ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
|
|
Скачати 1.62 Mb.
|
Мал.12. Як керівники вищогорівня використовують свій час3. Вимоги до менеджерів Специфіка управлінської праці і різноманітність управлінських функцій обумовлюють особливі вимоги, які висуваються до менеджерів. Ця проблема завжди була в центрі уваги практиків і теоретиків управління. Цікавою є еволюція поглядів на цю проблему з початку ХХ сторіччя до нашого часу. На думку класика наукового менеджменту Ф.У.Тейлора, керівник повинен володіти такими якостями як: «розум, освіта, спеціальні або технічні знання, фізична зграбність і сила, такт, енергія, рішучість, поміркованість і здоровий глузд, здоров’я». Згідно зі ствердженням іншого спеціаліста в галузі управління – А.Файоля, цей перелік виглядає дещо інакше: здоров’я і фізична витривалість; розум і розумова працездатність; моральні якості: свідома, тверда, настирлива воля; активність, енергія і почуття відповідальності, турбота про загальний інтерес; значне коло загальних знань; адміністративні здібності і вміння передбачувати і розробляти програми дій; організаторські якості, а особливо вміння будувати соціальний організм, мистецтво управляти людьми; загальне знайомство з усім, що має відношення до основних функцій менеджменту; компетенція в характерній для підприємства професії. На сьогоднішній день, з урахуванням того, що організація це відкрита система і її функціонування залежить не тільки від внутрішніх, але і від зовнішніх факторів, змінились і погляди на діяльність керівника і критерії її оцінки. До найбільш важливих вимог до менеджерів будь-якого рівня належать: професійна компетентність; наявність загальної підготовки в галузі менеджменту; знання техніки і технології виробництва в своїй галузі; знання з теорії економіки і права, психології і педагогіки; володіння навичками адміністрування; почуття нового, здібності до передбачень; організаторські якості; особиста організованість; вміння управляти людьми; особисті якості: розум, енергійність, впертість в досягненні мети; принциповість і рішучість; чесність і справедливість; вимогливість до себе та інших; уміння поважати підлеглих і рахуватись з їх точкою зору, почуття відповідальності. У сучасній західній літературі продовжують обговорювати це питання. На сьогоднішній день особливу роль починає відігравати вміння менеджера працювати в команді і приймати рішення в умовах ризику і невизначеності. 4. Особливості підготовки менеджерів в ринкових умовах господарювання Відомо, що розвиток світового менеджменту в ХХ сторіччі проходив ряд стадій, разом з якими змінювались і представники тих чи інших управлінських професій. Спочатку вищі управлінські позиції і лідуюче положення в розробці проблем управління займали інженери, потім - економісти і фінансисти, пізніше - юристи, а на сучасному етапі на зміну приходять представники з структур кадрового менеджменту, так звані, персоналознавці. Більш конкретно цей взаємозв’язок можна побачити на мал.13.  СЄСУ – соціально-економічна сторона управління ОТСУ – організаційно-технічна сторона управління Мал.13. Циклічна зміна ведучих систем, сторін управління та управлінських працівників Це має певний вплив на процес і систему підготовки менеджерів. На сьогоднішній день сформувалися три системи освіти і підготовки менеджерів: американська, японська і европейська. Разом з тим, менеджмент, як професія і галузь науки, стає інтернаціональним, тому процес підготовки менеджерів в різних країнах значно зближується як за методами, так і за змістом. Наприклад, система підготовки менеджерів в США представлена на мал.14.  Мал.14. Система підготовки менеджерів в США На сьогоднішній день в Україні також існує чотири ступеня освіти: молодший спеціаліст (технікуми, коледжі), бакалавр (чотири-три роки вищого навчального закладу), спеціаліст (вуз), магістр (звання присуджується по закінченні деяких вищих навчальних закладів; в окремих вузах магістром можна стати, отримавши післядипломну освіту). У нашій країні функціонує ціла мережа як державних, так і приватних навчальних закладів, що мають достатньо високий рівень акредитації. Другу вищу освіту менеджера (післядипломну) можна отримати в багатьох вузах. За кордоном цим займаються самостійні бізнес-школи і бізнес-школи при вищих навчальних закладах. І в них, і в нас в багатьох випадках видаються дипломи магістра ділового адміністрування (за кордоном - МДА). МДА – специфічна програма підготовки професійних менеджерів, за якою готують управлінську еліту. Першою в Україні бізнес-школою, що спеціалізується на підготовці менеджерів є, створений в 1990 році в Києві, Міжнародний інститут менеджменту (МІМ). Крім того, як за кордоном, так і в Україні широко розвинута система перепідготовки і підвищення ділової кваліфікації. Наприклад, в США це короткотермінові курси при школах бізнесу, вечірні курси, внутріфірмові курси, центри підвищення кваліфікації при коледжах, університетах, перепідготовка на базі довготривалих угод між фірмами та університетами, перепідготовка на робочому місці, вечірня школа Американського інституту світової торгівлі, Американська асоціація менеджменту. Аналогічна система існує і в нашій країні. ЛЕКЦІЯ. МЕНЕДЖЕР В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ
У культурі країн з ринковою економікою поруч з поняттям “менеджмент” завжди йде поняття “бізнес”. Бізнес – це діяльність, спрямована на одержання прибутку, шляхом створення і реалізації певної продукції і послуг. Бізнесмен – це той, хто “робить гроші”, володіє капіталом, що знаходиться в обігу і приносить прибуток. Їм може бути ділова людина, в підпорядкування якої ніхто не знаходиться, або власник, який не займає ніякої постійної посади в організації, але є власником акцій і, можливо, членом її правління. Менеджер – обов’язково займає постійну посаду в організації, в підпорядкуванні якої є люди. Підприємництво – конкретний вид бізнесу, пов’язаний з конкретною особою – підприємцем, який здійснює бізнес, починаючи нову справу, реалізуючи нововведення, вкладаючи власні кошти в нове підприємство і, приймаючи на себе особистий ризик. Менеджмент і підприємництво як пов’язані між собою, так і мають певні відмінності. Спочатку організується справа, а потім її менеджмент. Сфера підприємництва – розробка ідеї, пошук ресурсів і визначення способів їх ефективного використання, сфера менеджменту – процес забезпечення ефективного використання ресурсів. Менеджер виконує специфічну функцію – піклується про збереження і збільшення підприємницької власності. Саме тому, останнім часом виникло таке поняття як “підприємницька поведінка менеджера”, яка має такі ознаки: не просто отримувати прибуток, а оптимізувати потенціал прибутковості; творчий, нестандартний підхід до вирішення виробничих завдань; використання гнучких організаційних структур і форм управління; передбачення проблем і розробка кризових рішень; здатність піти на обґрунтований ризик і вміння запевнити колектив в необхідності змін.
Ринок встановлює нові взаємостосунки між організацією і людьми, які в ній працюють, а саме: найкращі і найталановитіші люди тягнуться до тієї організації, яка може забезпечити персональне зростання; менеджер – це не просто управляючий, а людина, яка виконує роль судді, вчителя, наставника; люди хочуть мати частку в капіталі своєї компанії і найкращі компанії забезпечують їм таку можливість; найом працівників краще проводити через укладання контрактів з персоналом; автократичне управління повинно замінюватись більш демократичними системами; Ринкові умови господарювання вимагають перегляду і удосконалення принципів управління, тому що старі перестають “працювати” в умовах підприємницьких структур. На сьогоднішній день в принципах управління головна увага приділяється людському або соціальному аспекту управління: менеджмент спрямовується на людину, на те, щоб робити людей здатними до спільних дій, робити їх зусилля більш ефективними; менеджмент невід’ємний від культури, ґрунтується на чесності і довірі до людей; менеджмент формує комунікації між людьми і визначає індивідуальний внесок кожного працюючого в загальний результат; етика в бізнесі – це золоте правило менеджменту. Ось чому, класичні, універсальні принципи менеджменту необхідно доповнити більш сучасними, а саме: лояльність до працівників; відповідальність, як обов’язкова умова успішного менеджменту; комунікації, що проходять через всю організацію знизу вверх, зверху вниз, по горизонталі; атмосфера в організації повинна сприяти розкриттю здібностей працівника; обов’язковою умовою є встановлення частки участі кожного працівника в загальних результатах; своєчасність реакції на зміни в оточуючому середовищі; методи роботи з людьми повинні забезпечувати їх задоволеність роботою; безпосередня участь в роботі групи на всіх етапах, як умова узгодженої роботи; вміння слухати всіх, з ким стикається в своїй роботі менеджер: споживачів, постачальників, виконавців, керівників і т.ін; етика бізнесу; чесність і довіра до людей; опора на фундаментальні основи менеджменту: якість, витрати, сервіс, нововведення, контроль ресурсів, персонал; чітка уява про те, якою повинна бути організація; якість особистої роботи і її постійне вдосконалення.
Чи існує основний закон менеджменту і як його можна визначити? Так, існує, а звучить він на думку класика менеджменту – Пітера Друкера, так: “Doing the right things right ” – “Вірно роби вірні речі”. А управлінський успіх можна визначити за допомогою формули: |
Схожі:
| Програма "Основи кадрового менеджменту" для професії "Офіс-адміністратор" Сутність менеджменту персоналу й напрямки його розвитку. Менеджмент персоналу як суб’єктивне соціальне явище та сфера професійної... |
Календарно-тематичний план "Основи кадрового менеджменту" для професії... Теоретико-методологічні основи управління персоналом. Концепція управління людськими ресурсами |
| Екзаменаційні питання з дисципліни «Основи менеджменту» Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації |
№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9 Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій» |
| Дисципліна «Основи менеджменту» Форма контролю – іспит Визначити суть та характерні особливості управлінських рішень, проаналізувати програмовані та непрограмовані рішення |
ТЕМА Поняття і сутність менеджменту Обгрунтуйте необхідність існування... ... |
| ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент... |
ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Дати визначення стратегічному менеджменту. Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому... |
| Кафедра менеджменту організацій МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О. О. та доцент кафедри економіки Бурляй... |
1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови... Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua