взаємини між членами родини, ставлення батьків до школи, участь батьків у вихованні своїх дітей. Я починаю роботу з батьками не із батьківських зборів, а з відвідування своїх учнів удома. У неофіційній обстановці, вдома, більше дізнаєшся про дитину, її уподобання, стосунки у сім’ї. Свою роботу з класом завжди розпочинаю з вивчення сім’ї, індивідуальних особливостей кожного учня, веду зошит педагогічних спостережень. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а й рівень вихованості учня, його розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів, бо успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки. Тому вивчити, чим живе учень, які його інтереси й нахили, особливості волі й риси характеру, - це означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. І, знаючи особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з класом. В.О.Сухомлинський писав: « В наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей». Тому проект «Батьківські спілкування» ( додаток 3 ) є актуальним і передбачає батьківські збори , батьківський лекторій, тематичні конференції з обміну досвідом виховання дітей, дні творчості дітей і їх батьків, відкриті уроки і позакласні заходи, вечори питань і відповідей, диспут, дискусія, індивідуальна робота, групові форми взаємодії педагогів і батьків,сумісні свята, підготовка концертів, сімейні свята і фестивалі, допомога в зміцненні матеріально-технічної бази школи і класу. Під час «Батьківських спілкувань» використовую опитувальники для батьків «Ми і школа» ,, «Моя дитина» , тестування для батьків «Хто ви для свої дитини: батько (мати) чи приятель (ка) ?» (додаток 3). «Памятка батькам від дитини» , «Батьківські заповіді» (додаток 3) заставляють замислитися кожну родину. Проводжу батьківські ради у формі тренінгових занять , батьківські збори ( додаток 3) , де обговорюємо проблеми моральності , визначаємо причини позитивних чи негативних емоцій учнів тощо. Разом з батьками проводимо спільні уроки . Прикладом може бути урок доброти з елементами дискусії на тему «Той, що творить добро, творить саме Життя…» (додаток 3) Також у роботі з батьками використовую колективні бесіди, диспути, зустрічі за круглим столом, конкурси ( наприклад, на гарні поради, на розв’язування сімейних конфліктних ситуацій), різноманітні презентації на педагогічні теми. Соціальні психологи стверджують: якщо сім’я зацікавлена у вихованні особистості дитини, то сили школи потроюються. Адже цей розвиток успішний лише завдяки спілкуванню, взаєморозумінню і співпраці з батьками. Батьківський актив є опорою у моїй роботі. Він допомагає істотно звільнитись від безлічі «побічних» навантажень. Це надає можливість мені зосередитись на педагогічній творчості, забезпечити індивідуальний підхід до «найскладніших» вихованців. Відомо, що всі батьки мають хоч якийсь педагогічний хист, за допомогою анкетування це дуже легко виявити. Один чудово розв’язує задачі, другий – розповідає – заслухаєшся, третій – справжній фізорг або майстер виробничого навчання. Дуже важливо ці вміння виявити і використати. Для того, щоб батьки бажали йти до школи, вони повинні бачити зацікавленість вчителя у процесі навчання і виховання. Коли я віддаю весь свій час, всю свою душу дітям, серця батьків не залишаються байдужими. У рамках масштабного проекту «Клас-родина» ми з спільно з батьками та учнями щорічно втілюємо в життя один обо кілька мікропроектів , тематика яких продиктована самим життям. Чому саме проектна діяльність стала основною складовою виховання моїх учнів ? По-перше, уміння виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку, - це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них. По-друге, я вважаю проектну технологію однією з найбільш перспективних, що сприяють формування в учнів життєвих компетентностей, зокрема навичок соцільної активності. Час, в який ми живемо, це формування нової цивілізації. Суспільству потрібні компетентні, свідомі громадяни.Щоб стати компетентним та свідомим громадянином, не достатньо лише говорити про демократичні цінності та ідеї, потрібно вже сьогодні залучатися до розв'язання реальних проблем, якими наповнене найближче оточення. А це передбачає ознайомлення учнівської молоді з методами та технологіями суспільної активності, набуття нею навичок участі в громадському житті життєдіяльність. По-третє, кожний проект дозволяє побачити у звичайному щось нове, роздивитись об'єкт дослідження з інших точок зору. Він (проект) розвиває вміння, здібності й мислення школяра; відкриває нові можливості та розкриває прихований потенціал кожного; допомагає вдосконалюватись, спілкуватись і прислуховуватись; підтримує і дає впевненість у собі, віру у своє «я». І, нарешті, на відміну від традиційної системи, яка розглядає виховні питання з інтелектуальної сторони і тільки потім - з емоційної, а моральні принципи повинні бути зрозумілими, у проектній діяльності основні моральні принципи (чуйність, обов'язковість, відповідальність за прийняті рішення) ґрунтуються на дії, їх треба «прожити». Таким чином, проектний метод сприяє інтенсивному розвитку самостійності учнів, активному становленню їх інтелектуально-творчих здібностей і в цілому збагаченню особистості, формуванню її соціально значущих якостей. Разом з учнями і батьками ми розробили мотиви , що спонукають нас займатись проектною діяльністю. Ось ці мотиви. Заняття проектною діяльністю дає мені: - можливість завести друзів, розширити коло спілкування; - бажання покращити життя в громаді (класі,школі , родині); - прагнення набути нових знань, досвіду; - нагода застосувати свої знання на практиці; - бажання отримати визнання у своїй громаді; - небайдужість до тих, хто живе поряд з тобою; - можливість урізноманітнити своє життя; - можливість пізнати свій імідж; - можливість розвинути свій лідерський потенціал; - можливість застосувати свої навички і знання в реальних життєвих ситуаціях. Розглянемо приклади проектів , реалізованих з моїми вихованцями та їх батьками , що сприяли вихованню гармонійної особистості крізь призму родинних цінностей. У 5класі у мене , як у класного керівника , виникла необхідність ближче познайомитися з дітьми , їх батьками , тому був розроблений проект «Про що розповів сімейний альбом...» ( додаток 4) Метою даного проекту є: - виховання родовідної памяті ; - формування особистості, яка здатна усвідомити роль родини у своєму житті; - формування в учнів ініціативи, самостійності, віри в можливості своєї родини; - виховання прагнення до здійснення пошукових дій; - залучення учнів до практичної діяльності з дослідження історії свого роду. Під час реалізації проекту була виконана наступна робота:
альбом» (додаток 4) ( разом з вчителем і батьками ) У 5 класі ми разом з учнями і батьками втілили в життя ще один проект «Єднання шкільної родини» (додаток 5). Мета даної роботи : поглиблювати родинні стосунки; розширювати знання учнів і батьків про своїх найдорожчих людей; стимулювати інтерес дітей до історії своєї сім’ї, її значення у житті людини, залучати дітей до створення класної родини; учити дітей розуміти та збагачувати рідну мову; розвивати здібності, мислення, творчість дітей, пізнавальну активність, зв’язне мовлення, шанобливе ставлення до рідних. Реалізація цього проекту не ставить своїм завданням досягти певних результатів, вона спрямована на процес, що приносить задоволення його учасникам: - організація дозвілля учнів класу; - проведення родинних свят в дружньому класному колективі; - створення класного альбому «Наші родини»; - створення родовідних дерев. В рамках проекту було проведено наступні заходи: - анкетування учнів та їхніх батьків з метою вивчення пізнавальних творчих, художньо-естетичних інтересів і нахилів учнів; - проведення родинних заходів: - родинне свято «З родини йде життя дитини...»; (додаток 5) - «Ось він який, мій тато» - конкурс творів (додаток 5) - Свято мам та бабусь (до Міжнародного жіночого дня) - «Новорічні свята» - День іменинника - організація участі учнів та їх батьків у святах, конкурсах шкільного та районного масштабу; - створення родовідних дерев родин учнів (додаток 5) У 6 класі виникла необхідність говорити з учнями про здоровий спосіб життя, про негативний вплив шкідливих звичок на здоровя дитини. Тому на батьківській раді було прийнято рішення про розробку і втілення в життя проекту «Ми за здоровий спосіб життя» ( додаток 6) Працюючи над розробкою проекту , ми з батьками визначили його мету:
переконати учнів у необхідності змалку дбати про своє здоров’я, формувати в них моральну свідомість, відповідальне ставлення до свого здоров’я, бажання загартовуватись, навички зміцнення свого тіла;
Від реалізації проекту « Ми за здоровий спосіб життя» ми очікували:
- сформувати власну систему здорового способу життя учнів за рахунок здорового харчування , занять спортом , єднання з природою; - наводити приклади вибору здорового способу життя людьми з найближчого оточення. Цікаво і активно пройшов тренінг «Спосіб життя і здоровя» ( додаток 6). Учні класу з цікавістю збирали матеріали , готуючись до випуску інформаційного бюлетеня «Ми за здоровий спосіб життя» ( додаток 6). У 7 класі нам стала цікавою тема народної вишивки , тому був розроблений проект «Парад родинних вишиванок» (додаток 7) На підготовчому етапі була виконана наступна робота: - укладання питальника до тем: « Що я знаю про українську вишиванку?»; « Який одяг носили моя прабабуся?»; « Вишиванка – це модно?» - зустріч з бабусями « Майстер-клас народної вишивки» У процесі реалізації проекту учні разом з батьками і класним керівником здійснили таку діяльність: - година спілкування « Я по світу іду в вишиванці»; - пошукова робота « Скарби бабусиної скрині»; - добірка поезій про вишиту сорочку; - збір і запис легенд , переказів про українську вишивку; ( додаток 7) - написання творів про вишиванку; ( додаток 7) -відкритий урок з українознавства , де учні одягають родинні вишиванки; - день української сорочки у класі ; - Фотосесія для батьків і дітей « Моя улюблена вишиванка» ; - Оформлення мультимедійної презентації «Парад родинних вишиванок» ( додаток 7) Під час публічного захисту проекту , на якому були присутні учні , батьки і вчителі було представлено : - показ мультимедійної презентації «Парад родинних вишиванок» для членів родин учнів ; ( додаток 7) - годину родинного спілкування « Ми по світу ідем в вишиванках» У проекті «Таланти моєї родини» (7 клас) ( додаток 8) були задіяні три покоління родин учнів. Дідусі і бабусі , батьки і матері , учні , класний керівник здружилися , виконуючи одну спільну справу . Мета проекту була наступною: - формування особистості, яка здатна усвідомити роль родини у своєму житті; - формування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри в можливості своєї родини; - сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до здійснення пошукових дій; - залучення учнів до практичної діяльності з дослідження історії свого роду; - виховання в учнів гуманістичної позиції, що ґрунтується на загальнолюдських духовних цінностях – любові, доброті, доброчинності; - активізація зв’язку «школа-родина-дитина»; - збереження і примноження звичаїв , традицій , ремесел , здобутків своєї родини. Були створені творчі групи « Учні-батьки» , які об’єдналися за спільними інтересами : «Пісенні таланти моєї родини» , «Рукодільні таланти моєї родини» , «Художні таланти моєї родини» , «Професійні таланти моєї родини» , «Поетичні таланти моєї родини», «Танцювальні таланти моєї родини», «Спортивні таланти моєї родини» , «Талант здобувати знання» Спільно були визначені напрями співпраці. Своєрідним підсумком проекту стало талант-шоу «Моя родина має талант» , де учні і батьки прозвітували про виконану роботу. Учнями класу були написані твори , вірші про свої родини. Всі члени шкільної родини відчули себе справжньою спільнотою , об’єднаною єдиною справою. Ще у 5 класі , коли спільно з батьками і школярами ми окреслювали коло завдань спільної діяльності , було вирішено , що виховний процес буде неповним без екскурсійної діяльності , тому був запланований довгостроковий проект (2009-2016 р.р.) «Мандруємо Україною» Мета проекту: виховання національної свідомості , любові до рідної землі , гордості за свій народ ; розвиток пізнавальних інтересів вихованців до історії та культури свого народу ; прагнення пізнати рідну природу її красу; виховання дбайливого ставлення до пам’яток історії та культури; естетичний розвиток особистості, формування естетичного смаку, бажання створювати красу навколо себе; активізація творчої діяльності дітей. В рамках реалізації даного проекту ми відвідали такі українські міста як Чернівці , Хотин , Камянець-Подільський , Коломию , Яремче , Ворохту. Матеріали наших поїздок оформляємо у мультимедійній презентації « Цікава подорож по рідній Україні» ( додаток 9). Плануємо відвідати такі українські міста як Львів , Київ , Умань , Івано-Франківськ тощо. Екскурсія - важливе знаряддя формування особистості правдою і красою довкілля. Підсумком екскурсійної роботи є оброблення здобутого матеріалу, висновки та їх фіксування в проект . На цьому етапі виявляється тісний зв'язок між різними навчальними предметами. Не буде перебільшенням констатувати, що екскурсійний метод вносить пожвавлення, забезпечує зв'язок із навколишньою природою і суспільним життям, примушує учнів зануритись у сферу життя минулого і викликає інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворюватись на маленького дослідника довкілля, рідного краю, старовини, закликає до свідомої творчості, самодіяльності. Багато нових проектів прагнемо втілити в життя у старших класах. Планується , що вони будуть носити дослідницький характер і відповідати проблемам часу. Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена наслідками реалізації проектної діяльності через систему родинного виховання . Діти стали по-іншому відноситись до себе: це і поведінка, ретельність; до близьких: повага, вдячність; до оточуючих: почуття колективізму, патріотизму... Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними. Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись. А для пошуку вірних шляхів я буду користуватись і досвідом спеціалістів, і слухати власне серце, свою фантазію, і пам’ятатиму про нестандартність, яка може додати декілька яскравих кольорів до веселки нашого життя. А також хочу використати вислів психолога М.Чехова : « Душа залишається глуха до наказів, не відповість на гвалтування, душу можна тільки зацікавити». З раннього дитинства маленькій людині необхідні яскраві позитивні враження, дивовижні відкриття, активне радісне життя. Такі можливості намагаюся створити у виховній діяльності зі своїми учнями. «Через красиве до людяного - така закономірність виховання» - писав Василь Сухомлинський. Вірю, сподіваюсь і молюсь, що житимемо в незалежній Україні, немов у казці. Над юним поколінням планети пануватиме аура добра, злагоди, взаєморозуміння, творчості. А ми, вчителі, творитимемо тільки задля блага неньки-України, рідного народу, найціннішого скарбу на землі - дітей. |
Схожі:
|
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
Бичок Ірина Анатоліївна ... |
|
Аріх Людмила Анатоліївна Аріх Людмила Анатоліївна, 09. 06. 1967 р н., освіта вища, ПП «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», тимчасово не працює, смт. Велика... |
Виховна година Сікач Лариса Володимирівна – вчитель біології Червонополянської загальноосвітньої школи І –ІІІступенів Горностаївського району Херсонської... |
|
Енциклопедія Українознавства Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (*25 (13) лютого 1871, м. Новоград-Волинський — 1 серпня 1913, м. Сурамі, Грузія) — українська... |
Над якою працює вчитель Терниця Світлана Анатоліївна, учитель німецької мови, спеціаліст вищої категорії |
|
АНОТОВАНИЙ КАТАЛОГ Відповідальний за випуск – Назаренко Галина Анатоліївна, заступник директора з наукової та видавничої роботи ЧОІПОПП |
Кушнірук Світлана Анатоліївна ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДО ІСПИТУ Поясніть значення педагогіки як науки. Чи можна вважати педагогіку прикладною філософією |
|
Яреми Гояна «Пророк» Баришенко Лариса Іванівна, вчитель української мови та літератури Бородянської спеціалізованої школи-загальноосвітнього закладу І-ІІІ... |
Методичні рекомендації щодо вдосконалення оцінювання вмінь учнів Лаврова Лариса Василівна – кандидат філософських наук, завідувач кафедри філософії та культури здоров’я Дніпропетровського обласного... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua