|
|
Скачати 3.28 Mb.
|
|
Основні категорії і поняття Суверен, тотальність. Словник термінів і визначень Суверен - єдиновладний правитель держави доби середньовіччя. Тотальність - всезагальність, повнота, всеосяжність охоплення всіх сторін дійсності. Курсові завдання
траво.
3. Питання для самоконтролю (Відповіді можна перевірити за до датком).
58 59 Додаток ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
МОДУЛЬ 2. ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО НОВОГО ЧАСУ Зміст дидактичної одиниці Вплив перших буржуазних революцій на розвиток політичної думки в Європі. Гроцій про сутність та призначення держави і права. Державно-правова концепція Томаса Гоббса. Дослідження проблем державності, права, законності, миру і порядку Бенедиктом Спінозою, його раціональна доктрина природного права і договірної теорії держави. Принципи державного життя Джона Локка та Девіда Юма. Література Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского. // Соч. в 2-х т. - М., 1991. История политических и правовых учений (под ред. В.Нерсесянц). -М, 1983. Локк Д. Два трактата о правлении // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов.-т. 1, ч.2. -К., 1991. Мірошниченко М, Мірошниченко В. Історія вчень про державу і право. -К., 2001. Нерсесянц В. Право и закон. - М., 1983. Спиноза Б. Политический трактат // Избр. соч.-т.2. - М., 1957. Себайн Г., Торсон Т. Історія політичної думки. - К., 1997. Шульженко Ф., Андрусяк Т. Історія політичних і правових вчень. - К., 2002. Юм Д. Трактат о человеческой природе // Соч. в 2-х т. - М, 1966. МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ Буржуазні революції в Нідерландах (остання третина XVI - початок XVII ст.), в Англії (1640-1688рр) призвели до докорінних змін у способові виробництва цих країн, стимулювали зростання продуктивності праці, пошукові засобів раціоналізації виробничих процесів, стимулювали розвиток природничих та суспільних наук. Формувалися основи буржуазної правової свідомості. Отримавши доступ до влади, велика торговельно-промислова буржуазія була зацікавлена в модернізації держави, системи законодавства, які б гарантували безпечне і надійне функціонування нових виробничих відносин. 60 61 Політико-правові вчення XVVI-XVII ст. мислителів Західної Європи були своєрідним теоретичним обгрунтуванням нових національних ідей і концепцій, які охоплювали сферу розвитку і вдосконалення державно-правових форм людського співжиття в умовах становлення нових буржуазних відносин. Мислителі відійшли від попереднього образу людини-творця, перемістивши акценти на людину як частку природи, своєрідного "гвинтика" великого механізму суспільства і природи. Суспільство оцінювалось прагматично з огляду комфортності та безпеки життя. Політичні відносини в державі, як і соціальні явища, мислились як природні процеси, які піддавались спостереженню, вивченню та узагальненню. Будь-який впилив надприродних сил заперечувався, а прогрес людства розглядався з позицій розвитку законів природи. Державно-правові ідеї цього часу вперше стали апологетами середнього класу власників, свідомість якого сформувалась на основі лібералізму, індивідуалізму та просвітництва. Наукові концепції держави і права зосереджувались навколо окремого індивіда з його розумом, інтересами, уподобаннями, прагненням до добробуту. В суспільній свідомості поширювалась ідея прав окремого індивіда, панівним стало твердження, що суспільство (включаючи і державу) створене для людини, а не людина для суспільства. Таке переконання стало найхарактернішою і найстійкішою ознакою теорій природного права і суспільного договору, які були поширені в період, що розглядається. Велика торговельно-промислова буржуазія, що прийшла до влади в результаті буржуазних революцій, була вкрай зацікавлена в гарантіях своєї підприємницької діяльності, намагалася модернізувати систему діючого законодавства та державні структури. Виразником інтересів нової буржуазії, який перший здійснив спробу з'ясувати сутність та призначення держави і права в нових умовах, був голландський юрист і політичний діяч Гуго де Гроот Гроцій (1583-1645). Він був одним із основоположників теорії природного права і суспільного договору та науки міжнародного права. Найвідоміша його праця "Про право війни і миру". В основу виникнення держави Гроцій поклав суспільний договір (договірна теорія походження держави). Пояснення цьому він знаходив в наступному: а) задля особистого захисту і протистояння насильству люди уклада ють добровільну угоду і зобов'язуються виконувати цей договір; б) для підтримання порядку в суспільстві люди встановлюють норми своєї поведінки, які теж фіксуються угодою; в) досконалою формою такої угоди є держава, виникнення якої є логік- ним наслідком прагнення людей до справедливого устрою. Отже, згідно із Гроцієм, держава - це досконала угода вільних від природи людей, укладена заради дотримання права і спільного інтересу. Дер- 62 жава здійснює владні функції з допомогою політичних інститутів. Панівна в державі фомадянська влада є верховною і суверенною. Цікавою і оригінальною є конструкція Гроція процесу виникнення права, яке він виводить із людського спілкування: а) спілкування є однією із фундаментальних потреб людини, до якого спонукає внутрішня природа індивіда; б) основними правилами такого спілкування є утримання від зазіхань на чуже майно, відшкодування заподіяних збитків, справедливе покарання, дотримання обіцянок та ін.; в) такі правила поведінки не є результатом добровільного вибору чи продуктом домовленості, а, навпаки, вибір людей і домовленість логічно випливають з цих правил. Отже, робить висновок мислитель, прагнення до спілкування та об'єднання людей у колективи зумовлене не примусом, не корисливим інтересом, а кероване розумом спілкування. Посередниками у спілкуванні і врегулюванні відносин між людьми є однакові для всіх суспільні норми. Право, за Гроцієм, це сума соціальних норм, які забезпечують належний порядок у суспільстві, об 'єднаному на основі добровільної угоди. Важливою рисою права є те, що воно встановлюється волею людей, а засобом (формою) його реалізації є закон, який силою примусу спонукає дотримуватись норм права. Таку силу уособлює держава. Видатним фундатором державно-правових вчень нового часу був англійський мислитель Томас Гоббс (1588-1679), автор декількох блискучих творів, присвячених проблемам державності, права, законності, миру і порядку. Серед них -"Філософські засади вчення про громадянина", " Левіафан, або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської". 1. Переважна більшість ідей мислителя стосується держави як політичного організму. Держава, на думку Гоббса, є не що інше, як людиноподібний організм (штучна людина), тільки більший за розмірами і сильніший, ніж природна людина: а) верховна влада, яка дає життя і рух всьому тілу, є штучна душа; б) службові особи та інші представники виконавчої та судової влади - це штучні суглоби; в) нагороди і покарання - становлять собою нерви; г) добробут і багатство громадян держави становлять її сипу; д) радники, які навчають усьому, що необхідно знати, становлять со бою пам 'ять; є) справедливість і закони є штучний розум і воля; є) громадянський мир становить здоров 'я держави; ж) чвари і сварки породжують хворобу держави (її кризу); з) громадянська війна є для держави смерть. 63 2. Томас Гоббс розглядав три моменти становлення держави як полі тичного організму: природний стан, перехід до держави, державний стан. У природному стані відсутня влада, немає законів і, відповідно, немає справедливості. В такому суспільстві немає і власності, кожен має право на все, в тому числі і на життя іншої людини. Людина - істота егоїстична, вона завжди знаходиться під страхом смерті, під впливом інстинкту самозбереження. Такі емоції перемагають інші почуття особи. Але у людини є розум, який підказує їй вихід з такого стану. Умовами такого виходу є природні закони. Але наявність природних законів ще не веде до миру і безпеки. Необхідний примус до виконання і дотримання законів. Такою силою, здатною здійснювати примус, і є держава. Перехід до держави здійснюється за допомогою самих людей, які укладають між собою угоду. Це забезпечує злиття воєдино окремих індивідуальних сил людей в єдину Волю і Силу, носієм якої стає суверен (правитель). Сувереном може бути одна особа або група осіб. Влада суверена є непідпорядковувана кому-небудь, він не може її втратити, а підлеглі не мають права протестувати або засуджувати дії суверена. Влада суверена в державі має бути абсолютною. Державний стан, на думку Гоббса, є результатом суспільного договору. Договір між людьми увінчується вибором правителя або верховного органу. Від цього залежить форма правління в державі. Свою необмежену владу в державі суверен поширює як на поведінку людей, так і на їхні погляди і переконання, оскільки без державної влади всі заклики до дотримання справедливої поведінки і моралі є марними. Чвари у суспільстві припиняються, бо держава стає виразником всього суспільства, а, отже, проти неї окремий індивід безсилий і змушений підкорятись волі суспільства. Тільки держава силою закону в змозі приборкати людські інстинкти і пристрасті, створити умови миру і спокою, впевненості людини у своєму майбутньому. Т. Гоббс зазначав, що сила держави і влада закону мають виправдання лише тоді, коли вони забезпечують особисту безпеку людини. А тому немає ніякої розумної підстави для покори владі, крім сподівання, що вона створить умови захисту індивіда, його особистої вигоди. Отже, люди об'єднуються в державу задля добра, власної безпеки. Держава виступає як засіб приборкання пристрастей у досягненні миру, як спосіб досягнення Царства Божого через спасіння, спокуту, розкаяння. "Не може бути тому ніякої суперечності між законами Бога і законами християнської держави", - вказує Гоббс. 3. Основоположним моментом у вченні Гоббса про право є аксіома про природну рівність людей. Від природи люди всі рівні і вільні. Природне право надає людині право вибору і свободу вчинку. Політичним засобом 64 здійснення природного права є позитивний закон. У вченні Гоббса проглядається в різних варіантах така схема:
Сама держава має влаштовуватися за принципом розуму. Вона є втіленням небесної могутності, а точніше - Царства Божого на землі. Державно-правова концепція Т.Гоббса справила значний вплив на творчість нідерландського мислителя Бенедикта Спінози (1632-1677). У своїх творах "Богословсько-політичний трактат" і "Політичний трактат" він одним з перших в історії вчень про державу і право здійснив системний аналіз демократії як форми реалізації людиною потреб свободи. У своєму житті людина залежить від двох складових, які супроводжують її від народження до смерті: а) від закону "природної необхідності", який випливає із самої природи; б) від законів, установлених волею самих людей для безпечного і зруч ного життя. Державно-правову концепцію Спіноза розвинув, спираючись на гобб-сівські ідеї природного права і суспільного договору. Однак, на відміну від свого попередника, який оцінював суспільство з огляду на його комфортність і безпеку, нідерландський мислитель проголосив свободу вищою цінністю, на досягнення якої мають спрямовуватися всі зусилля суспільства. Який зміст втілював Спіноза у поняття "свобода"?
65 5 — 4-2005 |
|
АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ Навчально-методичний комплекс вивчення курсу «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО» |
Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. К.: Юрінком Інтер, 1999. Історія політичних і правових вчень Розділ І. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах стародавнього світу |
|
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Основи римського права» ТЕМА №6. СІМЕЙНЕ ПРАВО Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с |
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Поняття особи та її право дієздатність Правове становище... Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с |
|
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень" Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це... |
Питання на іспит предмету Історія правових і політичних вчень Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації |
|
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень» Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки» |
Структура юриспруденції(наук про державу право) Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про... |
|
Тема : «Що я знаю про Україну?» Мета Мета: поглибити знання учнів про свою державу, історію українського народу; вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ;... |
Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр За нею Литва зберігала право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію; спільними ставали... |