ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Методичні рекомендації до проведення семінарських занять з курсу «Кримінальне право. Загальна частина» Семінарські заняття

Задача 7. Похльобкін, який не мав громадянства, відбув у Росії покарання за хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Дії Похльобкіна було кваліфіковано за ч.3 ст. 296 КК за ознакою попередньої судимості за такий злочин. Похльобкін оскаржив вирок як такий, що суперечить положенням КК України про відповідальність за злочин, вчинений за межами України, Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про громадянські й політичні права.

Ознайомтесь зі ст.. 296 КК України. Як слід вирішити справу?

Задача 8. Чечеватов, який як особа без громадянства постійно проживав в Україні, поїхав до Румунії, де вчинив вбивство через необережність. Оскільки в Румунії не змогли притягти Чечеватова до кримінальної відповідальності й він повернувся в Україну, то правоохоронні органи Румунії звернулись до України з проханням про видачу Чечеватова.

Варіант. Чечеватов був громадянином Росії.

Як слід вирішити справу?

Задача 8. Турецький громадянин у Стамбулі заподіяв українському громадянинові умисне тяжке тілесне ушкодження. Згодом цього громадянина було затримано в Одесі за незаконний збут зброї. За злочин, вчинений у Туреччині, він відповідальність не поніс.

Варіант. У Стамбулі турецький громадянин вчинив замах на умисне вбивство громадянина України.

Ознайомтесь зі ст.. 121 і 115 КК України.

За що повинен відповідати цей громадянин згідно з КК України?

Задача 9. Штурман закордонного танкера – громадянин ФРН – систематично збував на Кіпрі наркотичні засоби. У Керчі штурмана затримали за хуліганство, вчинено групою осіб.

Як вирішиться питання про відповідальність штурмана?

Задача 10. Громадянин Франції одержав політичний притулок в Україні й оселився в Одесі. Згодом стало відомо, що перед цим у Ліоні він спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження громадянину України.

Варіант 1. Ці дії в Ліоні вчинила особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні.

Варіант 2. У Ліоні громадянин Франції, який одержав політичний притулок в Україні, вчинив умисне вбивство громадянина України.

Ознайомтесь зі ст.. 121 і 115 КК України.

Чи повинен нести зазначений суб’єкт відповідальність за КК України?
Тема 23. Школи (основні напрями) науки кримінального права

При вивченні науки кримінального права виділяють основні її напрямки — школи кримінального права. Це класична, антропологічна і соціологічна школи кримінального права.

Семінарське заняття (2 години)

1. Класична школа кримінального права.

2. Антропологічна школа кримінального права.

3. Соціологічна школа кримінального права.
Тема 24. Кваліфікація злочинів

Семінарське заняття з даної теми покликане сприяти засвоєнню теоретичних та практичних знань щодо кваліфікації діяння, яке визнається злочином, а також виробленню навиків правильного застосування кримінально-правових норм. Особливу увагу слід звернути на наступні положення:

поняття, ознаки кваліфікації злочинів;

конкуренція кримінально-правових норм;

характеристика юридичних та фактичних помилок;

кваліфікація сукупності, повторності та рецидиву злочинів.
Семінарське заняття (4 години)

1. 
   Поняття та значення кваліфікації.
   
2. 
   Кваліфікація попередньої діяльності.
   
3. 
   Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті.
   
4. 
   Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм.
   
5. 
   Кваліфікація множинності злочинів.
   
6. 
   Кваліфікація діяння при деяких видах помилок.
   

Теми рефератів: «Фактична помилка у кримінальному праві України», «Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті», «Кваліфікація при сукупності злочинів».

Література:

1. 
   Батиргареєва В. Рецидив злочинів за кримінальним законодавством України і зарубіжних країн: порівняльний аналіз / В. Батиргареєва // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 1. – С. 147-157.
   
2. 
   Вознюк А. Кримінально-правова доцільність звільнення від кримінальної відповідальності організаторів і керівників злочинних об’єднань / А. Вознюк // Підприємництво, господарство та право. – 2008. - № 1. – С. 105-109.
   
3. 
   Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон, теория, прак­тика / Л.Д. Гаухман. — М.: АО "ЦентрЮрИнфоР", 2001. — 316 с.
   
4. 
   Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені орга­нізованими злочинними угрупуваннями // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 1. — С. 29—40.
   
5. 
   Мантуляк Ю. Конкуренція кримінально-правових норм / Ю. Мантуляк // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - № 7. – С. 53-61.
   
6. 
   Мочкош Я. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблемні питання / Я. Мочкош // Право України. – 2006.- № 3. – С. 113-118.
   
7. 
   Навроцький В. О. Проблеми кваліфікації злочинів: Конспект лек­цій / В. О. Навроцький. — Львів: ЛДУ, 1993. — 82 с.
   
8. 
   Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 р. № 7 // http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0007700-10.
   
9. 
   Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 // http://www.scourt.gov.ua/.
   
10. 
    Снідевич В. Співучасть в умисному вбивстві, вчиненому на замовлення / В. Снідевич // Право України. – 2009. - № 7. – С. 153-157.
    
11. 
    Тихий В. Закінчений та незакінчений злочин / В. Тихий // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - № 2. - 10-4-109.