Конспект лекцій з дисциплін «Цивільна оборона» та


НазваКонспект лекцій з дисциплін «Цивільна оборона» та
Сторінка6/21
Дата20.03.2013
Розмір3.07 Mb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Фізика > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Шлангові ізолюючі дихальні автомати забезпечують органи дихання чистим повітрям через з’єднувальні шланги, до них також відносяться пневмокостюми, які забезпечують захист не тільки органів дихання, а і всього тіла. Шлангові ІДА розділяються на два типи: самовсмоктуючі шлангові апарати, в яких повітря до органів дихання надходить з чистої зони за рахунок зусиль людини; шлангові апарати з примусовою подачею чистого повітря в лицьову частину за допомогою повітродувок, вентиляторів або від компресора після його попереднього очищення.

Шлангові ІДА використовують, як правило, при виконанні робіт для ремонту й очистці різних ємкостей (цистерн, котлів), при ремонті колодязів, димоходів, підвальних та інших приміщень, де можуть скупчуватися газоподібні шкідливі суміші.

Протигаз шланговий ПШ-1 є засобом захисту безнапірного типу і має при-значення для одного працюючого. Складається із шлема-маски (трьох розмірів: 1, 2, 3-го), двох з’єднувальних трубок, рукава для підведення повітря, фільтруючої

53

коробки для очистки повітря, що вдихається, від пилу, рятувального пояса з плечовими тасьмами, сигнальної рятувальної мотузки і штиря для закріплення кінця рукава з фільтруючою коробкою в зоні чистого повітря. Протигаз ПШ-1 рекомендується використовувати при малих і середніх навантаженнях в тих ви-падках, коли чисте повітря можна забирати на відстані не більше 10 м від робочого місця.

Опір вдиху і видиху при витраті повітря 30 л/хв. складає 196 і 100 Па від-повідно. Маса апарату не більше 8 кг. У зв’язку з великим опором диханню проти-газ ПШ-1 рекомендується використовувати при короткочасних роботах. Придат-ність протигазу перевіряють перед кожною видачею і періодично (не менше одного разу за тиждень).

Шланговий протигаз ПШ-2 є засобом захисту з примусовою подачею чистого повітря і призначений для одночасного забезпечення захисту органів дихання двох працюючих на відстані 20 м від повітродувки або одного працюючого на відстані 40 м. В апараті передбачена подача повітря за допомогою електродвигуна, а також шляхом обертання повітродувки вручну.

Комплектність і призначення протигазу ПШ-2 аналогічні протигазу ПШ-1, довжина рукавів для підведення повітря складає 20 м, сигнальних мотузок 25 м. Кількість повітря, що подається під кожну лицьову частину, при 60 об./хв. складає 50 л/хв. Опір вдиху відсутній, опір видиху складає 119 Па. Маса апарату – не більше 46,7 кг.

Шланговий апарат ДПА-5 аналогічний апарату ПШ-2, відрізняється тільки конструкцією повітродувки. Мінімальний тиск повітря – 3000 Па, кількість повітря, що подається, – 200 л/хв.

Пневмокостюми ЛГ-4 і ЛГ-5 призначені для ремонтних і аварійних робіт при значному забрудненні повітря і обладнання приміщень радіоактивними й токсич-ними речовинами. Вони забезпечують ізоляцію органів дихання і поверхні тіла працюючого від зовнішнього впливу.

54

Пневмокостюми виготовляють із поліхлориду пластикату, причому ЛГ-5 – з більш міцної армованої плівки марки 80АМ. Спереду комбінезону є лаз для входу в костюм і виходу з нього.

Система подачі повітря в пневмокостюм включає повітровід, який розта-шований в шлемі, пластмасовий штуцер з пневмокостюмом та поясні повітроводи. Пневмокостюми виготовляють трьох розмірів: 3 розмір (М – малий) від 160 до 170 см, 4 розмір (С – середній) від 171 до 180 см, 5 розмір (В – великий) від 181 до 190 см.

Робота в пневмокостюмі допускається при температурі від мінус 30 до плюс 45˚С. Повітря подається з використанням 250 л/хв. При температурі навколишнього повітря 16-27˚С пневмокостюм можна використовувати працюючим без погіршення самопочуття протягом 4-6 годин. Маса пневмокостюму без шлангів складає 3 кг.

Тканинні маски проти пилу ПТМ-1 складаються з корпусу і кріплення. Корпус виготовляють з 4-5 шарів ткані. Навпроти очей роблять прорізи, в які вставляють скельця або прозору плівку. На голові маска закріплюється за допо-могою смуги тканини, резинки або зав’язок. Розмір маски залежить від висоти обличчя.

Висота обличчя, мм

До 80

81-90

91-100

101-110

111-120

121-130

>131

Розмір маски 1 2 3 4 5 6 7

Для верхніх шарів маски найбільше підходять б’язь, штапельне або трико-тажне полотно, мадаполам, міткаль, шотландка та ін. Внутрішні шари можуть бути з дитячого пика, байки, бумазеї, бавовняно-паперової, шерстяної та інших тканин.

Ватяно-марлева повязку виготовлюють з марлі розміром 100 ´ 50 см, на середину якої накладають шар вати розміром 30 ´ 20 см і товщиною 1-2 см. Марлю з обох сторін загинають і накладають на вату. Кінці розрізують уздовж середини, в результаті чого виникають зав’язки.

55


Ватно-марлева повязка



Рис. 3.9 – Простіші засоби захисту органів дихання:

а – респіратор Р-2; б – протипилова маска ПТМ-1;

в – ватно-марлева пов’язка

Індивідуальними засобами захисту шкіри є: захисні комплекти, спеці-альний захисний одяг, загальновійськовий комплексний захисний костюм, по-бутовий, виробничий і спортивний одяг. Вони за типом захисної дії поділяються на ізолюючі (плащі і костюми), матеріал яких покривається спеціальними газо-і вологонепроникними плівками, і фільтруючі, що являють собою костюми із зви-чайного матеріалу, який насичується спеціальним хімічним складом для нейтра-лізації або сорбції пару СДОР.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складається із захисного плаща ОП-1 (виготовляють п’яти розмірів із спеціально прогумованої ткані), за-хисних панчох і захисних рукавичок. Маса комплекту 3 кг, упаковується в ящики по 20 шт.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК)



Рис. 3.10 – Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК): а – захисний плащ ОП-1; б – рукавички; в – захисні панчохи

56

Легкий захисний костюм Л-1 складається з сорочки з капюшоном, брюк, зшитих заодно з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломника. Окрім того, в комплект входять сумка і пара рукавичок. Виготовляють трьох розмірів із про-гумованої ткані. Маса 3 кг, упаковується в ящики по 12 шт.

Легкий захисний костюм Л-1



Рис. 3.11 – Легкий захисний костюм Л-1: 1 – штани з панчохами; 2 – підшоломник; 3 – сорочка з капюшоном; 4 – рукавиці; 5 – сумка

Захисний костюм (комбінезон) складається з куртки і брюк (до комплекту входять і гумові рукавички, гумові чоботи й підшоломник). Виготовляють трьох розмірів із прогумованої ткані. Маса – 6 кг, упаковується в ящики по 20 шт.

Захисний фільтруючий одяг (ЗФО) складається з хлопчатопаперового ком-бінованого костюму, насиченого пастою К-4, гумових рукавичок, чобіт, підшолом-ника, двох онуч (одна насичена).

Комплект захисного фільтруючого одягу



Рис. 3.12 – Комплект захисного фільтруючого одягу: 1 – капюшон; 2 – нагрудний клапан; 3 – горловий клапан; 4 – штрипки нарукавників;

5 – застібки

57

Для захисту шкіри від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів можуть використовуватися спортивні, робочі або шкільні костюми (брюки і куртки). При цьому одяг треба герметизувати за допомогою нагрудника, капюшонів, клапанів низу рукавів і брюк.

Герметичний одяг для забезпечення захисту від парів і аерозолів отруйних речовин необхідно насичати мильною масляною емульсією (300 г господарського мила, 0,5 л рослинного масла і 2 л води).

Костюми проти лугів і кислот (ПЛК) призначаються для роботи з їдким натром, його розчинами з концентрацією до 35% і розчинами кислот з концен-трацією до 22%. Виготовляють з однобічної прогумованої ткані. До комплекту входять: куртка, брюки, чоботи, гумово-трикотажні рукавички, шлем-маска, ви-готовляють двох розмірів.

Для захисту рук від СДОР промисловість випускає рукавички гумові тех-нічні двох типів (тип 1 – товщиною 0,3 мм, тип 11 – товщиною 0,7 мм), які при-значені для виконання грубих робіт.

Крім того, промисловістю випускається ціла гамма рукавичок для захисту рук від різних кислотних і лужних розчинів середньої концентрації з викорис-танням різних фільтруючих матеріалів на основі тканин.

Всі засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри мають два види зберігання – у мобілізаційному резерві й поточний. Термін зберігання засобів інди-відуального захисту органів дихання складає 10 років, після чого вони підлягають перевірці силами спеціалізованої лабораторії ЦО, при їх справності термін їх збе-рігання може бути продовжений ще на 5 років.

Мобілізаційний резерв засобів індивідуального захисту зберігається у спеці-ально побудованих або виділених для цих цілей теплих приміщеннях. Протигази зберігають окремо від респіраторів і засобів захисту шкіри, у дерев’яних ящиках до 40 шт. у кожному всіх розмірів, які можна за висотою укладати у 4-5 рядів. Респіратори зберігають аналогічно протигазам. Засоби шкіри укладають у ящики до 20 шт. всіх розмірів.

58

Слід враховувати, що засоби індивідуального захисту, які забезпечують захист від сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), справляють негативний вплив на організм людини, утруднюють при певних умовах виконання покладених завдань внаслідок погіршення теплообміну організму людини з навколишнім середовищем і в результаті обмеження рухомості.

Для перевірки протигазів необхідно:

  • вийняти протигаз із сумки і перевірити цілісність шлему-маски (маски), скла окулярів, справність тасьми, її натяг, наявність пересувних пряжок;

  • перевірити клапанну коробку, наявність і стан клапанів вдиху і видиху й за-побіжного екрану;

  • перевірити з’єднальну трубку (якщо вона є) чи не має на ній проколів або розривів, щільно вона приєднується до патрубка маски, не пом’ята накидна гайка і чи є на ніпелі гумове кільце;

  • перевірити протигазову коробку, щоб на ній не було вм’ятин, проколів, ржі, вийняти гумову пробку з отвору на дні коробки;

  • перевірити протигазову сумку і наявність дерев’яних вкладишів і незапітнілих плівок (олівців).

Після зовнішнього огляду необхідно зібрати протигаз і перевірити його на герметичність. Для цього треба надіти шлем-маску (маску), вийняти протигазову коробку із сумки, закрити отвір коробки гумовою пробкою або заткнути долонею і зробити глибокий вдих. Якщо при цьому повітря не проходить під шлем-маску (маску), то протигаз справний. При виявленні несправностей і некомплектності у протигазі його здають в ремонт або замінюють справним.

Блок 2.2. Лекція № 4. Підготовка обєктів народного господарства

до усталеної роботи в умовах воєнного часу й проведення

рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у

вогнищах ураження (зараження) і в районах стихійного лиха

План 1. Підготовка об’єктів народного господарства до усталеної роботи в умовах воєн-ного часу.

59

2. Проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах ураження (зараження) і в районах стихійного лиха.

1. Підготовка об'єктів народного господарства до усталеної роботи в

умовах воєнного часу

Забезпечення стійкості роботи об’єкта народного господарства в умовах НС – одне з основних завдань ЦО.

Під стійкістю функціонування об’єкта розуміють здатність його в умовах НС випускати продукцію в запланованому обсязі й номенклатурі, виконівати всі свої функції, а у випадку аварії, катастрофи, пошкодження – відновлювати вироб-ництво в мінімально короткий термін.

На стійкість функціонування об’єкта господарювання (ОГ) у НС впливають такі чинники:

  • надійність захисту робітників і службовців від наслідків НС – аварій, катастроф, від первинних і вторинних факторів зброї масового ураження (ЗМУ);

  • здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта протистояти цим впливам;

  • надійність системи постачання об’єкта всім необхідним для виробництва про-дукції (сировиною, паливом, енергією, газом, водою і т.д.);

  • стійкість і безперервність керування виробництвом і ЦО;

  • підготовленість об’єкта до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІНР) і відбудовних робіт;

  • район розміщення об’єкта;

  • внутрішнє планування і забудова території;

  • виробничі зв’язки;

  • системи управління;

  • системи енергопостачання;

  • технологічний процес;

  • підготовленість до відновлення виробництва.

З переліченого вище випливають вимоги до стійкості функціонування ОНГ в умовах мирного часу, щоб виключати ситуацію типу Чорнобильської. Ці вимоги закладені в нормах проектування інженерно-технічних заходів (ІТЗ) ЦО, а також

60

у розроблених на їхній основі нормативних документах.

Захист робітників і службовців досягається трьома способами:

  1. Укриття людей у захисних спорудах.

  2. Застосування засобів індивідуального захисту.

  3. Проведення евакуаційних заходів для робітників і службовців та членів їх сімей.

Засоби індивідуального захисту забезпечують захист людей при перебу-ванні на виробничих місцях і на місцевості, що заражена РР, ОР, СДОР, БЗ.

Укриття в захисних спорудах – найбільш ефективний спосіб захисту ви-робничого персоналу працюючої зміни. Захисні споруди повинні будуватися на кожному об’єкті своєчасно і забезпечувати укриття найбільшої працюючої зміни.

Евакуаційні заходи забезпечують захист членів сімей робітників, службовців і виробничого персоналу непрацюючих змін.

Надійність захисту виробничого персоналу досягається завдяки застосу-ванню всіх трьох способів захисту з урахуванням конкретної обстановки.

Захист засобів виробництва подлягає у підвищенні опірності будівель, споруд і конструкцій об’єкта впливу можливих уражаючих чинників і захисту виробничого процесу.

Забезпечення стійкого постачання досягається проведенням заходів щодо захисту комунально-енергетичніх мереж, транспортних комунікацій і джерел по-стачання, а також створенням необхідних запасів палива, сировини, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

Підготовка до відновлення порушеного виробництва здійснюється своє-часно. Вона передбачує планування відповідних робіт за різними варіантами, під-готовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів, обладнання і направлена на поновлення випуску необхідної продукції в мінімальні строки.

Підвищення стійкості й оперативності управління виробництвом дося-гається створенням на об’єкті системи зв’язку, високою професійною підготовкою керівного складу до виконання функціональних обов’язків і заходами ЦО в по-всякденній діяльності і в умовах НС, а також своєчасним прийняттям правильних

61

рішень і постановкою завдань підлеглим щодо обстановки.

Таким чином, підвищення стійкості роботи об’єктів промисловості в умовах НС досягається своєчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, техно-логічних і організаційних заходів, направлених на максимальне зниження впливу уражаючих чинників і створення умов для ліквідації наслідків НС.

Інженерно-технічні заходи включають комплекс робіт, направлених на під-вищення стійкості виробничих будівель, споруд, технологічного обладнання, кому-нально-енергетичних систем.

Технологічні засоби забезпечують підвищення стійкості роботи об’єкта шляхом зміни технологічних процесів, сприяють спрощенню виробництва продукції і виключають можливість виникнення аварій і катастроф.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного складу, штабу, служб і формувань ЦО із захисту робітників і службовців, прове-дення рятувальних та інших невідкладних робіт, відновлення виробництва, а також випуск продукції на обладнанні, що збереглося.

Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС Підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах НС досягаються:

  • моніторингом зовнішніх і внутрішніх небезпечних факторів для підприємства;

  • підвищенням надійності роботи й створенням дублюючих джерел енерго, газо-та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива, комплекту-ючих деталей, обладнання і матеріалів;

  • вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автома-тичного відключення при виході з ладу установок;

  • забезпеченням співробітників підприємства засобами індивідуального захисту;

  • підготовкою в заміській зоні баз для розміщення науково-дослідних, конструк-торських відділів та інших невиробничих підрозділів об’єкта;

  • постійною готовністю аварійно-рятувальних формувань до проведення ряту-вальних та невідкладних аварійних робіт;

  • будівництвом і обладнанням сховищ на підприємствах для робітників і служ-бовців (для цього можуть бути використані шахти та інші виробітки);

62

  • створенням на об’єктах захисних споруд для пунктів керування;

  • проведенням організаційних та інженерно-технічних заходів щодо підготовки об’єкта до особливого режиму роботи.

Підвищення надійності електропостачання підприємства може здійснюватися підключенням до резервних мереж (ліній електропередач), розподілом схеми мереж на частини, що працюють незалежно, встановленням дизельних електростанцій. Особливу увагу необхідно приділяти надійності електро-, водо-, теплопостачання на комунальних підприємствах, медичних, дитячих установах, підприємствах з неперервним циклом виробництва.

З метою надійного забезпечення водою підприємства підключають до дублю-ючих джерел, створюють резервуари, влаштовують артезіанські свердловини.

Для підвищення стійкості систем газо-, тепло- й паливопостачання закіль-цьовують газопроводи, газорозподільні станції, якомога більшу частину газопро-водів влаштовують під землею, встановлюють автоматичні пристрої відключення в разі аварії, максимально збільшують запаси вугілля, мазуту, бензину, влашто-вують власні системи обігріву.

Стійкість підприємства підвищується при збільшенні запасів сировини, інструментів та матеріалів, але при цьому зменшується ефективність викорис-тання коштів, тому в практиці підприємницької діяльності запаси збільшують при підвищенні ризику виникнення НС. При створенні запасів необхідно врахо-вувати не тільки можливість розвитку НС в районі функціонування підприємства, але і в регіонах, де працюють постачальники й через які пролягають транспортні магістралі. Зрив поставок тільки однієї комплектуючої призводить до зупинки всього підприємства.

Розміщуючи небезпечні виробництва, враховують ризик виникнення НС техногенного походження.

Будівництво широких магістралей і створення необхідної транспортної мережі дає можливість в НС мирного і воєнного часу при зруйнуванні будівель запобігти суцільним завалам, які ускладнюють дії формувань ЦО і евакуацію потерпілих з району ураження в заміську зону. Ширина магістралі в метрах L = Hмакс + 15м,

63

де Н – висота найвищого будинку на магістралі, крім висотних громадських буді-вель каркасної конструкції.

Міська транспортна мережа повинна забезпечувати надійність сполучення між житловими і промисловими районами, вільний вихід до магістралі, що веде за межі міста, а також найкоротший і найзручніший зв’язок з центром міста, жит-лових і промислових районів із залізничними і автобусними вокзалами, вантажними станціями, річковими і морськими портами і аеропортами. Міжміські автомобільні шляхи повинні прокладатись в обхід міста. Навколо великих міст краще прокладати кільцеві дороги і з’єднувальні обхідні шляхи. Це зменшить забруднення повітряного басейну в межах міста від автомобільного транспорту і не порушить транспортних зв’язків в НС мирного і воєнного часу.

Лісопарковий пояс при застосуванні противником сучасної зброї може служити для розміщення робітників, службовців підприємств і населення.

Розміщення об’єктів повинно здійснюватись з урахуванням зон можливих руйнувань. Нові важливі промислові підприємства, основні склади і бази мають розміщуватись за межами зони можливих руйнувань.

За зонами можливих сильних руйнувань повинні розміщуватись:

  • бази, склади з продовольчими і промисловими товарами першої необхідності;

  • базові склади легкозаймистих і горючих матеріалів, головні споруди водозабез-печення;

  • насосні й компресорні станції магістральних трубопроводів;

  • міжміські кабельні магістральні мережі та інші важливі об’єкти.

У зоні можливих сильних руйнувань дозволяється розміщувати комунальні гаражі, тролейбусні депо, трамвайні праки, склади поточного забезпечення, під-земні магістральні трубопроводи, одну з груп головних споруд системи водопоста-чання та інші підприємства обслуговування населення міста.

Нові промислові підприємства (об’єкти) треба будувати з урахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об’єкта.

Будівлі й споруди на об’єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань

64

між будівлями має забезпечувати протипожежні розриви. Ширину протипожеж-ного розриву визначають за формулою

L = H1 + H2 + 15 м,

де H1 і H2 – висота сусідніх будинків.

Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення роз-міщують окремо від основних цехів. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти, прямокутної форми. Це зменшить парусність будівлі і збільшить опір ударній хвилі буль-якого вибуху. Висока стій-кість до дії ударної хвилі властива залізобетонній будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
Класна година 5 клас
Мета. Ознайомлення учнів з поняттям «Цивільна Оборона»; з основними завданнями ЦО, з природними та техногенними явищами, їх характеристиками...
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ (ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА) УКРАЇНИ ТА ОСНОВИ ЇЇ ВЕДЕННЯ
Органи управління, аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Цивільна оборона» / укладачі: Г. М. Харамда, С. Т. Сусло,...
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми
Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент»
Конспект лекцій Частина II Суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012....
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЧАСТИНА 2 ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ
Лісевич М. П., Ільків Є. Ю Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій.Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 131с
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка