|
|
Скачати 295.6 Kb.
|
|
Ковальчук Тетяна Григорівна Іспит – 60 балів (усний) Література: «Земельне право України» Носік. Київ 2008 р Мірошниченко Земельне право України. Київ 2009 р Монографія Колізії в правовому регулюванні (Мірошніченко) Науково-практичний коментар ЗК Марусенко, Мірошніченко Вісник КНУ 2009 р № 81 Проблеми ЗП як самостійної галузі права
Самостійно: поняття та ознаки науково-практичної школи (Положення про наукові школи), проблеми періодизації розвитку земельно-правового регулювання (Семчик у підручнику земельне право; Заєць – поділила на 2 періоди; Мірошніченко; єдиної класифікації немає; дати характеристику періоду), проблеми класифікації земельних правовідносин (за інститутами, методами правового регулювання), проблеми методів в ЗП (традиційно – 2 методи; на сьогодні не можна знайти диспозитивний метод у чистому вигляді), проблеми реалізації принципів ЗП (Мірошніченко, Вісник КНУ 2009 р.;), місце ЗП як галузі права в правовій системі України Розвиток науки ЗП на юридичному факультеті Київського університету. Ковальчук Мірошніченко А.М. Принципи права як джерела ЗП України, Вісник КНУ
Ознаки: усталений науковий колектив, який формується та розвивається колективом вчених, наукові інтереси яких спрямовані на розв’язання завдань визначених в їх науковому напрямку; очолюється науковим керівником, засновником наукового напрямку, наукові здобутки якого визнані науковою громадськістю; є базою в підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації певного напрямку (кандидат, доктор юр наук); об’єднує наукові дослідження, що виконуються за першочерговими напрямами, визнані державами як пріоритетні у світовій науці; її статус визначається вченою радою за поданням відповідного факультету інституту. Зазначені ознаки є характерними для 5 наукових шкіл. 1)Земельне право, екологічне право та право екологічної безпеки (кафедра трудового, земельного та екологічного права, 4.12.2000 р, засновник – Андрейцев В.І.) Удінцев, Пантилийченко, Янчук В.З., Мунтян В.Л., доц. Миронець та ін. вчені. Сьогодні, представниками є Балюк Г.І., Носік В.В., Краснова, Мірошніченко А.М., Коваленко, Заєць, Марусенко, Євстігнєєв, Бахуринська, Старостенко, Бевз, Саркісова. 2) Інститут держави і права ім. Корецького. Шемшученко Ю.С., Семчик В.І., Кулинич, Бусуйок (Обмеження прав людини); наукова школа сформована на базі відділення правових проблем, яке очолює Семчик 3) Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (наукова школа сформована на кафедрі екологічного права), Шульга М.В., Гетьман А.П., Вовк Оксана Миколаївна, Конишева Олена Василівна, Лісова Тетяна Вікторівна, Лейба Людмила Василівна. 4) Одеська національна юридична академія, сформована на кафедрі агарного, земельного та екологічного права. Погрібний. Зараз очолює Каракаш Ілля Іванович. Луняченко Анатолій Васильович, Гуревський В.К., Глотова Олена Володимирівна та ін.. 5) Наукова школа Львівського національного університету ім. І Франка. Раніше - Титова. Зараз - Федорович В.І., Ващишин Марія Ярославівна.
В доктрині землю розглядають як інтегрований об’єкт, що обумовлено функціями – екологічна,соціальна, політична, економічна; диференційований об’єкт –9 категорій земель; Проблема: чинний ЗК розглядає землю та земельні ділянки як майно, як річ. Оскільки в ЦК застосований простий поділ об’єктів правового регулювання на майнові та інтелектуальні. Не взято до уваги ту обставину, що з точки зору предметів і явищ, які оточують людину, такі блага можуть бути або матеріальними, або духовними. Земля є матеріальним об’єктом, яка з точки зору еколого-економічної оцінки належить до природних ресурсів, а не до категорії речей. Андрейцев, Носік, Титова, Шульга звертали увагу на основні особливості землі, порівняно із нерухомим майном. Земля існує об’єктивно, вона не створюється людиною, це природний об’єкт, який існує без впливу людини на його виникнення та розвиток, на відміну від майна в широкому цивілістичному розумінні; майно в цив розумінні завжди має споживчу та майнову вартість, яку легко встановити виходячи із затрат праці та матеріалів, вкладених у певну річ, що не властиво для земельних ділянок, вартість їх підраховується за спеціально створеними штучними методиками і носить назву нормативної, а не балансової ціни; земля має родючість; на відміну від інших засобів виробництва, які в процесі використання зношуються, виходять із господарського обігу, природня виробнича властивість землі не зменшується, а навпаки – збільшується при правильному поводженні з нею, а тому земля є вічним засобом виробництва; на відміну від інших засобів виробництва, земля має просторову обмеженість та постійне місцезнаходження; як елемент НПС земля знаходиться в тісному взаємозв’язку з іншими об’єктами природи - водами, лісами, надрами, це одна група так званих природноресурсових відносин, де властивості кожного компонента можуть бути реалізовані у їх функціональній взаємодії, земельні відносини обов’язково містять вимоги, що не властиво для цивільного законодавства; використання землі здійснюється за спеціальну плату (земельний податок та оренда плата). Висновок: запровадження земельних реформ не змінюють юридичної природи земельної ділянки. 27.09.2010 Відносини щодо набуття, реалізації та захисту суб’єктивних прав на земельні ділянки та виконання обов’язків землевласників та землекористувачами, Відносини щодо управління у галузі використання та охорони земель, щодо притягнення до відповідальності за порушення земельного законодавства, відносини щодо правового режиму окремих категорій земель. Сучасний стан земельного права як складової національної правової системи має перехідний характер. Таким чином, після завершення земельної реформи, розбудова сучасної земельно-правової системи має бути спрямована на утвердження нового земельного ладу, який базуватиметься на гарантованості набуття, реалізації і захисту суб’єктивних прав на земельні ділянки та землі різних суб’єктів., базуватиметься на охороні землі, на методологічних засадах використання сільськогосподарських земель для прогресивного економічного і соціального розвитку українського суспільства, забезпечення продовольчої безпеки України. За наслідками роботи спеціальних комісій були прийняті: Постанова ВРУ від 16.04.2010 №2152 Постанова ВРУ від 17.12.2009 № 1776 Постанова ВРУ 20.02.2009 № 1037 Рішення РНБО 21.11.2008 Про виконання рішень РНБО України з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, введений у дію Указом Президента від 12 січня 2009 Про затвердження комплексного плану заходів щодо реформування земельних відносин, дерегуляції…. Розпорядження про створення міжвідомчої робочої групи 23.06.2010 № 956 Розвиток предмета і системи зп у сучасних умовах має здійснюватись з огляду на міжнародні суспільні, політичні, економічні та інші інтеграційні процеси у сфері використання землі та інших природних ресурсів у сіл, рибному господарстві, з урахуванням умов щодо вступу до ЄС, виконання Кіотського протоколу. Земельне право як галузь, що складається з інститутів. Дискусійним питанням є відсутність єдиного підходу щодо інститутів, які складають загальну частину. Земельне право як наука, являє собою систему знань, вчень про землю як об’єкт земельного права, про предмет і методи правового регулювання, систему знань про земельно-правові норми та правові інститути, про земельне законодавство і практику його застосування, закономірності виникнення, розвитку та удосконалення земельних правовідносин. Особливість наукових досліджень земельного права є органічний зв'язок з науковими дослідженнями природничих наук (біологія, ґрунтознавство), а також зв'язок з науками екологічного та аграрного права. Земельне право і законодавство незалежної України Актуальні проблеми практичної теорії Носік Проблеми здійснення права власності на землю Мірошніченко Колізії у правовому регулюванні земельних відносин в Україні Мірошніченко Нормування як засіб правового регулювання земельних відносин, автореферат Гринько Правові аспекти реєстрації прав на землю, автореферат 2003 Заєць Правові аспекти земельної реформи в Україні Марусенко Правові аспекти земельних сервітутів в Україні, автореферат 2005 Бахуринська Правові засади концесії земельної ділянки за законодавством України Старостенко Правове регулювання межування земель в Україні, автореферат, Київ 2009 Земельне право як навчальна дисципліна. Мета – отримання студентами як теоретичних знань про землю, як предмет правового регулювання, знань про різні правові інститути земельного права як галузі, та формування практичних навичок. Проблеми джерел ЗП
Постанова КМУ Про затвердження порядку продажу у 2010 році земельних ділянок не сг призначення на земельних торгах. Наказ Мінюсту (23.06.2010 № 1380/5) про затвердження методичних рекомендацій. В теорії права кодекс розглядається як результат головного виду кодифікаційної правотворчості, а тому він повинен: Виражати конституційні засади законодавчої діяльності Забезпечувати закономірність Бути системною, упорядкованою, узагальнюючою сукупністю норм права, мати загальну та особливу частину. Проблема – необхідність уточнення розміщення окремих глав (Розділ 7 ЗК). Наявність банкетних норм, які відсилають до ще не прийнятих законів. Відсутність чітко врегульованих процедур реалізації та набуття прав на земельну ділянку різними суб’єктами. Відсутність визначення суб’єктно-об’єктного складу права власності на землю в перехідних положеннях Проблеми реалізації норм в межах окремих глав. (Розділ 1, глава 1 ЗК). Немає визначення поняття земля та земельна ділянка. Проблема регулювання земельних відносин на рівні законів (ЗУ Про землеустрій склад з 9 розділів та 72 статей – нечіткість визначення поняття “землеустрій”; більшість норм має бланкетний характер; не встановлює чіткого процедурного забезпечення землевпорядних дій; залишається неврегульованою процедура поділу та об’єднання земельних ділянок; перенасичення закону нормами, які дублюють норми інших законів ст. 9 ЗУ і ст. 6 ЗК); (ЗУ Про плату за землю – підлягає корегуванню ст.6; невідповідність ч.1 ст. 4 ЗУ ч.1 ст. 206 ЗК) . ЗУ Про розмежування земель державної і комунальної власності, ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель. 11.10.2010 2.Земля розглядається як інтегрований та диференційований об’єкт правового регулювання. КУ – земля є основним національним багатством – Титова, Андрейцев, Носік щодо ознак – 1) пріоритетність правового регулювання землі як основного національного багатства серед інших об’єктів національного багатства Підпорядкованість правого регулювання цих об’єктів правовому регулюванню землі Самостійність регулювання відносин, в яких земля виступає в якості самостійного об’єкта. Практична реалізація зазначених положень має проявлятись у: відносини у сфері використання, охорони відтворення земель, у сфері управління у галузі використання, відтворення та охорони земель мають бути врегульовані спец зако-ом; в чинному зак-ві має бути чітке розмежування правового регулювання відносин у зазначеній сфері та правового регулювання відносин у сфері використання та охорони інших об’єктів, у тому числі і нерухомого майна. Відносини у сфері – врегульовані цілою системою законів та інших НПА (ЗК, ЗУ про держ контроль за охороною та використанням земель;) Висновок – на сьогодні стан правого регулювання земельних відносин є самостійним у правовій системі У, який виділяє землю, категорії земель, земельні ділянки із системи нерухомого майна, враховуючи їх багатофункціональне призначення для задоволення різноманітних потреб людини, суспільства і держави. Нормами окремих законів (ЦК, ЗУ Про виконавче провадження; ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) земля визнається нерухомою річчю. Проте зазначені положення не узгоджуються із положенням КУ, земельним, еколог зак-ом, оскільки порушують пріоритет правового режиму земель і земельних ділянок, об’єднуючи в один об’єкт правової регламентації земельні ділянки і нерухоме майно. Назвати ознаки, які відрізняють земельні ділянки від нерухомого майна. Виникає потреба внести зміни до зазначених законів в частині вилучення норм, які відносять земельні ділянки до нерухомого майна, а також вилучення норм, що регулюють відносини щодо охорони та використання земель. Проблеми права власності на землю
Кулинич П.Ф. Право власності на землю: нові підходи до визначення змісту Право України № 9 2009 рік Семчик До питання про механізм реалізації права власності на землю громадянами та юридичними особами Право України № 9 2009 Право власності на землю розглядається як суб’єктивна та об’єктивна категорія. З точки зору суб’єктивного права до визначення права власності на землю підходить ЗК. На сьогодні обґрунтовується точка зору щодо розширення змісту поняття права власності за рахунок доповнення компонентом щодо охорони землі. Як об’єктивна категорія, визначення в доктрині – Андрейцев. Розгляд права власності через правовідносини, як правого елементу. Доктриною зп – підстави набуття та припинення права власності на земельні ділянки – взаємопов’язані категорії. Ознаки права вл-ті на землю: Поєднання абсолютного характеру права власності на землю з обмеженим характером права власності (з урахуванням дотримання відповідних імперативів незалежно від форми власності на землю та земельні ділянки); обмеження – власність зобов’язує. Ч.3 ст.1 ЗК – 4 основні обмеження. Обов’язки власників земельних ділянок, передбач ст. 91, встановлення земельних сервітутів, глава 17 – обмеження, які регулюють відносини добросусідства; глава 18 – обмеження прав на землю; Характерною ознакою має бути екологізація всіх форм і відносин, що проявляється у всебічній охороні земель, у забезпеченні високоефективного використання сг угідь, у еколого-врівноваженому веденні землеробства. Публічно-правовий характер права власності на землю – відносини власності на землю та елементи змісту права власності повинні переслідувати публічного інтересу теперішнього і наступного поколінь. Земельні ділянки є самостійним об’єктом права власності та землю. Потребує корегування ч.2 ст.79 ЗК – зазначене положення суперечить чинному екологічному законодавству, оскільки в Україні діє поресурсове регулювання. Земельні ділянки як об’єкт природного походження не мають вартості, оскільки не є майном у власному значенні цього слова. Ціна виступає у вигляді капіталізованої ренти. При продажу зем діл, власник по суті продає право на одержання прибутку від її експлуатації у майбутньому. Ф-іїї права власності – теорія соціальної – поєднання індивідуальних та суспільних інтересів в процесі використання земельних ділянок. У зв’язку з цим допускаються обмеження обсягу правомочності власника аж до викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відсудження. На державу покладаються певні обов’язки: встановлення різноманітних обмежень на рівні законів, справедлива компенсація власнику усіх збитків; захист прав власника
Внесення змін до ЗК. Ч.3 ст.78 ЗК і ст. 80 – в Україні право власності за зак-ом класифікується за суб’єктами; правове значення – за законом певні категорії земель можуть перебувати у власності лише у певних суб’єктів. За суб’єктами права власності на землю, виділяють форми власності на землю. Форми власності на землю визначається об’єктом, суб’єктами (колом осіб, яким земельні д), способом здійснення суб’єктами своїх повноважень щодо власних земельних ділянок. Неабияке значення має саме реальна можливість суб’єктів тієї чи іншої форми власності на землю здійснювати повноваження власника щодо об’єкта права власності. У спец літературі висловлюється думка щодо недоцільності розподілу за формами. Кулинич – необхідна відмова від поділу права власності на форми та види, що мають різний зміст та створення єдиного інституту права власності. Враховуючи положення КУ ЗК, які визначають суб’єктів, традиційно виділяють форми – право власності укр. народу, право державної власності, комун, приватної. Поза межами такої класифікації, знаходиться право власності на землю іноземних держав, та право колективної власності. За даними 2009 року у державній власності 48,7%, у приватній 51,2 %, у колективній – 0,1 %. Паювання та розпаювання земель – Указ Пр 1994 року Про невідкладні заходи….;8.08.1995 року, 3.12.1999 Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки. Проблема – лише сг угіддя підлягали розпаюванню. Не йшлася мова про не сг угіддя, в тому числі на яких знаходяться нерухомі об’єкти. Практика йде таким чином – 1) визнання їх державною власністю з моменту припинення діяльності ксп та розпорядження ними органами держ влади та місц самоврядув 2) перехід права власності на не сг угіддя до юридичних осіб – правонаступників реформованих сг підприємств. 29.08.2003 Лист Держкомзему щодо права розпорядження земельними ділянками…об’єднаннями співвласників майнових паїв. Міркулов, Мірошніченко Земельне право У №8 2007 Підприємництво, госп-во і право № 10 2005р
Відсутність механізму реалізації п.4 ст. 81 ЗК та п.4 ст.82 ЗК. Виключення (щодо іноземців) – прийняття спадщини. Чи припиняється у цих осіб право власності у зв’язку із спливом 1 року? Обмеження суб правових можливостей власників земельних ділянок наданих для ведення особистого підсобного господарства у зв’язку із запровадженням категорії – земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Проблема в реалізації права на земельні ділянки працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров’я згідно із ст.25 ЗК. Встановлення обмежень та мораторію відповідно до п.13,15 перехідних положень ЗК. 25.10.2010 Залежно від того, яким чином особа набула земельну ділянку. Ст. 84 ЗК визначає суб’єктно-об’єктний склад. Потребує корегуванню, оскільки станом на жовтень 2010 зберігаються землі права колективної власності, можуть існувати земельні ділянки, власник яких тимчасово не визначений (під час спадкування, ліквідація або реорганізація юридичної особи). Держава в особі уповноважених органів. До державних органів приватизації відносяться Фонд держ майна та його структурні підрозділи. Діє тим час Положення про Фонд Держ майна від 7.07.1992 року. Ст. 84 ЗК щодо об’єктів. Законодавець розуміє, що даний перелік є вичерпним. Ч.4 необхідно доповнити – зем ділянками під об’єктами, що не підляг приватиз, зем діл під об’єктами державного матеріального резерву. П.3 с. 4 ЗУ ПРО держ матер резерв – такі земельні діл не підляг приватиз та іншим видам відчуження. П. И ч. 4 у зв’язку із некоректністю терміну «штучно створені земельні ділянки». Зем діл як об’єкт створюється у зв’язку із держ реєстрацією. Проблеми реалізації права держ власності – відсутність на закон рівні чіткого розмежування комп орг. вик влади щодо всіх форм розподілу та перерозподілу земель. П. 12 перехідних положень . Спори між органами м самоврядув та орг. вик влади щодо розпорядж зем діл у зв’язку із відсутністю встановлення меж населених пунктах у межах тер України. За даними держкомзему на 1.01.20101 з 29835 нас пунктів – у 19252 нас пунктах встановлені межі. Проблема реалізації права комун власності – с-ма законів і підзаконних актів – ст.142 КУ, ЗК, ЗУ, Методичні рекомендації 16.03.2006 № 103. Станом на 25 жовтня 2010 року землі в У не розмежовані. На 1. 04.2010 в У розмежуванню підляг 29 млн. 246 тис га земель. Механізми розмежування земель державної і комун власності. П.12 Перехідних положень. Відсутність реального інтересу у органів місцевого самоврядування щодо розмежування земель. Не затверджена типова форма державного акту на право комунальної власності. |
| Поняття трудового права як галузі права. Принципи і джерела трудового права як галузі права Трудове право займає одне з провідних місць серед галузей сучасного права України. Його значення визначається роллю праці в суспільстві.... |
«Предмет, метод, принципи і система земельного права України» Поняття і основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни |
| ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового... |
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |
| Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної... Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності |
Питання на іспит з екологічного права для 4 потоку 4 курсу денної форми навчання Співвідношення екологічного права України як науки, галузі права і навчальної дисципліни |
| Металургійний комплекс. Чорна металургія Очікувані результати: учень: 1 називає галузі, що входять до металургійного комплексу, найбільші підприємства та їх типи, проблеми... |
ЕКОНОМІКА І УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ” Редакція збірника наукових праць ”Економіка і управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики ” (свідоцтво... |
| ПИТАННЯ НА ІСПИТ Поняття транспортного права України як галузі права, науки та навчальної дисципліни |
Реферат з екологічного права України Управління в галузі екології – внутрішня структура, сукупність елементів, що реалізують державну політику в галузі екології, здійснюють... |