9. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.
Басін К. В. Юридична від-ть: природа, форми реалізації та права людини.
Визначення поняття від-ті – міра покарання правопорушника…..Розгляд через призму заст. санкції за вчинене правопорушення.
Харківська школа ек права розгляд від-ть – як покладання на винну особу в примус порядку або без такого майнових або ін. несприятливих наслідків за поруш в галузі екології.
Недбайло у статті Система юр гарантий применения советских прав норм – запр розглядати від-ть в позитивному і ретроспект аспектах. Позит аспект поляг в належному викон покладених на суб обов’язків з метою досягнення позитивних цілей.
Басін – також підтр точку зору щодо розгляду пон від-ті у цих 2х аспектах.
Андрейцев запропонував розглядати еколог від-ть через призму сусп. пр.-ин. Тому від-ть в зем праві слід розгляд як таких стан розв сусп. відносин, при якому заб виконання відповідальними особами вимог зак-ва у галузі використання земельних діл, їх охорони і заст. до винних осіб заходів державного примусу. Правовими формами від-ті в зп є: 1. Позитивна, 2. Негативна (ретроспективна) від-ть.
Позитивна відповідальність – відповідний стан правовідносин, у яких активно реалізується специфічна правосуб’єктність зобов’язаних осіб, що спрямована на виконання належних позитивних юридично-значимих дій у галузі використання відтворення та охорони земель. Такий вид відповідальності реалізується у регулятивних земельних правовідносинах, характеризується добровільною формою реалізації, підставами виступають норми земельного та екологічного права.
У ретроспективному значенні – це форма суспільних відносин, у яких за допомогою правових норм та інших юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог земельного законодавства або покладаються додаткове виконання інших обов’язків за вчинене правопорушення. Тобто підставою для відповідальності є земельне правопорушення.
Можна виділити такі види відповідальності: 1) Кримінальна, 2) Адміністративна, 3) Цивільна (в тому числі господарська), 4) дисциплінарна, ін.
Ознаки позитивної від-ті – реаліз в регулятивних правовідносинах, добровільна реалізація (наприкл, від-ть за забрудн земель, як наслідок зд-ння правомірних дій). Відпов до м принципу забруднювач платить, передбач, що за забруднення нпс встановл збір на основі фактичних обсягів викидів і лімітів скидів забр речовин у нпс та розміщення відходів.
П КМУ Про затв порядку встановлення…… 1.03.1999 № 303
Від-ть за шкоду, заподіяну власникам зем діл і землекористувачам правомірними діями (повне відшкодування збитків і втрат сг і лісогос вир-ва; тимчасове правомірне зайняття зем діл; обмеж прав на використ зем діл). Гл. 24, 36 ЗК,, ЗУ Про відчуж зем діл…. 17.11.2009
ПКМУ 19.04.1993.№ 284; 11.11.1997 № 1279 відшкодування втрат….
Негативна – реаліз у охоронюваних пр.-ах; підстава – земельне правопорушення.
2.Проблеми видів. Кримінальна, адмін., майнова, дисципл.
Виділення зем-правової від-ті і госп- прав від-ті за порушення земельного зак-ва.
10. Проблеми класифікації земельних правовідносин.
Перше монографічне дослідження – в 1958 р. Аксеньонок Грирорій Олекс. «Зем. правоотн. в СССР». Класифікував земельні відносини на 2 групи: відносини права власності та відносини права землекористування. Звужено розглядаються зем. правовідносини через повноваження власника зем. ділянки ч. 1 ст. 2 ЗК.
За інститутами зем. права зем. правовідносини зем. правовідносини поділяються на інститути Загальної частини:
інститут права власності;
інст. права користування;
інст. зем. реформи;
набуття прав на землі та зем. ділянки;
інст. управління у галузі використ., відтворення та охорони земель (в рамках цього інституту залежно від функцій управління можна виділити відносини щодо розподілу та перерозпод. земель, щодо ведення земел. кадастру, щодо здійсн. контролю за використ. та охороною земель, щодо здійсн. моніторингу, щодо проведення держ. землевпорядної експертизи, ін. правовідносини);
інститут охорони земель;
інститут плати за землю;
інститут відповідальності за порушення вимог зем. зак-ва.
Інститути Особливої частини: інститути 9 видів земель.
За характером реалізації зем. прав суб’єктів зем. правовідносини поділяються: матеріальні і процесуальні зем. правовідносини. На рівні матеріальних визначається правосуб’єктність осіб (визначає суб’єктів права держ., прив., комун. власності на зем. ділянки), правовий режим земель тієї чи ін. категорії. Процесуальні норми зем. права поділяються на неюрисдикційні і юрисдикційні. Неюрисдикційні – певна процедура набуття прав на зем. ділянки ( набуття прав. власності через процедуру приватизації). Юрисдикційні спрямовані на захист прав суб’єктів зем. правовідносин. За методом прав. регул.: регулятивні і охоронні.
11. Проблеми приватизації земельних ділянок.
Література: «Проблеми набуття прав на земельні ділянки у процесі приватизації
Проблеми реалізації ст. 25 ЗКття 25. Приватизація земель державних і комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій:
не визначає співвідношення приватизації земель с/г призначення із приватизацією самих підприємств (ст. 6 ЗУ «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»);
безпідставно розширений перелік осіб, які мають право на земельну частку, пай;
при реалізації ст. 25 ЗК, щодо приватизації земель зазначених підприємств, фактично може припинитися господарська діяльність самого підприємства.
Другим способом набуття є придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод, у тому числі на аукціоні (Глави 20-21 ЗК, положення ЦК та інших актів).
Відповідно до ст. 121, 122 ЗК тощо, фізичні особи мають право набувати земельні ділянки шляхом купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, інших угод, а також у порядку спадкування.
//навести характеристику двох-трьох угод
При укладенні будь-яких угод із земельними ділянками повинні бути враховані вимоги ст. 132 ЗК.
Стадії:
укладання у письмовій формі угоди, її нотаріальне посвідчення та реєстрація зазначеної угоди (
державна реєстрація державного акту та його видача.
12. Особливості права земельного сервітуту
Проблеми зем-сервітутних відносин. Гл 16 ЗК, 32 ЦК.
Підлягає корегуванню визначення поняття земельного сервітуту з урахуванням положення ст. 100,оскільки нею передбачається встановлення сервітуту – як в інтересах суміжних власників так і особистого сервітуту. Зміни ст. 100 ЗК – сервітут може бути встановлено договором, законом, заповітом або за рішенням суду. Тому необхідно визначити перелік підстав, за наявності яких суд повинен задовольнити позов про встановлення земельного сервітуту.
Відсутність типової форми зем сервітуту.
Потреба у закон регулюванні та держ реєстрації.
13. Місце земельного права як галузі права в правовій системі України.
На сьогодні стан правого регулювання земельних відносин є самостійним у правовій системі У, який виділяє землю, категорії земель, земельні ділянки із системи нерухомого майна, враховуючи їх багатофункціональне призначення для задоволення різноманітних потреб людини, суспільства і держави.
Сучасний стан ЗП як складової правової системи має перехідний х-р. Після завершення земельної реформи, розбудова сучасної і майбутньої земельно-правової системи має бути спрямована на утвердження нового земельного ладу, який базуватиметься на:
гарантованості набуття, реалізації і захисту суб прав на зем діп та захисту...
базуватиметься на охороні землі
на методологічних засадах використання с/г земель для прогресивного, економічного і соціального розвитку, забезпечення екологічного розвитку
на забезпеченні законності і правопорядку у сфері земельних правовідносин;
Нормами окремих законів (ЦК, ЗУ Про виконавче провадження; ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) земля визнається нерухомою річчю. Проте зазначені положення не узгоджуються із положенням КУ, земельним, еколог зак-ом, оскільки порушують пріоритет правового режиму земель і земельних ділянок, об’єднуючи в один об’єкт правової регламентації земельні ділянки і нерухоме майно. Назвати ознаки, які відрізняють земельні ділянки від нерухомого майна.
Виникає потреба внести зміни до зазначених законів в частині вилучення норм, які відносять земельні ділянки до нерухомого майна, а також вилучення норм, що регулюють відносини щодо охорони та використання земель.
14. Проблеми суб’єктно-об’єктного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку.
Чинний ЗК значно розширив коло суб’єктів права власності на землю. Пп. А ч. 1 Ст. 80 ЗК – не визначені особи без громадянства.Обмеження суб’єктно-правових можливостей власників земельних ділянок, наданих для ведення особистого підсобного господарства у зв’язку із введенням у дію нового ЗК та запровадженням нової категорії «земельні ділянки особистих селянських господарств» (ст. 33 ЗК). Недоліком є і відсутність положення у перехідних положень ЗК про те, що особисті селянські господарства є правонаступниками особистих підсобних господарств.
Наступна проблема – відсутність механізму реалізації п. 1 ст. 81 та п. 4 ст. 82 ЗК. З якого моменту в осіб виникає обов’язок відчуження? Хто контролює річний термін і де він встановлюється? Чи може особа реалізовувати земельну ділянку після спливу цього строку?
Проблема – протягом одного року і семи місяців до суб’єктів права приватної власності не були віднесені спільні підприємства.
Проблема – встановлення обмежень та мораторію відповідно до п. 13-15 Перехідних положень ЗК. Раніше мораторій обмежувався тільки роком, а наразі – 2016 р і прийняттям закону про обіг землі. (перша особливість). Мораторій стосується не усіх власників ЗД ОСГ, а тільки тих, які набули ЗД для ведення ОСГ шляхом виділення у натурі власники паїв (друга особливість). Таким чином можливість відчуження залежить від способу набуття права власності на ЗД. Мораторій щодо відчуження земельних часток – паїв (сертифікати)… Проблема – відсутність механізму реалізації ст. 32 ЗК. Членам фермерського господарства ніколи не передавались ЗД на праві … (відповідно до ЗУ «Про фермерське господарство» земельні ділянки передавались на ім’я голови ФГ).
15. Проблеми класифікації земельного фонду України за цільовим призначенням.
Прийнято вваж , що ОЧ ЗП містить пр. інст. Призн пр. інст. окр. Катег зем
Поділ зем на катег за осн ціл призн є інструм регул їх використання, оск згідно із зем з-вом зем ділянка може використ власн і користав за ціл призн. Трив час практика застос з-ва склад по-різному. Більшості катег земель і викор їх в межах ціл признач даної катег зем пов здійсн викл за ціл призначенням, проте особл уваги потр с/г та оборони.
Поняття основне ціл призначення (наказ від 15.11.10 №85 «Про затв класиф видів ціл призначення земель» - визнач, що метою є використання даної класиф для забезпечення обліку зем ділянок за видами цілями ціл признач в ДЗК, а також формування звітності із зем ресурсів. Даний класифік не може використовуватися для оцінки того, чи цільовим є певний вид використання зем діл чи ні. Для цього слід викор викл полож ЗКУ (ч.5 ст 20 Полож про пр. режим відпов кат зем) Крім, поділ зем на катег за критерієм ціл признач не завжди відповідає дійсн. В багатьох випадках зем діл віднос до певн катег не за їх цільовим призначенням, а напр. за суб використання – землі транспорту, оборони, або критер використ територ розміщ – зем громад та житл забудови. До зем жит – зем діл у межах нас пунктів, на яких розміщ громад буд та ін. спор громад користав, але нема поясн у пр. доктр відмінностей у пр. режимі зем діл для розміщ житл забуд у межах і за межами насел пунктів, що б виправдало відпов зем ділянки по різним категор земель. На думку Носіка, поділ зем на чітко визнач к-ть категорій з оосбл пр. режимом для кожної з них створ реал перешкоди у здійсн громад та юр ос субєктив зем прав, тому пр. режим має визначатися на основі планування територій з урахув вимог чинного з-ва щодо формування нац. екологічної мережі. Існуюча класиф не охопл всіх земель, поза межами залиш землі аг користування населен пунктів, не знайшли відобр землі культового (церковного) фонду, космічн забезп, д матер резерву, водно-болотних угідь та торф фонду, також род кор копал, мисл фонду, підвищ еколог небезпеки тощо. Тому навряд можна вваж задовільним, що ці зем віднос до зе ін. признач. С-ма законод обмеж може допов обмеж, встан планув документ, зок зонування. Засоби планування – зонувань, є альтернативою принципу встановлення цільового призначення земель, який є несумісним з умовами ринкової економіки і повноваж власника розпор власною зем ділянкою. Існуючий поділ зем на катег вже не відповідає реаліям сьогодення і потребує перегляду; необ-ть перегляду зумовлена:
Перешкодж раціонал використанню земель, коли рац-ть вимагає використав зем діл комплексно за кількома призначеннями;
Зміна ціл призн ЗД є вкрай обтяжл і здійсн в ручному режимі, що обмежує можливості використання земель в економіці
Поділ на категорії є логічно непослідовним
Пр. режими окр. Категорій земель не наповн реал норматив змістом. З-ць, проголос правио, за яким землі викор викл за ціл призначенням (ст..91-96 Зк) взяв на себе обов охопити переліком катег земель увесь земельний фонд укр. І детально врегул при режим кожної з категорій; ця задача не виконана на сьогодні. Мірош – задача взагалі нереальна. Необхідно створити всеох поділ земель на катег, що охопив би б-я можливі види цільового призначення буде дуже важко, а головне – неможливо.
Через нечіткість пр. режиму різних катег земель неодноманітн є практика застосув полож з-ва, щ оперують терміном ціл призн. Гсуди виход із того, що викор ЗД зп ціл призн, це викор зем діл з дотриманням вимог, що с тавляться відпов до катег земель, а передб договором викор спірної зем ділянки не є її цільовим призначеннм, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди. Значно ширше розуміють термін ЦП контролюючі органи при наклад стягн (ст. 53 КУпАП), виход із того, що ЦП охопл б-я вимоги щодо використання земель, а також, що випл із належності зкем діл до певн катег зем, полож дог, землевпор та містобуд док-ї. Певну ясн внесло доповнення ст. 20 ч5 ЗК (зміни від 05.11.09) . Види викор зем діл в межах катег зем, крім с/г та оборони визнач власником або користувачем особисто в межах вимог… таким чином, перше із навед тлум отримало законод з акр і формул ч5 залиш далеким від досконалості. Невдалою є констр абз 2 ч 5 при консерви тлумач виход, що вид використання с/г признач визначач аж до перевед зем ділянки в ін катег.
16. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин.
В теорії права: прийоми та способи прав. впливу на поведінку учасників правовідносин. Імперативний: застосування влади і підпорядкування, тобто чіткої субординації у правовідносинах, нормативне встановлення заборон, нормативне встановлення зобов’язань, покарання правопорушень. Диспозитивний: автономія, незалежність учасників правовідн., юр. рівність сторін, свободу волевиявлення у виборі поведінки.
17. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду.
Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду
1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на
якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).
4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля
або споруда, на умовах оренди.
6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого
кадастрового номера.
У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки,
що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
|