Г.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО


НазваГ.І. Трофанчук ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО
Сторінка8/26
Дата14.03.2013
Розмір3.28 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

Основні категорії і поняття

Суверен, тотальність.

Словник термінів і визначень

Суверен - єдиновладний правитель держави доби середньовіччя. Тотальність - всезагальність, повнота, всеосяжність охоплення всіх сторін дійсності.

Курсові завдання

  1. Скласти опорний конспект вивченого модуля і термінологічний
    аювник.


  2. Питання підготовки до заліку.




  1. Загальна характеристика державно-правових вчень доби Відрод­
    ження та Реформації.

  2. Основні ідеї представників ранньобуржуазних вчень про державу і

траво.

  1. Заслуга Н.Макіавеллі у розвитку вчень про державу і право.

  2. Обгрунтування Н.Макіавеллі монархічної форми правління.

  3. Ідея централізованої держави у вченні Макіавеллі.

  4. Характеристика Жаном Боденом ознак держави.

  5. Ж.Боден про державний суверенітет.

  6. Право у характеристиці Ж.Бодена.

3. Питання для самоконтролю (Відповіді можна перевірити за до­
датком).


  1. Розкрийте суть категорії "фортуни"?

  2. Що стало центральною проблемою державно-провової думки XVI ст.?

  3. Розкрийте поняття національної держави у поглядах мислителів
    ранньобуржуазного періоду.

  4. В чому полягала найбільша заслуга Макіавеллі у розвитку вчень
    ~ро державу і право?

  5. Як обґрунтовував Макіавеллі фактори стабільності єдиновладдя?

  6. В чому полягала ідеалізація Макіавеллі ролі народу в утвердженні
    монархічної форми правління?

  7. Яка, на думку Бодена, визначальна ознака відрізняє державу від
    інших суспільних утворень?

  8. Назвіть ознаки суверенітету за вченням Ж.Бодена.


58

59


Додаток ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Категорія "фортуна" надавала людині право вибору долі, визнача­
    ла особисте ставлення людини до Бога.

  2. Центральною проблемою державно-правової думки XVI ст. стала
    проблема сильної світської влади, здатної оберігати власника і забезпечу­
    вати належний правовий порядок у суспільстві.

  3. Під поняттям "національна держава" розумілась суверенна держа­
    ва як суб'єкт політичного життя, як політичне утворення з єдиним право­
    вим режимом, етнічним складом населення.

  4. Найбільша заслуга Макіавеллі у розвитку вчень про державу і пра­
    во є наповнення поняття "держава" тим змістом, який воно має в сучасній
    науці.

  5. За вченням Макіавеллі, єдиновладдя буде стабільним тоді, коли
    воно створене волею і бажанням двох суспільних верств: знаті і простого
    народу.

  6. Філософ ідеалізував роль і значення народу в утвердженні монархії,
    підкреслюючи, що народ, який вороже настроєний до монарха, є силою не­
    підвладною. Тому монарх повинен підтримувати дружбу зі своїм народом.

  7. Такою визначальною ознакою, на думку Бодена, є верховна влада.

  8. Ознаками суверенітету, на думку Ж.Бодена є: необмежена законом
    влада суверена; право правителя видавати і скасовувати закони, оголошу­
    вати війну та укладати мир; мати повноваження призначати суддів, бути
    найвищою судовою інстанцією; карбувати монети і запроваджувати держа­
    вне мито.

МОДУЛЬ 2. ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО НОВОГО ЧАСУ

Зміст дидактичної одиниці

Вплив перших буржуазних революцій на розвиток політичної думки в Європі. Гроцій про сутність та призначення держави і права. Державно-правова концепція Томаса Гоббса. Дослідження проблем державності, пра­ва, законності, миру і порядку Бенедиктом Спінозою, його раціональна до­ктрина природного права і договірної теорії держави. Принципи державно­го життя Джона Локка та Девіда Юма.

Література

Гоббс Т. Левиафан или материя, форма и власть государства церковно­го и гражданского. // Соч. в 2-х т. - М., 1991.

История политических и правовых учений (под ред. В.Нерсесянц). -М, 1983.

Локк Д. Два трактата о правлении // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов.-т. 1, ч.2. -К., 1991.

Мірошниченко М, Мірошниченко В. Історія вчень про державу і право. -К., 2001.

Нерсесянц В. Право и закон. - М., 1983.

Спиноза Б. Политический трактат // Избр. соч.-т.2. - М., 1957.

Себайн Г., Торсон Т. Історія політичної думки. - К., 1997.

Шульженко Ф., Андрусяк Т. Історія політичних і правових вчень. - К., 2002.

Юм Д. Трактат о человеческой природе // Соч. в 2-х т. - М, 1966.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

Буржуазні революції в Нідерландах (остання третина XVI - початок XVII ст.), в Англії (1640-1688рр) призвели до докорінних змін у способові виробництва цих країн, стимулювали зростання продуктивності праці, по­шукові засобів раціоналізації виробничих процесів, стимулювали розвиток природничих та суспільних наук. Формувалися основи буржуазної правової свідомості.

Отримавши доступ до влади, велика торговельно-промислова буржуазія була зацікавлена в модернізації держави, системи законодавства, які б гаран­тували безпечне і надійне функціонування нових виробничих відносин.

60

61

Політико-правові вчення XVVI-XVII ст. мислителів Західної Європи були своєрідним теоретичним обгрунтуванням нових національних ідей і концепцій, які охоплювали сферу розвитку і вдосконалення державно-правових форм людського співжиття в умовах становлення нових буржуаз­них відносин. Мислителі відійшли від попереднього образу людини-творця, перемістивши акценти на людину як частку природи, своєрідного "гвинтика" великого механізму суспільства і природи. Суспільство оціню­валось прагматично з огляду комфортності та безпеки життя. Політичні відносини в державі, як і соціальні явища, мислились як природні процеси, які піддавались спостереженню, вивченню та узагальненню. Будь-який впилив надприродних сил заперечувався, а прогрес людства розглядався з позицій розвитку законів природи.

Державно-правові ідеї цього часу вперше стали апологетами серед­нього класу власників, свідомість якого сформувалась на основі лібералізму, індивідуалізму та просвітництва. Наукові концепції держави і права зосе­реджувались навколо окремого індивіда з його розумом, інтересами, упо­добаннями, прагненням до добробуту. В суспільній свідомості поширюва­лась ідея прав окремого індивіда, панівним стало твердження, що суспільс­тво (включаючи і державу) створене для людини, а не людина для суспіль­ства. Таке переконання стало найхарактернішою і найстійкішою ознакою теорій природного права і суспільного договору, які були поширені в пері­од, що розглядається. Велика торговельно-промислова буржуазія, що при­йшла до влади в результаті буржуазних революцій, була вкрай зацікавлена в гарантіях своєї підприємницької діяльності, намагалася модернізувати систему діючого законодавства та державні структури.

Виразником інтересів нової буржуазії, який перший здійснив спробу з'ясувати сутність та призначення держави і права в нових умовах, був гол­ландський юрист і політичний діяч Гуго де Гроот Гроцій (1583-1645). Він був одним із основоположників теорії природного права і суспільного до­говору та науки міжнародного права. Найвідоміша його праця "Про право війни і миру".

В основу виникнення держави Гроцій поклав суспільний договір (дого­вірна теорія походження держави). Пояснення цьому він знаходив в нас­тупному:

а) задля особистого захисту і протистояння насильству люди уклада­
ють добровільну угоду і зобов'язуються виконувати цей договір;

б) для підтримання порядку в суспільстві люди встановлюють норми
своєї поведінки, які теж фіксуються угодою;

в) досконалою формою такої угоди є держава, виникнення якої є логік-
ним наслідком прагнення людей до справедливого устрою.

Отже, згідно із Гроцієм, держава - це досконала угода вільних від при­роди людей, укладена заради дотримання права і спільного інтересу. Дер-

62

жава здійснює владні функції з допомогою політичних інститутів. Панівна в державі фомадянська влада є верховною і суверенною.

Цікавою і оригінальною є конструкція Гроція процесу виникнення права, яке він виводить із людського спілкування:

а) спілкування є однією із фундаментальних потреб людини, до якого
спонукає внутрішня природа індивіда;

б) основними правилами такого спілкування є утримання від зазіхань
на чуже майно, відшкодування заподіяних збитків, справедливе покарання,
дотримання обіцянок та ін.;

в) такі правила поведінки не є результатом добровільного вибору чи
продуктом домовленості, а, навпаки, вибір людей і домовленість логічно
випливають з цих правил.

Отже, робить висновок мислитель, прагнення до спілкування та об'єднання людей у колективи зумовлене не примусом, не корисливим ін­тересом, а кероване розумом спілкування. Посередниками у спілкуванні і врегулюванні відносин між людьми є однакові для всіх суспільні норми.

Право, за Гроцієм, це сума соціальних норм, які забезпечують належ­ний порядок у суспільстві, об 'єднаному на основі добровільної угоди.

Важливою рисою права є те, що воно встановлюється волею людей, а засобом (формою) його реалізації є закон, який силою примусу спонукає дотримуватись норм права. Таку силу уособлює держава.

Видатним фундатором державно-правових вчень нового часу був ан­глійський мислитель Томас Гоббс (1588-1679), автор декількох блискучих творів, присвячених проблемам державності, права, законності, миру і по­рядку. Серед них -"Філософські засади вчення про громадянина", " Левіа­фан, або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської".

1. Переважна більшість ідей мислителя стосується держави як полі­тичного організму. Держава, на думку Гоббса, є не що інше, як людинопо­дібний організм (штучна людина), тільки більший за розмірами і сильні­ший, ніж природна людина:

а) верховна влада, яка дає життя і рух всьому тілу, є штучна душа;

б) службові особи та інші представники виконавчої та судової влади -
це штучні суглоби;

в) нагороди і покарання - становлять собою нерви;

г) добробут і багатство громадян держави становлять її сипу;

д) радники, які навчають усьому, що необхідно знати, становлять со­
бою пам 'ять;

є) справедливість і закони є штучний розум і воля; є) громадянський мир становить здоров 'я держави;

ж) чвари і сварки породжують хворобу держави (її кризу);

з) громадянська війна є для держави смерть.

63

2. Томас Гоббс розглядав три моменти становлення держави як полі­
тичного організму: природний стан, перехід до держави, державний стан.

У природному стані відсутня влада, немає законів і, відповідно, немає справедливості. В такому суспільстві немає і власності, кожен має право на все, в тому числі і на життя іншої людини. Людина - істота егоїстична, во­на завжди знаходиться під страхом смерті, під впливом інстинкту самозбе­реження. Такі емоції перемагають інші почуття особи. Але у людини є ро­зум, який підказує їй вихід з такого стану. Умовами такого виходу є при­родні закони.

Але наявність природних законів ще не веде до миру і безпеки. Необ­хідний примус до виконання і дотримання законів. Такою силою, здатною здійснювати примус, і є держава.

Перехід до держави здійснюється за допомогою самих людей, які укладають між собою угоду. Це забезпечує злиття воєдино окремих індиві­дуальних сил людей в єдину Волю і Силу, носієм якої стає суверен (прави­тель). Сувереном може бути одна особа або група осіб. Влада суверена є непідпорядковувана кому-небудь, він не може її втратити, а підлеглі не мають права протестувати або засуджувати дії суверена. Влада суверена в державі має бути абсолютною.

Державний стан, на думку Гоббса, є результатом суспільного догово­ру. Договір між людьми увінчується вибором правителя або верховного органу. Від цього залежить форма правління в державі. Свою необмежену владу в державі суверен поширює як на поведінку людей, так і на їхні по­гляди і переконання, оскільки без державної влади всі заклики до дотри­мання справедливої поведінки і моралі є марними. Чвари у суспільстві припиняються, бо держава стає виразником всього суспільства, а, отже, проти неї окремий індивід безсилий і змушений підкорятись волі суспіль­ства. Тільки держава силою закону в змозі приборкати людські інстинкти і пристрасті, створити умови миру і спокою, впевненості людини у своєму майбутньому.

Т. Гоббс зазначав, що сила держави і влада закону мають виправдання лише тоді, коли вони забезпечують особисту безпеку людини. А тому не­має ніякої розумної підстави для покори владі, крім сподівання, що вона створить умови захисту індивіда, його особистої вигоди. Отже, люди об'єднуються в державу задля добра, власної безпеки. Держава виступає як засіб приборкання пристрастей у досягненні миру, як спосіб досягнення Царства Божого через спасіння, спокуту, розкаяння. "Не може бути тому ніякої суперечності між законами Бога і законами християнської держа­ви", - вказує Гоббс.

3. Основоположним моментом у вченні Гоббса про право є аксіома про
природну рівність людей. Від природи люди всі рівні і вільні. Природне
право надає людині право вибору і свободу вчинку. Політичним засобом

64

здійснення природного права є позитивний закон. У вченні Гоббса прогля­дається в різних варіантах така схема:

  • людина має підкорятися природному (божественному ) закону, а,
    отже, і громадянському закону;

  • з іншого боку, вона підпорядковується законові суверена, бо саме
    суверен (правитель) гарантує природні закони;

  • через природні закони, які є основою громадянських законів, відбу­
    вається безкінечний процес покаяння, за яким наступає хрещення, а від­
    так - прийняття Царства Божого.

Сама держава має влаштовуватися за принципом розуму. Вона є вті­ленням небесної могутності, а точніше - Царства Божого на землі.

Державно-правова концепція Т.Гоббса справила значний вплив на творчість нідерландського мислителя Бенедикта Спінози (1632-1677). У своїх творах "Богословсько-політичний трактат" і "Політичний трактат" він одним з перших в історії вчень про державу і право здійснив системний аналіз демократії як форми реалізації людиною потреб свободи.

У своєму житті людина залежить від двох складових, які супроводжу­ють її від народження до смерті:

а) від закону "природної необхідності", який випливає із самої природи;

б) від законів, установлених волею самих людей для безпечного і зруч­
ного життя.

Державно-правову концепцію Спіноза розвинув, спираючись на гобб-сівські ідеї природного права і суспільного договору. Однак, на відміну від свого попередника, який оцінював суспільство з огляду на його комфорт­ність і безпеку, нідерландський мислитель проголосив свободу вищою цін­ністю, на досягнення якої мають спрямовуватися всі зусилля суспільства.

Який зміст втілював Спіноза у поняття "свобода"?

  1. Оточення людини - природа, є фундаментальною цілісністю, пер­
    шопричиною якої є Бог. Всевишній не являє собою надприродної істоти, бо
    він є сама природа, її невід'ємна частина.

  2. Володіючи абсолютною свободою, Бог надихає природу, наділяючи
    всі предмети і явища реальної дійсності свободою.

  3. Людина є часткою природи, але на відміну від інших природних сфер
    вона володіє здатністю до мислення, тобто має розум. Вона, як і будь-яка
    інша частка природи, наділена свободою щодо утвердження власного буття.

  4. Як природна істота людина підпорядкована інстинкту самозбере­
    ження. Рухаючись у напрямку свободи, вона у своїй поведінці керується
    насамперед мотивами власної вигоди, ведучи "війну проти всіх".

  5. Будучи наділені розумом і керуючись інстинктом самозбереження,
    люди прагнуть до створення таких форм свого життя, які б відкривали
    сприятливі перспективи руху до власної свободи (до утвердження свого
    буття). Логічним завершенням таких пошуків є держава.

65

5 — 4-2005

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

Схожі:

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
Навчально-методичний комплекс вивчення курсу «ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО»
Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. К.: Юрінком Інтер, 1999. Історія політичних і правових вчень
Розділ І. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах стародавнього світу
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Основи римського права» ТЕМА №6. СІМЕЙНЕ ПРАВО
Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Поняття особи та її право дієздатність Правове становище...
Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень"
Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це...
Питання на іспит предмету Історія правових і політичних вчень
Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Відродження і Реформації
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень»
Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки»
Структура юриспруденції(наук про державу право)
Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про...
Тема : «Що я знаю про Україну?» Мета
Мета: поглибити знання учнів про свою державу, історію українського народу; вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ;...
Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр
За нею Литва зберігала право на власний герб, печатку, законодавство, міністрів, військо, фінанси й адміністрацію; спільними ставали...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка