|
|
Скачати 3.52 Mb.
|
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Особистість дитини Гра дитини |
Сенсорні еталони Словникова робота Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Визначає місцезнаходження предметів як у просторі, так і на аркуші паперу. Знаходить місце предмета за завданням педагога (зайчик між лисичкою та їжачком, ведмедик праворуч від білочки). Користується у власному мовленні антонімами: „вгорі – внизу”, „верхній – нижній”, „справа – зліва”. Заплющивши очі та відкривши рот, відчуває і запам’ятовує поодинокі чи серійні доторкування до ділянок ротової порожнини та / чи поза нею продезінфікованим кінчиком шпателя чи зонда і відтворює їх із розплющеними очима (правий куточок рота – підборіддя, над верхньою губою – лівий куточок рота). Може утримувати язик по середній лінії, не відхиляючи його та не включаючи рухи рук, одночасно слідкуючи очима за предметом, який переміщується в сторону. Може назвати місцезнаходження язика при виконанні статичних вправ („Грибочок” – за верхніми зубами, „Гірка” – язик впирається у нижні зуби). |
Формування вміння визначати місцезнаходження кінчика язика у ротовій порожнині при вимові язикових приголосних (Л). Активізація антонімічного словника відносних прикметників та обставинних прислівників місця (Л, В). Розвиток кінестетичного праксису, просторового орієнтування, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, зорового, рухового контролю, зв’язного описового мовлення (Л, В, П). Пропедевтика виникнення оптичних дисграфій і дислексій (Л, В). Виховання уважності, посидючості (В, П). |
Ігри-заняття, спостереження, прогулянки, самостійна ігрова діяльність, конструктивно-будівельні ігри, самостійна художня діяльність, ручна праця, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Знайди друзів”, „Чарівні килимки”, „Кожній речі – своє місце”, „Новосели”, „Відчуй і скажи”, „Чарівна паличка” |
||||
Особистість дитини Гра дитини |
Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
З опорою на зразок педагога вміє переключатися з одного рухового чи артикуляційного укладу на інший (2–3 рази підряд). |
Формування кінетичного праксису (Л, П). Розвиток зорового сприймання, зорової, рухової уваги та пам’яті, контролю (Л, В, П). Виховання зосередженості на завданні (В, П). |
Ігри-заняття, загальнорозвивальні вправи: „Вправні фізкультурники”, „Запасливі білочки”, вправи пальчикової гімнастики: „Веселі ручки”, „Вмілий чоботар”, логопедичні етюди, артикуляційні вправи „Годинничок”, „Гойдалка”, „Клоун” та ін. |
||||
Гра дитини Особистість дитини |
Гра як провідна діяльність Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення |
Досягає стійкості створюваних будівельних конструкцій. Може утримувати показаний учителем-логопедом артикуляційний уклад, зберігаючи його цілісний образ упродовж 5–10 с. |
Удосконалення кінестетичного праксису (Л, П). Розвиток зорового сприймання, зорової, рухової уваги та пам’яті, контролю, дрібної моторики (Л, В, П). Виховання наполегливості у досягненні своєї мети (В, П). |
Ігри-заняття, самостійна ігрова діяльність, конструктивна діяльність: „Побудую Рексу дім”, „Місток для двох цапків”, логопедичні етюди, артикуляційні вправи „Лопаточка”, „Голочка”, „Чашечка” та ін. |
||||
Удосконалення дихальної функції |
||||||||
Особистість дитини Гра дитини |
Здоров’я та фізичний розвиток. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Знає, що за допомогою носа ми дихаємо і відчуваємо приємні та неприємні запахи, визначаємо їх джерело. Знає, що не можна нюхати все підряд, бо це може бути небезпечним для здоров’я. За завданням учителя-логопеда вдихає і видихає повітря через ніс (швидко і різко чи плавно і довготривало). Виконує вправи мімічної гімнастики – морщить і розслабляє ніс. Слідкує за чистотою носової порожнини, вміє користуватися носовичком. |
Збагачення практичного досвіду знаннями про ніс і його призначення у житті людини (В). Розвиток нюхової чутливості, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, зв’язного мовлення, емоційно-вольової сфери (Л, В, П). Виховання культурно-гігієнічних навичок, основ безпеки життєдіяльності (В). |
Ігри-заняття, спостереження, дослідницька діяльність, бесіди, читання художньої літератури, розповіді з власного досвіду, психологічні етюди: „Пожежа”, „Пахуча квіточка”, „Пригоріла наша каша”, вправи мімічної гімнастики: „Поросятко”, „Мавпеня” |
||||
Особистість дитини Гра дитини Мовлення дитини |
Здоров’я та фізичний розвиток. Самоставлення Гра як провідна діяльність Звукова культура мовлення |
Знає, що людина може дихати як через ніс, так і ротом, але правильним є носове дихання. Знає, що особливо в холодну пору року не слід дихати ротом, бо можна застудитися. Знає, що коли ми хочемо щось сказати, слід робити вдих носом, а видихати через рот; не можна говорити на вдиху або попередньо не набравши достатньої кількості повітря. Розрізняє носовий і ротовий вдих та видих. |
Диференціація носового і ротового вдиху та видиху (Л, В). Вироблення правильного мовленнєвого дихання (Л). Розвиток зв’язного мовлення, мисленнєвих операцій аналізу та порівняння (Л, В, П). Виховання основ безпеки життєдіяльності (В). |
Ігри-заняття, бесіди, дослідницька діяльність, розповіді з власного досвіду, дихальні вправи: „Ніс – рот”, „Кирпатенькі носики” |
||||
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Особистість дитини Гра дитини |
Сенсорні еталони. Пізнавальна активність. Елементарні математичні уявлення Звукова культура мовлення. Граматична правильність мовлення Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Може продовжити запропонований ряд із рослинних елементів (геометричних фігур, предметів), що чергуються в певній послідовності (квіточка – листочок – квіточка). Знає, що для зафарбовування більшої площини малюнка потрібно більше фарби, меншої – менше. Порівнює предмети за величиною, самостійно вживає в мовленні антоніми „великий – маленький”, „довгий – короткий”, „багато – мало”, „більше – менше”, диференціює їх. Розрізняє речення за словонаповнюваністю та інтонаційною забарвленістю. З опорою на наочність і без неї за наслідуванням, а згодом і самостійно, вміє промовляти однакові фрази з різною інтонацією (Ми йдемо на прогулянку. Ми йдемо на прогулянку? Ми йдемо на прогулянку!). На символічному рівні (за допомогою карток-символів) розрізняє розповідні, питальні та окличні речення (У Марійки красивий м’ячик. Ти хочеш погратися? Наталочко, давай будемо гратися разом!). Звертається до дорослих із проханням чи запитанням, користуючись відповідною інтонацією. Вміє розподіляти видих у процесі мовлення. Ділить речення на окремі смислові відрізки, добираючи повітря під час пауз. Знає, що в залежності від інтонаційного забарвлення речення змінюється потреба у доборі повітря (розповідне потребує меншої кількості, окличне чи питальне – більшої). |
Формування розуміння взаємовідповідності інтонаційної виразності мовлення та емоційно-мімічних проявів (Л, В, П). Удосконалення мовленнєвого дихання та вироблення плавного ротового видиху (3–5 с) з поступовим збільшенням його тривалості до 7–10 с (Л, В). Актуалізація вживання якісних прикметників, їх антонімічних значень у власному мовленні (Л, В). Розвиток зорового сприймання, уваги та пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу та порівняння, зорового контролю, інтонаційної виразності мовлення, емоційно-вольової сфери (Л, В, П). Виховання вміння відчувати милозвучність рідної мови (Л, В). |
Ігри-заняття, логопедичні етюди, етюди психогімнастики: „Хто, хто в будиночку живе?”, „Радісний день”, дидактичні ігри та вправи: „Продовж ряд”, „Дві сестрички-невелички”, „Питайлик” |
||||
Мовлення дитини Особистість дитини Гра дитини |
Звукова культура мовлення Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Виконує вправи на вироблення навичок дихання: – носом; – животом; – діафрагмального; – розрізнення носового та ротового вдиху і видиху; – фіксованого видиху зі звуком, складом чи звуконаслідуванням; – тривалого фонаційного (мовленнєвого) дихання з можливим використанням предметів (площинних посібників), із динамічним супроводом чи без нього та з емоційним забарвленням. |
Формування плавного, короткого і глибокого вдиху, тривалого, достатньо сильного диференційованого видиху (Л, В). Удосконалення вміння поєднувати дихальні вправи зі звуковим супроводом (Л, В, М, Ф). Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, емоційно-вольової сфери (Л, В, П). Виховання інтересу до виконання дихальних вправ (Л, В). |
Ігри-заняття, логопедичні етюди, етюди психогімнастики: „Ведмедик спить”, „Фонтанчик кита”, „Вітерець-пустунчик”, дихальні вправи [31; 35, С. 233–240; 43, С. 31–32; 53, С. 81–82] |
||||
Розвиток голосового апарату |
||||||||
Особистість дитини Дитина в соціумі Мовлення дитини Гра дитини |
Здоров’я та фізичний розвиток. Самоставлення Дорослі люди. Діти Звукова культура мовлення Гра як провідна діяльність |
Знає, що голос допомагає людині розмовляти та співати. Знає, що у жінок і чоловіків голос різний: у жінок тонший, у чоловіків – грубіший. Може за аудіозаписом або в іграх і вправах розрізняти чоловічий і жіночий голос. Знає, що при застуді голос змінюється – стає більш грубим і хрипким. Знає, що не можна голосно кричати, бо голос може стати писклявим або й взагалі зникнути. |
Уточнення знань про голос, його роль у житті людини (Л, В). Розвиток слухового сприймання, уваги та пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, зв’язного мовлення (Л, В, П). Виховання основ безпеки життєдіяльності (В). |
Ігри-заняття, спостереження, бесіди, дослідницька діяльність, міркування, дискусії, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Хто так голос подає?”, „Відгадай за голосом”, „Чарівний голосок” |
||||
Мовлення дитини Дитина в соціумі Особистість дитини Гра дитини |
Звукова культура мовлення Дорослі люди. Діти Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Знає, що можна регулювати силу голосу в залежності від ситуації (гучніше – на прогулянці, тихіше – в групі, пошепки – у спальні). При потребі може голосно покликати на допомогу. |
Формування вміння користуватися голосом різної сили (Л, В, М). Розвиток слухового сприймання, уваги, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, емоційно-вольової сфери (Л, В, П). Виховання основ безпеки життєдіяльності (В). |
Ігри-заняття, самостійна ігрова діяльність, бесіди, психологічні етюди: „Не розбуди ведмедя”, „Свято”, „Ой, горить у кицьки дім!”, логопедичні етюди, ігри-драматизації: „У Сонечка в гостях”, дидактичні ігри та вправи: „Заколишемо Катрусю”, „Зіпсований телефон” |
||||
Мовлення дитини Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Особистість дитини Гра дитини |
Звукова культура мовлення. Словникова робота Сенсорні еталони Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Знає, що сприйняття сили голосу залежить від відстані (голос здалеку звучить тихо, зблизька – гучніше). Порівнює предмети, розуміє та самостійно вживає в мовленні антоніми: „сильний – слабкий”, „високий – низький”, „далеко – близько”. Розрізняє мелодії, контрастні за характером звучання (марш, колискова). Виконує голосові вправи. Проспівує голосні та їх сполучення з різною висотою та силою голосу. |
Формування свідомої регуляції сили голосу, удосконалення його динаміки та модуляції (Л, В, М). Уточнення словника якісних прикметників і обставинних прислівників місця (Л, В). Розвиток слухового, зорового сприймання, пам’яті та уваги, музичної пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння (Л, В, П). Виховання інтересу до музичних ігор-занять (В, М). |
Ігри-заняття, музичні вистави, музично-дидактичні ігри та вправи: „Впізнай і назви”, „Добери інструмент”, „Заспівай як…”, дидактичні ігри та вправи: „Який? Яка?”, „Високо – низько, далеко – близько”, „Луна”, голосові вправи: „Слон-трубач”, „Абетка-співаночка”, „Голосові сходинки”, „Оркестр” [35, С. 243–244; 43, С. 32–33] |
||||
Формування просодичних компонентів мовлення Дикція |
||||||||
Мовлення дитини Гра дитини Особистість дитини |
Звукова культура мовлення Гра як провідна діяльність Самоставлення |
Прагне до чіткого, виразного мовлення. Знає, що від чіткості мовлення залежить його зрозумілість. Контролює чіткість і правильність чужого та власного мовлення. Виразно промовляє слова скоромовок і віршованих мініатюр, насичених одним звуком, який наявний чи вже автоматизований у мовленні. |
Вправляння у вмінні виразно передавати зміст висловлювання (Л, В). Розвиток слухового сприймання, уваги, пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння, самоконтролю, зв’язного мовлення (Л, В, П). Виховання культури мовлення (В). |
Ігри-заняття, спостереження, театралізована діяльність, читання творів художньої літератури, бесіди, вивчення скоромовок, чистомовок, потішок, лічилок, віршованих мініатюр, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Повтори за мною”, „Чи зможеш зрозуміти?”, „Розкажи, що почув”, „Виправ Петрика” |
||||
Темп |
||||||||
Мовлення дитини Особистість дитини Дитина у природному довкіллі Гра дитини |
Звукова культура мовлення Здоров’я та фізичний розвиток. Самоставлення Природа планети Земля. Тварини Гра як провідна діяльність |
Приймає участь у спортивних естафетах, змаганнях. Вміє рухатися, змінюючи темп. Знає, хто з тварин рухається швидко, а хто – повільно (кінь, тигр бігають швидко, а равлик, черепаха пересуваються повільно). Користується в мовленні антонімами: „біжить – стоїть”, „швидко – повільно”. Знає, що людина може говорити по-різному (швидко, повільно, розтягуючи слова, в нормальному темпі). Знає, що від темпу залежить зрозумілість мовлення. Вміє говорити в нормальному темпі та при потребі змінювати його. Вміє регулювати силу голосу. |
Формування вміння регулювати темп мовлення (Л, В, М). Актуалізація словника антонімів на позначення дієслів і обставинних прислівників способу дії (Л, В). Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, зв’язного мовлення, емоційно-вольової сфери, загальної моторики (Л, В, П). Виховання культури мовлення (Л, В). |
Ігри-заняття, самостійна ігрова, театралізована діяльність, спостереження, спортивні ігри, естафети, змагання, логоритміка, логопедичні етюди, бесіди, психологічні етюди: „Черепашка”, „Втомлений їжачок”, „Сорока Скре-ке-ке”, „Веселий поїзд Чух-Чух”, артикуляційні вправи: „Індик”, „Веселий дятлик”, „Голодне кошеня”, дидактичні ігри та вправи: „Хто швидше?”, „Не помились”, „Будь уважним” |
||||
Ритм |
||||||||
Дитина у природному довкіллі Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Особистість дитини Гра дитини |
Природа планети Земля. Явища природи Сенсорні еталони. Пізнавальна активність Звукова культура мовлення. Словникова робота Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Знає назви пір року (зима, весна, літо, осінь). Має уявлення про їх сталу послідовність. Розрізняє пори року за їх характерними ознаками. Диференціює частини доби (ранок, день, вечір, ніч), називає деякі з них (день, ніч). Має уявлення про годинник, зміну часу, про дні тижня. Вміє лічити одно- та різнорідні предмети у межах п’яти. Викладає візерунки з простих силуетних зображень предметів (рослинних елементів, геометричних фігур), дотримуючись певної послідовності (зірочка – сонечко – зірочка). Повторює за педагогом ритмічні малюнки різної складності, відплескуючи, відстукуючи їх (/ //, // /, ///). Спочатку за наслідуванням, а згодом самостійно вміє виділити окремий ритмічний удар (/ //, / //, / //). Вміє впізнавати і символічно позначати (за допомогою карток-символів) різні ритмічні малюнки. Доповнює знайомі віршовані мініатюри одним чи кількома словами з дотриманням логіки та ритмічної побудови висловлювання. За наслідуванням, а згодом самостійно вміє добирати рими до слів (жабка – шапка, сосиска – редиска, качка – собачка), придумує віршовані рядки. |
Формування вміння відчувати та регулювати ритм власного мовлення (Л, В, М). Розвиток слухового сприймання, уваги та пам’яті, часових уявлень, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення, рухового контролю, зв’язного мовлення (Л, В, П). Виховання інтересу до самостійного придумування віршованих мініатюр (Л, В). |
Ігри-заняття, спостереження, дослідницька діяльність, виконання танцювальних рухів, логоритміка, логопедичні етюди, штампування, малювання пальчиками, читання творів художньої літератури, бесіди, пальчикові вправи: „Веселе піаніно”, „Пальчик – раз, пальчик – два…”, „Дощик тихо: капу-капу”, артикуляційні вправи: „Годинничок”, „Гойдалка”, „Котушка”, „Горішки”, музично-дидактичні ігри, гра на музичних інструментах, дидактичні ігри та вправи: „Впізнай за описом”, „Зроби, як я”, „Робот”, „Зайчик-барабанщик” |
||||
Інтонація |
||||||||
Мовлення дитини Особистість дитини Гра дитини |
Звукова культура мовлення Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Знає, що за допомогою інтонації можна передавати різний настрій та емоційні переживання. На матеріалі відеозаписів чи фотографій облич людей впізнає та по можливості називає їх емоційний стан (веселий хлопчик, сумна дівчинка). Вміє вибрати з ряду фотографій із зображенням епізоду за участю двох дійових осіб таку, де вони зафіксовані з різними виразами облич та жестами, які допоможуть здогадатися, що саме вони могли сказати один одному, та визначити відповідну інтонацію (Хлопчик розбив вазу. 1. Мама свариться. Хлопчик засмучений. 2. Бабуся хапається за голову. Хлопчик спокійний. 3. Сестричка плаче. Хлопчик теж зараз заплаче). Виконує вправи мімічної гімнастики. З опорою на сюжетні картинки із зображенням людей, що виконують певні дії, супроводжуючи їх звуками, відтворює як емоційні інтонації, так і самі звуки (Е-е-ех! – рубає дідусь дрова). Вимовляє голосні та їх сполучення з різною інтонацією (Аоу? Еіе!). За наслідуванням, а згодом самостійно доповнює знайомі віршики словами різної інтонаційної виразності. Вміє користуватися основними видами інтонації (розповідною, питальною, окличною) в залежності від змісту висловлювання. |
Розрізнення інтонаційних засобів виразності у мовленні дорослих (Л, В). Формування уміння передавати за допомогою інтонації різний настрій (Л, В, П). Вироблення інтонаційної виразності мовлення (Л, В). Розвиток слухового сприймання, уваги та пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу та порівняння, рухового, зорового контролю, емоційно-вольової сфери (Л, В, П). Виховання культури поведінки (В, П). |
Ігри-заняття, спостереження, театралізована діяльність, читання художньої літератури, розповідання віршів, переказ творів із різною інтонацією, мовленнєві діалоги, інсценівки, піктограми із зображенням емоцій, логоритміка, логопедичні етюди, ігри-діалоги, ігри з дзеркальцем: „Дзеркальце, мені скажи…”, „Чарівне дзеркальце”, мімічні вправи: „Здивувалася мала: що за квітка розцвіла?”, „Ой, яка красива ця ромашка біла!”, „Сердитий індик”, вправи психогімнастики: „Уяви себе…”, „Чарівна країна”, дидактичні ігри та вправи: „Створи настрій”, „Хто? Де? Коли?”, „Так чи не так?”, „Іноземець”, „Питайко”, „В гостях у Пограйлика” |
||||
Паузація |
||||||||
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Дитина у світі культури Особистість дитини Гра дитини |
Сенсорні еталони. Елементарні математичні уявлення Звукова культура мовлення. Словникова робота Художньо-продуктивна музична діяльність Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Знаходить і називає окремі зображення в умовах зашумлення, накладання одне на одне. Знає, що кожна річ має своє місце. Прибирає в ігровому куточку. Розставляє (розкладає) предмети в ряд, дотримуючись між ними певної відстані. Вміє лічити їх у межах п’яти, дотримуючись пауз (один півник, пауза, два півники, пауза і т. д.). На практичному рівні, використовуючи зразок педагога, переконується, що якщо не робити пауз між словами у реченні, мовлення стає нерозбірливим. Спільно з учителем-логопедом грає на музичному інструменті (звучання інструмента – пауза, звучання – пауза). Може на символічному рівні (за допомогою предметів-символів: кружечок – звук, лічильна паличка – пауза) викласти схему звучання (дзвенить дзвіночок – кружечок, тиша (пауза) – паличка). За допомогою педагога, а згодом самостійно, прагне графічно створювати схему простої мелодії, що звучить. За завданням учителя-логопеда розбиває сказане ним „слово” на окремі слова (Машаїстькашу – Маша їсть кашу). Знає, що паузи не тільки поліпшують зрозумілість мовлення, а й дають змогу набрати повітря для промовляння наступного слова (словосполучення, речення). Вміє робити розстановки пауз у мовленнєвому потоці. |
Удосконалення розуміння на практичному рівні меж слів у реченні (Л, В). Формування вміння робити розстановки пауз у мовленнєвому потоці (Л, В, М). Вироблення чуття мови (Л, В). Розвиток зорового, слухового сприймання, уваги, пам’яті, зорового контролю, мовленнєвого дихання, мисленнєвої операції аналізу(Л, В, П). Виховання охайності (В). |
Ігри-заняття, ритмічні танцювальні рухи, музично-дидактичні ігри, ігри на музичних інструментах, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Плутанина”, „Стали іграшки всі в ряд”, „Чарівне намисто”, мозаїка |
||||
Наголос |
||||||||
Мовлення дитини Особистість дитини Гра дитини |
Звукова культура мовлення Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення Гра як провідна діяльність |
Відстукує (відплескує) ритмічні малюнки різної складності. Спочатку за наслідуванням, а згодом самостійно вміє виділяти акцентований удар у однакових (/ //, / //, / //) і різних (/ //, // /, ///) ритмічних малюнках. Розуміє, що голосні бувають наголошеними та ненаголошеними. Знає, що наголошений голосний вимовляється з більшою силою та протяжністю, ніж ненаголошений. Розуміє, що наголос може падати на будь-який склад і під час зміни та відмінювання слова рухатися (головá – головú; гόлови). Знає, що зміна місця наголосу в слові може змінити його значення (брáти (неозначена форма дієслова) і братú (форма множини іменника), а також його граматичну форму (сóви – форма називного відмінка множини) і совú (форма родового відмінка однини). Вміє при промовлянні слова виділяти голосом наголошений склад, у т. ч. й у випадках наявності рухомого наголосу при взаємодії дієслова з займенниками першої / другої особи (казáти – кажý – кáжеш). |
Формування на рівні розуміння поняття наголосу, як засобу розрізнення слів і словоформ на практичному рівні, про вільність та рухомість наголосу (Л, В). Удосконалення уміння визначати наголошений склад і користуватися наголосом (Л, В). Розвиток слухового сприймання, уваги та пам’яті, чуття ритму, рухового контролю, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння (Л, В, П). Виховання уважності, інтересу до вивчення рідної мови (В, П). |
Ігри-заняття, слухання музичних, літературних творів, вивчення напам’ять віршованих мініатюр, скоромовок, чистомовок, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Гоп-гоп, топаночки”, „Веселий дятлик”, „Виправ помилку”, „Скажи правильно” |
||||
| Навчально-виховний комплекс №8 дошкільний підрозділ ІНТЕРАКТИВНІ... ... |
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ Словник: збагачувати мовлення дітей прикметниками, дієсловами. Розрізняти слова назви, дії, ознаки; підбирати рими |
| «Взаємозв’язок мовного та психічного розвитку дітей дошкільного віку» Для характеристики відношень між трьома феноменами (мова – мовлення – мислення), що склалися у процесі людської комунікації в єдину... |
План Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення.... Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах загальноосвітніх шкіл |
| ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ... Вченою радою Науково-дослідного центру правової інформатики Академії правових наук України |
Лекція на тему: «Роль батьків у вихованні правильної звуковимови... Роль батьків у вихованні правильної звуковимови у дітей та розвитку їх мовлення |
| Урок з розвитку мовлення в 2 класі Розвивати мовлення, спостережливість, увагу, вміння висловлювати свої думки і почуття. Виховувати |
Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року) |
| На допомогу учню 9 класу Мова й мовлення становлять нерозривну єдність. Мовлення – це процес використання людиною засобів мови з метою спілкування. Крім того,... |
БЕРДЯНСЬК 2012 Програмно-цільовий блок стратегії: пріоритети розвитку, система цілей, комплекс засобів реалізації цілей |