МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”


НазваМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Сторінка1/6
Дата15.03.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

______ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ______


КАФЕДРА РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

“ІСТОРІЯ РОСІЇ”


(ІХ – поч. ХХ ст.)

ДНІПРОПЕТРОВСЬК

РВВ ДНУ

2005

Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні вказівки до їх підготовки. Рекомендації покликані сприяти опануванню студентами найбільш важливих тем дисципліни.
Для студентів І – ІІ курсів історичного факультету денної форми навчання ДНУ.

РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ РОСІЇ ІХ – XVI ст.

Тема 1. Основні джерела вивчення історії Київської Русі

Основні питання:


  1. Загальна характеристика джерел з історії Київської Русі (класифікація, особливості).

  2. «Повесть временных лет».

  3. «Русская Правда».

  4. Літературно-оповідні джерела.


Особливе місце в роботі на семінарі посідає вивчення історичних джерел. Студенти повинні навчитися аналізувати джерела, здійснювати їх детальний розгляд, що допоможе самостійно зробити наукові узагальнення, висновки. На першому курсі це одне з головних завдань, у вирішенні якого допоможе робота на даному семінарі.

Серед письмових джерел, необхідних для вивчення історії Київської Русі, насамперед треба виділити літописи, законодавчі пам’ятки, іноземні джерела.

Літопис – це одне з провідних історичних джерел, яке започаткувало цілу низку літературних жанрів.

Літописання виникло в середині XІ ст. Однак найдавніші списки літописів відносяться до більш пізнього часу: ХІІІ ст. (перша частина Новгородського першого літопису старшого ізводу) або до кінця XIV ст. (Лаврентіївський літопис).

Студенти повинні бути ознайомлені з гіпотезами сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених стосовно початкового етапу руського літописання. Потрібно дати характеристику інших літературних пам’яток.

Центральною пам'яткою стародавнього руського літописання є «Повесть временных лет». Вона стала основою більшості руських літописів наступних століть.

Необхідно знати редакції «Повести временных лет», час і місце створення; вміти коментувати текст.

Найдавнішим законодавчим актом Київської Русі є «Русская Правда». Про виняткове значення цього пам'ятника свідчать більше 100 його списків XІІІ – XVIII ст., що дійшли до нашого часу. Необхідно знати час виникнення «Русской Правды», кількість і різновиди списків, редакцій, основні частини, їx зміст, історію й вивчення. Відповіді на всі ці питання дають текст «Русской Правды», коментарі до нього, вступні статті у книзі М.Н. Тихомирова.

Аналіз «Русской Правды» дозволяє за правовими нормами давньоруських законодавчих пам'яток побачити і особливості соціально-економічного і політичного розвитку, і гострі соціальні суперечності. Треба також підкреслити, що вивчення документа дозволяє уявити процес розвитку феодального права як результат становлення і утвердження феодальних відносин і феодальної держави на Русі в ІX – XІІІ ст.

Джерела





  1. Повесть временных лет: В 2 ч. / Под ред. В П. Андриановой – Перетц. – М. – Л.: АН СССР, 1950. – Ч. 1. – 404 с.; Ч. 2. – 555 с.

  2. Пронштейн А.П. Практикум по истории СССР (период феодализма) / А.П. Пронштейн, А.Г. Задера. – М.: Высшая школа, 1969. – С. 6 – 44.

  3. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1984 – 1991. – Т. 1: Законодательство Древней Руси. – 1984. – 432 с.

  4. Тихомиров М.Н. Пособие для изучения "Русской Правды". – M.: МГУ, 1953. – 190 с.

Список рекомендованої літератури





  1. Зимин А.А. Правда русская. – М., 1999. – 429 с.

  2. История русской литературы. XI – XVII вв.: Учеб. пособ. / Под ред. Д.С. Лихачева. – М.: Просвещение, 1985. – 432 с.

  3. История русской литературы: В 4 т. / Под. ред. Д.С. Лихачева. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1980. – Т. 1: Древнерус. лит-ра. Лит-ра XVIII в. – 1980. – 813 с.

  4. История русской литературы: В 4 т. / Редкол.: Н.И. Пруцков (гл. ред.) и др. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1980 – 1983. – Т.1. – 1980 . – 813 с.

  5. Кусков В.В. История древнерусской литературы: Учеб. для вузов. – 5 изд. – М.: Высшая школа, 1989. – 304 с.; 6 изд. – М.: Высшая школа, 1998. – 336 с.

  6. Откуда есть пошла Русская земля / Под ред. А.Г. Кузьмина. – М., 1986.


Тема 2. Землі Київської Русі за часів феодальної роздробленості
Основні питання


  1. Суть феодальної роздробленості та її причини. Місце та значення періоду феодальної роздробленості в історичному розвитку Русі.

  2. Особливості процесу феодальної роздробленості на Русі. Елементи загальноруської єдності в період феодальної роздробленості.




  1. Особливості соціального розвитку та політичного устрою в різних регіонах Київської Русі:

а) Володимиро-Суздальське князівство;

б) Новгородська феодальна республіка.

Джерела





  1. Сборник документов по истории СССР: Для семинарских и практических занятий: В 5 вып. / Под ред. В.В. Мавродина. – М.: Высшая школа, 1970 – 1973. – Вып. 1: IX – XІІІ вв. – 1970. – С. 112 – 115.

  2. Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до конца XV в. / Под ред. M.H. Тихомирова. – M.: Соцэкгиз, 1960. – 736 с.



Список рекомендованої літератури





  1. Алексеев Л.В. Полоцкая земля. – M.: Наука, 1966. – 296 с.

  2. Горский А.А. Русь: От славянского Расселения до Московского царства. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 392 с.

  3. Древнерусские княжества Х – ХІІІ вв. – M., 1975.

  4. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

  5. Лимонов Ю.A. Владимиро-Суздальская Русь: Очерки социально-политической истории. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1987. – 213 с.

  6. Очерки истории СССР. Период феодализма. ІХ – ХV вв.: В 2 ч. / Б.Д. Греков и др. – М.: АН СССР, 1953. – Ч. 1: Др. Русь. Феод. раздробленность. – 984 с.

  7. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ – ХІІІ вв. – M.: Наука, 1982. – 590 с.

  8. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К.: Наукова думка, 1992.

  9. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К.: Наукова думка, 1987. – 245 с., ил.

  10. Толочко П.П. Киев и киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ – ХІІІ вв. – К.: Наукова думка, 1980. – 223 с.

  11. Подвигина H.Л. Очерки социально-экономической и политической истории Новгорода Великого в ХІІ – ХІІІ вв.: Уч. пособ. – M.: Высшая школа, 1976. – 152 с.


Тема 3. Руські землі у XІV – XV ст.
Основні питання


  1. Соціально-економічний розвиток Русі у XІV – XV ст.

  2. Початок з’єднуючих тенденцій у Північно-Східній Русі наприкінці ХІІІ – на початку XIV ст.

  3. Боротьба за велике князівство між Твер’ю та Москвою.

  4. Москва – організатор боротьби з монголо-татарською навалою.

  5. Феодальна війна в другій чверті XV ст., її значення для об'єднання руських земель.

  6. Роль церкви в об’єднанні руських земель.



Джерела




  1. Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до конца XV в. / Под ред. M.H. Тихомирова. – M.: Соцэкгиз, 1960. – 736 с.

  2. Памятники русского права: В 9 вып. / Под. ред. С.В. Юшкова. – М.: Госюриздат, 1955. – Вып. 3: [Имеется текст Судебника 1497 г. и комментарии к нему]. – 527 с.

  3. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – M.: Юр. лит., 1984 – 1991. – T. 2: Законодательство периода образования и укрепления Рус. централиз. гос-ва (XIV – XVI вв.). – 1985. – 519 с.

  4. Хрестоматия по истории СССР: XVI – XVІІ вв. / Под ред. А.А. Зимина. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 751 с.

  5. Шмидт С.И. Судебник 1497 г. – М., 1955.



Список рекомендованої літератури

  1. Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. – Новосибирск: Наука, Сиб. отд., 1991. – 239 с.

  2. Алексеев Ю.Г. Освобождение Руси от ордынского ига. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1989. – 217 с.

  3. Борисов Н.С. Русская церковь в политической борьбе XIV – XV вв. – М.: МГУ, 1986. – 205 с.

  4. Горский А.А. Русь: От славянского Расселения до Московского царства. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 392 с.

  5. Горский А.Д. Борьба крестьян за землю на Руси в XV – XVI вв. – М.: МГУ, 1975. – 215 с.

  6. Зимин А.А. Витязь на распутье. Феодальная война в России XV в. – М.: Мысль, 1991. – 286 с.

  7. Зимин А.А. Россия на рубеже XV – XVI столетий: Очерки социально-политической истории. – М.: Мысль, 1982. – 333 с.

  8. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

  9. Кизилов Ю.А. Земли и народы России в XIII – XV вв.: Учеб. пособ. – М.: Высшая школа, 1984. – 160 с.

  10. Леонтьев А.К. Образование приказной системы управления в Русском государстве: Из истории создания централизованного гос. аппарата в конце XV – первой половине XVI в.). – М.: МГУ, 1961. – 200 с.


  11. Черепнин Л.В. Образование русского централизованного государства в XIV – XV вв. – М.: АН СССР, 1960. – 899 с.

  12. Черкасова М.С. О борьбе помещиков за землю в конце XV – первой половине XVI вв. // История СССР. – 1989. – № 5. – С. 47 – 59.

  13. Юрганов А.Л. У истоков деспотизма // История Отечества: люди, идеи, решения: Очерки истории России ІХ – начала ХХ вв. / Сост. С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – С. 34 – 75.



Тема 4. Реформи середини XVI ст.

Основні питання

  1. Судебник 1550 року.

  2. Реформи центрального і місцевого врядування.

  3. Військова реформа.

  4. Земські собори в XVI ст.

  5. Стоглавий собор 1551 р.

  6. Опричнина та її наслідки.



Джерела




  1. Законодательные акты Русского государства второй половины XVІ – первой половины XVII века / Под ред. Н.Е. Носова и В.М. Панеяха. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1987. – 262 с.

  2. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – M.: Юр. лит., 1984 – 1991. – T. 2: Законодательство периода образования и укрепления Рус. централиз. гос-ва (XIV – XVI вв.). – 1985. – 519 с.; Т. 3: Акты Земских соборов. – 1985. – 511 с.

  3. Хрестоматия по истории СССР: XVI – XVІІ вв. / Под ред. А.А. Зимина. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 751 с.

  4. Штаден Г. О Москве Ивана Грозного: Записки немца-опричника. – Л., 1925.



Список рекомендованої літератури





  1. Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. – М.: Мысль, 1964. – 535 с.

  2. Зимин А.А. Реформы Ивана Грозного. – М., 1960.

  3. Зимин А.А. Россия времени Ивана Грозного / А.А. Зимин, А.Л. Хорошкевич. – М.: Наука, 1982. – 184 с.

  4. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

  5. Кобрин В.Б. Власть и собственность в средневековой России (XV-XVI вв.). – М.: Мысль, 1985. – 279 с.

  6. Кобрин В.Б. Иван Грозный: Избранная Рада или опричнина? // История Отечества: люди, идеи, решения: Очерки истории России ІХ – начала ХХ вв. / Сост. С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – С. 127 – 162.

  7. Колычева Е.И. Аграрный строй России XVI в. – М.: Наука, 1987. – 228 с.

  8. Скрынников Р.Г. Иван Грозный. – М., 1980. – 248 с.

  9. Тихомиров И.Н. Россия в XVI ст. – М.: АН СССР, 1962. – 583 с.

  10. Черепнин Л.В. Земские соборы Русского государства в XVІ – XVII вв. – М.: Наука, 1978. – 417 с.

  11. Шмидт С.О. Российское государство в середине XVI ст.: Царский архив и лицевые летописи времени Ивана Грозного. – М.: Наука, 1984. – 277 с.

  12. Шмидт С.О. Становление российского самодержавства: Исследование социально-политической истории времен Ивана Грозного. – М.: Мысль, 1973. – 359 с.

РОЗДІЛ II

ІСТОРІЯ РОСІЇ XVIIXVIII ст.

Тема 1. Економічна модернізація Росії в XVII – XVIII ст.


Основні питання





  1. Державна політика щодо економічної модернізації Росії: поєднання диктату і реформ.

  2. Територія і населення Російської держави у XVII – XVIII ст.

  3. Урбанізаційний процес в Росії XVII – XVIII ст., його відмінності від західноєвропейського.

  4. Особливості розвитку промисловості в Росії. Мануфактурне виробництво.

  5. Сільське господарство в Росії в XVII – І пол. XVIII ст. Розклад поміщицьких і селянських господарств у ІІ пол. XVIII ст.

  6. Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Еволюція буржуазних відносин у Росії в ІІ пол. XVIII ст.

  7. Фінансова політика та грошові реформи царату у XVII – XVIII ст.


Джерела


  1. Дворянская империя XVIII в. (основные законодательные акты): Сб. док. / Сост. М.Т. Белявский. – М.: МГУ, 1960. – 224 с.

  2. Материалы по истории СССР: Для семинарских и практических занятий / Под ред. А.Д. Горского. – М., 1985 – 1989. – Вып. 4: Соц.-экон. разв. России в перв. пол. XVIII в. – 1988. – 318 с.; Вып. 5: Соц. и сосл. строй России во втор. пол. XVIII в. – 1989. – 351 с.

  3. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1984 – 1991. – Т. 4: Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986; Т. 5: Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.

  4. Сборник документов по истории СССР: Для семинарских и практических занятий: В 5 вып. / Под ред. В.В. Мавродина. – М.: Высшая школа, 1970 – 1973. – Вып. 5: XVIII в. – 1973. – 248 с.

  5. Щербатов М. О повреждении нравов в России князя М. Щербатова и путешествие А. Радищева. Факс. изд. – М.: Наука, 1983. – 176 с.

Список рекомендованої літератури


  1. Буганов В.И. Эволюция феодализма в России: Социально-экономические проблемы / В.И. Буганов, А.А. Преображенский, Ю.А. Тихонов – М.: Мысль, 1980. – 342 с.

  2. Бушуев С.В. История государства Российского. Ист.-библиогр. очерки XVII – XVIII вв. – М.: Книжная палата, 1994. – 416 с.

  3. Водарский Я.Е. Население России за 400 лет (XVI – нач. XX вв.). – М.: Просвещение, 1973. – 159 с.

  4. Дворянство и крепостной строй России XVI – XVIII вв.: Сб. ст. пам. акад. А.А. Новосельского. – М.: Наука, 1975. – 347 с.

  5. Дружинин Н.М. Социально-экономическая история России. Избранные труды / Отв. ред. С.С. Дмитриев. – М.: Наука, 1987. – 421 с.

  6. Анисимов Е.В. Петр Первый: Рождение империи // История Отечества: люди, идеи, решения: Очерки истории России ІХ – начала ХХ вв. / Сост. С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – С. 186 – 220.

  7. История России ІХ – ХХ вв. / Под ред. М.М. Шумилова, С.П. Рябикина. – С.Пб., 1997. – С. 129 – 251.

  8. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

  9. История России (Россия в мировой цивилизации): Курс лекций / Сост. и отв ред. А.А. Радугин. – М.: Центр, 1997. – С. 113 – 133.

  10. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.

  11. Історія народів Росії. Cep. XVIII ст. – 1917 p.: Курс лекцій / За заг. ред. Я.М. Серіщева. – К.: НМК ВО, 1992. – 436 с.

  12. Історія народів Росії. Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.: Курс лекцій / За заг. ред. Я.М. Серіщева. – К.: НМК ВО,1992.

  13. Кабузан В.М. Изменения в размещении населения России в XVIII – первой половине XIX вв. (по материалам ревизий). – М.: Наука, 1971. – 190 с.

  14. Кристенсен Свен Оге. История России XVII в. Обзор исследований и источников. – М.: Прогресс, 1989. – 256 с.

  15. Любавский М. К. История царствования Екатерины ІІ. – СПб.: Изд-во «Лань», 2001. – 256 с.

  16. Луппов С.П. История строительства Санкт-Петербурга в первой четверти XVIII в. – М. – Л.: АН СССР, 1957. – 190 с.

  17. Мадариага И. де. Россия в эпоху Екатерины Великой / Пер. с англ. Н.Л. Лужецкой. – М.: Новое лит. обозрение, 2002. – 976 с.

  18. Миронов Б.Н. Русский город в 1740 – 1860-е годы: демографическое, социальное и экономическое развитие. – Л.: Наука, 1990. – 272 с.

  19. Очерки русской культуры XVIII в.: В 4 ч. / Гл. ред. Б.А. Рыбаков. – М.: МГУ, 1985 – 1990. – Ч.1. – 1985. – 384 с.; Ч. 2. – 1987. – 408 с.; Ч. 3. – 1988. – 394 с.; Ч. 4. – 1990. – 382 с.

  20. Павленко Н.И. История металлургии в России XVIII в.: Заводы и заводовладельцы. – М.: АН СССР, 1962. – 566 с.


Тема 2. Соціальна структура російського феодального суспільства

в XVIIXVIII ст.

Основні питання





  1. Клас – стан феодалів.

  2. Міське населення.

  3. Духовенство.

  4. Селянство.



Тематика доповідей та рефератів


  1. Огляд становища різних груп феодалів в 1 пол. XVII ст.

  2. Скасування місництва. Консолідація феодального стану у ІІ пол. XVII – І чв. XVIII ст.

  3. Зростання дворянських привілеїв у І – ІІІ чв. XVIII ст.

  4. «Жалувана грамота дворянству» – завершення юридичного оформлення прав і привілеїв пануючого класу.

  5. Огляд міського стану та ролі міст в економічному та політичному розвитку Російської держави.

  6. Місцеві реформи ІІ пол. XVII – І чв. XVІІІ ст.

  7. «Жалувана грамота містам» – законодавче оформлення місцевого самоуправління й станових привілеїв та обов'язків.

  8. Духовенство у XVII – XVІІІ ст.: економічне та соціальне становище.

  9. Поміщицькі селяни: огляд економічного та соціального розвитку.

  10. Становище державних селян й удосконалення управління ними.

  11. Монастирські селяни. Секуляризація церковних земель.

  12. Двірцеві селяни, їх відмінності від поміщицьких та монастирських.


1. У Росії наприкінці XVI – на початку XVII ст. налічувалися 4 основні категорії населення. Це служилі люди, духовенство, селянство та посадський люд. Служилі люди ділились на 2 великі групи: служилі люди "за походженням" та "за прибором". Феодали – служилі люди "за походженням" – ділились, у свою чергу, за родом своїх занять на думних, московських та виборних, або городових людей. Слід пам'ятати, що можливість перейти з однієї до другої категорії феодалів цілком залежала в цей час від особистого ставлення царя та знатності роду.

Після “Смути” царат чимало робить для того, щоб мати змогу посилити свою владу на всі верстви населення. Це цілком стосується і феодалів, бо у XVII ст. царська влада все більше посилюється за рахунок підтримки дворянства, купецтва, реформ в армії. Велику вагу в цій системі заходів мали Соборне Уложення 1649 p. та посадські реформи 1649 – 1652; 1679 – 1681 рр. Наближення помістя до вотчини, заборона переходити до стану феодалів іншим верствам населення сприяють консолідації феодалів. Особливе місце серед цих реформ займає скасування місництва у 1682 p.

Необхідно показати роль і місце указів 1714 p., Табелі про ранги та Генерального регламенту у цьому процесі. Потім необхідно звернути увагу на реформи 40 – 60-х рр. XVIII ст., котрі значно поширили права та привілеї дворянства. Скасування обов'язкової служби згідно з "Жалуваною грамотою дворянству" юридично завершило процес перетворення феодалів у пануючий клас.

2. Особливості розвитку міст у Росії XVII ст. наполегливо вимагали від уряду реформ, щоб зменшити соціальну боротьбу посадських людей. Вкажіть її особливості, зверніть увагу на слабкість російських міст в економічному та політичному відношенні та поясніть, які характерні риси відрізняли російське місто від західноєвропейського.

Ліквідація "білих" слобід була досягнута бунтівними виступами і мала велике значення для посадського населення 1648 p.

Зверніть увагу на реформу кінця 70 – поч. 80-х рр. XVII ст., її значення. Перша та друга міські реформи, проведені Петром І, сприяли створенню в містах гільдійського купецтва, цехів, надали містам самоврядування. Детально розгляньте зміст "Жалуваної грамоти містам", зробіть порівняльний аналіз міської реформи 20-х рр. XVIII ст. та реформи 1785 p. Проаналізуйте процес юридичного оформлення прав та обов'язків міського стану в реформах 1775 та 1785 рр., розподілу його за майновою та соціальною ознаками.

3. Особливе положення в структурі російського суспільства займає духовенство. Розкажіть про розподіл духовенства на чорне та біле, охарактеризуйте становище церковних феодалів, їх взаємозв'язки із царською владою. Наведіть приклади цілеспрямованої політики царату щодо обмеження влади церкви, особливо в 60 pр. XVII ст. та І чверті XVIII ст. Зверніть увагу на події 1762 і 1764 рр.: секуляризацію церковних земель. Як ці дії царату впливали на соціально-економічне становище церковних феодалів – важливий аспект розгляду питання.

Біле духовенство наближалось за своїми майновими ознаками до державних селян. Особливо тяжке становище було у сільських священиків та інших служителів церкви, які знаходились у поміщицьких маєтках. До державного гніту додавався і поміщицький, і тому представники білого духовенства досить часто підтримували виступи селян та незаможного населення міста.

Приділіть увагу становищу церковнослужителів наприкінці XVIII ст., коли вони вже мало в чому відрізнялись від державних службовців.

4. Найбільш значну частину населення Росії у XVІІ – XVІІІ ст. складало селянство. Склад селянства на початку XVII ст. відзначався великою строкатістю. Це чорносошні, двірцеві, монастирські селяни, ясачні люди, бобилі та ін. Розглядати ці питання потрібно за таким планом:

а) економічне та соціальне становище селян на початку XVII ст.;

б) політика закріпачення селянства, роздача в особисту власність чорносошних селян;

в) Соборне Уложення та реформа кінця 70-х – початку 80-х pp. XVII ст. і їх роль у погіршенні життя всіх категорій селянства;

г) податна реформа Петра І, одержавлення селянства;

д) укази Єлизавети Петрівни та Катерини II, котрі позбавили значну кількість поміщицьких селян будь-яких прав;

е) розшарування селянства, посилення цього процесу в ІІ пол. XVIІІ ст.

Важливо зрозуміти, що селянські виступи проти феодального гніту як поміщиків, так і держави, стримували останніх, примушували царат йти інколи на поступки, особливо коли це стосувалось заможної частини селян. Наприкінці розгляду зробіть загальні висновки з питання.

Джерела
  1. Дворянская империя XVIII в. (основные законодательные акты): Сб. док. / Сост. М.Т. Белявский. – М.: МГУ, 1960. – 224 с.
  2. История форм труда в Русском государстве первой половины XVII века: Материалы по истории ремесленного труда и форм найма на посадах Русского государства / Сост. А.Н. Сперанский и др. – М.: Ин-т ист. СССР АН СССР, 1988 – 1989. – Вып. 1. – 1988. – С. 1 – 176; Вып. 2. – 1989. – С. 177 – 372; Вып. 3. – 1989. – С. 373 – 543.
  3. Материалы по истории крестьянского и помещичьего хозяйства первой четверти XVIII в. / Подг. к печ. и предисл. К.В. Сивкова. – М.: АН СССР, 1951. – 419 с.
  4. Материалы по истории СССР: Для семинарских и практических занятий / Под ред. А.Д. Горского. – М., 1985 – 1989. – Вып. 4: Соц.-экон. разв. России в перв. пол. XVIII в. – 1988. – 318 с.; Вып. 5: Соц. и сосл. строй России во втор. пол. XVIII в. – 1989. – 351 с.
  5. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1984 – 1991. – Т. 4: Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986; Т. 5: Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.
  6. Соборное уложение 1649 года: Текст; Комментарии / Под ред. В.И. Буганова. – Л.: Наука, 1987. – 448 с.



Список рекомендованої літератури



  1. Аксенов А.И. Генеалогия московского купечества XVIII в.: Из истории формирования русской буржуазии. – М.: Наука, 1988. – 188 с.
  2. Александров В.А. Сельская община в России XVII – начала XIX в. – М.: Наука, 1976. – 323 с.
  3. Анисимов Е.В. Податная реформа Петра I. Введение подушной подати в России. 1719 – 1728 гг. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1982. – 296 с.
  4. Буганов В.И. Эволюция феодализма в России: Социально-экономические проблемы / В.И. Буганов, А.А. Преображенский, Ю.А. Тихонов – М.: Мысль, 1980. – 342 с.
  5. Булыгин И.А. Монастырские крестьяне России первой четверти XVIII в. – M.: Наука, 1977. – 327 с.
  6. Водарский Я.Е. Дворянское землевладение в России в XVII – первой половине XIX вв. (размеры и размещение). – М.: Недра, 1988. – 302 с.
  7. Водарский Я.Е. Население России в конце XVII – начале XVIII века (численность, сословно-классовый состав, размещение). – М.: Наука, 1977. – 263 с., карт.
  8. Волков М.Я. Очерки истории промыслов России второй половины XVII – первой половины XVIII в. – М.: Наука, 1979. – 336 с.
  9. Волков М.Я. Формирование городской буржуазии в России XVII – XVIII вв. // Города феодальной России: Сб. ст. памяти Н.В. Устюгова. – М.: Наука, 1966.
  10. Голикова Н.В. Очерки по истории городов России конца XVII – начала XVIII вв. – М.: МГУ, 1982. – 215 с.
  11. Горская Н.А. Монастырские крестьяне Центральной России в XVII в. О сущности и формах феодально-крепостнических отношений. – М.: Наука, 1977. – 365 с.

  1. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.
  1. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.
  2. Кабузан В.М. Народы России в XVIII в. Численность и этнический состав. – М.: Наука, 1990. – 254 с.
  3. Каменский А.Б. Российское дворянство в 1767 г.: к проблеме консолидации // История СССР. – 1990. – № 1.
  4. Клокман Ю.Р. Социально-экономическая история русского города. Вторая половина XVІІІ в. – М.: Наука, 1967. – 335 с., карт.
  5. Ключевский В.О. История сословий в России // Соч.: В 9 т. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Мысль, 1987 – 1989. – Т.6: Спецкурсы. – 1989. – С. 225 – 389.
  6. Ключевский В.О. Подушная подать и отмена холопства в России // Соч.: В 9 т. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Мысль, 1987 – 1989. – Т.8: Статьи. – 1990. – С. 194 – 271.
  7. Ключевский В.О. Происхождение крепостного права в России // Соч.: В 9 т. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Мысль, 1987 – 1989. – T. 8: Статьи. – 1990. – C. 120 – 194.
  8. Кристенсен Свен Оге. История России XVII в. Обзор исследований и источников. – М.: Прогресс, 1989. – 256 с.
  9. Любавский М. К. История царствования Екатерины ІІ. – СПб.: Изд-во «Лань», 2001. – 256 с.
  10. Мадариага И. де. Россия в эпоху Екатерины Великой / Пер. с англ. Н.Л. Лужецкой. – М.: Новое лит. обозрение, 2002. – 976 с.
  11. Медушевский А.Н. Источники о формировании бюрократии в России первой четверти XVIII в. // Источниковедение отечественной истории. 1989: Сб. ст. / Отв. ред. В.А. Кучкин. – М.: Наука, 1989.
  12. Основные категории крестьян в период позднего феодализма (XVII – первая половина XIX вв.): Межвуз. сб. науч. тр. / Редкол.: Д.И. Будаев, А.Е. Кондратенков (отв. ред-ры) и др. – Смоленск: Смол. гос. пед. ин-т, 1985. – 136 с.
  13. Очерки русской культуры XVIII в.: В 4 ч. / Гл. ред. Б.А. Рыбаков. – М.: МГУ, 1985 – 1990. – Ч. 2. – 1987. – 408 с.
  14. Павленко Н.И. К вопросу об эволюции дворянства в XVII – XVIII вв. // Вопросы генезиса капитализма в России: Сб. ст. – Л.: ЛГУ, 1960.
  15. Преображенский А.А. Об эволюции сословно-классового строя в России // Общество и государство феодальной России: Сб. ст., посв. 70-летию акад. Л.В. Черепнина / Отв ред. В.Т. Пашуто. – М.: Наука, 1975.
  16. Рындзюнский П.Г. Городское гражданство дореформенной России. – М.: АН СССР, 1958. – 559 с.
  17. Шмидт С.О. Внутренняя политика России середины XVIII в. // Вопросы истории. – 1987. – № 3.


Тема 3. Кріпосницьке законодавство XVIІXVIII ст.
Основні питання


  1. Укази про «заповідні літа».

  2. Вимоги дворянства з селянського питання в І пол. XVII ст.

  3. Соборне Уложення 1649 р.кодекс феодального права.

  4. Кріпосницьке законодавство другої половини XVIІXVIII ст.



  1   2   3   4   5   6

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”....
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх форм навчання спеціальності
Обіход С. В., Ткачук В. О. Управління персоналом у сфері послуг: методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної...
Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]...
Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни художньо-естетичного...
Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни художньо-естетичного циклу у 2006-2007 н р
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
Дані методичні рекомендації складено для студентів заочної форми...
Дані методичні рекомендації складено для студентів заочної форми навчання з метою, більш кращого та поглибленого вивчення курсу «Історія...
Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування»
Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування» призначені для надання допомоги студентам в засвоєнні предмету та в...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка