|
|
Скачати 1.81 Mb.
|
ЯЗИЧОК ПІДНЕБІ́ННИЙ – серединний виступ заднього краю м’якого піднебіння. ІІ. МОВНІ ТА МОВЛЕННЄВІ ПРОЦЕСИ, МЕХАНІЗМИ, ПОРУШЕННЯ А АВТОМАТИЗМ МОВНОРУХОВИЙ – кінестетичний автоматизм у межах мовнорухового апарату: насильницькі імпульси до мовлення, вимушені рухи язика, глотки; немимовільний мовленнєвий акт. АГЛЮТИНАЦІЯ – злиття різних слів в одне слово із скороченням їх морфологічної структури, але із збереженням первинного змісту. АГРАМАТИЗМ – помилки в граматичному оформленні активного або експресивного мовлення та розумінні граматичних конструкцій імпресивного мовлення. Довідка: Імпресивний А. виявляється в порушенні розуміння смислових відношень слів у реченні, виражених за допомогою флексій, прийменників, порядку слів у реченні та різних типів граматичних конструкцій. Наприклад, у реченні «Дерево зламано сильним вітром» логічний і граматичний суб’єкт і об’єкт дії не співпадають, на відміну від їх оформлення в активних конструкціях: «Вітер зламав дерево». Розуміння змісту речення можливе лише у разі засвоєння конструкції, де присудок виражено коротким дієприкметником, і потребує іншого граматичного оформлення логічного суб’єкта й об’єкта дії. Експресивний А. виявляється в неправильному граматичному оформленні власного висловлювання: пропусках членів речення, використані нульових закінчень, замінах однієї флексії іншою. При моторній алалії використовуються ненормовані, відсутні в мові форми. АГРАФІ́Я – порушення психофізичних процесів, які забезпечують закономірний зв’язок між звуковим та письмовими аспектами мовленнєвої діяльності, які призводять до повної нездатності володіння письмом або втрати цього вміння. Довідка: Виділяють «чисту» (або амнестичну А.) та апраксичну А. Крім того, порушення письма є симптомом різних форм афазій. У разі «чистої» (амнестичної) А. ускладнення виникають здебільшого під час спонтанного письма, письма під диктовку. Водночас списування залишаються збереженим. Характерними ознаками «чистої» А. є труднощі у перекодуванні фонем у графеми. Діти часто не в змозі знайти графему, що відповідає заданій фонемі, відбувається відчуження графічного образу букви від її фонетичного значення. Особливо грубі порушення виявляються під час спроб самостійного письма та письма під диктовку. Спостерігаються грубі літеральні парафразії, пропуски не лише букв, а й слів у реченнях, аграматизми, пропуски розділових знаків, явища дзеркального письма або його елементи. «Чиста» А. іноді поєднується із синдромом Герстмана (пальцева агнозія) та є одним із суттєвих його компонентів, а також з іншими симптомами, характерними для ураження тім’яно-скронево-патиличного відділу лівої півкулі. Апраксична А. може бути самостійною формою А. або розглядатися як один із проявів ідеоторної апраксії разом з іншими розладами складних дій. При апраксичній А. діти не знають, як надати своїй руці положення, необхідного для письма. На письмі спотворюються й неправильно співвідносяться у просторі окремі елементи букв, деякі зображуються дзеркально. У важких випадках повністю розпадається рисунок букви, а зображується лише окремі рисочки, що перетинаються. Апраксична А. виявляється у всіх видах письма: самостійному, під диктовку, під час списування. Водночас дитина знає, що саме потрібно написати, здатна аналізувати фонемний склад слова, знайти букву, що відповідає фонемі, але не в змозі її записати внаслідок порушення організації рухового акту. АГРАФІ́Я ЛІТЕРАЛЬНА – вид аграфії, при якій при написанні утворюються лише окремі літери. АГРАФІ́Я ОДНОСТОРОННЯ – порушення письма, коли дитина не може писати правою рукою, а лівою пише нормально. При цьому написання лівою рукою готує навик письма правої руки; зустрічається рідко. АКТ КОМУНИКАЦІЇ – одиниця повідомлення, що має змістову цілісність і може бути сприйнятою слухачем у даних умовах мовного спілкування. АКТ МОВЛЕННЯ – окремий відрізок мовлення, що має в певних умовах визначену цільову спрямованість. АКРОМЕГАЛІ́Я – надмірне та непропорційне збільшення окремих частин тіла (кінцівок, язика, щелеп та ін.), що виникає внаслідок захворювання передньої долі гіпофізу. У психопатологічному аспекті А. характеризується зниженням психічної активності, порушенням настрою, звуженням кола інтересів. АЛАЛІ́Я – відсутність або недорозвинення експресивного та імпресивного мовлення, що виникає внаслідок органічного ушкодження мовленнєвих зон кори головного мозку у пренатальний або післяпологовий періоди. Довідка: А. виникає у разі ушкодження або недорозвинення нервових клітин мовленнєвих ділянок великих півкуль (лобно-тім’яної і скроневої) головного мозку, мозкових захворювань, травм, перенесених дитиною у внутрішньочеревний період чи під час пологів, чи у післяпологовий період (до розвинення мовлення). Процес становлення мовлення відбувається в умовах паталогічного стану ЦНС дитини. Поширеність А. приблизно 1% у дітей дошкільного віку, серед дітей дошкільного віку – у 0,6 – 0,2%. Відсутність мовлення чи звуко-складові комплекси, обумовлені важким ступенем алалії (мовлення розвивається з 10 – 12 років). У легких випадках мовлення починає розвиватись з 3 – 5 років – це мовлення на початковому рівні з обмеженим словником, аграматизмами, коли виникають труднощі у засвоєнні читання та письма. Найпоширеніші види А.: моторна (експресивна), сенсорна (імпресивна). При моторній А. порушується засвоєння всіх компонентів експресивного мовлення. Найхарактернішою ознакою фонетико-фонематичних порушень є нестабільність звукового складу слова: чисельні замінники одних звуків іншими, причому кожний замінюваний звук має багато субститутів (замінників). Ці порушення виявляються на тлі інших особливостей відтворення звукового складу слова (пропуски звуків, їх уподобання, переставлення тощо). В інших випадках домінуючим є порушення складової структури слова. Ці розлади звукової системи мовлення спричинять специфічні порушення активного словника: у дітей спостерігається різке розходження (диспропорція) між достатнім розумінням значення слів і можливістю їх називання. Саме цими причинами пояснюється тривала відсутність слів у мовленні дитини, у подальшому – бідність активного словника, численні вербальні парафразії. Відмічається також підвищена загальмованість мовленнєвої функції: при незначній зміні ситуації діти «гублять» звуковий склад знайомих слів. А. сенсорна – порушення формування імпресивного мовлення у дітей, які мають достатні слухові можливості для його сприймання. У дітей із сенсорною А. може спостерігатися зниження гостроти слуху різного походження, однак особливості та динаміка розвитку імпресивного мовлення пояснюється не цим. Провідного значення у їхньому розвитку набувають особливості слухового сприймання, спричинені ураженням слухомовленнєвих зон кори головного мозку. Це – підвищена нестійкість слухових реакцій на немовленнєві звуки, їх залежність від багатьох умов; порушення утворення слухових диференціювань у межах добре чутливих звуків. Характерно, що підсилена інтенсивність звучання не впливає на слухові реакції дитини. Порушується також розрізнювання мовленнєвих звуків за їх фізичними акустичними характеристиками чи впізнання за смислорозрізнювальними ознаками (при збереженому акустичному аналізі); розпізнавання звукових послідовностей у слові. АЛЕКСІ́Я – повна нездатність чи втрата здатності оволодіння процесом читання. Довідка: Виділяють дві основні форми первинної А., пов’язані з локальними ураженнями певних ділянок мозку: агностичну (літеральну) та вербальну (агрофічну). Вторинні А. розвиваються при інших нейропсихологічних синдромах, зокрема у хворих на афазію. Механізм цих порушень залежить від форми останньої. При агностичній А. порушується впізнавання окремих букв, втрачається здатність до узагальненого сприймання буки і, відповідно, порушується процес читання. Ця форма відома під назвою «чиста словесна сліпота». Агностична А. виникає здебільшого при порушеннях лівої потиличної долі, що часто захоплюють відділи скроневої та тім’яної долей. При вербальній А. порушення читання поєднується з розладами письма. На відміну від агностичної, при цій формі А. впізнавання окремих букв збережене чи мало порушене. Втрачається навичка читання цілих слів, складів, фраз. А. діагностують у дітей з дислексією, в яких після 1 – 1,5 років навчання в школі навичка читання не сформувалася. Здебільшого ці діти не знають букв або, вивчивши частину алфавіту, читають лише деякі короткі слова, зображення яких вони запам’ятали глобально, як рисунок. Певна кількість таких дітей володіє повільним поскладовим читанням (6-10 слів за хв.), припускаючись значної кількості помилок, решта – читає буквально. У дітей, старше 5 років, які мали гостре церебральне ураження, таке порушення читання (письма) часто є єдиним проявом часткової афазії. А. усувається шляхом спеціальної корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на формування чітких фонематичних, морфологічних і синтаксичних уявлень та узагальнень, розвиток логічних операцій аналізу та синтезу при сприйманні та відтворенні мовленнєвих звуків. АМНЕЗІ́Я ВЕРБАЛЬНА – див. АФАЗІЯ. АНАРТРІ́Я – тяжка форма дизартрії, коли мова майже повністю неможлива внаслідок паралічу мовнорухових м’язів. АНГОФРАЗІ́Я – недолік мовлення; який характеризується перериванням його голосними [а-а], [е-е] або носовими звуками, спостерігається у дітей та дорослих, які збентежено шукають відповідне висловлення. АПО́КОПА – 1) відпадання одного чи кількох звуків у кінці слова; 2) утворення нових слів шляхом скорочення. АФАЗІ́Я – повна чи часткова втрата мовлення, яка обумовлена ураженням кори домінантної півкулі головного мозку за відсутності розладів артикуляційного апарату і слуху. Довідка: Причинами виникнення А. можуть бути крововиливи, пухлини, закупорка судин, інфекційні захворювання, травми. При А. порушуються мовленнєва діяльність в усіх її проявах: усне й письмове мовлення, розуміння мовлення, називання граматичне оформлення висловів. А. відноситься до тяжких форм мовленнєвої патології. За класифікацією О. Лурія виділяються такі форми А.: моторна аферентна, моторна еферентна, сенсорна (акустико-гностична), амнестична (акустико-мнестична), динамічна, семантична, тотальна. Моторна аферентна А. (кінестетична) виникає при ураженні вторинних пост центральних і нижньотім’яних відділів домінантної півкулі й у більшості випадків супроводжується порушенням орального праксису. Внаслідок цього хворий не може знайти потрібне положення органів артикуляції, письмове мовлення грубо порушене; розуміння мови на слух відносно збережені. Моторна еферентна А. (кінетична) пов’язана з ураженням премоторних і задньолобних відділів домінантної (лівої) півкулі, супроводжується дезорганізація кінетичної основи. Хворий вимовляє звуки, але не може плавно злити їх у склади, слова; в його мовленні переважають іменники в називному відмінку (телеграфний стиль). Сенсорна А. (акустико-гностична) виникає при ураженні задніх відділів верхньої скроневої звивини домінантної півкулі, що супроводжується порушенням фонематичних процесів. Внаслідок цього розуміння повторення слів стає майже неможливим; спостерігаються розлади письма і читання, що виявляється в замінах звуків і букв. Семантична А. виникає при ураженні тім’яно-патиличних відділів домінантної півкулі, що супроводжується розладами розуміння складних логіко-граматичних конструкцій. Тотальна А. – порушені всі форми мовленнєвої діяльності. АФЕКТИВНЕ МОВЛЕННЯ – непідконтрольне свідомості емоційне мовлення. Б БАТТАРИЗМ – неправильне формування фрази, як наслідок – порушення мовленнєвої уваги, патологічно прискорений темп мовлення. Довідка: При Б. слова вимовляються нечітко, не договорюються, ковтаються закінчення, у реченнях багато пропусків слів, повторень, змішувань. Б найчастіше спостерігається у дітей невропатів із підвищеною збудженістю. Б. усувається завдяки комплексним лікувально-педагогічним засобам, логопедичним вправам, спрямованим на вироблення чіткого, плавного та виразного мовлення. БОКОВИЙ ЗВУК – звук, який утворюється повітрям, що проходить по боках (чи з одного боку) язика і виходить із зайвим нехарактерним для вимови шумом. БОКОВИЙ СИГМАТИЗМ – дефект артикуляції, при якому замість свистячих звуків ми чуємо шум. БРАДИЛАЛІ́Я – патологічно уповільнений темп мовлення (див. БРАДИФРАЗІЯ). БРАДИФРАЗІ́Я – надмірно уповільнений темп мовлення з подовженою вимовою голосних, млявою, не чіткою артикуляцією (синоніми: брадилалія, брадиартрія, брадилогія). Довідка: Б. спостерігається при деяких нервових захворюваннях, олігофренії; може бути самостійним порушенням темпу мовлення. Мовленнєва симптоматика виявляється у порушеннях експресивного та імпресивного мовлення, уповільненості процесів читання, письма, монотонності голосу, нечіткості артикуляції. Немовленнєва симптоматика: порушення загальної моторики, тонкої моторики пальців, рук, мімічних м’язів обличчя. Корекційна робота охоплює логопедичні вправи, спрямовані на вироблення чітких мовленнєвих рухів та на забезпечення їх нормального темпу. В ВАДИ ЗВУКОВОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ – див. ВИМОВЛЯННЯ. ВЕРБАЛІ́ЗМ – недолік, за яким словесне вираження в дітей не відповідає конкретному сприйняттю; надмірне захоплення словесними формами, марнослів’я. Довідка: Засвоєння матеріалу у словесній формі не дає змоги дитині достатньо глибоко зрозуміти його, застосувати знання у практичній діяльності, при аналізі конкретного фактичного матеріалу. ВЕРБАЛЬНИЙ – словесний, мовний, усний, виражений мовленнєвими засобами (напр., вербальне спілкування, вербальні форми роботи вчителя тощо). ВИМОВЛЯННЯ – процес утворення звуків мовлення, який здійснюється дихальним (енергетичним), голосоутворюючим (генераторним) і звукоутворюючим (резонаторним) відділами мовленнєвого апарату при регуляції з боку центральної нервової системи. Довідка: Вимовна сторона мовлення, яка формується у процесі комунікації, складається з двох основних компонентів: системи фонем (звуків мовлення) та інтонації. Розрізняють фізіологічні та патологічні порушення В. Фізіологічні (тимчасові) порушення зумовлені недостатньою сформованістю мовленнєвого слуху чи артикуляційного апарату. Патологічні порушення характеризуються стійкістю неправильного вживання звуків. Механізми, що забезпечують звукову сторону мовлення, поділяють на сенсорні і моторні. Патологічне функціонування мовленнєвих механізмів може бути зумовлене порушеннями мовленнєвого слуху, артикуляційного апарату, мовленнєвих кінестезій, несформованістю міжаналізаторних зв’язків, розладами нейродинаміки. При анатомічних дефектах порушення має органічний характер, а за їх відсутності – функціональний. ВИСЛІВ РОЗГОРНУТИЙ – вислів, побудований згідно однієї з повних (не скорочених, не еліптичних) семантико-синтаксичних моделей даної мови. ВІДСІ́ЧЕННЯ – випадіння кінцевого звуку чи звуків внаслідок акцентно-фонетичних процесів, які призводять до скорочення слів. ВНУТРІШНЄ МОВЛЕННЯ – беззвучне мислення, що виникає у процесі мислення. Довідка: В.м. представлене при розв’язуванні розумових задач, мовчазному читанні, розумовому плануванні, запам’ятовуванні та пригадуванні. За допомогою В.м. відбувається логічна переробка сенсорної (слухової, зорової, тактильної) інформації, яка сприймається, її усвідомлення та розуміння в певній системі понять. Г ГАМАЦИЗМ – недолік вимови звуків [г], [ґ]. Довідка: Вади вимови задньоязикового [ґ] проявляються у відсутності цього звука чи заміни його іншим. Трапляються також випадки порушення норм орфоепії української літературної мови. Проривний звук [ґ] вимовляється як фрикативний [г]. Проривний звук [ґ] в українській мову вживається рідко і здебільшого неправильно вимовляється. Звук [г] за місцем творення є глотковим або фарингальним. Вади його вимови трапляються нечасто. Здебільшого – це зміна звука [г ] на [ґ], дзвінкого [г] на глухий [х]. Бувають випадки неправильного положення язика (надмірне відтягування його від нижніх різців). |
|
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського... На базі Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Промінь” |
УКРАЇНИ Природничо-гуманітарний ННІ Кафедра історії і політології... України. Для зручності користування, весь матеріал довідника розміщений окремими блоками відповідно до модульно-рейтингової системи... |
|
ЦЕНТР У 45 Українська мова: Словник-довідник. — Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. — 144 с |
ПЛАН РОБОТИ МИКОЛАЇВСЬКОГО ОЦНТ та КОР НА 2013 РІК м. Миколаїв, 2012 ... |
|
ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ЗАНЯТЬ З ІНФОРМАТИКИ... В статті висвітлюються особливості розробки та впровадження програми занятть з інформатики в Волинському центрі соціальної реабілітації... |
Довідка Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації... Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Коломийської районної ради» |
|
Довідка Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації... Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Коломийської районної ради» |
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ ... |
|
«09» серпня 2012 р м. Миколаїв №203 Про порядок організації та проведення службової підготовки з особовим складом підрозділів ТУ МНС України у Миколаївській області... |
ЧОПСЬКА МИТНИЦЯ Довідник: Порядок митного оформлення товарів та речей громадян // Укладач Дорофеєва Л. М. – м. Ужгород, Видавництво УжНУ «Говерла».... |