Продовження таблиці
Дитина в соціумі
Мовлення дитини
Дитина у природному довкіллі
Особистість дитини
Гра дитини
|
Люди. Група
Українська мова як державна. Звукова культура мовлення
Природа планети Земля. Тварини
Самоставлення
Гра як провідна діяльність
|
Знає, що люди спілкуються між собою за допомогою мовлення. Знає, що на Землі існує багато країн і кожна з них має свою мову. Знає, що ми живемо на Україні і рідна мова українців – українська.
Розуміє, що чим краще людина володіє своєю мовою і чим більше мов знає, тим більше друзів у неї може бути.
Знає, що тварини теж мають своє „мовлення”, за допомогою якого спілкуються, тільки без слів. На матеріалі аудіозаписів, під час ігор і вправ різного типу розрізняє мовленнєві та немовленнєві звуки, знаходить реальні предмети чи їх зображення – джерела звучання, називає їх. Інтонаційно виразно та фонетично правильно передає звуконаслідування зі світу живої природи та речей, за якими закріплені стандартні звукосполучення (бл-бл – індик, бам-бам – барабан).
|
Формування уявлень про мовлення як основний засіб спілкування (Л, В).
Удосконалення вміння відтворювати звуконаслідування зі світу речей та живої природи (Л, В).
Розвиток слухового сприймання, уваги та пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, класифікації (Л, В, П).
Виховання інтересу до рідної мови та інших мов світу, бережливого ставлення до живої та неживої природи, предметів людської діяльності (В).
|
Ігри-заняття, екскурсії, спостереження, дослідницька діяльність, бесіди, знайомство з народними творами, оберегами, символами, бесіди, самостійні розповіді за навідними питаннями педагога; дидактичні ігри та вправи: „Що почув ти, покажи”, „Впізнай за звуком”, „Хто свій голос подає?”, „Хто, хто у цій хатці живе?”, „Що звучить?”, „Хто як говорить?”, „Хвостата мова”, „Кожен по-своєму маму покличе”
|
Особистість дитини
Дитина в соціумі
Мовлення дитини
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Гра дитини
|
Самоставлення
Сім’я
Звукова культура мовлення. Словникова робота
Сенсорні еталони
Гра як провідна діяльність. Формування особистості в грі
|
Знає своє ім’я, прізвище, імена та по батькові своїх близьких родичів, педагогів своєї групи. Знає, що якщо хочеш познайомитися з кимось, насамперед слід назвати своє ім’я, а потім поцікавитися, як звати співрозмовника. Знає, що імена різняться в залежності від статі, знає свою статеву приналежність. Знає, що окремі імена можуть бути однаковими для хлопчиків і дівчаток (Валя, Шура, Женя). Із заплющеними очима може впізнати по голосу того, хто покликав, і назвати його ім’я. Звертаючись до особи, вміє використовувати у мовленні кличний відмінок іменників на позначення власних імен (Васильку, Оксано, Олеже).
Вміє придумувати імена казковим та іграшковим персонажам, клички свійським тваринам.
|
Формування комунікативних навичок (Л, В, П).
Збагачення словникового запасу власними назвами – іменами людей і кличками тварин (Л, В).
Удосконалення граматичної складової мовлення шляхом використання закінчень прямих і непрямих відмінків іменників (Л, В).
Розвиток слухової уваги та пам’яті, фантазії, мисленнєвих операцій аналізу та порівняння (Л, В, П).
Виховання ввічливого і турботливого ставлення до оточуючих (В).
|
Ігри-заняття, самостійна ігрова діяльність, читання художньої літератури, розгляд ілюстрацій, розв’язування конфліктних і проблемних ситуацій, художня, театралізована діяльність, розігрування ігор-діалогів, психологічні етюди: „Мишко шукає друзів”, „Мій найкращий друг”, дидактичні ігри та вправи: „Новачок (новенька)”, „Познайомимось?”, „Хто мене кликав?”, „На гостини до Катрусі”, „Подарунок для…”
|
Дитина в соціумі
Особистість дитини
Мовлення дитини
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Гра дитини
|
Родина. Дорослі люди
Самоставлення
Словникова робота. Граматична правильність мовлення. Зв’язне діалогічне мовлення
Пізнавальна активність
Формування особистості в грі
|
Виконує вправи мімічної та психогімнастики. Знає, що слово може по-різному впливати на людину, викликаючи у неї як позитивні, так і негативні емоції та переживання (радість, смуток, образу, гнів, здивування, захоплення тощо).
Прагне ділитися своїми враженнями та переживаннями з однолітками і дорослими. Користується ввічливими словами. Знає, як при потребі слід вибачитися чи звернутися за допомогою.
Знає, що звертання до рідних та чужих людей за своїм змістом і формою відрізняються: до дорослих звертається на „Ви”, до родичів можливе звертання на „ти”.
|
Удосконалення вміння правильно вживати в реченні особові займенники у поєднанні з якісними прикметниками і дієсловами (Л, В).
Розвиток слухової уваги та пам’яті, зорового, рухового контролю, навичок діалогічного мовлення, емоційно-вольової сфери (Л, В, П).
Виховання мовленнєвої активності, культури мовлення та спілкування (В).
|
Ігри-заняття, самостійна ігрова діяльність, сюжетно-рольові ігри: „Магазин”, „Лікарня”, „Бібліотека”, „Перукарня”, читання художніх творів морально-етичного змісту, бесіди, вправи мімічної гімнастики, психогімнастичні етюди: „Веселі мавпенята”, „Сумний дощик”, „Хитре лисеня”, „Образили”, „Ну й багатий урожай!”; дидактичні ігри та вправи: „Так чи не так?”, „В країні Ввічливих слів”
|
Дитина в соціумі
Дитина у світі культури
Мовлення дитини
Особистість дитини
Гра дитини
|
Дорослі люди.
Художньо-продуктивна музична, театральна, літературна діяльність
Звукова культура мовлення.
Зв’язне монологічне мовлення
Самоставлення
Гра як провідна діяльність
|
Бере посильну участь у святах, розвагах, театралізованих дійствах. Вивчає напам’ять вірші. Прагне розповісти їх емоційно, виразно, чітко промовляючи наявні та / чи автоматизовані у мовленні звуки.
Вміє уважно слухати інструкцію, розуміти та виконувати її, коментувати власні дії.
|
Формування полісенсорної основи мовленнєвої компетентності (Л, В, П).
Формування бажання приймати активну участь у святах і розвагах (В).
Формування вміння дотримуватися у мовленні правильної звуковимови, орфоепічних, лексичних і граматичних норм, культури мовленнєвого спілкування (Л, В).
Вправляння у чіткому, фонетично правильному мовленні на віршованому матеріалі (Л, В).
Розвиток слухової уваги та пам’яті, почуття ритму, емоційно-вольової сфери (Л, В, П).
Виховання ініціативності, відповідальності, впевненості у власних можливостях, почуття колективізму (В).
|
Ігри-заняття, самостійна ігрова діяльність, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, куточки „ряження”, театралізована діяльність, свята і розваги, Дні здоров’я, розучування віршованих мініатюр
|
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Мовлення дитини
Особистість дитини
Гра дитини
|
Сенсорні еталони. Елементарні математичні уявлення
Звукова культура мовлення
Самоставлення
Гра як провідна діяльність
|
Вміє утворювати однорідні множини предметів, лічити одно- та різнорідні предмети у межах п’яти. Складає розрізні картинки з 4–6 частин, утворюючи цілісне зображення.
Знає, що окремі звуки утворюють склади, склади – слова, слова – словосполучення, словосполучення – речення.
|
Формування на практичному рівні розуміння понять „звук”, „склад”, „слово”, „словосполучення” та „речення” (Л, В).
Формування вміння орієнтуватися на слово як одиницю мови (Л, В).
Формування основ елементів грамоти (Л, В).
Розвиток слухового сприймання та уваги, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, зорового контролю, логічного мислення шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків (Л, В, П).
Пропедевтика виникнення оптичних дисграфій і дислексій (Л, В).
Виховання наполегливості в оволодінні мовленням і інтересу до нього в цілому (В, П).
|
Ігри-заняття, самостійна ігрова діяльність, режимні моменти, прогулянки, спостереження: „Назви словом”, „Цікава подорож”, дидактичні ігри та вправи: „Один – багато”, „Склади ціле”, „Спробуй розповісти без слів (за допомогою міміки та жестів)”, „Порахуємо слова”, „Слова довгі та короткі”, „Я почну, а ти – продовжуй”, „Кінець слова за тобою”
|
ФОРМУВАННЯ ДИНАМІЧНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Розвиток артикуляційного апарату
|
Дитина у світі культури
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Мовлення дитини
Особистість дитини
Гра дитини
|
Предметний світ
Сенсорні еталони
Словникова робота
Здоров’я та фізичний розвиток. Самоставлення
Гра як провідна діяльність
|
Виокремлює складові предметів, по-можливості називає їх (кабіна, кузов, колеса, фари, кермо – у машини). Складає цілісне зображення із площинних деталей чи кубиків (4–6).
Називає та вміє показати окремі частини тіла на собі та іграшках, які відображають образи людей: голова (волосся, чоло, брови, очі, вуха, ніс, щоки, рот (губи, зуби, язик), підборіддя); шия; тулуб (плечі, груди, живіт, спина); руки (лікті, кисті (долоні, пальці); ноги (коліна, стопи, пальці). Диференціює окремі частини тіла у людей і тварин (ноги, руки, лапи). Дотримується правил особистої гігієни.
|
Актуалізація номінативного словника (Л, В).
Розвиток зорового сприймання, уваги та пам’яті, зорового, рухового контролю, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, просторового орієнтування, дрібної моторики (Л, В, П).
Виховання культурно-гігієнічних навичок (В).
|
Ігри-заняття, самостійна ігрова, конструктивна діяльність, дидактичні ігри та вправи: „Склади картинку”, „Є у тебе, є у мене”, „Порівняйко”
|
Особистість дитини
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Мовлення дитини
Гра дитини
|
Здоров’я та фізичний розвиток. Самоставлення
Сенсорні еталони. Елементарні математичні уявлення
Словникова робота
Гра як провідна діяльність
|
Знає, що язик допомагає відчувати смак їжі, а разом із зубами пережовувати її. Знає, що робити це треба старанно, не поспішаючи.
Із заплющеними очима може впізнати за смаком знайомі овочі чи фрукти.
Знає, що за зубами слід доглядати. Самостійно чистить їх двічі на день (вранці та ввечері), полоще рот після кожного прийому їжі.
Знає, що губи, щоки, зуби та язик допомагають говорити. Знає, що язик може звужуватися чи розширюватися. За допомогою еластичних матеріалів (глина, пластилін, тісто) відтворює ці властивості язика („ковбаска” – вузький язик, „млинчик” – широкий).
З опорою на наочний зразок (ліплення, малюнок, фотографії, піктограми) і дзеркало, а згодом самостійно демонструє вузький і широкий язик.
Користується у власному мовленні антонімами „широкий – вузький”.
|
Формування уявлень про будову та діяльність мовнорухового апарату на практичному рівні (Л).
Актуалізація розуміння антонімічних значень якісних прикметників, використання їх у власному мовленні (Л, В).
Розвиток зорового сприймання, уваги та пам’яті, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння, смакової чутливості, рухового контролю, зв’язного мовлення, артикуляційної, дрібної моторики (Л, В, П).
Виховання культурно-гігієнічних навичок (В).
|
Ігри-заняття, спостереження, дослідницька діяльність, бесіди, міркування: „Якщо не чистити зуби, то…”, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Відгадай за смаком”, „Покажи і розкажи”
|
Мовлення дитини
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Особистість дитини
Гра дитини
|
Звукова культура
Сенсорні еталони. Пізнавальна активність
Самоставлення
Гра як провідна діяльність
|
Має уявлення про зміну положення губ при вимові голосних. Дивлячись у дзеркало, самостійно вимовляє голосні, слідкуючи за зміною положення губ. Може за беззвучною артикуляцією вчителя-логопеда визначити, який голосний той артикулює.
Вміє визначити, який саме орган (губи чи язик) допомагає вимовляти той чи інший приголосний (на матеріалі губних і язикових звуків).
|
Формування на практичному рівні розуміння понять „звук”, „голосний”, „приголосний” (Л, В).
Формування вміння концентрувати увагу на місці та способі артикуляції фонем (Л).
Вправляння у чіткому промовлянні голосних і приголосних звуків, автоматизованих у мовленні дитини (Л, В).
Розвиток зорового, слухового сприймання, уваги та пам’яті, зорового, рухового контролю, мисленнєвих операцій аналізу, порівняння (Л, В, П).
Виховання бажання навчитися говорити правильно, чітко і виразно (Л, В, П).
|
Ігри-заняття, логопедичні етюди, дидактичні ігри та вправи: „Зіпсований телевізор”, „Визнач звук”, „Чи зможеш відгадати?”, „Мавпеня Чік”
|
Особистість дитини
Гра дитини
Мовлення дитини
|
Рухова активність та саморегуляція. Самоставлення
Гра як провідна діяльність
Звукова культура мовлення
|
Із зоровою опорою, за зразком педагога, виконує такі види вправ:
– загальнорозвивальні;
– логоритмічні (алгоритмічні);
– мімічної та пальчикової гімнастики (на задану статичну позу, колові рухи, поперемінне чергування рухів, різнонаправлених рухів однією та одночасно двома руками) із мовленнєвим / музичним супроводом і без нього.
Із зоровою опорою наслідує рухи педагога та / чи логопедичної ляльки Льолика (Льолі) [15]11.
Виконує наступні види вправ [33]:
1. Із залученням певних органів мовнорухового апарату:
– губ;
– щік;
– нижньої щелепи;
– м’якого піднебіння;
– язика.
2. За рівнем рухливості органів мовнорухового апарату:
– статичні;
– динамічні.
3. За участю силового фактору опору:
– без силового опору;
– ізотонічні.
4. За ступенем самостійності виконання:
– пасивні;
– пасивно-активні;
– активні.
5. За участю голосу:
– беззвучні;
– з участю голосу.
6. За наявністю / відсутністю специфічної корекційної спрямованості:
– загальнорозвивальні;
– корекційні
за наслідуванням, а найпростіші – за словесною інструкцією.
Виконує як окремі, так і об’єднані єдиним сюжетом артикуляційні вправи з елементами самомасажу обличчя.
|
Вироблення у дітей правильних артикуляцій із зоровою опорою, тактильних і кінестетичних відчуттів (Л).
Удосконалення ритміко-інтонаційної складової мовлення, вміння узгоджувати рухи із мовленнєвим і музичним супроводом (Л, В, М, Ф).
Розвиток зорового сприймання, уваги, пам’яті, зорового, рухового контролю, загальної, ручної, пальчикової та мімічної моторики (Л, В, П).
Виховання інтересу до логопедичної ляльки, бажання виконувати вправи різного типу (Л, В).
|
Ігри-заняття, логопедичні етюди, ігри на музичних інструментах, загальнорозвивальні вправи: „Ми веселії малята”, „Дужі та сміливі”, логоритмічні вправи: „Веселунчики”, „Країна Веселих Мелодій”, мімічні вправи для губ: „Замочок”, „Слоненя”, „Жабка”, Клоун”, щік: „Повітряна кулька”, „Хом’ячок”, „Ненажера”, носа: „Поросятко”, очей: „Моргайлики”, чола: „Ох! Ах!”, „Дощова хмаринка”, вправи пальчикової гімнастики: „Дружні пальчики”, „Десять пальчиків у нас”, вправи артикуляційної гімнастики, вправи з елементами самомасажу: „Веселе зайченя”, „Ласкаві рученята” [35, С. 232–233; 38, C. 23–26; 43, С. 29–31; 53, С. 65–80]
|
|