Г.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО


НазваГ.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО
Сторінка4/26
Дата14.03.2013
Розмір3.28 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

24

25

церон підкреслював особливий зв'язок держави і власності, зауважуючи, що основною її метою є охорона власності всього народу і кожного грома-дянини зокрема.

Аналізуючи різні форми державного устрою, мислитель називав най­більш життєздатною змішану державу, в якій поєднувались елементи мо­нархії, аристократії і демократії. Розкриваючи сутність держави, Ціцерон назвав її самоврядним корпоративним об'єднанням, членство в якому на­лежить усім громадянам. її основне завдання полягає у забезпеченні умов справедливого урядування. Цицерон сформулював три основні принципи справедливого урядування:

  1. влада делегується народом;

  2. влада повинна функціонувати лише на підставі закону;

  3. влада може бути виправданою винятково моральними чинниками.
    Управляти державою повинна людина, наділена доброчинністю, яка

оволоділа знаннями про державу і право та застосовувала їх у житті. Ідеальному громадянину повинні бути притаманні такі риси:

а) прагнення до пізнання істини;

б) справедливість і величність духу;

в) дотримання приписів закону;

г) не чинити нікому зла;

д) не зазіхати на чужу власність.

Благом у державі є закон, вважав Цицерон, оскільки держава і закони є спільною справою народу. А критерієм справедливості є відповідність за­конів, встановлених волею людей, законам природи. Панування справедли­вості у суспільстві настане тоді, коли всі учасники спілкування (громадяни) діятимуть згідно з приписами законів.

Традиційну для античного світу віру в державу як засіб реалізації найви­щої моральної досконалості порушив Сенека. Він пропагував ідею духовної свободи всіх людей, незалежно від їхнього громадянського стану. Негативно ставлячись до ідеї рівності громадян, Сенека висунув ідею загальної рівності всіх людей і всіх станів як божих творінь. Всі люди, незалежно від їхнього по­ходження чи майнового стану, повинні бути суб'єктами права. Лише в цьому випадку чинне в суспільстві право може відповідати справедливості.

Сенека обстоював думку про те, що всесвіт - це природна держава зі своїм природним правом. Громадянами такої держави є всі люди, незалеж­но від того, визнають вони це чи ні. Що стосується окремих державних утворень, то вони - плід творіння окремих груп людей, а тому є випадко­вими і тимчасовими.

Ідея природного права від Цицерона, Сенеки, інших мислителів анти­чності перейшла до римських юристів, а згодом - до родоначальників като­лицизму. Зусиллями римських юристів було створено нову науку - юрис­пруденцію, їхні праці були скомпоновані в Дигестах імператора Юстиніана

і за його наказом видані у 533 р. В полі зору юристів знаходилось широке коло проблем загальноюридичного і галузевого характеру, серед яких центральне місце займав захист приватної власності. Ними була розроблена юридична основа права особи на власність.

Поняття "право" трактувалось римськими юристами узагальнено, яке включало в себе дві складові:

а) право природне;

б) право позитивне.

Юристи Стародавнього Риму розрізняли три основні види права:

  1. цивільне право, тобто позитивне місцеве право, яке включало в себе
    звичаєве, преторське право та рішення народних зборів;

  2. "право народів" (перегринське право);

  3. природне право (право божественне).

Природне право визнавалося юристами Риму як реальність, як не­від'ємна складова частина діючого права. Воно застосовувалось виключно як теоретико-правова конструкція для обгрунтування в діючому праві обов'язковості дотримання таких моральних принципів, як: а) рівність усіх перед законом; б) дотримання слова; в) чемна поведінка у спілкуванні; г) заступництво за підданих; д) захист рабів від жорстокої поведінки з ними їхніх господарів.

Вимоги і властивості природного права рівною мірою відносились як до права позитивного, так і до "права народів". В римському праворозу-мінні природне право перш за все розумілось як право справедливості. Йо­го приписи забороняли зазіхання на приватну власність, попереджували невідворотність розплати за вчинене правопорушення.

Вчення і теоретичні розробки римських юристів знайшли відображен­ня та інтерпретацію в творчості визначних представників правової думки Європи.

Основні категорії та поняття

Концепція, ідея, теорія циклічності, аскет, консули, інтеграція, делегу­вання, дигести, перегринське право.

Словник термінів і визначень

Концепція - точка зору, основна ідея вчення або теорії.

Ідея - первісна форма розв'язання наукової проблеми, засіб практич­ної реалізації знань

Теорія циклічності — вчення про замкнутий рух явища по заздалегідь визначеному колу (циклу).

Аскет - особа, яка вдовольняється у житті мінімальним, без претензій на багатство і задоволення забаганок.


26

27

Консули - посадові особи Римської республіки, які займали найвищий щабель владної піраміди.

Інтеграція - злиття, поєднання.

Делегування - надання повноважень.

Дигести - збірник витягів з праць римських юристів, складова части­на кодифікації Юстиніана.

Перегринське право - складова частина римського права, норми якого регулювали відносини між перегринами (іноземцями) та між ними і римсь­кими громадянами.

Курсові завдання

  1. Скласти опорний конспект вивченого модуля і термінологічний
    словник.


  1. Питання підготовки до іспиту.

2.1.Загальна характеристика державно-правової концепції римських мислителів.

2.2.Політико-правові ідеї Лукреція Кара.

2.3. Вчення стоїків.

2.4.Теорія циклічності форм держави Полібія.

2.5. Ідея природного права Цицерона.

2.6.Л. Сенека про загальну рівність.

2.7. Державно-правові погляди римських юристів.

3. Питання для самоконтролю (відповіді можна перевірити за до­
датком).


  1. В чому виявилась послідовність Лукреція Кара щодо вчення Епікура?

  2. Що було покладено в основу вчення стоїків?

  3. Теорія циклічності Поліція.

  1. Яка форма правління, на думку Полібія, була притаманна Римській
    державі?

  1. Назвіть принципи справедливого врядування за Цицероном.

  2. Кому належить тлумачення „Благом у державі є Закон".

Додаток

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Послідовність Лукреція Кара щодо вчення Епікура виявилась у
    матеріальному поясненні суті держави і законів.

  2. В основу вчення стоїків була покладена свобода особи і природне
    право.

  3. В основі теорії циклічності Полібія покладена послідовна і неми­
    нуча зміна шести форм правління: монархії, тиранії, аристократії, олігархії,
    демократії і охлократії.




  1. Полібій вважав, що Римській державі була притаманна змішана
    форма правління ( монархія, республіка і аристократія).

  2. Принципами справедливого врядування були: а) делегування вла­
    ди народом; б) законність функціонування влади; в) моральні засади діяль­
    ності влади.

  3. Це висловлювання належить Цицерону.

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ-ТРЕНІНГИ ДО МОДУЛІВ БЛОКУ І

  1. Яке місце і роль відводиться історії вчень про державу і право в сис­
    темі суспільних і юридичних наук?

  2. Обгрунтуйте наукове і практичне значення вивчення державно-
    правової думки в історії людства.

  3. Який вплив справила міфологічна свідомість на розвиток державно-
    правової думки в країнах Стародавнього Сходу?

  4. Як Ви думаєте, чому в жодному з існуючих давньосхідних етико-
    політичних і філософських вчень не засуджувалось рабство?

  5. Чому державно-правова думка країн Стародавнього Сходу не торка­
    лася питання причин виникнення держави і права?

  6. Хто першим з мислителів Давнього Сходу проголосив свободу ви­
    бору людиною свого життєвого шляху? Як це було обгрунтовано?

  7. Які принципові відмінності між східнодеспотичною формою держа­
    ви і полісною?

  8. Що собою являло громадянське суспільство міста-поліса?

  9. Хто вперше в історії вчень про державу і право сформулював ідею
    змішаної форми правління? Розкрийте її суть.




  1. Кому з античних філософів належить ідея договірної держави? В
    чому її сутність?

  2. Вкажіть на різні погляди на державу і право у давньогрецьких фі­
    лософів: Цицерона і Сенеки, Арістотеля і Цицерона, Сенеки і Арістотеля.

  3. Яким чином античні мислителі з'ясовували моральні і раціональні
    основи держави і права?

  4. В чому виявився внесок римських юристів у розвиток державно-
    правової думки?


28

29

БЛОК II.

РОЗВИТОК УЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Модуль 1. Виникнення та розвиток християнських державно-правових ідей

Розглядаються основні риси та особливості феодальної політико-правової думки, зміст тогочасної правової свідомості. Аналізуються вчення трьох мислителів - отців католицької церкви, ранньохристиянські уявлення про державу і право. Визначається роль католицької церкви в системі соці­ального управління, теологічний світогляд середньовіччя, вчення Аврелія Августина, розглядається боротьба за владу католицької ієрархії та світсь­ких феодалів.

Модуль 2. Вчення про державу і право Фоми Аквінського

Аналізується сутність філософсько-теологічної системи томізму, роз­виток Фомою Аквінським християнської доктрини держави на основі Аріс-тотелевої "Політики". Класифікація форм держави великим мислителем, його обгрунтування влади і державних законів. Розглядається класифікація законів.

Модуль 3. Політико-правові вчення мислителів і юристів середньовіччя

Розглядається процес формування станово-представницьких форм правління і поява державно-правових концепцій єдиної, централізованої держави і соціального миру. Аналізується вчення Марсилія Падуанського про державу і право як виразника інтересів середньовічного бюргерства. Дається аналіз ідеї природного права Вільяма Оккама та постглосаторів.

зо

МОДУЛЬ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ХРИСТИЯНСЬКИХ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ІДЕЙ

Зміст дидактичної одиниці

Основні риси та особливості феодальної політико-правової думки, зміст правової свідомості доби середніх віків. Вчення отців католицької церкви про єдине християнське суспільство. Роль католицької церкви в системі соціального управління. Теологічний світогляд середньовіччя. По-літико-правове вчення Ав-релія Августина.

Література

История политических и правовых учений (под ред. В.С.Нерсесянца). -М., 2003.

История политических и правовых учений. Средние века и Возрожде­ние (под ред. В.С.Нерсесянца). - М, 1983.

Мірошниченко М.І., Мірошниченко B.I. Історія вчень про державу і право.-К., 2001.

Нерсесянц В. Право и закон: из истории правовых учений. - М., 1983.

Шулъженко Ф., Наум М. Історія вчень про державу і право. - К., 1997.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

Після загибелі Західної Римської імперії у 476 р. для Європи розпочи­нається доба феодалізму, яка справила значний вплив на розвиток держав­но-правової думки. Теоретичні концепції про державу і право набули нового забарвлення, з'явилися нові підходи до з'ясування проблем сутності держа­ви і права, їх ролі в суспільстві. Своєрідно вирішувалися проблеми співвід­ношення людини і держави, свободи і справедливості.

Значно розширилися функції держави, а новий виток розвитку еконо­мічних відносин призвів до суттєвих змін у відносинах власності, сприяв подальшому поділові суспільства на стани, висунув на політичну арену нові державно-правові інститути, придатні до реалізації державних функ­цій. Законодавство приводилося у відповідність з новими соціально-економічними відносинами.

Великий вплив на зміст політико-правових поглядів середньовічного :>спільства справило християнство, яке з 325 р. стало державною релігією

31

Римської імперії. Християнство стрімко поширювалося серед народів, ста­ло застосовуватись для з'ясування проблем всесвітнього та земного поряд­ку, права і справедливості. Всі панівні на той час християнські вчення зво­дились до постулату, що спасіння людини - у церкві, яка є єдиним місцем відпущення гріхів і оцінки життєдіяльності людини.

Набувши статусу офіційної державної ідеології, християнство підпадає під опіку і контроль з боку римських імператорів, які, в свою чергу, поба­чили перевагу нового віровчення, можливості обгрунтування ним необме­женої влади і покори. І якщо на перших порах християнський світ уособ­лювався з кордонами Римської імперії, а сан імператора поєднувався з най­вищим духовним саном, то в період кризи і занепаду західноримської дер­жавності владу духовного настоятеля християнської церкви перебирає на себе римський єпископ (папа), який перебрав і деякі світські повноваження.

Державно-правове мислення Західної Європи відображає прагнення церкви утвердити своє панування над державою. Це - політичний догмат середньовіччя. Церковне (канонічне) право стало виділятися в окремий правовий напрямок, стаючи поряд із правом цивільним і намагаючись по­ширити свою компетенцію на сферу світських відносин. Середньовічне мислення стає в своїй основі теократичним, теологія поступово утверджує свою перевагу в науках і поглядах на державу та право. Основні постулати державно-правової думки набули релігійного забарвлення.

Свідченням ідейного панування християнської релігії і церкви в сус­пільстві в цілому і в державно-правовій сфері зокрема є те, що :

а) догмати церкви стали водночас політичними аксіомами, а державні
правителі співставляли свої дії з релігійними установками;

б) як у будь-якому світському, так і в церковному суді релігійні канони
мали силу закону, а принесена Богом клятва сприймалася як незаперечний
доказ;

в) поза християнськими вченнями не виникало будь-яких уявлень про
державу і право.

Основою християнських переконань і складовою частиною теологічної концепції взаємин держави і церкви стало вчення трьох великих мислите­лів - отців католицької церкви - Амвросія, Августина і Григорія. Хоча, зрозуміло, ніхто з них не мав на меті створити систематизовану церковну філософію та якоюсь мірою у відносини стосунки церкви і держави.

В основі концепцій мислителів раннього середньовіччя було положення про існування єдиного християнського суспільства світового масштабу. Воно мало таку внутрішню конструкцію:

  1. Бог- єдиний, який стоїть над церквою, владою, людьми.

  1. Після Бога суспільство містить в собі дві голови (папу та імперато­
    ра), які уособлюють два принципи влади: духовне правління - священиків і
    світське - королів.

3) У духовних справах юрисдикція церкви поширюється на всіх хрис­тиян, включаючи і імператора, який перебуває в лоні церкви, а не над нею.

Отже, роблять висновок мислителі, суперечності між двома ієрархіями (державою і церквою) за вплив на суспільство у правовому відношенні є винятково юрисдикційними.

Такий хід думок зафундаменталізував теорію "двох мечів", концепту­альні засади якої виклав папа Гелазій І наприкінці V ст. Основні положення теорії спирались на довільне тлумачення цитат із Євангелії, а саме:

а) імператор одержує свій меч від церкви, а тому зобов'язаний служи­
ти їй вірою і правдою;

б) у питаннях віри правитель залишає право останнього слова за церк­
вою і мусить вчитись у неї, а не повчати її.

Захищаючи право церкви на провідну роль у суспільстві, отці церкви створили основи теократичних теорій, які стали домінуючими в добу роз­винутого феодалізму. Основоположним у цих вченнях було твердження про те, що держава зобов 'язана підпорядковуватись церкві, а світські пра­вителі мусять коритись їй як християни.

Правова свідомість людей того часу визначалась такими світоглядни­ми параметрами:

  • духовним джерелом таких понять, як "право", "закон", "справедли­
    вість" була Біблія;

  • установлення закону є неспростовними. Він має фундаментальне
    значення для регулювання суспільних відносин;

  • заради справедливості на землі і миру в суспільстві до звинувачених
    застосовується помилування або жорстока кара.

Ранньохристиянські уявлення про державу і право

Феодалізм як історична епоха людства тривав понад тисячу років. За цей час церква зміцнила своє економічне становище, перетворившись у великого феодала, а церковнослужителі стали великими землевласниками. Нерідко священики високого сану займали важливі державні посади. Вони потребували юридичного підтвердження свого статусу. В результаті роз-гортаєтья боротьба між світською та духовною владами за вплив на сус­пільство. Це знайшла відображення у політичній думці.

І все ж раннє християнсто було передусім ученням про спасіння. Його ідеї пронизані месіанськими поглядами про те, що краще впорядкування на землі можливе в майбутньому після другого пришестя Ісуса Христа. Зло, насилля, беззаконня будуть виключені з життя, а замість наявного суспіль­ного устрою наступить "царство Боже", тобто ідеальна держава, де панува­тимуть мир, справедливість і порядок.

Ранньохристиянські пам'ятки, зокрема Апокаліпсис Іоанна Богослова, засуджували земні порядки, несправедливість. В них викладались думки

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Схожі:

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
Навчально-методичний комплекс вивчення курсу «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»
Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. К.: Юрінком Інтер, 1999. Історія політичних і правових вчень
Розділ І. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах стародавнього світу
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Основи римського права» ТЕМА №6. СІМЕЙНЕ ПРАВО
Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Поняття особи та її право дієздатність Правове становище...
Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень"
Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це...
Питання на іспит предмету Історія правових і політичних вчень
Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень»
Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки»
Структура юриспруденції(наук про державу право)
Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про...
Тема : «Що я знаю про Україну?» Мета
Мета: поглибити знання учнів про свою державу, історію українського народу; вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ;...
Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр
За нею Литва зберігала право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію; спільними ставали...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка