|
Скачати 0.66 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра екології та безпеки життєдіяльності Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни "ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА" доцент Харамда Г.М. доцент Сусло С.Т. ст.викладач Шестаков Є.А. Київ 2010 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Цивільна оборона» / укладачі: Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Є.А.Шестаков. – К.: НТУ, 2009. – 45 с. Відповідальний за випуск: В.П.Матейчик, професор, д.т.н. Укладачі: Геннадій Михайлович Харамда, доцент; Степан Тітович Сусло, доцент; Євген Анатолійович Шестаков, старший викладач. Методичні вказівки схвалені та рекомендовані до друку на засіданні кафедри екології та безпеки життєдіяльності Протокол № ___ від „___” _______2010 р. ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні навчально-методичної ради Національного транспортного університету Протокол № ___ від „___” _______ 2010р. ВСТУП В умовах сучасної кризи в економіці та соціальній сфері України збільшується негативний ефект стихійних лих, антропогенних катастроф та будь-яких інших надзвичайних ситуацій (НС). Наукові обґрунтування та практика свідчать, що інтенсивність ризиків небезпек постійно зростає. Значне збільшення населення на Землі, науково-технічний прогрес сприяють цьому. Небезпеки та катаклізми є постійними супутниками людини. За таких умов зростає відповідальність керівного складу за безпеку та захист людей, навколишнього природного середовища, господарської інфраструктури, соціального середовища та безпеки держави. Мета проведення самостійних робіт Основна мета самостійних робіт – допомогти студентам самостійно, користуючись рекомендованою літературою, додатково до лекційних та практичних занять з курсу Цивільна оборона, набути знань їх осмислення і усвідомлення щодо:
ТЕМАТИКА САМОСТІЙНИХ РОБІТ, індивідуальні завдання та форми контролю поточної успішності
Цивільна оборона у сучасних умовах Рекомендована література: 16, c.9-38. Запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт, максимальне зниження масштабів втрат та збитків від НС є загальнодержавною справою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів. Діяльність системи цивільної оборони України регулюється численними законодавчими актами, головним з яких є Закон України "Про цивільну оборону України". Основою для створення національних законодавчих та нормативних актів з питань захисту населення від надзвичайних ситуацій є міжнародне гуманітарне право. Міжнародним розпізнавальним знаком Цивільної оборони є рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому тлі . Він використовується для захисту організацій цивільної оборони, їх персоналу, будівель, матеріальної частини, а також цивільних сховищ. ЦИВІЛЬНа ОБОРОНА УКРАЇНи Зметою попередження надзвичайних ситуацій та проведення рятувальних та аварійних робіт в Україні створена система цивільного захисту населення — цивільна оборона. Закон "Про цивільну оборону України" гарантує громадянам України право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха. Держава як гарант цього права створила систему цивільної оборони (ЦО), основною метою якої є захист населення від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути як у мирний, так і у воєнний час. Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створені для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Завданнями цивільної оборони є:
Виконання завдань ЦО досягається плануванням, своєчасним і якісним впровадженням комплексу організаційно-економічних, інженерно-технічних, оборонно-масових та соціальних заходів ЦО. Система цивільної оборони Відповідно до законодавства ЦО організується за територіально-виробничим принципом на всій території України. До системи цивільної оборони належать:
Загальне керівництво цивільною обороною України покладається на Кабінет Міністрів України, Раду Міністрів Республіки Крим, центральні та місцеві органи державної влади, адміністрацію підприємств, установ і організацій незалежно під форм власності і господарювання. Начальником цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України, його заступником — керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів АР Крим; начальниками цивільної оборони згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивільної оборони в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях є їх керівники. Безпосереднє виконання завдань Цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій та службами ЦО. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з безпекою та захистом населення і територій, реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного і природного походження. Комісії вирішують питання формування та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки; координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; організації та керівництва проведення робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Комісії з ТЕБ та НС створюються на державному, регіональному, районному (міському) і об'єктовому рівнях. Головами комісій призначаються перші заступники голів обласних (районних) державних адміністрацій, інших органів самоврядування чи підприємств. Членами комісії є начальники управлінь, керівники великих підприємств. Сили Цивільної оборони — оперативно-рятувальні підрозділи, спеціалізовані та невоєнізовані формування, призначені для захисту населення і територій, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Правові основи створення і діяльності сил цивільної оборони складають: Конституція України, Закон і Положення про цивільну оборону України, інші закони та нормативні правові акти України. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійних ситуацій, що потребують спеціальної кваліфікації і застосування спеціальних технічних засобів, створюються спеціалізовані формування ЦО. В Україні діють спеціалізовані формування трьох рівнів підпорядкування:
Формування центрального та територіального підпорядкування переважно створюються як самостійні підприємства різних організаційно-правових форм діяльності, що мають права юридичної особи, власний баланс і рахунок, а об'єктові — як структурні підрозділи підприємств. Невоєнізовані формування ЦО створюються з робітників та службовців підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для ведення рятувальних та невідкладних робіт під час виникнення надзвичайних ситуацій. Участь у невоєнізованих формуваннях не звільняє працівників від основної діяльності, за винятком тренувань та виконання рятувальних і аварійних робіт. До невоєнізованих формувань не зараховуються жінки, котрі мають дітей віком до 8 років, жінки з середньою або вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років та осіб, що мають мобілізаційні розпорядження. За своїм призначенням формування можуть бути загального призначення та забезпечення, за підпорядкованістю — територіальні та об'єктові. Формування забезпечення створюються на базі підприємств або структурних підрозділів, виробнича діяльність яких найбільш відповідає характеру завдань цих формувань. Територіальні формування на відміну від об'єктових можуть створюватися на базі кількох підприємств. Залежно від кількості осіб, оснащення і завдань формування можуть бути названі загонами, командами, колонами, бригадами, дружинами, групами, відділеннями, ланками, постами. Функціонування системи цивільної оборони. З метою своєчасного проведення робіт, пов'язаних із запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації, Кабінет Міністрів України постановою від 3 серпня 1998 р. № 1198 створив єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДСНС) техногенного та природного характеру. Єдина система об’єднує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, державні підприємства, установи та організації з метою нагляду за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організації проведення робіт із запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат від НС. Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має чотири рівні — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий. Фінансування заходів ЦО Фінансування заходів ЦО відбувається за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів госпрозрахункових підприємств і організацій. Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади і підприємства відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання і захисту населення, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління і формувань, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. ЦИВІЛЬНа ОБОРОНа НА підприємствах, в установах та організаціяхЦивільна оборона організовується на всіх господарських об’єктах з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зменшення втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальником ЦО об’єкта є його керівник. Начальник ЦО об’єкта підпорядковується начальнику ЦО відомства. На об’єктах створюються штаби ЦО, які комплектуються із штатних працівників, що виконують обов’язки за сумісництвом. Начальник штабу є першим заступником начальника ЦО об'єкта, він має право від імені начальника віддавати накази та розпорядження з питань цивільної оборони на об'єкті. Відповідальність за порушення законодавства з питань цивільної оборони несуть посадові особи і громадяни згідно із законодавством України (Закон України «Про цивільну оборону України», ст. 16). На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення і зв'язку, медична, радіаційного та хімічного захисту, охорони громадського порядку, протипожежна, енергопостачання та світломаскування, аварійно-технічна, сховищ і укриттів , транспортна, матеріально-технічного постачання та інші залежно від необхідності. Керівництво службами ЦО здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Схема організації цивільної оборони на об’єкті народного господарства: Начальник ЦО Служби ЦО Штаб ЦО Зв’язку Формування загального призначення Громадського порядку Рятувальні Звідні Протипожежна Аварійно-технічна Медична Автотранспортна Матеріально-технічного постачання Харчування та торгівлі Протирадіаційного та протихімічного спостереження і захисту Інші |