|
|
Скачати 1.81 Mb.
|
ГАРКАВІСТЬ – див. РОТАЦИЗМ. ГНУСАВІСТЬ – див. РИНОЛАЛІЯ. ГРАМАТИЧНА СИСТЕМА МОВИ – сукупність форм словозмінення та способів (моделей, типів) будови словосполучень і речень, що характерні для даної мови, діалекту. ГРАМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ – визначення граматичних зв’язків між словами. ГРАМАТИЧНИЙ УСТРІЙ – будова слова та речення, що властива даній мові. ГРАФІ́ЧНЕ МОВЛЕННЯ – мовлення письмове. ГУЛІ́ННЯ – голосові реакції дитини в перші 2-3 місяці життя (в нормі). Д ДАКТИЛЬНЕ МОВЛЕННЯ – мовлення, яке відтворює слова за допомогою дактильних букв, тобто визначених конфігурацій пальців та їх рухів. Довідка: Д.м. користуються глухонімі. ДЕКЛАМАЦІЯ – мистецтво виразного читання; виконання різноманітних способів вичленення мови для найбільш повного експресивного та емоційного змісту художнього тексту. ДЕСТРУКЦІЯ МОВЛЕННЯ – процес розпаду мовлення. ДЕФЕКТ ДЗВІ́НКОСТІ – розлад звуковимови: заміна дзвінких приголосних глухими або їх змішування. ДЕФЕКТ М’ЯКОСТІ – розлад звуковимови: заміна м’яких приголосних твердими або їх змішування. ДЕФЕКТИ АРТИКУЛЯЦІЇ – див. ДИСЛАЛІЯ ОРГАНІЧНА. ДЕФЕКТИ ЗВУКОВИМОВИ – див. ДИЗАРТРІЯ, ДИСЛАЛІЯ, РИНОЛАЛІЯ. ДЗЕРКАЛЬНЕ МОВЛЕННЯ – вимова (читання) слів у зворотньому порядку. ДЗЕРКАЛЬНЕ ПИСЬМО – дзеркальне написання букв. ДИВЕРГЕНЦІЯ – відхилення вимови звуку мовлення в залежності від його положення в слові. ДИЗАРТРІ́Я – розлад чіткого мовлення, зумовлений недостатністю іннервації мовленнєвого апарату внаслідок ураження ЦНС. Довідка: Частота Д. перш за все пов’язана з частотою пренатальної патології. Найчастіше Д. зустрічається при ДЦП (дитячий церебральний параліч) – 65 – 85%. Особливістю дизартричних порушень є патогенетична спільність з руховими розладами, що виявляється в характері вад загальної та мовленнєвої моторики: обмеженість довільних артикуляційних рухів; стабільний характер м’язового тонусу у мовленнєвій мускулатурі; наявність гіперкінезів і оральних синкінезій; вади імпульсації від м’язів артикуляційного апарату та вплив патогенетичних тонічних рефлексів на ці м’язи. Такі вади артикуляційного апарату ускладнюються розладами дихання й голосоутворення. Внаслідок цього мовлення дітей стає змазаним, з гугнявим відтінком, зі значною кількістю вад звуковимови, незрозумілим, часом скандованим. Провідним порушенням є важкий розлад різних сторін вимови (темпу, ритму, голосу); інші ж сторони мовлення (розуміння мовлення, словник, граматична будова) можуть відставати у своєму розвитку або не порушуватись. Загальноприйнятою є класифікація Д, побудована за локальним принципом, за якою виділяють такі форми: бульбарна, псевдобульбарна, екстрапірамідна, мозочкова, кіркова. ДИЗАРТРІ́Я БУЛЬБАРНА – дизартрія, що обумовлена ураженням продовгуватого мозку. Довідка: При ураженні продовгуватого мозку руйнуються ядра рухливих черепно-мозкових нервів (язикоглоточного, блукаючого, під’язичного, тройнічного, лицевого); спостерігаються паралічі чи парези м’язів глотки, гортані, язика, м’якого піднебіння, дихальних м’язів, їх атрофія та атонія (язик млявий, дряблий). Порушення процесу ковтання, жування обумовлені зниженням або відсутністю глоточного рефлексу, або рефлексу нижньої щелепи. Відмічаються розлади мимовільних рухів у відповідних групах м’язів. Обличчя амімічне. Голос слабкий, глухий, виснажений; голосні та дзвінкі приголосні оглушені (напр., [б] – [п], [д] – [т] та ін.). Тембр мовлення змінюється за типом відкритої гугнявості ([б] – [м], [д] – [н] та ін.). Артикуляція голосних до нейтрального звуку [е]. Артикуляція приголосних спрощена; змичні та [р] замінюються щілинними ([п] – [ф], [т] – [с]). Мовлення уповільнене, монотонне, порушена плавність. ДИЗАРТРІ́Я КІ́РКОВА – дизартрія, обумовлена ураженням центрів кори головного мозку, пов’язаних з функціями м’язів, які беруть участь в артикуляції. Довідка: Для Д.к. характерні порушення мимовільної моторики артикуляційного апарату, вимовляння складних за звуко-складовою структурою слів, утруднення динаміки перемикання з одного звуку на інший, з однієї артикуляційної пози на іншу, викривлення звуків у мовленнєвому потоці, що ізольовано промовляються правильно. За своїми виявами Д.к. часто плутають із дислалією чи моторною алалією. Але при дислалії немає органічної симптоматики, звуки ставляться легше, швидше автоматизуються і вводяться в мову, збережена просодична сторона мовлення, міміка виразна, голос дзвінкий. При Д.к. голос монотонний, затихаючий, обличчя амімічне. ДИЗАРТРІ́Я МОЗОЧКОВА – у чистому вигляді зустрічається рідко; обумовлена ураженням мозочка чи його провідних шляхів. Довідка: Для Д.м. характерна статистична або динамічна атаксія мовленнєвих рухів. Мовлення скандоване, не достатньо виразне, викривляються нормативні характеристики мови, частіше нагадує мовлення нетверезої людини. ДИЗАРТРІ́Я ПІДКОРКОВА (ЕКСТРОПІРАМІ́ДНА) – дизартрія, обумовлена ураженням підкоркових (екстропірамідних) ядер та їх нервових зв’язків з іншими структурами мозку, переважно з корою головного мозку. Довідка: Питання патогенезу Д.п. мало розроблені, однак виявлено безумовний зв’язок з розпадом чи з розладами використання в акті мовлення уроджених синергій, що робить мовлення напруженим з порушенням просодики: темпу, плавності, гучності, висоти та тембру голосу, акцентуації та мелодики, виразності та членороздільності. ДИЗАРТРІ́Я ПСЕВДОБУЛЬБАРНА – дизартрія, що характеризується різними вадами м’язового тонусу. Довідка: Д.п. обумовлена центральним паралічем м’язів, що іннервуються язикоглоточним, блукаючим та під’язичними нервами. Для Д.п. характерні пірамідні спастичні паралічі м’язів мовленнєвого апарату, гіпертрофія м’язів (язик напружений), глоточний та нижньощелепний рефлекси підсилені. Нерідко насильницький сміх чи плач. Голос слабкий, хриплий. Тембр мовлення змінений за типом закритої гугнявості, особливо гугняві голосні заднього ряду ([у] – [о]) та тверді приголосні зі складним артикуляційним укладом ([р], [л], [ш], [ж], [ц]). Д.п. має різні ступені: І – важкий – анартрія (відсутність мовлення), ІІ – середній (виражений), ІІІ – легкий (стерта форма Д.п.). Діти зі стертою форою Д.п. мають численні вади звуковимови, тому її часто плутають із дислалією. ДИСГРАФІ́Я – часткове специфічне порушення процесу письма. Довідка: Д. виявляється в помилках стійкого характеру, які повторюються під час письма (спотворення, заміна букв; викривлення звукового складу у структурі слова; порушення написання одним словом речень і слів; аграматизми тощо). У дисграфіків спостерігається несформованість багатьох вищих психічних функцій: зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень, слухової диференціації звуків мовлення, фонематичного і складового аналізу і синтезу, поділу речень на слова, лексико-граматичної будови мовлення; вади пам’яті, уваги, емоційно-вольової сфери. Д. класифікується з урахуванням порушених аналізаторів, психічних функцій. Виділяють такі види Д.: аграматична, на основі порушення фонемного розпізнавання, артикуляційно-акустична, ідеоторна, оптична. ДИСГРАФІ́Я АГРАМАТИЧНА – дисграфія, що пов’язана з недорозвитком граматичної будови писемної мови. Довідка: Д.а. пов’язана з недорозвитком граматичної будови мовлення: морфологічних, синтаксичних узагальнень. Цей вид Д.а. виявляється на рівні слова, словосполучення, речення, тексту. Вона є складовою частиною симптомокомплексу – лексико-граматичного недорозвитку, який спостерігається у дітей з дизартрією, алалією та в розумово відсталих. Логопедична робота полягає в уточненні структури речення розвиткові функції словозміни, словоутворення, а також вміння аналізувати склад слова за морфологічними ознаками. ДИСГРАФІ́Я НА ОСНОВІ ФОНЕМНОГО РОЗПІЗНАВАННЯ – дисграфія, що виявляється в замінах букв відповідних фонетично близьким звукам (хоча в усному мовленні звуки вимовляються правильно); має спільні риси з дисграфією артикуляційно-акустичною. Довідка: Найяскравіше цей вид Д.о.ф.р. спостерігається при сенсорній алалії та афазії. З урахуванням порушених операцій фонемного розпізнавання виділяють підвиди: акустичну, кінестетичну та фонематичну. Логопедична робота з усунення Д.о.ф.р. спрямована на розвиток фонематичного сприймання: уточнення кожного звука, які змішуються, ставлення артикуляційного та слухового образа звуків. ДИСГРАФІ́Я АРТИКУЛЯТОРНО-АКУСТИЧНА – дисграфія, що виявляється в замінах, пропусках букв, які відповідають замінам і пропускам звуків в усному мовленні. Довідка: Найчастіше спостерігається при дизартріях, ринолаліях, дислаліях поліморфного характеру. ДИСГРАФІ́Я ІДЕОТОРНА – дисграфія пов’язана з особливостями психофізичного стану людини. ДИСГРАФІ́Я ОПТИЧНА – дисграфія, яка пов’язана з недорозвиненням гнозису, аналізу, синтезу та просторових уявлень. Довідка: Виявляється в замінах і спотворенні букв на письмі. Розрізняють такі її підвиди: літеральну (порушення відтворення ізольованих літер) та вербальну (коли ізольовані літери сприймаються правильно, а при написанні слова – змінюються). ДИСЛАЛІ́Я – порушення звуковимови при нормальному слуху і збереженій іннервації мовленнєвого апарату. Довідка: Д. є одним з найпоширеніших дефектів вимови. Недоліки вимови фіксуються майже у 30% дітей дошкільного віку, приблизно у 20% молодшого шкільного віку; в учнів старшого віку недоліки вимови – в 1 % випадків. Виділяють дві основні форми Д.: механічну (органічну) і функціональну. При відхиленнях у будові периферичного мовленнєвого апарату (зубів, щелеп, язика, піднебіння) говорять про механічну (органічну) Д. У випадках, коли органічні порушення відсутні, йдеться про функціональну Д., яка поділяється на сенсорну та моторну. Відповідно до того, яким є мовленнєвий дефект, фонематичним чи фонетичним, виділяються такі три форми Д.: акустико- та артикуляторно-фонематичну, артикуляторно-фонетичну. Від того, яка кількість звуків вимовляється дефектно, виділяють: мономорфну або просту Д., коли дефектно вимовляється один звук або однорідні за артикуляцією звуки; поліморфну або складну Д., коли дефектно вимовляються звуки різних артикуляційних груп. ДИСЛЕКСІ́Я – часткове порушення процесів читання, яке проявляється в помилках стійкого характеру, що повторюються. Довідка: Це порушення відповідає діагнозу «специфічна затримка розвитку навички читання». При Д. спостерігаються такі типи помилок: зміни і змішування звуків при читанні, частіше близьких за акустико-артикуляційними ознаками (напр., дзвінких та глухих, свистячих та шиплячих тощо); спотворення звукоскладової структури слів, що виявляється у пропусках приголосних (за наявністю збігу приголосних) і голосних, додавання, перестановки, пропуски звуків і складів; вади розуміння прочитаного; аграматизм, що виявляється на аналітико-синтетичному і синтетичному етапах опанування навички читання (вади використання відмінкових закінчень, закінчень дієслів, узгодження іменника й прикметника тощо). Симптоматика і перебіг Д. залежить від їх виду, ступеня вираженості та етапу опанування читання. З урахуванням дефектних операцій читання виділені такі види Д.: фонематична, семантична, аграматична, оптична, тактильна, мнестична. Труднощі в навчанні читання виникають як результат кількох причин: конституційні вади (спадковість, реактивні ресурси організму, вікові і статеві особливості, характер церебральної нейродинаміки, перенесені захворювання тощо); умови навчання (обсяг і рівень вимог, що пред’являє суспільство до грамотності дитини, методи, темпи навчання та індивідуальні особливості засвоєння матеріалу тощо). ДИСФАЗІ́Я – загальна назва порушень мовлення будь-якого онтогенезу. ДИФУЗНА НЕДОРІ́КУВАНІСТЬ – див. ДИЗАРТРІЯ, ДИСЛАЛІЯ. ДІАЛЕКТ – різновид даного мовлення, який використовується обмеженою кількістю людей. ДІАЛОГ – одна з форм мовлення, де кожний вислів спрямований на співбесідника і обмежений тематикою розмови. ДОГРАМАТИЧНИЙ ПЕРІ́ОД – ранній період засвоєння мови та мовлення, який характеризується відсутністю граматичних структур мови. Довідка: У Д.п. речення складаються з одного або декількох аморфних слів. Е ЕКЗОФАЗІ́Я – зовнішнє звукове мовлення. ЕКСПРЕСИВНЕ (ЗОВНІШНЄ) МОВЛЕННЯ – усне – пов’язане з вимовлянням слів, письмове – з їх буквеним відтворенням (від руки, на комп’ютері). Довідка: У сліпих Е.м. виявляється у відтворенні слів за допомогою шрифту Брайля. Е.м. дактильне, яким користуються глухі та сліпоглухі, знаходить своє відображення у відтворенні слів за допомогою дактильних знаків. ЕЛІ́ЗІЇ – 1) відпадання кінцевого голосного звуку в слові на межі з початковим голосним звуком наступного слова; 2) порушення мовлення: випадання звуків, складів, слів; 3) див. ЕЛІПСИС. Е́ЛІПСИС – пропуск у мовленні слів, які можливо припустити чи відновити із контексту. ЕМБОЛОФРАЗІ́Я – включення в мовлення зайвих (за змістом) звуків, складів та слів; звичайно спостерігається при заїкуванні й афазії. ЕМФАЗА – напруженість, посилення емоційної виразності при вимові деяких звуків мови, яке досягається інтонаційними прийомами. ЕХОЛАЛІ́Я – мимовільне повторення звуків слів чи фраз, які людина чує. Ж ЖАРГОНОФАЗІ́Я – набір слів, що набувають враження мовлення на якійсь незрозумілій мові. Довідка: Ж. буває при сенсорній афазії, шизофренії. З ЗАГАЛЬНИЙ НЕДОРОЗВИТОК МОВЛЕННЯ (ЗНМ) – складні мовленнєві розлади, при яких порушується формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що належать до звукової та смислової сторін зі збереженням нормального слуху та інтелекту. Довідка: Вперше у логопедії обґрунтування ЗНМ було сформульоване Р. Левіною у 50-60-ті р.р. і виділено три рівня, що характеризує мовленнєвий статус дітей із ЗНМ (від відсутності загально споживчого мовлення до розгорнутого фразового мовлення). ЗНМ може спостерігатися при складних формах дитячої мовленнєвої патології: алалії, афазії, ринолалії, дизартрії – у тих випадках, коли виявляється недостатність одночасно словникового запасу, граматичного ладу та прогалини у фонетико-фонематичному розвитку. У сучасній логопедії виділяють чотири рівні мовленнєвого недорозвитку, які відображають типовий стан компонентів мовлення у дітей дошкільного та шкільного віку із ЗНМ. Для І рівня характерні різко виражені мовленнєві розлади: цілковита або повна відсутність фразового мовлення. Активний словник у зародковому стані, він складається зі звуконаслідувань, лепету і лише невеликої кількості загальновживаних слів побутового характеру. Розуміння мовлення дуже обмежене, знання значень слів не стійке, не диференційоване. Спілкування в основному жестами. Діти з ІІ рівнем ЗНМ користуються найпростішими фразами (що складаються частіше з двох або трьох слів); їм властива неправильна звуковимова, порушення структури слова, бідність словника, аграматизми. ІІІ рівень ЗНМ характеризується наявністю розгорнутого фразового мовлення з вираженими елементами недорозвинення лексики, граматики та фонетики. Багаторічний досвід навчання дітей із ЗПМ дозволив виділити ІV рівень розвитку мовлення (Т.Б. Філічева), до якого відносять дітей із залишковими явищами недорозвинення лексико-граматичних та фонетико-фонематичних компонентів мовної системи. ЗАЇКАННЯ – один із складних і тривалих мовленнєвих порушень на фоні поліморфного хворобливого стану, характерним зовнішнім симптомом якого є судомне порушення мовлення. Довідка: У сучасній спеціальній літературі виділяються напрямки, які дають визначення З. Медичний: З. – це невроз, загальний, координаційний (дискоординація скорочень м’язів мовленнєвого апарату), психічний, логоневроз. Педагогічний: З. – це розлад темпу, ритму і плавності мовлення судомного характеру. Психологічний: З. – це розлад мовлення з переважним порушенням його комунікативної функції. Типовим і обов’язковим симптомом З. є мовленнєва судома. Вона перериває мовленнєвий потік зупинками різного характеру. Судоми виникають тільки при продуктивному мовленні. |
|
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського... На базі Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Промінь” |
УКРАЇНИ Природничо-гуманітарний ННІ Кафедра історії і політології... України. Для зручності користування, весь матеріал довідника розміщений окремими блоками відповідно до модульно-рейтингової системи... |
|
ЦЕНТР У 45 Українська мова: Словник-довідник. — Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. — 144 с |
ПЛАН РОБОТИ МИКОЛАЇВСЬКОГО ОЦНТ та КОР НА 2013 РІК м. Миколаїв, 2012 ... |
|
ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ЗАНЯТЬ З ІНФОРМАТИКИ... В статті висвітлюються особливості розробки та впровадження програми занятть з інформатики в Волинському центрі соціальної реабілітації... |
Довідка Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації... Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Коломийської районної ради» |
|
Довідка Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації... Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Коломийської районної ради» |
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ ... |
|
«09» серпня 2012 р м. Миколаїв №203 Про порядок організації та проведення службової підготовки з особовим складом підрозділів ТУ МНС України у Миколаївській області... |
ЧОПСЬКА МИТНИЦЯ Довідник: Порядок митного оформлення товарів та речей громадян // Укладач Дорофеєва Л. М. – м. Ужгород, Видавництво УжНУ «Говерла».... |