Ю. В. РІБЦУН КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ Програмно-методичний комплекс Київ 2012

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. 
   Базисом роботи вчителя-логопеда є програма корекційного навчання.
   
2. 
   Підґрунтям створення програми є динамічне вивчення мовленнєво-мисленнєвої діяльності дошкільників, за результатами якого складається характеристика мовлення дітей.
   
3. 
   Методичне забезпечення корекційно-розвивального навчання складають методичні рекомендації.
   
4. 
   Формами реалізації навчально-виховного процесу є ігри та вправи з мовленнєвими завданнями
   
5. 
   Взаємодія педагогів ДНЗ – запорука успішного подолання мовленнєвих вад у дітей.
   

• 
  на основі комплексної діагностики мовлення визначено структуру мовленнєвого дефекту у дітей п’ятого року життя із ФФНМ та його патогенез із позицій психолінгвістичного підходу, окреслено контингент дошкільників середньої логопедичної групи для дітей із ФФНМ;
  
• 
  обґрунтовано концептуальні засади створення і реалізації комплексної спеціальної програми корекційної роботи з розвитку мовлення дітей для роботи вчителів-логопедів і вихователів логопедичної групи із урахуванням психолінгвістичного та діяльнісного підходів, принципу дитиноцентризму, формування слухо-вимовних функцій та операцій у нормальному онтогенезі (В. П. Зінченко, О. О. Конопкін, Р. І. Лалаєва, О. М. Леонтьєв, Є.-П. Пуошлєнє, С. Л. Рубінштейн, Є. Ф. Соботович, Г. П. Щедровицький та ін.);
  
• 
  вперше в логопедії обґрунтовано та доведено необхідність охоплення логопедичною роботою з дітьми із ФФНМ цілісної структури мовленнєвої діяльності, що знайшло своє відображення у корекційній програмі, в якій паралельно запропоновано зміст формування як лінгвістичного, так і комунікативного компонента в їх дифузності та тісному взаємозв’язку, що допоможе забезпечити комплексний розвиток мовлення як системи;
  
• 
  з метою попередження дисграфій, дизорфографій і дислексій вперше запропоновано розпочати формування навичок читання у дітей починаючи з чотирирічного віку.
  

• 
  дотримано компетентнісної парадигми спеціальної освіти, як необхідної та вирішальної для гармонійного розвитку дитячої особистості;
  
• 
  простежена тенденція до балансу біологічного, психічного та соціального віку та набуття відповідності психофізичного розвитку дитини паспортному віку, що і є завданням спеціальної дошкільної освіти в цілому;
  
• 
  урівноважено навчально-виховні завдання, як загальноосвітнього, психологічно-розвивального, так і корекційно-розвивального змісту, включено завдання на формування таких вербальних і невербальних дій, практичних операцій, розвиток яких забезпечує повноцінне оволодіння дитиною правильним мовленням;
  
• 
  розроблено зміст програми, яка включає вимоги як Базового компонента дошкільної освіти (загальноосвітній блок), так і корекційної спрямованості навчання та виховання (корекційний блок), з обов’язковим урахуванням наявних компенсаторних можливостей дошкільників п’ятого року життя із ФФНМ;
  
• 
  визначено показники сформованості мовленнєвої діяльності дитини п’ятого року життя із ФФНМ у всіх освітніх напрямах на кінець навчального року.