ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Скачати 1.62 Mb.

Назва	ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Сторінка	2/11
Дата	26.08.2013
Розмір	1.62 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Мал.1.Класифікація (типологія) управління

Мал.2. Менеджмент як загальний принцип соціального управління
Зміст науки менеджменту (соціального управління) – визначення законів і закономірностей, розробка принципів, функцій, форм і методів цілеспрямованої діяльності людей у процесі управління суспільством.

Сутність менеджменту (соціального управління) визначається формуванням і функціонуванням цього класу управління як системи.

Система менеджменту (соціального управління) включає такі компоненти: механізм управління; структуру управління; функції управління; об’єкти управління; кадри управління; процес управління

Система управління - це форма реалізації взаємодії і розвитку відносин управління, відображених, в першу чергу, в законах і принципах управління, а також в цілях, функціях, структурі, методах, процесі і механізмі управління.

Механізм управління – регламентація всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів, щоб забезпечувати чітку взаємодію всіх його підсистем і вирішення завдань, що стоять перед ним.

Функції управління – особливі види діяльності людей в процесі життєдіяльності суспільства та управління ним. Основні функції соціального управління – планування, прогнозування, організація, координація, регулювання, стимулювання, навчання, аналіз і контроль.

Структура – склад і підпорядкованість різних елементів, ланок і ступенів управління, що функціонують для досягнення певної мети.

Процес управління – поєднання змісту (функцій) і форм (структур) управління через конкретний механізм.

Соціальні системи одночасно виступають як об’єкт і суб’єкт управління, що, в свою чергу, визначає необхідність розглядати їх як дві підсистеми – управляюча (суб’єкт) і управляєма (об’єкт). У межах соціальної системи і її підсистем можна також виділити системи, так званого, меншого рівня, а саме:

технічна система – поєднання окремих технічних засобів управління з різних видів обладнання;

технологічна система – правила і норми, що визначають послідовність операцій матеріального і морального виробництва;

організаційна система – структури управління, відповідні положення та інструкції;

економічна система – господарські і фінансові процеси і зв’язки;

соціальна система – сукупність соціальних взаємостосунків, що утворюються в процесі спільної діяльності людей.

Поняття менеджменту, його сутність і характерні ознаки

Це поняття трактується в сучасній світовій літературі досить широко. Наприклад, у фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови менеджмент визначається так: “спосіб (манера) спілкування з людьми, влада і мистецтво управління, особливого роду уміння та адміністративні навички, орган управління, адміністративна одиниця”.

У спеціальній літературі по управлінню цей термін також трактується широко і багатосторонньо, що, в певній мірі, відображено на мал. 3, де представлені підходи, які найчастіше використовуються при визначенні менеджменту. Між ними немає протиріч, навпаки, вони доповнюють один одного, що дозволяє з’ясувати сутність менеджменту, як основного принципу соціального управління.

Менеджмент як інтеграційний процес – за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації і управляють ними через встановлення цілей і розробку способів їх досягнення.

Менеджмент як функція управління – здійснюючи які, менеджери забезпечують і умови для ефективної праці зайнятих в організації працівників, і одержання результатів, що відповідають цілям.

Менеджмент як люди, що управляють організацією – це певна соціальна категорія професійно підготовлених управляючих – менеджерів, робота яких полягає в організації і керівництві зусиллями всього персоналу для досягнення цілей.

Мал.3. Підходи до визначення менеджменту

Менеджмент як органи або апарат управління – це особа або група осіб, що утворили специфічний орган або апарат управління, що відповідає за вивчення, аналіз і формулювання цілей, і ініціює відповідні дії в інтересах організації.

Менеджмент як наука – це самостійна галузь знань, яка має свій предмет, свої специфічні проблеми, методи і способи вирішення.

Менеджмент як мистецтво – це вміння досягати поставлених цілей, спрямовуючи працю, інтелект і поведінку людей, які працюють в організації.

У цілому, термін “менеджмент” застосовується до характеристики управління соціально-економічними процесами на рівні підприємств, що діють в ринкових умовах, з метою отримати прибуток, незалежно від характеру діяльності.

Виходячи з цього, можна так визначити цілі і завдання менеджменту:

Кінцева мета менеджменту – забезпечення прибутковості або доходності в діяльності організації, завдяки раціональній організації виробничого процесу та ефективного використання кадрового потенціалу, а також подолання ризику або ризикових ситуацій.

Завдання менеджменту: зробити людей здатними до спільної діяльності; об’єднати людей навколо загальних цілей; постійна підготовка і розвиток людей; забезпечення комунікації між людьми; розробка і застосування різних способів оцінки діяльності людей і підприємств; створення своїх власних традицій і використання попереднього досвіду.
3. Предмет курсу “Основи менеджменту”, його структура,

цілі і завдання

Ціль курсу “Основи менеджменту” – це вивчення і засвоєння науки, практики і мистецтва управління соціально-економічними системами.

Предмет курсу – основні принципи і функції управління організацією та її елементами.

Завдання курсу – засвоєння теоретичних знань і отримання практичних навичок в управлінні організацією.

Структура курсу передбачає розгляд таких розділів:

РОЗДІЛ 1. Соціально-економічна сутність менеджменту, РОЗДІЛ 2. Еволюція науки менеджменту і її сучасний стан, РОЗДІЛ 3. Функції менеджменту, РОЗДІЛ 4. Зв’язуючі елементи процесу менеджменту, РОЗДІЛ 5. Управління груповими процесами, РОЗДІЛ 6. Ефективність управління.
4. Взаємозв’язок курсу «Основи менеджменту» з іншими дисциплінами
Враховуючи те, що менеджмент – це управління підприємством з метою отримання прибутку, то існує, так званий, економічний механізм менеджменту, який складається з трьох блоків (мал. 4, 5, 6): внутріорганізаційне управління, управління виробництвом і управління персоналом.

Мал. 4. Внутріорганізаційне управління

Мал.5. Управління виробництвом

Мал. 6. Управління персоналом
Саме тому, для ефективного виконання своїх функціональних обов’язків менеджеру необхідно, в першу чергу, засвоїти такі дисципліни, що забезпечують організацію загального процесу менеджменту, а саме: “Менеджмент персоналу”, “Інноваційний менеджмент”, “Фінансовий менеджмент”, “Інформаційний менеджмент”, “Економіка підприємства”, “Комерційна діяльність” і інші.
ЛЕКЦІЯ. ПРИНЦИПИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Еволюція принципів менеджменту.
Сучасні принципи менеджменту.
Роль принципів менеджменту в сучасних умовах господарювання.

Еволюція принципів менеджменту

Управління було визнане як самостійна наука і галузь діяльності тільки в ХХ сторіччі, хоча практика управління має таку ж старовинну історію, як і організація. Питання про природу і принципи справедливого та ефективного управління складали предмет роздумів багатьох вчених.

Разом з розвитком науки і практики управління розвивались і змінювались основні принципи, тобто правила організації і проведення процесу управління.

Особливу роль в процесі розвитку принципів управління відіграли роботи засновників менеджменту Ф.Тейлора і А.Файоля.

Ф.Тейлор в 1911 році видав свою книгу “Принципи наукового управління ”, яка започаткувала цілу серію наукових досліджень і робіт, присвячених визначенню і формулюванню принципів менеджменту. До них належать: необхідність розподілу праці, виміру праці, розподіл і конкретний опис завдань, правил і виробничих завдань, створення програм стимулювання, виділення праці як індивідуальної діяльності, використання мотивації, визначення ролі індивідуальних здібностей, визначення ролі менеджменту, ролі профспілок, розвиток управлінської науки.

На особливу увагу заслуговують сформовані засновником класичної школи А.Файолем універсальні принципи управління, які, на його думку, є методами досягнення ефективності будь-якої системи управління. У своїх роботах А.Файоль визначив 14 основних принципів управління, в той же час, вказуючи на те, що кількість їх може бути необмеженою. Ось ці принципи: розподіл праці; влада і відповідальність; дисципліна; єдність розпорядництва; єдність керівництва; підпорядкованість індивідуальних інтересів загально організаційним; винагородження персоналу; централізація; ієрархія; порядок – матеріальний; справедливість; постійність складу персоналу; ініціатива; єдність персоналу.

У нашій країні ідеї наукового управління в умовах нового суспільства знайшли своє відображення в працях О.Богданова, М.Вітке, О.Гастева, О.Єрманського, Є.Розміровича та інших. Ними були розроблені принципи управління соціалістичним виробництвом (Таблиця 2).
Таблиця 2. Принципи управління соціалістичним виробництвом

Принципи	Зміст принципів
Демократичний централізм	Централізоване керівництво народним господарством і надання господарської самостійності колективам підприємства.
Одноосібне керівництво і колегіальність	Одноосібне керівництво передбачає жорстку дисципліну під час праці, підпорядкування волі керівника, колегіальність базується на широкій участі працівників в управлінні.
Єдність політичного і господарського керівництва	Політичні завдання визначаються з урахуванням стану економіки, рівня її розвитку, економічних законів, господарювання спрямовується на виконання планів.
	Продовження таблиці 2.
Галузевий і територіальний підхід	Виробництво управляється переважно галузевими органами, а інфраструктура – переважно територіальними органами.
Планове ведення господарства	Встановлення на значний період напрямів, темпів і позицій розвитку виробництва від підприємств до народного господарства в цілому.
Матеріальне і моральне стимулювання праці	Розподіл матеріальних благ і задоволення потреб людей по кількості та якості витраченої ними праці за допомогою матеріальних і моральних принципів.
Науковість	Побудова всієї системи управління виробництвом на досягнення науки управління.
Відповідальність	Кожний працівник підприємства повинен точно знати свої обов’язки і права, а також, за що він особисто несе відповідальність.
Підбір і розміщення кадрів	Кожний працівник повинен бути підібраний так і поставлений на таку ділянку, де він зможе виконувати доручену йому роботу більш ефективно.
Економічність і ефективність	Ефективне поєднання людських і матеріальних ресурсів, найбільша економія сил і найбільш продуктивне застосування праці.
Послідовність господарських рішень	Основу складає єдність економічних явищ і процесів як послідовності кількісних і якісних змін, що здійснюється в часі і просторі.

Сучасні принципи менеджменту

Огляд сучасної західної і вітчизняної літератури дозволяє виділити такі сучасні принципи менеджменту (Таблиця 3).
Таблиця 3. Принципи сучасного менеджменту

Принципи	Сучасний зміст принципів
Принцип розподілу праці	Всі види діяльності на підприємстві повинні бути так визначені і згруповані, щоб максимально сприяти досягненню встановлених завдань.
Принцип гнучкості	Введення в механізм функціонування організації методів, способів і факторів зовнішнього середовища, які повинні передбачати зміни і реагувати на них.
Принцип ефективності	Організація є ефективною, якщо її побудова сприяє досягненню цілей підприємства з мінімальними витратами і доведенням до мінімуму небажаних наслідків.
	Продовження таблиці 3.
Принцип відповідності завдань	Індивідуальний внесок підлеглих в досягненні цілей організації збільшується, якщо їх особисті цілі відповідають загальним завданням системи.
Принцип цілісності	Комунікаційний процес повинен сприяти встановленню розуміння між людьми в процесі їх спільної діяльності, спрямуванню на досягнення цілей підприємства.
Принцип функціонального визначення	Більш конкретне визначення обов’язків, повноважень і організаційних взаємозв’язків працівника, або підрозділу сприяє реалізації цими людьми своїх функцій.
Принцип відповідності повноважень і відповідальності	Відповідальність за дії повинна співставлятися з делегованими повноваженнями і виходити з них.
Принцип рівня повноважень	Для збереження наданих повноважень необхідно, щоб рішення, які належать до службової компетенції управляючих, ними і приймались , а не спрямовувались для розгляду на вищі рівні управління.
Принцип розподілу завдань	У тому випадку, коли визначені види діяльності проводяться з метою здійснення контролю над іншими, то працівники, на яких покладено ці завдання, не зможуть об’єктивно виконувати свої обов’язки в зв’язку з підлеглістю тому ж підрозділу, роботу якого вони повинні оцінювати.
Принцип діапазону управління	Для кожної управлінської посади існує певна кількість співробітників, якими взмозі ефективно управляти одна людина.
Скалярний принцип	У будь-якій організації завжди повинна бути особа, яка володіє верховною владою.
Принцип делегування	Повноваження, що делеговані окремим управляючим, повинні бути достатніми для досягнення можливості отримати бажаний результат.
Принцип Пітера	Якщо керівник успішно працює на своїй посаді, то саме цей успіх призводить до просунення по службі.
Принцип абсолютної відповідальності	Відповідальність, яку несуть підлеглі перед керівниками за результати своєї діяльності, є абсолютною. У свою чергу, керівники не можуть звільнитись від відповідальності за організацію діяльності своїх підлеглих.
Принцип одноосібного керівництва	Кожний працівник повинен мати тільки одного безпосереднього керівника.
Принцип прямого керівництва	Чим більш безпосереднім є особистий контакт керівника з підлеглими, тим ефективнішим буде керівництво і лідерство.
	Продовження таблиці 3.
Принцип прямого контролю	Більш високий рівень кваліфікації керівників і підлеглих веде до меншої потреби в непрямому контакті.
Принцип лідерства	Працівники схильні йти за тими керівниками, в яких вони бачать засоби для задоволення своїх особистих потреб.
Принцип мотивації	Чим більшим є комплекс заохочень, тим ефективнішою буде мотивація.
Принцип способів керівництва і лідерства	Ефективність способів керівництва і лідерства залежить від того, наскільки вони враховують зміни в людях, завданнях і оточенні.

Роль принципів менеджменту в сучасних умовах господарювання

Вищезазначені принципи управління - це певні вимоги, правила, що висуваються до дій людей, а також норми поведінки органів управління і керівників. Принципи встановлюють вимоги до організації процесу управління і діалектично пов’язані з методами і цілями управління.

Принципи визначають реальну практику діяльності як апарату управління, так і функціонування системи в цілому. Саме тому, цікавими є дослідження сучасного лідера американської школи менеджменту П.Друкера, який розглядає роль принципів в системному аспекті в сучасних умовах господарювання:

принципи є описовими і прогнозуючими, а не приписуючими;
основні принципи менеджменту універсальні і можуть застосовуватись в будь-якій країні і до будь-якого підприємства;
принципи повинні бути гнучкими і застосовуватись в будь-яких умовах;
те що менеджери роблять в різних країнах є фактично однаковим, але те, як вони це роблять, є різним. Тому, необхідно визначити ті елементи власної культури, історії і традицій, які можна використовувати для модернізованої системи управління;
головною метою менеджменту, є встановлення чітких завдань, які поєднують всіх членів організації навколо загальної цілі;
враховуючи те, що-будь яка виробнича система має в своєму складі людей з різними знаннями, навичками і функціональними обов’язками, процес його функціонування повинен базуватись на комунікації між працівниками і на їх індивідуальній відповідальності;
менеджмент повинен зробити людей здатними до спільних дій;
менеджмент повинен сприяти розвитку як потреб членів організації, так і можливостей їх задоволення;
адекватним виміром діяльності менеджменту і підприємства, в цілому, є комплекс показників: економічних, фінансових, організаційних і правових.

Знання принципів управління дозволяє менеджерам уникнути стратегічних і тактичних помилок у процесі реалізації своїх функцій.
Тема. Управлінська діяльність менеджера
ЛЕКЦІЯ. УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕНЕДЖЕРА

Менеджер в організації.
Сутність і основні елементи управлінської діяльності менеджера.
Вимоги до менеджерів.
Особливості підготовки менеджерів в ринкових умовах господарювання.

Менеджер в організації

Розподіл управлінської праці – об’єктивний процес виділення окремих його видів у самостійні сфери трудової діяльності різних груп управлінських працівників. Існує декілька видів розподілу управлінської праці (Таблиця 4), згідно з якими класифікуються управлінські працівники.
Таблиця 4. Види розподілу управлінської праці

Види	Визначення
Функціо-нальний	Виділення функцій, об’єктивно необхідних для ефективного управління виробництвом, виконання яких закріплюється за окремими працівниками або підрозділами апарату управління.
Ієрархічний	Розподіл комплексів робіт по реалізації функцій і рівням ієрархії управління, закріплення їх за окремими управлінськими працівниками і формування на цій основі повноважень останніх.
Технологічний	Диференціація процесу управління на операції по збору, передачі, збереженню і перетворенню інформації, що виконуються окремими категоріями працівників.
Професійний	Диференціація управлінських працівників, відповідно до їх професійної підготовки.
Кваліфіка-ційний	Розподіл робіт по функціях управління і закріплення їх за управлінськими працівниками, відповідно до кваліфікації, стажу роботи і особливості якостей останніх.
Посадовий	Розподіл управлінських працівників у системі управління, відповідно до їх компетенції.

У нашій країні найбільшого розповсюдження отримав розподіл управлінських працівників за їх функціональними ролями (Таблиця.5).
Таблиця 5. Види управлінських працівників

Види	Характеристика
Керівник	Очолює певний колектив працівників, має необхідні повноваження щодо прийняття рішень по конкретних видах діяльності організації і несе всю повноту відповідальності за результати роботи.
Спеціаліст	Виконує певні функції управління, аналізує зібрану інформацію і готує варіанти рішень для керівників відповідного рівня (економісти, бухгалтера, юристи і т.ін.).
Технічні виконавці (службовці)	Обслуговують діяльність спеціалістів і керівників, виконують інформаційно-технічні операції, звільнюють керівників і спеціалістів від цієї працемісткої роботи (секретарі, машиністки та інші)

Приблизні витрати часу на виконання різних видів управлінської праці представлені в таблиці 6.
Таблиця 6. Приблизні витрати робочого часу на виконання різних видів управлінської праці

Види операцій, процедур	Витрати робочого часу до загальних витрат, %
Види операцій, процедур	Керівники (К)	Спеціалісти (С)	Технічні виконавці (Т)
Інформаційні	30	60	80
Підготовка і прийняття управлінських рішень	30	25	20
Організаційна робота	40	15	-

Система спільної праці управлінських працівників представлена на мал.7.

У сучасних умовах все частіше, як синонім поняття “керівник”, вживають поняття “менеджер”(управлінець). На думку вітчизняних і закордонних спеціалістів, принципових відмінностей в діяльності керівника, менеджера, адміністратора і начальника немає.

Менеджер – це керівник або управляючий, що займає постійну посаду і має повноваження в галузі прийняття рішень по конкретних видах діяльності підприємства, що функціонує в ринкових умовах. Термін “менеджер” застосовується до: організатора конкретних видів робіт в межах окремих підрозділів і програмно-цільових груп; керівника підприємства в цілому або його підрозділу; керівника по відношенню до підлеглих; адміністратора будь-якого рівня.

Мал.7.Система спільної праці управлінських працівників

Типи менеджерів представлені в таблиці 7.
Таблиця 7. Типи менеджерів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

Програма "Основи кадрового менеджменту" для професії "Офіс-адміністратор" Сутність менеджменту персоналу й напрямки його розвитку. Менеджмент персоналу як суб’єктивне соціальне явище та сфера професійної...	Календарно-тематичний план "Основи кадрового менеджменту" для професії... Теоретико-методологічні основи управління персоналом. Концепція управління людськими ресурсами
Екзаменаційні питання з дисципліни «Основи менеджменту» Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації	№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9 Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій»
Дисципліна «Основи менеджменту» Форма контролю – іспит Визначити суть та характерні особливості управлінських рішень, проаналізувати програмовані та непрограмовані рішення	ТЕМА Поняття і сутність менеджменту Обгрунтуйте необхідність існування... ...
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...	ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Дати визначення стратегічному менеджменту. Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому...
Кафедра менеджменту організацій МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О. О. та доцент кафедри економіки Бурляй...	1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови... Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Мал.1.Класифікація (типологія) управління

Мал.3. Підходи до визначення менеджменту

Ціль курсу “Основи менеджменту” – це вивчення і засвоєння науки, практики і мистецтва управління соціально-економічними системами.

Принцип цілісності

Схожі: