Ю. В. РІБЦУН КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ Програмно-методичний комплекс Київ 2012
|
|
Скачати 3.52 Mb.
|
|
Д. Звуко-рухова абетка Звук [А] – „Колискова” – рухи, що імітують заколисування дитини: а-а-а. Звук [О] – „Зубчик болить” – прикласти руку до щоки, похитуючи головою, промовляти о-о-о. Звук [У] – „Вовчик” – відкинути голову назад із одночасним промовлянням у-у-у. Звук [М] – „Ласунчик” – виконувати колові рухи рукою по животу: м-м-м. Звук [П] – „Чайник” – вказівними пальцями обох рук одночасно стукати по надутих щоках, вимовляючи п-п-п. Звук [Б] – „Сердитий індик” – руки трохи розвести в сторони. Піднімати плечі з одночасним промовлянням б-б-б. Звук [І] – „Конячка” – бігти на місці з високим підніманням колін: і-і-і. Звук [Е] – „Не бешкетуй” – посваритися вказівним пальчиком: е-е-е. Звук [И] – „Образили” – піднести руки до очей, робити кругові рухи кулачками. Потерти кулачками очі, імітуючи плач, промовляти звук и-и-и. Звук [К] – „Дідусь кашляє” – вільно звести пальці в кулак, піднести його до рота. Імітувати кашель, вимовляючи к-к-к. Звук [Г] – „Гуси” – робити нахили вперед, трохи відводячи руки назад. Витягати шию, вимовляючи г-г-г. Звук [Х] – „Погріємо ручки” – руки зігнути в ліктях, долоні скласти „човником”. Нахилятися до рук, дихаючи в них зі звуком х-х-х. Звук [Н] – „Сирена” – вказівний палець піднятий вгору, інші – стиснуті в кулак. Робити колові рухи рукою над головою, вимовляючи н-н-н. Звук [Д] – „Дятлик” – руку, зігнуту в лікті, підняти вгору на рівень грудей, пальці зібрати в пучку. Виконувати різкі рухи від себе, промовляючи д-д-д. Звук [Т] – „Барабанщик” – руки зігнути в ліктях. Виставити вказівні пальці, інші – стиснути в кулак. Поперемінно виконувати рухи, імітуючи гру на барабані: т-т-т. Звук [Ф] – „Їжачок” – виконувати напівнахили вперед, вимовляючи ф-ф-ф, ніби принюхуючись. Звук [В] – „Вітер” – виконувати кругові оберти витягнутими руками над головою, зображаючи вихор з одночасним промовлянням в-в-в. Звук [Й] – „Дзиґа” – ноги на ширині плечей, руки – на поясі. Виконувати повороти тулуба вправо–вліво з промовлянням: й-й-й. Звук [С] – „Насос” – розкриті долоні тримати паралельно до підлоги на рівні грудей, опускати їх вниз плавним рухом із легким притиском, одночасно вимовляючи с-с-с. Звук [З] – „Комарик” – відведені в сторони руки зігнуті у ліктях на рівні плечей. Перед грудьми описувати кистями невеликі кола, вимовляючи з-з-з. Звук [Ч] – „Відкриємо кран” – одночасно робити повороти кистями рук, вимовляючи ч-ч-ч. Звук [Ш] – „Деревця” – ноги на ширині плечей. Підняти руки вгору і плавно махати ними вправо і вліво, вимовляючи ш-ш-ш. Звук [Ж] – „Жучок” – руки, зігнуті в ліктях, притиснуті до тулуба, кисті відведені в сторони. Почергові рухи пальців обох рук, вимовляючи ж-ж-ж. Звук [Ц] – „Цвіркунчик” – піднести до рота пальці рук, стиснуті докупи. Різко розводячи їх, вимовляти ц-ц-ц. Звук [  ] – „Муха” – виконувати напівприсідання з одночасними махами розведених в сторони рук: дз-дз-дз.Звук [  ] – „Джмелик” – підніматись на носочки з одночасним виконанням „веселих ручок”: дж-дж-дж.Звукосполучення (ШЧ) – „Щіточка” – виконувати рухи зліва направо, імітуючи чищення одягу чи взуття: щ-щ-щ. Звук [Л] – „Літачок” – руки розвести в сторони, виконувати повороти з одночасним промовлянням л-л-л. Звук [Р] – „Тигреня” – долоні з розчепіреними пальцями на рівні плечей. Нахилятися вперед з одночасним стисканням пальців, тривало вимовляючи р-р-р. Навчально-методичне видання Рібцун Юлія Валентинівна КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ Програмно-методичний комплекс Із запитаннями та пропозиціями звертатися: www.logoped.in.ua
1 Тут і далі зірочка (*) означає, що зазначений матеріал є опублікованим, а цифра вказує на порядковий номер джерела в списку використаної літератури. 2 Насьогодні в Україні немає окремих логопедичних груп для дошкільників із фонетичним недорозвитком мовлення (ФНМ, або ФН), тому у групи для дітей із ФФНМ направляються також дошкільники, які не мають грубих фонематичних порушень. 3 На відміну від програмно-методичного комплексу „Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ” [34] у цьому програмно-методичному комплексі не будуть зазначені кількісні показники виконання діагностичних проб, що зумовлено недостатньою кількістю дітей чотирирічного віку. 4 Акустичними парами української мови є: [б] – [п], [д] – [т], [д] – [т], [з] – [с], [з] – [с], [ж] – [ш], [дж] – [ч], [дз] – [ц], [дз] – [ц], [г] – [х], [ґ] – [к]. 5 Тут і далі знак ′ позначає м’які, а знак ’ – пом’якшені приголосні звуки. 6 До твердих приголосних української мови належать: [б], [п], [г], [х], [ґ], [к], [д], [т], [ж], [ш], [дж], [ч], [з], [с], [дз], [ц], [ф], [в], [л], [р], [н], [м]; до м’яких приголосних відносять: [д], [т], [р], [л], [н], [з], [с], [дз], [ц], [й]; пом’якшеними приголосними є: [б’], [в’], [п’], [м’], [ф’], [ж’], [ш’], [ч’], [в’], [г’], [ґ’], [к’], [х’]. 7 Це не стосувалося випадків кореляції дзвінких та глухих звуків. 8 Тільки на матеріалі звуків, які дитина вимовляє правильно. 9 Про особливості лексико-граматичної складової та зв’язного мовлення дітей зазначеної категорії ми розповімо у наступних наших публікаціях. 10 Взаємодію педагогів спеціального ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ, форми роботи з батьками буде висвітлено у наступних наших публікаціях. 11 Тут і далі в таблиці програми у квадратних дужках позначені ті публікації автора, в яких можна знайти методичні рекомендації, ігровий і мовленнєвий матеріал до того чи іншого корекційного блоку. 12 Тільки на матеріалі звуків, що дитина вимовляє правильно. 13 Які не змішуються у мовленні дитини. 14 Мовленнєвий матеріал до ігор-занять добирається індивідуально, з урахуванням тих звуків, які дитина вимовляє неправильно. 15 Використовуються лише ті звуки, які добре засвоєні дитиною. 16 Вчитель-логопед має використовувати тільки склади з тими звуками, які вимовляються дошкільником правильно. Потрібно уникати в одному складовому ланцюжку опозиційних складів (наприклад, за – са – ца). 17 Такі слова добираються вчителем-логопедом із урахуванням індивідуальних психофізичних можливостей дошкільника. 18 Педагог імітує вимову дитини, припускаючись таких самих помилок, які є в її мовленні. 19 Дидактичний і мовленнєвий матеріал для автоматизації та диференціації звуків детально та ґрунтовно представлено у альбомі для занять з дітьми 3–6 років – Рібцун Ю. В. „Віршики, картинки, звуки для забави і науки. Фонетико-фонематична компетентність дошкільника” (схвалено МОНмолодьспорту України для використання у ДНЗ, лист № 1.4/18-Г-228 від 12.04.2011 р.; схвалено засіданням вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, протокол № 1 від 31.01.2011 р.) (Х. : ВГ „Основа”, 2013). 20 Тут нами викладена тá послідовність звуків, яка відповідає появі звуків у нормальному онтогенезі, проте вчитель-логопед у відповідності до логопедичного висновку має виробляти відповідну послідовність для кожної дитини індивідуально, про що буде розкрито у наших наступних публікаціях. При роботі з російськомовними дітьми учителю-логопеду особливу увагу потрібно звертати на правильну вимову ними звуків українського мовлення: ([дж], [дз], [ґ]), на правильне вживання слів із апострофом (наприклад, п’ять), дієслівних форм на -ться (типу вмивається), -шся (граєшся). 21 Буде висвітлено у наших наступних публікаціях. 22 Робота проводиться на матеріалі лише тих звуків, які вимовляються дитиною правильно. 23 Слова добираються вчителем-логопедом із урахуванням тих звуків, які відпрацьовуються в мовленні конкретної дитини. 24 Варто відмітити, що у деяких ДНЗ виділена окрема ставка для педагога з викладання зображувальної діяльності. 25 Детальніші методичні рекомендації зі зразками мовленнєвого та ігрового матеріалу будуть представлені в окремих авторських навчально-методичних посібниках [29, 45]. 26 За умови наявності всіх звуків у дитячому мовленні. 27 З детальнішою інформацією щодо нормативно-правового забезпечення спеціальної дошкільної освіти, розкриття питань диференційної діагностики мовленнєвих вад можна ознайомитися на сторінках „Професійного довідника учителя-логопеда дошкільного навчального закладу” (автор Ю. В. Рібцун; Х. : ВГ „Основа”, 2013). 28 Тут н. позначає, що фонетичний матеріал дитині пропонується відтворювати за наслідуванням, с. – самостійно. 29 Тільки на матеріалі звуків, що дитина вимовляє правильно. |
Схожі:
| Навчально-виховний комплекс №8 дошкільний підрозділ ІНТЕРАКТИВНІ... ... |
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ Словник: збагачувати мовлення дітей прикметниками, дієсловами. Розрізняти слова назви, дії, ознаки; підбирати рими |
| «Взаємозв’язок мовного та психічного розвитку дітей дошкільного віку» Для характеристики відношень між трьома феноменами (мова – мовлення – мислення), що склалися у процесі людської комунікації в єдину... |
План Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення.... Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах загальноосвітніх шкіл |
| ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ... Вченою радою Науково-дослідного центру правової інформатики Академії правових наук України |
Лекція на тему: «Роль батьків у вихованні правильної звуковимови... Роль батьків у вихованні правильної звуковимови у дітей та розвитку їх мовлення |
| Урок з розвитку мовлення в 2 класі Розвивати мовлення, спостережливість, увагу, вміння висловлювати свої думки і почуття. Виховувати |
Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року) |
| На допомогу учню 9 класу Мова й мовлення становлять нерозривну єдність. Мовлення – це процес використання людиною засобів мови з метою спілкування. Крім того,... |
БЕРДЯНСЬК 2012 Програмно-цільовий блок стратегії: пріоритети розвитку, система цілей, комплекс засобів реалізації цілей |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua