Лекція на тему: «Роль батьків у вихованні правильної звуковимови у дітей та розвитку їх мовлення в цілому»

Лекція на тему: « Роль батьків у вихованні правильної звуковимови у дітей та розвитку їх мовлення в цілому » Шановні батьки! Формування мовлення дітей – це одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов’язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. І важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності. Батьки – перші, хто забезпечує розвиток мовлення дитини. Ви повинні, насамперед, добре знати рівень розвитку малюка в цілому і мовлення зокрема. Для цього вам необхідно з’ясувати : Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово семантичного ряду. Чи засвоїв малюк граматичну будову мови ( узгодження слів за відмінками, числівника з іменником; використання прийменників; утворення множини від однини; використання зменшувано – пестливих суфіксів). Стан фонематичного слуху ( розрізнення звуків, схожих за артикуляцією, але різних за звучанням, наприклад : т-д, с-з, п-б). Рівень розвитку фразової та зв’язної мови; вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти. Рівень розвитку психічних процесів : мислення, уваги, пам’яті, уяви. Дорослий ставить ці запитання собі, аби їх з’ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши відповідний матеріал до кожного з цих питань. Ви, батьки, повинні знати, що недоліки звуковимови у ранньому віці пояснюється недостатнім загальним розвитком дитини і не сформованістю її мовнорухового апарату. Вже у 5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже хворобливо переживають це. Вони соромляться говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Через все це словник дитини не поповнюється словами зі звуками, які дитині важко розрізняти і починає відставати від норми. З цієї ж причини не формується правильно граматична будова мови. Все це разом приводить до загального недорозвитку мовлення, а це, в свою чергу, стає причиною порушення письма і читання. Працюючи з дитиною вдома, ви, батьки, повинні пам’ятати: Ігри-заняття дають змогу досягти великих успіхів в усуненні мовних недоліків. Заняття необхідно проводити протягом 20-30 хвилин. Примушувати дитину не можна. Слід вибирати час, коли дитині цікаво буде грати. Необхідно співпрацювати з логопедом і чітко дотримуватись всіх його рекомендацій. Ви повинні знаходити час для того, щоб щоденно поговорити з дитиною, вислухати її. Бесіди з дитиною корисні і задля розвитку мовлення, і для вивчення інтересів дитини, сприяють створенню близьких дружніх стосунків між батьками та дітьми. Для розвитку мовлення та поширення словникового запасу дітей велике значення має читання дітям віршів, казок. Добирати літературу необхідно з урахуванням віку дитини. Під час читання необхідно пояснювати дітям незрозуміле, а після читання корисно поставити перед дітьми запитання щодо змісту. У 5 – 6 –річному віці слід навчати дітей розповідати – відтворювати коротенькі, добре знайомі та улюблені оповідання та казки. Накопичення знань, збагачення власного досвіду дітей та їх зростаюча самостійність сприяють корекції мислення та мовлення дітей. З метою розвитку мовлення та уявлень дітей можна використовувати , окрім спеціальних бесід, виконання необхідних домашніх справ. Дитина, яка скучила за батьками, намагається бути поруч з ними, брати участь у справах. Не слід відстороняти дитину, а навпаки, доручити їй щось принести, подати, поставити тощо. Під час виконання подібних доручень у малюка виникає потреба щось розповісти батькам, про щось запитати у них. Відповідаючи на запитання своєї дитини, батьки називають речі, їхні якості, дії, що проводять з цими речами. Таким чином дитина непомітно для себе засвоює нові слова та поняття. Виконуючи разом з дитиною домашні справи ви можете одночасно вправляти її у вимові звуків: ви та дитина по черзі промовляєте скоромовки, потішки. Йдучи до магазину, на прогулянку, вам необхідно пояснювати дитині, що вона там бачить. Повернувшись додому, можна запропонувати дитині розповісти будь-кому із членів родини, що вона бачила. Якщо ви, дорослі, будете виявляти при цьому живу зацікавленість, в такому випадку і у дитини буде підтримуватись постійне бажання ділитися з батьками отриманими враженнями. Ви повинні дуже уважно ставитися до запитань своїх дітей, зрозуміло, доступно та кратно відповідати на них. Навіть якщо на запитання дитини неможливо відповісти таким чином, щоб дитина все зрозуміла, не слід залишати його без уваги, інакше у дитини зникне бажання запитувати. Можна дати не пряму відповідь, а розповісти дитині щось доступне їй щодо предмету або явища, яке зацікавило. Зовсім недопустимо відповідати на запитання дітей зневажливо. Запам’ятайте! Взаємодіючи з батьками, братами, сестрами, вчителями, однолітками, діти набувають основ грамотності!.

Схожі: