ДОБРОЯКІСНІ ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ


Скачати 42.89 Kb.
НазваДОБРОЯКІСНІ ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ
Дата24.03.2013
Розмір42.89 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
ДОБРОЯКІСНІ ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ
Яна Гончарова, кандидат медичних наук, член Французького товариства дерматологів-венерологів

Шкірна канцерологія є одним з найоб'ємніших розділів дерматології. Шкірні пухлини так само численні, як і різноманітні, оскільки походять з різних структур епідермісу, дерми, гіподерми. І якщо, наприклад, для патогістолога з'ясувати походження тієї чи іншої пухлини на мікроскопічному рівні в більшості випадків не становить проблеми, то для дерматолога діагностика пухлини часом може стати предметом сумнівів. Досвід показує, що першим фахівцем, який може звернути увагу клієнта на новоутворення шкіри і, якщо не діагностувати, то як мінімум орієнтувати його на додаткову консультацію, стає саме косметолог. У цій ситуації знання дерматоонкології є свідченням професіоналізму косметолога.

Найпоширенішою групою новоутворень шкіри є доброякісні епітеліальні пухлини. До них належать себорейний кератоз, епідермоїдна кіста, трихоепітеліома, аденома та кіста сальних залоз, кератоакантома, циліндрома тощо. Усі згадані новоутворення походять з різних структур епідермісу, мають типову клінічну картину і тому досить легко розпізнаються. Без перебільшення можна сказати, що в кожного з нас на шкірі обличчя або тіла є як мінімум одне доброякісне епітеліальне утворення, нехай то буде папілома чи гіперплазія сальної залози.

Себорейний кератоз. Іноді його називають ще синильним кератозом, оскільки він з'являється у віці близько 50 років в осіб обох статей. Утворення найчастіше є численними і локалізуються в себорейних зонах — на обличчі, грудях, спині, нерідко на животі, у великих складках. Розміщення у вигляді скупчень і періодична поява нових кератом дають підстави припускати, що утворення розмножуються подібно до вірусних бородавок, хоча їх еволюція не має нічого спільного з інфекційним походженням. Кератоми мають вигляд плоских бородавчастих папул різних розмірів, неправильну округлу форму та різні відтінки коричневого кольору (рис.1). Характерною ознакою себорейної кератоми є можливість без особливих зусиль видалити рогові нашарування з її поверхні, що змушує пацієнтів думати, наче вони видаляють саму кератому. Однак після видалення з поверхні рогових мас кератоми “рецидивують”. Себорейні кератоми можуть бути видалені різними деструктивними способами — діатермокоагуляцією, кріодеструкцією, лазерною коагуляцією та вапоризацією, цитостатичними кремами або кислотами. Однак перш ніж видаляти утворення одним із перерахованих шляхів, потрібно переконатися в тому, що це дійсно себорейна кератома, а не, приміром, видозмінений меланоцитарний невус. Якщо є сумніви, варто вдатися до хірургічного витинання та гістологічного аналізу утворення.

Із сально-волосяного фолікула можуть утворюватися три види кіст: епідермоїдна, волосяна та сальна.

Епідермоїдна кіста локалізується в так званих “себорейних” зонах, у завушному просторі, на мочках вух, грудях. Утворення має м'якувату консистенцію, і під час детального розгляду в центрі кісти можна помітити невеликий отвір, звідки при натискуванні виділяється вміст білуватого чи жовтуватого кольору. Такі кісти легко інфікуються. Волосяна кіста утворюється найчастіше на шкірі волосистої частини голови і має вид щільної, нерухомої пухлини округлої форми. Стінки цього новоутворення складаються з нормального епідермісу, а порожнина заповнена кератином, що й визначає його щільну консистенцію. Кіста сальної залози відзначається досить м'якою консистенцією. Її стінки утворені вакуолізованими епітеліальними клітинами, а порожнина заповнена аморфною речовиною ліпоїдної природи.

Найефективнішим способом видалення кісти є, як правило, хірургічне витинання.

До новоутворень сальних залоз належать: аденома сальних залоз, сенильна гіперплазія, “зерна Фордайса”.

Аденома сальних залоз. Найчастіше спостерігається на шкірі обличчя, волосистої частини голови, рідше — у ділянці спини. Аденома представлена гладкими, округлими, щільними, білуватого кольору утвореннями розміром від просяного зерна до горошини .

До утворень сальних залоз належать також “зерна Фордайса”. Це дрібні папули до 1 мм у діаметрі, жовтуватого кольору, розміщені по краях губ (частіше на верхній губі). Як правило, вони не потребують ніякого лікування.

Ще один тип новоутворень, який викликає занепокоєння в клієнток і з'являється здебільшого в період періменопаузи, — синильна гіперплазія сальних залоз (рис. 2). Це невеликі утворення жовтувато-білуватого кольору з пупкоподібним заглибленням у центрі, округлої форми, від 3 до 6 мм у діаметрі. Найпоширеніша локалізація — чоло, скроні, щоки. Гіпертрофовані сальні залози, як правило, легко видаляються методом електрокоагуляції.

Трихоепітеліома. Утворення найчастіше численні. Їх поява має спадковий характер. Це папули розміром від 2 до 5 мм, рожевуватого чи білого кольору, блискучі, локалізовані винятково на шкірі обличчя (рис. 3). Одиничні трихоепітеліоми на обличчі, які виникають у людей старших середнього віку, не пов'язані зі спадковістю.

Слід зазначити, що кращим методом деструкції трихоепітеліоми є лазерна вапоризація.

Кератоакантома. Спостерігається здебільшого у чоловіків. На шкірі обличчя, тильному боці кистей, рідше на інших ділянках з'являються напівкулясті або плоскі утворення розміром 1–2 см у діаметрі, округлої форми і щільної консистенції. Центр утворення складається з рогової пробки в кратероподібному заглибленні. Кратер оточений валиком блідо-рожевого кольору (рис.4). Кератоакантому необхідно витинати хірургічним шляхом з наступним гістологічним дослідженням.

Сирингома, або аденоми потових залоз. Утворення з'являються на різних ділянках шкіри, частіше на передній поверхні шиї та грудей. Це численні еластичні вузлики незапального характеру, кольору нормальної шкіри, неправильно округлої або овальної форми. На практиці аденоми потових залоз можуть бути помилково прийняті за дрібні папіломи, особливо в процесі електрокоагуляції папілом на шиї та грудях.

Циліндрома. Спостерігається частіше в жінок. На шкірі волосистої частини голови виявляються поодинокі або численні щільні вузли різного розміру, у результаті чого уражена ділянка стає горбистою. На поверхні утворення волосся не росте, а самі вузли нерідко мають рожевуватий колір через розміщені на них телеангіектазії. Циліндрома потребує винятково хірургічного лікування.
Рис. 1. Себорейні кератоми

Рис. 2. Синильна гіперплазія сальних залоз

Рис. 3. Численні трихоепітеліоми обличчя

Рис. 4. Типова кератоакантома
Ілюстрації: Dermatologie et maladies sexuellement transmissibles, J.-H Saurat, E.Grosshans, P.Laugier, J-M Lachapelle 3e edition MASSON, Paris, 1999

Схожі:

Дистрофії. Паренхіматозні дистрофії
Доброякісні та злоякісні мезенхімальні пухлини. Пухлини з меланін утворюючих клітін
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка