|
Скачати 2.79 Mb.
|
). Пономар Т. Комз М. Бевзен Адміністративна юстиція в Україні ПОНОМАРЕІІКО Г. О. КОМЗЮК А. Т. МЕЛЬНИК Р. С БЕВЗЕНКО В. М. АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ В УКРАЇНІ Навчальний посібник За загальною редакцією професора А. Т. Комзюка Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ Прецедент 2009 ББК 67.9(4УКР)30Ія73 Рекомендовано Міністерством К 63 освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-2902.1 від 29 грудня 2008 р.) Рекомендовано до друку Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (Протокол М 3 від 28 березня 2008 р.) Рецензента: Берлач А. І. — проректор з наукової роботи Одеського дер-давного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Тищенко М. М. — професор кафедри адміністративного права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор Колпаков В. К. — начальник кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Київського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор Пономаренко Г. О., Комзюк А. Т„ Мельник Р. С, Бевзепко В. М. К63 Адміністративна юстиція в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А. Т. Комзюка — К.: Прецедент, 2009.—198 с. 15ВИ 978-966-520-128-1 У посібнику на основі чинного законодавства та досягнень зарубіжної і вітчизняної правничої науки висвітлено питання організації із здійснення адміністративної юстиції в сучасній Україні. Проаналізовано поняття, зміст та деякі особливості інституту адміністративної юстиції, а також історичні аспекти його сіановлепня. Розглянуто європейські стандарти адміністративної юстиції. Посібник розрахований на студентів і куреаніів вищих навчальних закладів юридичного профілю, аспірантів, викладачів, адвокатів, державних службовців, усіх, хто цікавиться проблемами сучасного адміністративного судочинства та адміністративної процесуальної наукн. Сприятиме вивченню таких навчальних дисциплін, як «Судові та правоохоронні органи України». «Адмініссративне право», «Адаініст-ра иівний процес». ББК 67.9(4УКР)30Ія73+ +67.301и73 © Пономаренко Г. О., Комзюк А. Т., Мельник Р. С, Бевзепко В. М., 200У 15ВN 978-966-520-128-1 © Прецедент, 2009 ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА 5 РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ Й ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ 7 ГЛАВА 1. ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ .... 7 1. Генезис адміністративної юстиції в адміністративно-правовій науці 7
ГЛАВА 2. СУЧАСНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ 45
справ Європейським судом з прав людини 55 ГЛАВА 3. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ 61
ГЛАВА 4. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ІЗ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАСОВОЮ НАУКОЮ. . . 8<�ї І. Адміністративна юстиція як елемент системи вітчизняного публічного права 84 4 Зіиіп
права та адміністративного процесу 90 РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЙ НО-ФУНКЦЮН АЛЬП А ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 99 ГЛАВА 5. ОБ'ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 99
повноважень 103
ГЛАВА 6. СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ 127
процесуальний статус та гарантії його незалежності 135 3. Система і повноваження органів, які забезпечують функціонування адміністративних судів України 141 ГЛАВА 7. АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО ТА АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС ЯК ФОРМА ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ 159
судочинстві 180 АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК 187 ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 191 ПЕРЕДМОВА Майже друге десятиліття поспіль в Україні триває формування державних інститутів, розвиток та вдосконалення існуючих органів державної влади. Події в Україні поки що свідчать про передчасність висновків щодо узгодженості, досконалості, ефективності діяльності органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Доводиться також констатувати, що цим органам на сучасному етапі розвитку української держави бракує порозуміння, подекуди функції, які виконуються ними, нерідко потребують більш продуманої координації та злагодженості. Разом із тим, попри визнання в Україні найвищою соціальною цінністю людини, на превеликий жаль, на державно-політичній арені все менше уваги приділяється саме громадянам України. Однак Конституція України проголосила, що утвердження І забезпечення прав та свобод людини с одним із найважливіших завдань держави, це її головний обов'язок (ст. З)1. Відтак, як ніколи, українська спільнота та держава потребують дієвого механізму, який би гарантував здійснення утвердження і забезпечення прав і свобод людини, недопущення їх порушення. Традиційно у європейському праві таким механізмом виступає адміністративна юстиція, покликана відстоювати законні права, свободи та інтереси людини, яка вступає у відносини із владою. Однак українське суспільство з моменту проголошення незалежності України до цих пір не в змозі повною мірою скористатися можливостями інституту адміністративної юстиції. Саме наявність повноцінного інституту адміністративної юстиції переконливо свідчить про те, що держава опікується проблемами захисту своїх громадян від засилля чиновників. З моменту прийняття у 2002 році Закону України «Про судоустрій України» вживалися певні правові та організаційні заходи щодо запровадження в Україні інституту адміністративної юстиції. Так, указами Президента України визначена система адміністративних судів, території їх повноважень, із 2005 року Вищим адміністративним судом України розпочало здійснюватися правосуддя в адміністративних справах. З метою правової регламентації процесу розгляду та вирішення 1 Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141. 6 Г. О. Понпмлрсико, А. Т. Киміиж, Р. С. Мельник, В. М. Бешспко адміністративних справ в державі прийнято Кодекс адміністративного судочинства України' від 6 липня 2005 року, який набув чинності Із 1 вересня 2005 року. Проте, зважаючи на темпи організації Інституту адміністративної юстиції в Україні, можна зробити однозначний висновок, що державна влада не надто зацікавлена у запровадженні повноцінного судового механізму захисту людини, громадянина від протиправної управлінської діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб. Тому у даному посібнику, Із використанням чинного адміністративного процесуального законодавства, авторами зроблено спробу розкрити зміст адміністративної юстиції та особливості її здійснення в Україні. Наукові надбання адміністративно-правової науки зарубіжних країн свідчать, що проблемам адміністративної юстиції приділяється значна увага, однак слід визнати і той факт, що вітчизняній правничій науці поки що бракує ґрунтовних досліджень у цій галузі. Наявні дослідження, як правило, виконані ще до прийняття цілої низки законодавчих актів, які регулюють питання організації та здійснення адміністративної юстиції в Україні. Готуючи посібник до видання, автори також розраховували, що він сприятиме не лише засвоєнню студентами основних положень адміністративної юстиції, але й стане своєрідним каталізатором подальших наукових розвідок у цьому напрямі. Книга складається із двох основних частин —розділів, які містять у собі об'єднаний у глави матеріал, присвячений виникненню та становленню адміністративної юстиції, особливостям і формам сучасної української адміністративної юстиції. З метою спрощеного сприйняття навчального матеріалу посібника та простого відшукування необхідних понять й висновків, наприкінці видання вмішено алфавітно-предметний покажчик І термінологічний словник. Автори висловлюють щиру вдячність шановним рецензентам— доктору юридичних наук, професору Тищенку Миколі Маркевичу, доктору юридичних наук, професору Берлачу Анатолію Івановичу, доктору юридичних наук, професору Колпакову Валерію Костянтиновичу — за цінні й конструктивні зауваження та побажання щодо змісту посібника, особливостей викладення навчального матеріалу. Діілі — КАС України. РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ Й ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ ГЛАВА 1. ІСТОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ 1. Генезис адміністративної юстиції в адміністратн шю-правовій науці Виникнення та подальший розвиток інституту адміністративної юстиції в адміністративно-правовій науці безпосередньо пов'язані Із державо- та правотворчими процесами в Німеччині, Франції, Англії, Австрії. Саме у вказаних країнах приблизно на початку XIX століття вперше починають створюватися прототипи сучасних органів адміністративної юстиції, водночас активно розвиває!ься наука адміністративного права. вчені-правознавці (Шталь, Р. ф. Моль, Л. ф. Штейн, Гнейст, К. Лемайєр) намагаються знайти відповіді па питання узгодження обопільних інтересів держави та громадян, захисту публічних прав. Формування та розвиток вчсніїя про адміністративну юстицію, зокрема, завдячують науковим дослідженням другого голови Австрійського Адміністративного Суду, доктора, барона Карла Лемайєра. Крім того, що баром був практикуючим юристом і видатним вченим, він також вдало реалізовував свої організаторські здібності, відіграючи в утворенні та подальшому розвитку Віденського адміністративного суду провідну роль. У своїх наукових працях (таких, наприклад, як «2еі(зсІі-гіїї Шг сіаз Ргіуаі-ипи ОГіеіпІісІїе Кесіїї», «Административная юстиція: ГІонятіе охраньї субьективньїх-ь публичньїх-ь правь вь связи сь развитіемь воззреній на государетво») Карл Лемайср намагався обгрунтувати особливості та закономірності співвідношення державних й суспільних інтересів, розкрити роль права у врегулюванні соціальних конфліктів. Предмет дослідження науковця складали також питання організації державної влади, чільне місце серед яких, безумовно, займали проблеми функціонування судових органів, у тому числі І органів адміністративної юстиції. Виникнувши вперше на теренах переважно Центральної Європи орієнтовно у 30-40 роках XIX столітія, інститут ад- 8 Г. О. Поііопііфїнко, А. ї. Ктошок, Р. С. Мельник, В. М. Ііі> щепко АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ В УКРАЇНІ 9 міністративної юстиції був абсолютно новим явищем у тодішньому суспільстві та правовій науці, подальший розвиток якого цілковито пов'язаний вже із другою половиною XIX століття. Попри свою новизну, вчення про адміністративну юстицію знайшло визнання в наукових та політичних колах низки держав й сприймалося як прогресивний правовий інститут, нерозривно пов'язаний Із правовою державою. Вже у позаминулому столітті науковцями було чітко визначено основну Ідею адміністративної юстиції — захист індивіда, який перебуває у відносинах із публічною владою'. Особливістю адміністративної юстиції Англії була, умовно кажучи, монолітність, неподільність державної влади: парламент поєднував законодавчу, адміністративну й судову функцію держави. Через цю обставину адміністративна юстиція в Англії не могла розвиватися у сучасному розумінні цього правового інституту. На відміну від адміністративної юстиції Англії, загальним принципом функціонування адміністративної юстиції Франції було те, що всі справи, які прямо не були доручені спеціально створеним органам — радам префектур І державній раді, мали розглядатися тим міністром, до підвідомчості якого належать ці ради. Таким чином, захист прав в Англії здійснювався завдяки тому, що все управління підпорядковувалося юрисдикції загальних судових установ, тоді як відправною ідеєю французької адміністративної юстиції було повне усунення судів від будь-якого втручання у сферу адміністративних функцій. Для адмініипратіншої юстиції Німеччини характерним було вирішення чисельних публічно-правових спорів не судами, а виключно адміністративними установами. До компетенції гак званих судово-адмІнІст-ративних відомств належали справи, учасниками яких виступали юридичні особи та громадські організації. Як бачимо, Ідея захисту публічних прав в Німеччині була подібна до французької моделі адміністративної юстиції, які (тобто моделі адміністративної юстиції) ні по суті, ні за змістом організації установ одна від одної принципово не відрізнялися. Приблизно в другій половині XIX століття в німецьких державах політичний світогляд головним чином розділився між доктриною конституційної держави та поглядами історич- 1 К<�ірль ЛсмаПсрь А дміш негра і пішая юсі 11 ніч: Поімпіє очраиьі суСіьсктин-иьіхт, публичиьічь праві. иь евячи еь раннігісмь иотфспііі їм государілію. — С.-Пеїербургь, 1905. — С. 1, 64, 82, 103-104. ної школи юристів. У більшості дрібних німецьких держав їхні уряди поступилися тенденціям сучасності й погодилися на конституційну систему управління. Як наслідок, в науковій літературі поновилися дискусії шодо термінів «юстиція» та «адміністрація», які розгорталися в основному між науковцями трьох напрямів:
Врешті-решт еволюція наукових поглядів, зокрема, на феномен адміністративної юстиції, обумовила формування в Європі правових держав (Німеччина, Франція, Австрія) у сучасному розумінні. Дійсно, у другій половині позаминулого століття політичний розвиток дозрів до такого розуміння держави, яке у державно-полігичній системі могло забезпечити належне місце організації захисту прав в області публічного права, оскільки саме у такій організації це розуміння знаходило своє безпосереднє вираження і втілення1. Кожна держава мас власну історію розвитку та становлення наукових поглядів на інститут адміністративної юстиції. Це пов'язано, передусім, з особливостями національного законодавства, швидкістю або, навпаки, повільністю переходу тієї або Іншої держави па шлях побудови демократії, запровадження елементів правової державності. Інакше кажучи, Інститут адміністративної юстиції міг виникнути тільки там і тільки тоді, коли абсолютизм почав здавати свої позиції на користь демократії. Виходячії з цього, ми і робимо висновок, що розвиток наукових поглядів на інститут адміністративної юстиції має національні особливості, оскільки зазначені процеси у різних країнах проходили у різні часи та під впливом різних факторів. Говорячи про Російську імперію, необхідно підкреслити, що тут зазначені трансформаційні перетворення, на відміну від країн Європи, почали знаходити прояв лише у середині XIX сто- 1 Там само. ~-С 14?. 10 Г. О. 11 о н ом я [їси по, А. Т. Ковток. Р. С Мслі.ішк, В. М. Ьевїенко |
І. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред... |
Галабурда М. К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія... За заг та наук ред д-ра екон наук, проф. І. Й. Малого. — К.: КНЕУ, 2005. — 358 с |
Протокол №10 від 26 травня 2003 року) Рекомендовано Міністерством... Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / В. М. Петрик, С. В. Сьомін та ін. За заг ред. В. В. Остроухова... |
Дробышевский С. М., Худько Е. В., Великова Е. Е Жук І. Н., Киреева Е. Ф., Кравченко В. В. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник / Під общ ред. І. Н. Жук. Мн.: БГЭУ, 2001. 149... |
ЛУГАНСЬК К63 Фандрейзинг у питаннях, відповідях та цитатах. Навч посібник. – Луганськ, 2007. – 54 с |
КОНФЛ І КТОЛОГ І Я Навчальний посібник Конфліктологія: Навчальний посібник. Авт. Зінчина О. Б. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 164 с |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська література.... Календарне планування для 6 класу складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська література.... |
Міжнарод науково-практ конф., (15-16 березня 2013 р.) Сімферополь/... Міжнарод науково-практ конф., (15-16 березня 2013 р.) – Сімферополь/ За заг ред. П. А. Кравченко. Саки: ПП «підприємство Фенікс»,2013.... |
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Сергієнко В. В. Філософські проблеми наукового пізнання : навчальний посібник. / В. В. Сергієнко − Кременчук : Кременчуцький національний... |
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |