|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
|
Література: 1. Герасименко В. А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. – М. : Энергоатомиздат, 1994. – Кн.1 – 2. 2. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. – СПб. : Речь, 2000. – 350 с. 3. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. – СПб. : Речь, 2004. – 392 с. 4. Суходольский Г. В. Математические методы психологии. – СПб., 2003. – 242 с. 5. Орлов А. И. Математика случая. Вероятность и статистика – основные факты : учеб. пособие. – М. : МЗ–Пресс, 2004. – 254 с. 6. Захаров В. П. Применение математических методов в социально-психологических исследованиях : учеб. пособие. – Л. : ЛГУ, 1985. – 64 с. 7. Рунион Р. Справочник по непараметрической статистике. – М. : Финансы и статистика, 1982. – 198 с. 8. Бешелев С. Д., Гуревич Ф. Г. Экспертные оценки в принятии плановых решений – М. : Экономика, 1976. – 79 с. УДК 778.14:002 І. А. Гребцова, Т. М. Савченко віддієслівні іменники в синхронічному плані в нормативних документах комплексу «страховий фонд документації», словниках і наукових посібниках Організації, що користуються (чи розробляють нормативні документи), обов'язково повинні враховувати семантичні значення вживаної в науковому стилі лексики. Протиріччя та невідповідності, ігнорування норм українського правопису заважають розвивати наукові здобутки на найвищому сучасному рівні. У працях вітчизняних мовознавців та термінологів О. Курило, С. Караванського, Т. Кияка, Б. Кінаша, О. Кочерги, В. Моргунюка, О. Пономарева, С. Яреми та ін. запропоновано методи передавання цих понять засобами української мови. Зроблена спроба створити систему словотворчих правил, виведених із традицій української народної мови. Науковці, які займаються дослідженнями в будь-якій сфері науки, стикаються з проблемою правильного вибору варіативної словоформи або словосполуки, які відбивають процесові поняття. Кожна розвинена мова має власні засоби подавання цих понять, причому засоби української мови істотно відрізняються від звичних засобів російської мови. Через це неможливо буквально перекладати українською російські мовні конструкції, пов'язані з процесами, особливо коли в російській мові вжито дієприкметники (рос. причастия) [1]. Мета цієї роботи полягає в тому, щоб проаналізувати стандарти комплексу "Страховий фонд документації", наукову літературу, посібники з мовознавства щодо питання вживання в науковому стилі термінів на позначення дії, події, наслідку. Стандартизування термінів – це, у першу чергу, встановлення необхідної внормованої термінології. Однозначні й несуперечливі терміни сприяють гармонійному розвитку різних предметних галузей науки і сфер застосування в різних стилях мовлення (наприклад, довідкова, методична, наукова література). Застосовуючи систему словотворчих правил, можна уникнути мовних конструкцій, непритаманних українській мові, досягти точності та однозначності термінів і висловів у текстах. Бо зрозуміло, що не бажано, наприклад, уживати той самий суфікс для творення термінів, що означають різні, а особливо супротивні за змістом поняття, наприклад, такі властивості, як здатність виконувати дію та здатність бути об'єктом дії. Найбільш концентровано цю систему викладено в розділі 5 ДСТУ 1.5 [2] та додатках Г і Д ДСТУ 3966 [3], з набранням чинності яких розмежування процесових понять уже не рекомендація, а обов'язкова вимога. Підкреслимо, що перевагою запропонованого підходу є системність у словотворенні та позначанні великого класу процесових понять, яка є розвитком традицій української народної мови. Якщо слова утворено від добре відомих дієслів за певними правилами, то ці слова не треба запам'ятовувати, а слід знати лише кілька правил їх творення, а якщо до цих правил призвичаїтися, то вони працюватимуть самочинно і напівсвідомо, так, як зараз спрацьовують деякі російські [1]. ДСТУ 3966-2000 "Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять" [3] розроблено в Українському НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ) Держстандарту України додатки Г й Д доповнено погодженими з Інститутом української мови НАН України вимогами до термінів і визначень понять. Слід чітко розрізняти фундаментальні поняття такі, як предмет, процес, властивість, зумовлені специфікою української мови. Зокрема необхідно приділяти належну увагу правилам уживання дієслів, віддієслівних іменників тощо. Великий тлумачний словник сучасної української мови фіксує такі визначення цих понять: "Дія 1. Робота, діяльність, здійснення чого-небудь. 3. Робота, функціонування якої-небудь машини, агрегату, підприємства тощо [4, с. 228]. Подія 1. Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. 3. заст. Справа, дія [4, с. 823]. Наслідок 1. Те, що виходить, випливає з чого-небудь, результат [4, с. 581]. " Отже, як дія, так і подія – усе це процеси. Науково-технічна мова потребує спеціальних засобів для того, щоб подавати змінювання об'єктів у часі, пов'язані з цим події, їх наслідки, а також здатність до дії, ознаки, спричинені процесами, тощо, тобто всі поняття, які називають процесовими [5]. Залежно від того, як процес розвивається в часі, розрізняють два його види: незавершений і завершений. Незавершеним є не повністю зреалізований процес, який триває (рвати, гнути) або повторюється нескінченно (розривати, згинати). Завершеним є повністю зреалізований процес, обмежений у часі: він може бути одноразовим (розірвати, зігнути) або багаторазовим, але завершеним на певному етапі (порозривати, позгинати). Для стислості незавершений процес будемо називати просто дією, а завершений – подією згідно з термінологією, запропонованою в додатку Г ДСТУ 3966 [3]. Основний мовний засіб для відтворення процесу (дії, події) – дієслово (рос. глагол). Є два види дієслів: недоконаний (рос. несовершенный) та доконаний (рос. совершенный), причому категорія виду притаманна всім дієсловам української та російської мови в будь-якій їх формі. Дієслова недоконаного виду вживають для позначання загальної абстрактної дії, яка відбувалася в минулому, відбувається зараз або буде відбуватися в майбутньому, коли потрібно наголосити на перебігу процесу, а не на його результаті. Наприклад, рос: восстанавливать укр.: відновлювати [6]; изменять змінювати [6]. Дієслова доконаного виду вживають для позначання конкретного завершеного (повністю або на певному етапі) процесу, тобто події, яка відбулася в минулому, або має відбутися в майбутньому, коли хочуть підкреслити результативність процесу в момент його завершення. Наприклад, рос: восстановить укр.: відновити [6]; изменить змінити [6]. Дієслова недоконаного та доконаного виду, тотожні за лексичним значенням, утворюють видову пару [5, с 227]. Компоненти видової пари відрізняються префіксами (берегти – зберегти), суфіксами (змінювати – змінити), чергуванням голосних і приголосних основи (зачіпляти – зачепити; виїжджати – виїхати; захищати – захистити), наголосом (виміряти – виміряти; скликати – скликати; розкидати – розкидати), а також можуть походити від різних основ (брати – взяти; говорити – сказати; шукати – знайти). Як підкреслила мовознавець О. Сербенська [7], українська мова процеси (дію, подію) позначає здебільшого дієсловами, навіть там, де російська мова вживає іменники, наприклад: рос: отдать в чистку укр.: віддати почистити; требует принятия вимагає вжити; решительных мер рішучих заходів учиться игре на вчитися грати на скрипке скрипці. Але сучасна науково-технічна мова в певних властивих українській мові конструкціях потребує вживати віддієслівні іменники на -ння та -ття, наприклад, змінювання, змінення, лиття. Зауважимо, що такі іменники на -ння та -ття означають те саме, що й дієслова, від яких їх утворено, але виконують у реченні типові для іменника функції [5, с. 116]. Віддієслівні іменники, що позначають незавершений процес (дію), утворюють від дієслів недоконаного виду, а ті, що позначають завершений процес (подію), — від дієслів доконаного виду. Кардинальна відмінність між російською та українською мовами полягає саме у творенні віддієслівних іменників. Російські віддієслівні іменники втрачають категорію виду, і тоді від двох дієслів, що утворюють видову пару, найчастіше можна побудувати тільки один віддієслівний іменник, наприклад: восстанавливать (несовершенный вид) — восстановление; восстановить (совершенный вид) — восстановление; изменять (несовершенный вид) — изменение; изменить (совершенный вид) — изменение. На відміну від російських, українські віддієслівні іменники зберігають категорію виду [5, с 116, 148, 287], і тому від двох дієслів, що утворюють видову пару, можна побудувати два віддієслівні іменники, наприклад: відновлювати (недоконаний вид) —> відновлювання; відновити (доконаний вид) —> відновлення; змінювати (недоконаний вид) —> змінювання; змінити (доконаний вид) —> змінення, які різняться категорією виду. Цей факт відбивають перекладні словники. Наприклад, у [8, с 107] парі українських дієслів знищувати / знищити відповідає пара російських уничтожать / уничтожить, а парі українських віддієслівних іменників знищування / знищення відповідає лише один російський — уничтожение. Їх правильне вживання дає змогу розрізняти семантичні відтінки термінів, пов'язані з тривалістю процесів, – а це дуже важливо для науки і техніки. Оскільки відтінок значення віддієслівного іменника залежить від виду дієслова, від якого цей іменник утворено, то: — віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду, слід уживати, коли йдеться про дію, тобто перебіг процесу, який має або не має часових обмежень, але, коли нічого не кажуть про результат; — віддієслівні іменники, утворені від дієслів доконаного виду, слід уживати, коли йдеться про подію, тобто або повністю завершений процес, або завершений етап цього процесу, що його характеризує саме результат, досягнутий у кінцевій точці. Віддієслівні іменники недоконаного виду в науково-технічній термінології вживають у трьох основних значеннях [9, с. 216]: — для назв спонтанних фізичних або хімічних процесів, наприклад, випромінювання, горіння, кипіння, коливання, намагнічування, охолоджування, розтягування тощо; — для назв технологічних операцій, наприклад, бронювання, вакуумування, кип'ятіння, різання, спалювання тощо; — для назв математичних операцій, наприклад, віднімання, диференціювання, ділення, додавання тощо. Віддієслівні іменники доконаного виду в термінології вживають, коли повідомляють про події (завершені процеси), які спричинили якісь наслідки, наприклад: Проаналізуймо явища, які відбуваються після ввімкнення струму; Розірвання кола спричинює такі явища. Отже, українська мова, на відміну від російської, здатна не тільки формою дієслова, а й формою віддієслівного іменника завжди чітко розрізняти поняття: 1) дії: рос: изучать — изучение укр.: вивчати — вивчання; 2) події: рос: изучить — изучение укр.: вивчити — вивчення. Проте навіть ті, хто добре володіє українською мовою, не завжди відчувають поняттєву відмінність між віддієслівними іменниками, що означають опредметнену дію і подію, і тому під впливом російської мови вдаються до таких найхарактерніших стилістичних помилок: а) українські віддієслівні іменники на -ння, -ття вживають як нейтральні стосовно видових ознак. Наприклад, пишуть: Усі роботи призупинено після розривання договору (слід писати після розірвання, тобто після події). Розірвання договору включає такі стадії (слід писати розривання, бо тут йдеться саме про дію). Такі помилки ускладнюють сприйняття тексту в цілому, а іноді навіть спотворюють семантичне значення термінів. б) терміни-іменники для позначання незавершеного процесу (дії) вживають у множині. Оскільки такі іменники є узагальненою назвою дії як багаторазової, так і повторюваної, невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, їх слід уживати тільки в однині, наприклад, лабораторія досліджування теплотривкості, метод визначання напрямку [2; 3]. Примітка. Терміни-іменники для позначання завершеного процесу (події) можна вживати в множині, якщо обсяг подій якось визначено: серія досліджень теплотривкості, кількість визначень напрямку [3]. Таким чином, ретельно ознайомившись із положеннями, нормами та прикладами, наведеними в ДСТУ 3966 [3], кожен з працівників будь-якого напряму науки зможе зробити свій внесок для сприяння підвищенню рівня особистої мовної культури, а також розвитку української науково-технічної мови. Для того, щоб виконати вимоги ДСТУ 3966 [3]щодо розмежування дії – події та запобігти зазначеним вище помилкам, необхідно перевіряти себе, використовуючи традиційний для української мови засіб позначання процесів – дієслово, недоконаний та доконаний вид якого легко розрізнити. Наслідок події Наслідок події в широкому розумінні – це:
Наслідок події позначають іменниками, які втратили дієслівну семантику, їх утворюють здебільшого від дієслів недоконаного виду (переважно від тих, що означають багаторазову дію, або від тих варіантів, що мають префікси). Від одного дієслова можуть утворюватися за різними моделями два іменники, що позначають наслідок події, але відрізняються значенням, наприклад: поділяти —> поділ, поділка; розписати —> розпис, розписка; установити —> установа, установка. Розмежування дії, події, наслідку Від багатьох видових пар у словниках української мови зафіксовано по три віддієслівні іменники, що позначають дію, подію та наслідок події, приклади наведено в таблиці 1. Таблиця 1 – Дієслова та віддієслівні іменники для позначання дії, події, наслідку (згідно з ДСТУ 3966, додаток Г) [3]
|
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року... України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування... |
| ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР СТОРОНИ визнають, що їх науково-виробничий та фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво... |
О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий... Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації:... |