|
|
Скачати 1.64 Mb.
|
|
26.09.2007 м. Київ № 667 Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина І ) Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи СТАТУТ дій у надзвичайних ситуаціях ЧАСТИНА І (Органи управління, аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту) ЗМІСТ Статут дій у надзвичайних ситуаціях визначає основи організації та проведення Оперативно-рятувальною службою цивільного захисту рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру самостійно, або у взаємодії з інженерними, хімічними військами Збройних Сил України, спеціалізованими та невоєнізованими формуваннями цивільного захисту (цивільної оборони). РОЗДІЛ ПЕРШИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ (ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА) УКРАЇНИ ТА ОСНОВИ ЇЇ ВЕДЕННЯ 1. Завдання та організаційні основи цивільного захисту (цивільної оборони) 1. Загроза руйнування, радіоактивного, хімічного зараження, загибелі людей внаслідок аварій, катастроф та стихійного лиха у мирний час, можливість масових руйнувань в містах, адміністративних центрах України з загибеллю населення, виведенням з ладу об’єктів держави сучасними засобами ураження у воєнний час вимагають своєчасного проведення заходів, спрямованих на захист та зменшення втрат населення і матеріальних цінностей, створення, підготовку і підтримання в готовності до дій органів управління та відповідних сил.
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження запровадження заходів щодо зменшення збитків та витрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха; оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку; захист населення від наслідків аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж, стихійного лиха та застосування сучасних засобів ураження; організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха у воєнний час; організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха і осередках ураження; створення систем аналізу і прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів; підготовка і перепідготовка керівного складу цивільного захисту (цивільної оборони), її органів управлінні та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях. 4. Виконання завдань цивільного захисту (цивільної оборони) досягається: чітким плануванням, своєчасним та якісним здійсненням комплексу організаційних економічних, соціальних, інженерних, оборонно-масових заходів, детальним узгодженням їх з заходами військового командування та мобілізаційного розгортання; утриманням в постійній готовності до дій органів і пунктів управління, систем оповіщення та зв’язку; безперервним і твердим управлінням заходами і силами; організацією чіткої взаємодії сил, залучених до дій за планами цивільного захисту (цивільної оборони) і військового командування; своєчасним оповіщенням населення про загрозу надзвичайної ситуації або факт її виникнення, а також подання інформації про порядок дій в обстановці, яка склалася; здійсненням постійного спостереження і лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища, запасів продовольства, харчової сировини, фуражу, води і вододжерел; веденням розвідки в осередках ураження і районах стихійного лиха; якісною підготовкою начальницького і особового складу сил цивільного захисту (цивільної оборони); всебічним і повним матеріально-технічним оснащенням сил; вихованням високих морально-психологічних рис, готовністю до дій у надзвичайних ситуаціях особового складу органів управління, формувань і населення.
Безпосереднє керівництво Цивільним захистом (Цивільною обороною) України покладається на Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – МНС України), який є головним органом управління в системі цивільного захисту (цивільної оборони). 2. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад 7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі – ОРСЦЗ) виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Аварійно-рятувальні підрозділи ОРСЦЗ підпорядковуються Міністру України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт вони можуть передаватись в оперативне підпорядкування начальникам цивільної оборони адміністративно-територіальних ланок не нижче міста. Організаційно аварійно-рятувальні підрозділи (загони) ОРСЦЗ складаються з окремого центрального аварійно-рятувального загону, окремих спеціальних аварійно-рятувальних загонів та аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення. 8. Аварійно-рятувальний загін ОРСЦЗ має призначення для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження і стихійного лиха. Загін в своєму складі має підрозділи: рятувальні, механізовані, інженерні, хімічного захисту, медичні, піротехнічні, кінологічні, водопостачання і забезпечення. 9. Підрозділи загону призначені: рятувальні – для розгортання і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в найкоротші терміни; механізовані – для розшуку та рятування людей, що знаходяться під завалищами, в зруйнованих, пошкоджених, палаючих будівлях та спорудах, надання першої медичної допомоги потерпілим; відкопування і виявлення завалених та пошкоджених захисних споруд; розчищення завалищ, влаштування проїздів та проходів в них, підготовки шляхів руху, влаштування пунктів управління та проведення інших робіт; інженерні – для інженерної розвідки маршрутів та осередків ураження, розчищення завалищ, відкопування і виявлення завалених та пошкоджених захисних споруд, влаштування проїздів в завалищах, обвалу конструкцій, виявлення пошкоджень місць в комунально-енергетичних та технологічних мережах; підготовки та утримання шляхів, утворення загороджувальних протипожежних смуг, механізації робіт з будівництва сховищ та укриттів; піротехнічні – для виявлення та знищення боєприпасів, у тому числі авіаційних бомб та інших вибухонебезпечних предметів, обвалення пошкоджених конструкцій споруд вибуховим методом з метою пророблення проходів у завалах; хімічного захисту – для ведення радіаційної, хімічної та неспецифічної біологічної (бактеріологічної) розвідки, здійснення дозиметричного та хімічного контролю підрозділів, спеціального оброблення підрозділів та приданих формувань, проведення дезактивації, дезинфекції екіпірування та інших матеріальних ресурсів, ділянок, шляхів та споруд; медичні – для ведення медичної розвідки, проведення лікувально-профілактичних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних заходів, надання першої медичної, першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги населенню, особовому складу загону, інших сил цивільного захисту (цивільної оборони), підготовки до евакуації в лікувальні установи; водопостачання – для розвідки джерел води та обладнання пунктів водопостачання; хіміко-радіометричні лабораторії та майстерні – для проведення радіометричних та хімічних аналізів з метою визначення наявності радіоактивних, отруйних речовин, перевірки градуювання та ремонту дозиметричних комплектів і приладів фільтровентиляції та регенерації повітря захисних споруд; рахунково-аналітична станція (група) – для збору, узагальнення та оброблення даних радіаційної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та метеорологічної ситуації під час аварій на радіаційно- та хімічно небезпечних об’єктах, стихійного лиха та застосування сучасних засобів ураження; розвідувальні – для виявлення та одержання даних про місце, характер та масштаб руйнувань, пожеж, затоплення (підтоплення) на маршрутах руху, в осередках та інших районах дій, виявлення ділянок (зон) зараження і визначення їх кордонів, відшукування обходів і напрямів з більш низьким рівнем радіації, визначення місць знаходження уражених, стану захисних споруд і людей, які в них переховуються; зв’язку – для встановлення і підтримки надійного зв’язку, який забезпечує управління підрозділами і невоєнізованими формуваннями, а також зв’язку з вищестоящими начальниками і взаємодіючими силами; технічного забезпечення – для своєчасного задоволення потреб загонів спеціальною технікою, засобами вимірювання і технічним майном, зберігання і підтримки їх у готовності до використання, а також для проведення технічної розвідки, евакуації, ремонту пошкодженої техніки і своєчасного повернення її до дій; матеріального забезпечення – для своєчасного задоволення потреб загону спеціальним майном, пальним, продуктами, засобами захисту, речовим, медичним, технічним майном та іншими матеріальними засобами. 10. Застосування аварійно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ визначається завданнями, наказами Начальника Цивільного захисту (Цивільної оборони) України і здійснюється відповідно до завчасно розроблених планів і конкретної ситуації, що склалася. Успішне розв’язання цих завдань досягається: постійною готовністю загонів до дій за призначенням; всебічним знанням ситуації і своєчасним прийняттям рішень, зосередженням основних зусиль на найбільш важливих ділянках (об’єктах) робіт, чіткою взаємодією всіх сил і засобів та їх умілим маневруванням під час виконання завдань, повним використанням можливостей підрозділів, засобів і способів виконання завдань у надзвичайних ситуаціях, завчасним створенням, своєчасним використанням і відновленням резервів, всебічним урахуванням і використанням морального і психологічного факторів. Начальник і управління загону уточнюють завдання, організовують і забезпечують своєчасне проведення всіх запланованих заходів щодо приведення загону у вищі ступені готовності, застосовують всі заходи із забезпечення готовності сил і засобів до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. 11. Під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт загін діє по підрозділах як на завчасно закріплених за ними об’єктах, так і на новопризначених. При цьому основні сили і засоби загону зосереджуються на найбільш важливих об’єктах. У разі необхідності роботи проводяться в кілька змін. 12. Весь комплекс рятувальних та інших невідкладних робіт виконується аварійно-рятувальним загоном ОРСЦЗ на 2-3 об’єктах. 3. Угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони) 13. З метою організованого проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах аварій, катастроф, стихійного лиха і в осередках ураження рішеннями начальників цивільного захисту (цивільної оборони) адміністративно-територіальних ланок створюються угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони), до складу яких залучаються загони, підрозділи і формування цивільного захисту (цивільної оборони). Створення угрупувань сил передбачається планами цивільного захисту (цивільної оборони) завчасно, виходячи з прогнозу можливої обстановки у разі надзвичайних ситуацій. Чисельність і склад сил цивільного захисту (цивільної оборони) визначаються, виходячи з наміченого обсягу і характеру спеціальних робіт, а також умов, в яких їх проводити. У разі виникнення надзвичайних ситуацій склад та побудова угрупувань сил уточнюються. 14. Угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони) повинно відповідати задуму майбутніх дій і забезпечувати: можливість швидкого приведення сил у повну готовність до виконання завдань, своєчасний виступ сил до місця проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і розгортання, безперервне проведення і завершення всього комплексу рятувальних та інших невідкладних робіт у найкоротші терміни, можливість здійснення маневрування силами, нарощування зусиль і завчасну заміну підрозділів та інших сил і засобів на об’єктах робіт, стале управління силами цивільного захисту (цивільної оборони) і підтримування взаємодії між ними. 15. Угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони) складається з двох ешелонів і резервів. За умовами обстановки, що склалася, чи при нестачі сил, угрупування сил може бути з одного ешелону і резерву. Ядром угрупування сил є аварійно-рятувальні підрозділи (загони) ОРСЦЗ, а також спеціалізовані та територіальні невоєнізовані формування цивільного захисту (цивільної оборони). Перший ешелон угрупування сил призначений для розгортання і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах, які продовжують свою виробничу діяльність, а також в інших місцях, де у надзвичайних ситуаціях можуть перебувати люди. До складу першого ешелону включаються загони і підрозділи цивільного захисту (цивільної оборони), територіальні формування категорированих міст і формування об’єктів. Залежно від обставин, у перший ешелон можуть включатися також формування районів, розміщених поблизу виникнення аварій, катастроф та стихійного лиха. Другий ешелон призначений для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних та інших невідкладних робіт, а також для заміни загонів, підрозділів і формувань першого ешелону. До його складу включаються загони, підрозділи, служби і формування цивільного захисту (цивільної оборони), що не увійшли до складу першого ешелону і готові до виконання завдань. Резерв створюється для розв’язання завдань, які раптово виникли, нарощування зусиль і спрямування їх на нові ділянки (об’єкти) робіт. До його складу включаються аварійно-рятувальні підрозділи і територіальні формування цивільного захисту (цивільної оборони), які ввійшли до складу ешелонів, а також сили й засоби, виведені з осередку ураження після виконання поставлених завдань. 16. Загони, підрозділи цивільного захисту (цивільної оборони) та формування, що входять до складу першого й другого ешелонів, розподіляються, як правило, за змінами з додержанням цілісності їх організаційної структури. До складу змін повинні входити різні за своїм призначенням сили та засоби, які здатні проводити комплекс рятувальних та інших невідкладних робіт. Аварійно-рятувальні підрозділи ОРСЦЗ діють, як правило, у першому ешелоні угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони). В окремих випадках загін – частиною сил, а підрозділ загону – у повному складі можуть діяти у другому ешелоні чи перебувати у резерві. У загоні утворюється резерв. До складу резерву загону входять рятувальні підрозділи, які посилено засобами механізації. Залежно від конкретних обставин, характеру можливих завдань, наявності сил та засобів склад резерву може бути змінено. 17. На кожний маршрут, який визначено для висунення сил до зон аварій, катастроф, стихійного лиха та осередків ураження, виділяються підрозділи забезпечення руху. Підрозділи забезпечення руху формуються з підрозділу забезпечення життєдіяльності загону. Вони призначені для забезпечення просування сил до ділянок (об’єктів) робіт без перешкод, а також для безпосереднього пересування підрозділів на марші. |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |
Конспект лекцій з дисциплін «Цивільна оборона» та МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Цивільна оборона» / укладачі: Г. М. Харамда, С. Т. Сусло,... |
Класна година 5 клас Мета. Ознайомлення учнів з поняттям «Цивільна Оборона»; з основними завданнями ЦО, з природними та техногенними явищами, їх характеристиками... |
| МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ України», а також Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» 2011 р. і Типової навчальної програми... |
«Захист суміжних прав» ЗМІСТ Вступ. Розділ Поняття суміжних прав в Українському законодавстві Розділ Захист авторського права і суміжних прав у цивільно-правовому порядку |
| ЗАТВЕРДЖУЮ Типова навчальна програма нормативної дисципліни «Цивільний захист» для вищих навчальних закладів, затверджена заступником міністра... |
План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
| План Вступ 3 Розділ Основи виникнення і становлення інституту президентства... Аналіз діяльності Президентів України: від заснування поста Президента Української РСР до сьогодення 29 |
«ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ З БУДІВЕЛЬ У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ» Методичні вказівки до до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Цивільний захист» (для студентів денної форми навчання... |