|
|
Скачати 1.98 Mb.
|
|
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Методичні рекомендації до проведення семінарських занять з курсу «Кримінальне право. Загальна частина» Семінарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при вивченні законодавства, підручників та іншої рекомендованої літератури. Семінарські заняття розвивають уміння логічно мислити і застосовувати отримані знання на практиці. На семінарах та практичних заняттях студенти повинні продемонструвати володіння навчальним матеріалом, рекомендованою літературою, уміння користуватися Кримінальним кодексом, постановами Пленуму Верховного Суду України. У кожного студента повинен бути окремий зошит для підготовки до практичних занять, де слід робити записи, що відносяться до вирішення задач з даної теми, У розв'язках необхідно посилатися на статті, частини і пункти статей Загальної частини Кримінального кодексу та Постанови Пленуму Верховного суду України, Семінар, як правило, починається з короткого викладу основних теоретичних положень, що стосуються відповідної теми. Після цього вирішуються задачі. Всі фактичні обставини, що приводяться в задачах, вважаються встановленими і доведеними. Якщо приводяться декілька взаємозв'язаних самостійних фабул справи, то слід провести аналіз кожної фабули. При згадці в задачі декількох осіб слід дати юридичну оцінку поведінки кожного з них. Вирішення задач необхідно аргументувати, даючи розгорнену доказову відповідь на кожне поставлене питання. Треба також мати на увазі, що фабули деяких задач є досить лаконічними, і це вимагає певного домислення деталей, уточнень, що характеризують обставини справи. Один із студентів стисло нагадує умову задачі, пропонує свій розв'язок і аргументує його. Після цього виступають інші студенти, які пропонують свої розв'язки або нові аргументи за те або інше вирішення задачі. Головне не тільки запропонувати те або інше вирішення (нехай навіть не зовсім правильне), а дати його обґрунтування. В ході практичного заняття викладач може змінити умови задачі, поставити додаткові запитання, якщо є необхідність в ґрунтовнішому опрацьовуванні того або іншого положення Загальної частини кримінального права У студентів під час семінарських занять обов'язково повинні бути Кримінальний кодекс в поточній редакції, з внесеними при необхідності змінами, і тексти завдань, тобто дані методичні рекомендації. Список основної літератури і додаткової літератури подається у програмі курсу. Особливу увагу слід звернути на вивчення законодавства і постанов пленуму Верховного Суду України. При необхідності на лекціях даються додаткові вказівки та завдання щодо підготовки до семінарських та практичних занять. Методичні рекомендації щодо розв'язання задач із Загальної частини кримінального права в межах окремого інституту, що стосується злочину Особливості цього типу задач передбачають поглиблене дослідження змісту якогось конкретного інституту кримінального права, що стосується злочину. Тому рішення таких задач як окремих елементів включає: Уточнення та попередню оцінку фактичних обставин (факультативний елемент). Систематизацію тих фактичних обставин, які охоплюються змістом відповідного інституту (обов'язковий елемент). Визначення конкретних правових, правозастосовних та теоретичних орієнтирів, які впливають на зміст інституту, що розглядається (обов'язковий елемент). Зіставлення систематизованих фактичних обставин з правовими, правозастосовними та теоретичними орієнтирами відповідного інституту (обов'язковий елемент, який у письмовому вигляді в рішенні може не наводитись). Формулювання проміжних і остаточних висновків щодо кримінально-правового змісту відповідних фактичних обставин у межах інституту, що розглядається (обов'язковий елемент). Написання формули кримінально-правової кваліфікації та юридичного формулювання обвинувачення (обов'язковий елемент, якщо таке написання можливе). Відповідь на конкретні питання задачі, якщо така відповідь не сформульована у попередніх елементах рішення (факультативний елемент). При цьому в функціональному плані перший із зазначених вище елементів рішення задачі (якщо він потрібний) виступає загальною передумовою правильності такого рішення; другий— п'ятий елементи відображають процес формулювання власної кримінально-правової оцінки фактичних обставин і тим самим її обґрунтування; п'ятий (у частині остаточних висновків) або шостий (якщо він можливий) елементи фіксують відповідну форму власної кримінально-правової оцінки фактичних обставин; сьомий елемент (якщо він є в рішенні) дає відповідь на питання задачі, що мають переважно процесуальний характер. Зразок розв'язання задачі з Загальної частини кримінального права України в межах окремого інституту, що стосується злочину. Задача Щоб заволодіти грошима Плахової, що зберігалися у квартирі, Качаліна вирішила її отруїти. Для цього вона придбала отруту, призначену для труїння гризунів, прийшла "в гості" і дала цю отруту Плаховій під виглядом ліків від шлункових захворювань. Прийнявши "ліки", Плахова відчула себе погано, викликала швидку медичну допомогу і до її приїзду почала блювати, що, за висновком судово-медичної експертизи, в кінцевому підсумку і врятувало її життя. Качаліна, побачивши такий розвиток подій, з квартири Плахової втекла, однак через два дні була затримана. Внаслідок отруєння Плахова два тижні перебувала на стаціонарному лікуванні, що, за висновком судово-медичної експертизи, свідчить про заподіяння їй легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Ознайомтеся зі статтями 115 і 187 КК України, а також із пунктами 10, 11, абзацом 3 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" від 25 грудня 1992 р. № 12. Яку кримінально-правову оцінку мають дістати дії Качаліної? РІШЕННЯ 1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин. 1.1. Формулювання в умовах задачі "вирішила її отруїти" будемо розглядати як підтвердження прямого умислу на вбивство Плахової з боку Качаліної. 1.2. В умовах задачі немає даних щодо сильних фізичних страждань Плахової після вживання отрути, тому немає підстав вбачати в діях Качаліної таку обтяжуючу обставину умисного вбивства, як його "особлива жорстокість". 1.3. Втеча з квартири Качаліної після виклику Плаховою швидкої допомоги свідчить не про добровільну відмову Плахової від доведення злочину до кінця, а про намагання уникнути відповідальності за вже вчинені нею дії. 2. Систематизація фактичних обставин, які охоплюються інститутом "Стадії вчинення злочину". За наявності мети заволодіння грошима Плахової та виникнення прямого умислу на її вбивство такі дії Качаліної, як придбання отрути, давання цієї отрути під виглядом ліків, є окремими етапами досягнення мети та реалізації умислу. Заволодіння грошима не відбулося, а Плахова залишалась живою; це свідчить, що мети не досягнуто, а прямий умисел на вбивство повністю не реалізовано. Внаслідок отруєння Плаховій заподіяно легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я; в правозастосовній практиці таке тілесне ушкодження є показником насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого (див. п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності" від 25 грудня 1992 р. № 12). 3. Визначення конкретних правових, правозастосовних та теоретичних орієнтирів у межах змісту інституту "Стадії вчинення злочину". Правовими орієнтирами є: а) статті 13—17 КК, що передбачають особливості відповідальності за закінчений та незакінчений злочин; б) статті 115 і 187 КК, що передбачають види закінчених злочинів, що їх вчинила (мала намір вчинити) Качаліна, а, також визначають особливості специфічної конструкції та конкретного змісту їх юридичних складів. Правозастосовними орієнтирами — вданому разі основними — є пункти 10, 11, абзац 3 пункту 12 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. № 12. Теоретичними орієнтирами є вироблені наукою кримінального права загальні правила кваліфікації незакінченого злочину, а також правила кваліфікації злочину, який має кілька стадій вчинення. 4. Зіставлення систематизованих фактичних обставин з правовими, правозастосовними та теоретичними орієнтирами інституту "Стадії вчинення злочину" (у письмовому вигляді не наводиться). 5. Формулювання проміжних і остаточних висновків щодо кримінально-правового змісту фактичних обставин у межах інституту "Стадії вчинення злочину". 5.1. Проміжні висновки: а) дії Качаліної були спрямовані на вчинення двох злочинів — розбою та умисного вбивства з корисливих мотивів; обов'язковими правозастосовними аргументами для такого випадку є пункти 10, 11, абзац 3 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. № 12; б) дії, спрямовані на умисне вбивство з корисливих мотивів, у будь-якому разі є незакінченим злочином, оскільки Плахова залишилася живою; спочатку має місце готування до цього злочину (придбання отрути як різновид підшукування знаряддя умисного вбивства), а потім закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів (Качаліна безпосередньо спрямувала свої дії на позбавлення Плахової життя — виконала всі дії, що вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але умисне вбивство не було закінчене (смерть не настала) з причин, що не залежали від її волі); в) розбій є закінченим злочином з моменту застосування небезпечного для життя чи здоров'я насильства до потерпілого або здійснення погрози застосування такого насильства; таке насильство з боку Качаліної мало місце; отже, той факт, що заволодіння грошима Плахової не відбулося, на визнання розбою закінченим злочином не впливає; таким чином, вчинення розбою пройшло дві стадії: готування до злочину (придбання отрути) і закінчений злочин; г) попередня стадія умисного вбивства з корисливих мотивів — готування до злочину і попередня стадія розбою — готування до злочину, що мали місце в діях Качаліної, при остаточній кваліфікації її дій не дістають самостійної кримінально-правової оцінки; у цьому разі діє загальне правило: якщо вчинення злочину проходить через кілька стадій, кожна наступна стадія "поглинає" попередню, і попередня стадія самостійній кваліфікації не підлягає; д) остаточна кваліфікація закінченого замаху на умисне вбивство з корисливих мотивів передбачає обов'язкове посилання в формулі кваліфікації на ч. 2 ст. 15 КК; остаточна кваліфікація розбою як закінченого злочину посилання у формулі кваліфікації на ст. 15 КК не потребує; е) оскільки при вчиненні розбою з боку Качаліної мало місце проникнення в житло, її дії кваліфікуються за ч. З ст. 142 КК з інкримінуванням зазначеної кваліфікуючої ознаки, 5.2. Остаточні висновки збігаються з формулою кримінально-правової кваліфікації та юридичним формулюванням обвинувачення (див. п. 6 даного рішення). 6. Формула кримінально-правової кваліфікації та юридичне формулювання обвинувачення. Дії Качаліної необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 187; ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК. Качаліна вчинила: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, — розбій, вчинений з проникненням у житло (ч. З ст. 187 КК); закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів (ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 93 КК). 7. Оскільки питання задачі мало кримінально-правовий характер, відповідь на нього дано в пунктах 3, 5 і 6 рішення. Тема 1. Поняття, предмет, методи, завдання та система кримінального права України Семінарське заняття (2 години) 1. Предмет та методи кримінального права України. 2. Місце кримінального права в системі юридичних наук. 3. Система, завдання та функції кримінального права України. 4. Наука кримінального права. 5. Принципи кримінального права. 6. Джерела кримінального права. Теми рефератів: «Співвідношення кримінального права та релігійних норм», «Кримінальне право як наука та навчальна дисципліна», «Система кримінального права та система кримінального законодавства», «Становлення кримінального права в Україні», «Виникнення та розвиток кримінального права». Додаткові завдання: 1. Знайдіть декілька норм Конституції, що стосуються кримінального права. 2. Проаналізуйте догматичний метод науки кримінального права. 3. Віднайдіть приклади реалізації дозвільного методу в КК України. Література:
|
|
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ ОКР «БАКАЛАВР» Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (... Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /... |
|
Робоча НАВЧАЛЬНА програма з дисципліни “ Кримінальне право України... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до семінарських занять з дисципліни «Історія... Україна володіє великим історичним, духовним, природнім потенціалом, її народ має свої корені та свою історію, з правічних часів... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний... Цивільне право (частина 1 і 2). Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму підготовки 030402 Правознавство /... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний... Цивільне право (частина 3 і 4). Методичні вказівки до семінарських занять для студентів напряму підготовки 030402 Правознавство /... |
КРИМІНАЛЬНе ПРАВо Плани семінарських занять та самостійної роботи ... |