38, 53. Особливості використання земельних ділянок на умовах емфітевзису та суперфіцію
Емфітевзис – ст. 102-1 ЗК та главою 33 ЦК. Емфітевзис у ЗК та ЦК визначається як довгострокове відчужуване та успадковуване але, крім випадків передбачених зем-им та цив-им зак-ом, право особи на користування ЗД, що належить іншій особі для с/г потреб. На відміну від інших прав має речовий характер. Може бути відчужене його володільцем іншій особі, але крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 102-1 ЗК та ч. 3 ст. 407 ЦК. Емфітевзис надає іншим особам право на користування ЗД в межах її цільового призначення виключно для с/г потреб. Емфітевзис виключає можливість власника ЗД користуватися нею протягом строку дії емфітевзису. Емфітевзис може бути як строковим, так і безстроковим (відповідно до ч. 4 ст.102-1 ЗК та ч. 1 ст. 408 ЦК строк договору про надання права на користування чужою ЗД для с/г потреб встановлюється договором і для земель державної та комунальної власності не може перевищувати 50 років). За користування ЗД на підставі емфітевзису стягується плата, розмір якої погоджується у договорі про встановлення емфітевзису.
1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.
2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років.
5. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням вимог цього Кодексу.
6. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:
1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
2) спливу строку, на який було надано право користування;
3) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;
4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.
7. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Суперфіцій – відчужуване речове право, користування чужою земельною ділянкою для забудови.Важливою ознакою прав на чужі речі є визначення їх переліку виключно законом, шляхом формування закритого переліку. Оскільки, ці права абсолютні, вони встановлюють обов’язок для невизначеного кола осіб, ці особи повинні бути поінформовані про зміст і види таких прав. ПРОБЛЕМА - виходячи із ЗУ ПРО плату на землю – земельний податок повинен сплачувати і власник емфітевта або супефірціарій, що здатно стримати розвиток відносин із використанням зем ділянок на праві емфітевзису та суперфіція.
( суперфіцій).
1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.
2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
4. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років.
5. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) з урахуванням вимог цього Кодексу.
6. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:
1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
2) спливу строку, на який було надано право користування;
3) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;
4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років.
7. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть бути припинені за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Суперфіцій – відчужуване речове право, користування чужою земельною ділянкою для забудови.Важливою ознакою прав на чужі речі є визначення їх переліку виключно законом, шляхом формування закритого переліку. Оскільки, ці права абсолютні, вони встановлюють обов’язок для невизначеного кола осіб, ці особи повинні бути поінформовані про зміст і види таких прав. ПРОБЛЕМА - виходячи із ЗУ ПРО плату на землю – земельний податок повинен сплачувати і власник емфітевта або супефірціарій, що здатно стримати розвиток відносин із використанням зем ділянок на праві емфітевзису та суперфіція.
39. Проблеми видів юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
Незваж на те, що пит. Юр від-ті юр доктрина приділяє досить великої уваги, все ж вел к-ть полож ін.-тів залишається дискусійним.
Питання щодо понятійного апарату з точки зору його юр природи і наповнення змісту об’єму. Зокрема в теор права є традиц підхід розум юри від-ті як міра покарання правопорушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей, які йому належали до факту правопорушення. (шостий том юр енциклопедії, за ред. Шемшученка). Харків школа пр. –відть а ЕП – покладення на винну особу в примус порядку або без такого майнових або інших несприятливих для нього наслідків в межах, встановл ек зак-вом за прпоруш в галузу екології.
Проф. Недбайло в 1971 р в статті «Сист юридических гар примен прав норм» прововедение №3 запропонува врозгл юр від-ть в позитив та ретроспективному аспекіт. Позитивний – належне виконання покладених на суб’єктів обов’язків, з метою досягнення позитивних цілей. Узагальнюючі усі підходи в теор пр. – Басін К.В. у своєму дис. Досл запропонував розгул юр від-ть у вигляді юр обов´язку дотримання та виконання вимог права, який заохочується і схвалюється державою, а у разі йогопорушенняобовязку правопорушника зазнати осуд, обмеження прав матеріального, організаційного, особистісного х-еру чи засудження. Заг недоліком даних визначень є невстановл юр природи юр від-ті; надто широке або надто звужене розуміння цих понять необхідно уточнити. Найбільш виважений підхід був запропонований андрейецвим, який пропонував розгул юр від-ть через призму сусп. Відносин. Врахов підхід, від-ть в ЗП – такий стан ро-ку сусп. Правовідносин, при якому пр. засобами забезпечується виконання відповідальними особами спец обов´язкових вимог з-ва в галузі використання та охорони зем ділянок, в т.ч вимог екологічної безпеки чи застосування до винних осіб заходів д примусу.
40. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки за різними правовими формами
Існують різні терміни: «умови», «підстави», «способи» тощо.
Умова – необхідна обставина, яка забезпечує здійснення створення чого-небудь. У спеціально-земельній літературі до умов набуття права власності на ЗД відносять: приписи у яких містяться дозволи, правила, норми, заборони, що забезпечують виникнення права власності на землю тощо.
Підстави розглядаються як сукупність юридично-значимих дій з настанням яких у суб’єктів виникає правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.
Вживаються терміни «правові форми (способи)». Розглядаються як правові моделі поведінки, які можуть бути реалізовані у правовідносинах. Способи набуття прав на землю забезпечують динаміку реалізації об’єктивного права у суб’єктивне, сприяють задоволенню інтересів громадян, юридичних осіб, держави, органів місцевого самоврядування щодо прав на землю за допомогою закріплення засобів організаційно-правового та процесуального характеру.
Форми набуття права власності: приватизація земельних ділянок, придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод, у тому числі на аукціонах, набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, при переході права власності на земельну ділянку на житловий будинок або споруду (ст. 120 ЗК), виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток, паїв, розмежування земель державної та комунальної власності, передача земельних ділянок з державної власності у комунальну та навпаки.
Ознаки форми набуття права власності шляхом приватизації:
законодавець визначає чітке коло осіб та види земельних ділянок, які підлягають приватизації;
ускладнена модель – приватизації земельних ділянок земель запасу, земельного фонду; спрощена модель – приватизація земельних ділянок, які вже перебувають у користуванні громадян;
визначити види приватизації земельних ділянок.
41. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі икористання відтворення та охорони земель.
Поняття «Планування використання земель» вживається в главі 30 ЗК, однак зміст не розкривається у законодавстві:
Проблеми:
1)відсутність визначення на законодавчому рівні «Планування Використання земель»
Література – планування використання земель – розглядається як функція управління і діяльність уповноважених ОМС та ОДВ, що полягає у створенні та втіленні перспективних програм (схем) використання та охорони земельних ресурсів, з урахуванням еколог, економ, істор, географ, демограф та ін. особливостей конкретних територій, а також відповідна діяльність органів у прийнятті та реалізації на їх основі відповідних рішень.
Аналіз законодавства дає можливість виділити такі форми планування використання земель (ПВЗ):
Розробка та затвердження програм використання земель
Планування територій та її складова – зонування земель
Природне с/г районування земель
Правовою основою розробки та затвердження державних програм, а також регіональних програм використання земель є норми КУ (ст..85-116) ЗУ «Про ОНПС» (ст6), ЗУ «Про державні цільові програми», ЗУ «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», ЗК (ст..6-12, 177-180)
Розробка та затвердження програм використання земель
Проблемою зазначеної форми планування використання земель є відсутність до цього часу затвердженої на законодавчому рівні стратегії розвитку зем ресурсів і зем відносин. Водночас, розроблені проекти роками не приймаються. Так, у 2005-2006 р були розроблені і подані до ВР Проекти загальнодержавної програми використання та охорони земель – основний документ в частині ПВЗ, однак далі 1 читання з/п не просунувся і його не було прийнято.
Загальні засади висвітлені в документах:
Основні засади (стратегії) д еколог політики на період до 2020 року, затв. ЗУ 21.12.2010
Основні напрямки д політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення еколог безпеки, затв 05.03.1998 Пост ВРУ
Концепція д цільової програми роз-ку зем відн на період до 2020 р, схвалена 17.06.2009 № 743-р Розпорядженням КМУ
Передбачено найгостріші проблеми:
Незавершеність процесів реформування екол та правових відносин власності
Недосконалість системи д управління у сфері використання та охорони земель
Недосконалість зем з-ва та інфраструктури ринку земель
4) Д програма роз-ку внутрішнього вир-ва, затв. 12.09.2011 №1130 Пост КМУ
Розділ АПК, підрозділ Раціонал землекористування і підвищення родючості земель
5) Нац план дій з ОНПС на 2011-15 рр, затв розпорядженням КМУ 25.05.2011 №557
Планування територій та її складова – зонування земель
ЗК, ЗУ» Про регулювання містобудівної дія-ті» 17.02.2011, ЗУ Про генеральну схему планування територій У 07.02.2002 р, ЗУ Про архітектурну д-ть 20.05.1999 р, ЗУ Про комплексну реконструкцію кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду 22.12.2006 р, ЗУ Про землеустрій
В теорії планування як функція регулюв зем відн – врегульвана норм права д-ть одв та омс, яка полягає у розробці, затвердженні та впровадженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та ін. використання територій населених пунктів і прилеглих до них територій. Чинне з-во дозволяє визнач ПТ на 3 рівнях: нац., регіонал, місц.
Проблеми:
На законод рівні зміст поняття «планування і забуд тер», яке розкривається у ст. 2 ЗУ «Про регул містобуд дія-ті» підлягая корегуванню, оскільки включає в себе не лише певні види дія-ті держ орг. і омс, ю.о., ф.о, але й принципи планування і забудови територій як окрему функцію управління, зокрема ведедення містобудівного кадастру і контролю
Фактична відсутність схем планування окремих частин територій областей і районів
Переважна більшість ген планів населених пунктів розроблялися до 1991 року, з яких скориговано відповідно до чинного з-ва – менше 50% (за даними держземагенства)
Складовою планування територій є зонування земель, яке здійснюється у межах нп; пробл – відсутність спец закону про зонування земель. Актуальність питання набуло у зв´язку з внесенням 19.03.2009 року (депутат Тарасюк) на розгляд ВР – проект ЗУ Про зонування земель №4238 (реєстр номер). Проект повернули суб´єкту ініціативи, однак дискусії серед науковців значно активізувалися. Надані аргументовані зауваження Головного наук-експертного управління ВР
Зонування забезп вдосконалення функц-планув структури і архітектурно-просторової композиції забудови м.Києва і розробляється з метою:
Регулювання забудови та створення сприятливих умов для життєдіяльн людини
Забезпечення захисту території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного х-еру
Запобігання надмір концентрації населення і О вир-ва
Зниження рівня забруднення НПС, охор та використання територій з особливим статусом, у тч ландшафтів, О іст-культ спадщини, земель с/г призначення і лісів
Схемою загального плану території міста визначаються функціональні зони та містобудівні умови і обмеження їх використання, житл забуд, гром, промисл, комун-складської, наук-виробн та ділов забудови, транспорту, вул. мережі, о інженер забезпечення, території спец призначення, тер зел насаджень загал користування та спец признач і ланд-рекреац забудови та О ПЗФ.
Функціональні зони на сьогодні розподіляються за х-ером та ступенем будівельного освоєння з визначення територій багато- та середньоповерхової житлової забудови – садибн, котеджн, комплекс реконструкцій
В межах функціональних зон визначається терит з певними обмеженнями їх використання, встановлена для забезпечення онпс та режимами забудови, визнач з урауваннямх вимог збереження іст-культ спадщини
Функціональне зонування територій передбачає комплексний роз-ток функц-план стратегії території міста шляхом формування єдиної системи житлових районів, мікрорайонів (кварталів) заміського центру, гром-ділов, виробн. та функц-план утвор, параметри і хар-ки яких повністю встановлюються від-но до д норм і правил.
Для формування Фунуціонального планув утворень виділяють частини територій міста, обмежені водною поверхнею, рельєфом місцевості та ін., прир рубежами, червоними лініями магістралей, зонами транспорт інфраструктури та межами адмін. районів міста.
Обмеження забудови та ін. використання зем ділянок встановл в таких зонах (Київ): прибер захисн смуг – рДніпро, ін. вод о, сан-захисн, техн. Зонах, зонах санітарної озорони; в межах прир тер, які особливо охороняються, 4) в охоронних зонах О культ спадщини, в межах тер істор-культ комплексів та о.
Ст18 ЗУ Про регул містобід.. план зонув тер розробл на основі ген плану нп (у його складі або як окремий док), плану зем-госп устрою та містобуд кадастру, з метою визнач умов, обмежень, у межах визнач зон
Проблема 1 (К0. Не розробл новий генплан К, діє застарілий , затр Ріш Київради 28.03.2002 р «Про затв генплану К і проекту планув приміс до 2020 року з числ змініа
Новий не затв, не зваж мав бути розр згідно Ріш Київради 16.09.2010 №354847 «Про одобр конц стратег р-ку К, перші стадії розробки К і його прим зони на 2025 рокти (на викон схвал концепцію як основу для розробки.)
Невідєм склад плану зон територ (у скл генплану чи окр.) є проект землеустрою щодо упорядкув територ нп. ПЗТ розробл з метою створ спиятл умов, за без захисту тер від нс темного та прир херу, запоб надмір конц насел та вир-ва. 2 Проблема – подвійне планування тер у містобуд та землевпорядній документ, недосконал – є закріплення принципу подв палнування територій нп та деяких ін. земельних площ у містобід та землевпорядній документ.
На підст генпланів нп розр та затв ін. містобуд док-я – генплани тер, проекти розпад територій, плани чер ліній. Особл видом є містобуд обґрунтування,в якому визнач умови і обмеж забуд певн зем ділянок. Крім цього, з-вом передб розр планів зем-госп устрою нп. ЗУ Про містобуд ст. 39, ЗУ Про комплекс реконстр кварт…2, 7, 16, порядок склад – Пост КМУ 22.02.2008 р №79 Про затв порядку склад плану зем госп устрою тер нп» Проблема: на сьог норм-техн вимоги щодо змісту та оформ планів зем та госп на теп час відсутні вимоги; планув документ важко віднести до містобуд чи містовпор док-ї, оск фак.-но такі плани викон певні перехідні функції між цими документами. Ст 45 ЗУ Про землеустрій – схеми з/у, техн.-ек обгрунтув викор зем, вигот для окр. Нп. Ст. 53 ЗУ з/у – розр проектів з/у на осн затв генплану нп. Важл знач для визнач пр. режиму нп – розмеж зем комун та д власн – ст49 ЗУ про з\У. Єдиний законод підхід до при регулюв планув територ відсутній, оск містобуд та земелвпор планув здебільш спланов на виріш одних і тих самих завдань, що призводить до непотрібного дублюв; вел к-ть документ взагалі не розробляється, а застарілі планув документи не переглядаються. До вел к-ті землевпор та план док відсутні необх нормат, станд їх розроблення. В місц Б бракує коштів дял замовл планів, схем, проектів, а в більшості об’єктивна проблема в їх розр та затв просто відсутня. Під час розр док-ї врах вимоги чинного зем та екол з-ва щодо режиму категорії земель. Щодо подв планув – виправд лише по віднош до території приміських зон та міських агломерацій. Пр регулювання х-ся низькою ефективністю, оскільки стимули відсутні.
|